Суддя: Старенький Сергій Євгенійович

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Прокурор: Бойко Петро Анатолійович

Захисник: Криворучко Світлана Миколаївна

Секретар: Прошу всіх встати, суд іде.

(Всі присутні в залі встають. Заходить суддя)

Заходить суддя. Вступ судді

СУДДЯ: Прошу усіх зайняти свої місця. Слухається справа по обвинуваченню Фадєєвої Світлани Анатоліївни у вчиненні злочину, передбаченого ……….. КК а саме, …………. (до секретаря) Прошу доповісти про явку учасників процесу.

Секретар: У судове засідання з’явилася підсудна, потерпіла та інші заявлені по справі свідки. Про поведінку у суді – всі проінформовані.

ДОПИТ ПІДСУДНОЇ: Фадєєва Світлана Анатоліївна

СУДДЯ: (секретарю) Дякую. Переходимо до встановлення особи підсудної.

(до підсудної) Підсудна, встаньте. Назвіть своє прізвище, ім'я, по-батькові. Де і коли Ви народились? Де проживаєте, Ваш сімейний стан, чим займаєтесь?

Підсудна: Фадєєва Світлана Анатоліївна. Мені 16 років. Вчуся в 11 класі. Живу з мачухою та сестрою. Я – сирота.

СУДДЯ: Раніше ви перебували під судом чи слідством?( Ні ) Відповідно до ст.287 КПК України оголошується склад суду: Справу буде слухати суддя Старенький Сергій Євгенійович, при секретарі Сологуб Олені Вікторівні, за участю прокурора Бойко Петра Анатолійовича та захисника Криворучко Світлани Миколаївни.

Чи є у когось з учасників процесу відводи складу суду?(Немає,немає) (до свідків у залі) Прошу свідків залишити залу судового засідання та очікувати на виклик в кімнаті для свідків і застерігаю, не вести між собою перемовин щодо справи. (до всіх) Шановне панство, розпочинаємо судове слідство. (прокурору) Пане прокуроре, прошу оголосити обвинувальний висновок.

Прокурор: (судді) Так, Ваша честь.

СУДДЯ: (прокурору) Дякую, пане прокуроре.

ВЕРСІЯ ПІДСУДНОЇ

Пацанка. Ще перебуває у сильному,збудженому стані після сварки з мачухою. Говорить різко, швидко,явно всім своїм видом показуючи, що особливо нічого пояснювати не хоче.

СУДДЯ: (підсудній) Підсудна, встаньте. Вам зрозуміла суть пред'явленого Вам обвинувачення? Ви визнаєте свою провину? Згідні давати покази по суті пред'явленого Вам звинувачення?

Підсудна: (впевнено, дещо нервово) Все зрозуміло, у всьому я згодна і все визнаю!

СУДДЯ: Тобто ви свою провину повністю визнаєте? Ви дійсно вчинили те, у чому вас обвинувачують?

Підсудна: Так!

СУДДЯ: Тоді поясни мені, чому ти це зробила?

Підсудна: Бо… Бо вона мене дістала. Постійно чіплялася до мене, принижувала у класі, обзивала, ну коротше – я просто зірвалася, психанула! (як її навчила адвокат) А що тут дивного? Я емоційно не стабільна. У мене вік такий – перехідний, знаєте?

СУДДЯ: (іронічно)Знаю. Але не знав, що він триває так довго. Тобі вже 16, ти доросла людина і маєш відповідати за свої вчинки. А не ховатися за «перехідним віком», розумієш? Ти планувала це заздалегідь, чи бажання помститися потерпілій виникло вже коли ти зустріла її в лісі?

Підсудна: (роздратовано, автоматично, швидко повторює завчену історію)Я слідкувала за нею, знала, що вона по середам ходить у музичну школу, а до дому повертається через ліс за містом. Бо Марина не в Білій Церкві живе, а у селі, під містом. У її предків там будинок двоповерховий. Ну коротше, я її підстерегла, довбанула каменем по голові, відтягнула на покинуту базу і закрила там! Зв’язала руки, заклеїла скотчем рот і все! Що ви ще хочете від мене? Я про все шкодую! Я можу навіть вибачитися зараз перед нею. Хоча я вже вибачалась.

Прокурор: Ваша честь, дозвольте? Підсудна, а де ви поділи камінь, яким, як ви кажете ви вдарили потерпілу? Оскільки на місці, яке ви вказали, знаряддя злочину знайдено не було. За вашим описом – це був великий камінь, до того ж, на ньому мали залишитися сліди крові потерпілої. Ви забрали його з собою?

Підсудна: (розгублено) Ні, я, я викинула його в кущі, чи ще кудись. Не знаю! Це не моя провина, що ви погано шукали. Я все сказала. Більше мені додати нічого. Можна я сяду?(сідає)

СУДДЯ: (суворо)Я ще не дозволяв(підсудна роздратовано встає).

Захисник: Ваша честь, моя підзахисна повністю визнала свою провину. Вона дійсно щиро розкаюється у тому, що накоїла і просить суд бути поблажливим до неї. Адже вона ще вважай дитина. До того ж сирота, яка живе з мачухою. Та жінка зовсім дівчину не балує – поводиться з нею жорстоко та навіть б’є її. Я прошу вас враховувати ці обставини.

Прокурор: Ваша честь, я розумію пані захисника та її бажання розжалобити суд. Але! Підсудна не живе у дитбудинку – від її батька їй залишалася двокімнатна квартира, яку вона ділить з сестрою та своєю мачухою. Жодних скарг від сусідів, або самої підсудної, на жорстоке поводження жінки з дівчатами не було. Та навіть якби і так, це не виправдовує підсудну та не дає їй право вчиняти таку жорстокість! Якби не випадковість, не відомо коли б взагалі знайшли потерпілу.

СУДДЯ Добре. Якщо до підсудної поки більше запитань не буде(ні, ні), пропоную перейти до слухання потерпілої.

ДОПИТ ПОТЕРПІЛОЇ: Бондаренко Марина Віталіївна

Робить із себе дуже круту, але насправді боягузка. Мріє бути відомою, аби нею захоплювалися, любили. Трохи егоїстична, але не зла!

СУДДЯ: Потерпіла, представтеся будь ласка. Назвіть свої прізвище, ім'я, по батькові, місце і рік народження, місце проживання, чим Ви займаєтесь?

Потерпіла: Бондаренко Марина Віталіївна. Мені 16 років. Перейшла в 11 клас. Живу з батьками неподалік від Білої церкви у селі Пирново.

СУДДЯ: У яких стосунках ти перебуваєш із підсудною?

Потерпіла: (байдуже) Та ні в яких. Вчимося в одному класі. Ніколи не дружили. Вона взагалі ні з ким не дружить. Тримається завжди особняком. Не знаю, що там у її башці коїться, що вона таке зробила. Психічка.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности