Організація медичної допомоги хворим на туберкульоз

Успішна організація протитуберкульозних заходів можлива при співпраці медичної мережі,

санітарно-епідеміологічної служби та органів державної влади.

Загальне організаційне керівництво протитуберкульозною роботою здійснює Міністерство охорони здоров’я України та Державна установа “Національний Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”.

Медичну допомогу хворим на туберкульоз надають обласні, міські, районні (міжрайонні) протитуберкульозні диспансери, диспансерні відділення та кабінети на базі загальних лікувально-профілактичних закладів, самостійні туберкульозні лікарні, санаторії, ясла, дитячі садки, санаторні школи-інтернати.

Етапи надання медичної допомоги хворим на туберкульоз: міські, районні протитубер-кульозні диспансери (ПТД, 2-й рівень) обласні ПТД (3-й рівень) та міські Києва та Севастополя ДУ Національний інститут фтизіатрії а пульмонології.

Обсяги медичної допомоги у протитуберкульозних закладах: діагностика і лікування туберкульозу.

Діагностика ТБ (перелік обстежень)

Лікування туберкульозу

стаціонарне амбулаторне

(інтенсивна фаза) (підтримувальна фаза)

Протитуберкульозний диспансер (ПТД)

(франц.- dispensair від dispenser - позбавляти, звільняти) -

спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, робота якого спрямована на зниження інфікованості, захворюваності на туберкульоз, інвалідності й смертності від нього населення в районі обслуговування.

ПТД також здійснює організаційно-методичне керівництво роботою по боротьбі з туберкульозом, що проводиться всіма закладами загальної лікувальної мережі охорони здоров’я.

ПТД - це основний організаційно-методичний центр по боротьбі з туберкульозом.

Напрямки роботи ПТД:

1) профілактика туберкульозу - систематичний аналіз епідеміологічної ситуації з ТБ, госпіталізація бактеріовиділювачів, оздоровлення вогнищ туберкульозної інфекції, хіміопрофілактика, запобігання захворюванню на ТБ серед працівників, зайнятих у тваринництві й птахівництві, планування заходів щодо боротьби з ТБ за принципом теріторіальності в районі обслуговування;

2) раннє й своєчасне виявлення хворих на туберкульоз (разом із СЕС і лікувально-профілактичними закладами) - складання планів проведення туберкулінодіагностики, флюорографічних обстежень, бактеріологічного дослідження мокротиння нетранспортабельних хворих. Допомога у формуванні груп “ризику” в амбулаторно-поліклінічних закладах, консультація хворих, які перебувають у нетуберкульозних стаціонарах;

3) лікування хворих на туберкульоз - організація комплексного лікування в стаціонарі, спрямування на санаторне лікування, контрольована хіміотерапія в амбулаторних умовах;

4) диспансеризація - облік, своєчасне обстеження й залучення до лікування диспансерних контингентів, своєчасне визначення групи диспансерного спостереження й зняття з диспансерного обліку;

5) підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу диспансеру й інших лікувально-профілактичних закладів з питань профілактики, діагностики й лікування хворих на туберкульоз.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте