Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття корисності. Сукупна та Гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Корисність U (utililу) — це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг. Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем:
де U-рівень корисності; X1,X2,…Xn-кількість споживаних благ, одиниць; n-кількість видів благ. Сукупна корисність (ТU) — це корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом.
Q1 Q2 Q3 Q Рисунок 1: Крива сукупної корисності Середня корисність (АU) – це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару. Принцип граничної корисності був відкритий німецьким економістом і математиком Госеном в 1854 році. Перший закон Госена говорить: при послідовному зростанні споживання блага корисність кожної наступної одиниці зменшується. Це закон отримав назву закону спадної граничної корисності. Функція корисності – це функція, яка показує зменшення корисності блага з зростанням його кількості: U = f (Q), де U – корисність блага; Q – послідовна кількість блага. Отже, чим більшою кількістю блага володіє індивід, тим меншу цінність має для нього кожна наступна одиниця цього блага. Це значить, що ціна визначається не загальною, а граничною його корисністю для споживача. Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням споживання. Це є наслідкомтого, щозменшується додаткова, або гранична, корисність. Гранична корисність МU (Маrginal Utility)- це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги. Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається. Сукупна корисність ТU (Тоtаl utility) зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (МU) — додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару — знижується. Графік граничної корисності
MU
11. Уподобання споживача. Криві байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення. Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності. Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів застосовується карта байдужості – сукупність кривих байдужості
U3
U2
Властивості кривих байдужості: § криві байдужості не можуть перетинатися; § криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності; § криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ. § в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється. Гранична норма заміщення – це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Він може бути визначений як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці. Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:
де МRS – гранична норма заміщення;
Y
Y1 A
Y2 B
Y3 C F U
0 X1 X2 X3 X Рисунок 2: Гранична норма заміщення Малюнок показує, що крива байдужості стає пологішою в міру просування вздовж неї до низу, а гранична норма заміни зменшується від точки А до В і С, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага Y для одержання додаткової одиниці товару X. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма заміни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.
|
|||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 472; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.006 с.) |
U TU
U
, кожна з яких представляє інший рівень корисності (рисунок 1). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.
U1
