Класифікація інфекційного ендокардиту

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Ендокардит – І39^* (МКХ 10)

I. Активність процесу: активний, неактивний

II. Ендокардит природніх клапанів:

- 1) первинний

- 2) вторинний (набуті вади серця, вроджені вади серця, іравма).

Ендокардит протезний

III. Локалізація:

- аортальний клапан,

- мітральний клапан,

- трикуспідальний клапан,

- клапан легеневої артерії

- ендокард передсердь або шлуночків

Збудник (грам+, грам–, L-форми, рикетсії, гриби)

IV. Стадія клапанної вади; стадія серцевої недостатності.

V. Ускладнення.

Примітки: * – при інфекційних захворюваннях має бути подвійне кодування.

Головний кардіолог МОЗ України проф. М.І. Лутай

___________________________________________________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 14.02.2002 № 54

Класифікація порушень ритму і провідності серця

Коди МКХ

Перегляду

І. Порушення утворення імпульсу

ІІ. Порушення проведення імпульсу

ІІІ. Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу

IV. Захворювання

V. Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

Примітки:

У діагнозі треба вказати кардіохірургічні втручання та пристрої, застосовані для лікування аритмій та порушень провідноаі серця (із зазначенням методу і дати втручання) – катетерні (радіочастотні та інші) деструкції, імплантації водіїв ритму та кардіовертерів- дефібриляторів, проведення кардіоверсії чи дефібриляції (вказується дата останньої), тощо.

Головний кардіолог МОЗ України проф. М.І. Лутай

___________________________________________________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 14.02.2002 № 54

Класифікація хронічної серцевої недостатності

Основні терміни:

1. Клінічна стадія серцевої недостатності (СН)

2. Варіант серцевої недостатності

3. Функціональний клас пацієнта

Шифр за МКХ-10 – І50

Клінічні стадії: І; II А; II Б; III.

Варіанти: систолічний; діастолічний; невизначений.

- з систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ): фракція викиду ЛШ 40% і менше;

- із збереженою систолічною функцією ЛШ: фракція викиду ЛШ більше 40%.

Функціональні класи кардіологічних пацієнтів за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця:

Функціональний клас І – пацієнти із захворюванням серця, в яких виконання звичайних фізичних навантажень не викликає задишки, втоми чи серцебиття.

Функціональний клас II – пацієнти із захворюванням серця та помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття спостерігаються при виконанні звичайних фізичних навантажень.

Функціональний клас III – пацієнти із захворюванням серця та вираженим обмеженням фізичної активності. В стані спокою скарги відсутні, але навіть при незначних фізичних навантаженнях виникають задишка, втома, серцебиття.

Функціональний клас IV – хворі із захворюванням серця, в яких будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб’єктивні симптоми. Останні виникають і в стані спокою.

Примітки:

1. Стадія СН відображає етап клінічної еволюції даного синдрому, в той час як функціональний клас (ФК) пацієнта є динамічною характеристикою, що може змінюватися під впливом лікування (див. додаток 1 до класифікації ХСН).

2. Визначення варіантів ХСН (з систолічною дисфункцією ЛШ або з збереженою систолічною функцією ЛШ) можливе лише за наявності відповідних даних ехокардіографічного дослідження.

3. Функціональний клас хворого встановлюється за клінічними критеріями (див. вище) і може, в разі необхідності, бути об’єктивізований даними інструментального дослідження (див. додаток 2 до класифікації ХСН).

Додаток 1 до класифікації ХСН. Таблиця орієнтовної відповідності клінічних стадій ХСН функціональним класам хворих.

Додаток 2 до класифікації ХСН. Об’єктивні (інструментальні) критерії функціональних класів хворих з ХСН.

Головний кардіолог МОЗ України проф. М.І. Лутай

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры