Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

Найважливішими аспектами обліку витрат за центрами відповідальності є встановлення нормативних витрат і оцінка результатів шляхом порівняння фактичних витрат із нормативними. Різниця між фактичними і нормативними витратами називається відхиленням. Відхилення розраховують окремо по кожному центру.

Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності. Поточний контроль і аналіз відхилень дозволяють своєчасно переналаштовувати систему управління виробництвом: менеджер має можливість у будь-який момент впливати на процеси, не чекаючи закінчення періоду, на який були розраховані цілі і критерії, які їх відображають.

Відхилення є результатом зміни трьох основних факторів:

– обсягу виробництва;

– цін на ресурси;

– норм витрат на одиницю випуску.

При чому зазвичай усі фактори впливають одночасно.

Для ефективного оперативного управління необхідно виявити причини відхилень (визначити, які відхилення якими факторами викликані; встановити відповідальність за здійснене; прийняти рішення, які дозволяють уникнути небажаних відхилень у майбутньому).

Визначення причин і аналіз залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень

Система аналізу залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень включає в себе розробку системі координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів. Метою є формування системи підконтрольних показників, які можуть найкращим чином реагувати на будь-які зміни в діяльності підприємства, його структурних підрозділів (центрів відповідальності). Кожен показник системи може бути використаний з метою аналізу; він повинен легко коректуватися і піддаватися управлінню, забезпечуючи тим самим гнучкість і маневреність всієї системи в досягненні кінцевих результатів роботи підприємства.

Показник, який повинен бути покладений в основу формування підконтрольних величин - прибуток, який може бути оцінений по-різному:

Згідно з П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати»

Прибуток — це сума, на яку прибутки перевищують пов'язані з ними витрати.

Рис. 4.1. Характеристика прибутку

Виходячи із цих уявлень, в якості кінцевого показника діяльності як усього підприємства, так і його структурних підрозділів рекомендується брати не прибуток, а рентабельність коштів, вкладених у поточну діяльність.

Показник рентабельності відображає співвідношення результатів і факторі, що на них впливають та дозволяє оцінити результати діяльності.

де Pk – рентабельність капіталу;

П – прибуток;

ОФ – основні фонди;

ОК – оборотні засоби;

В – виручка;

РП – рентабельність продажу;

ОА – оборотність активів.

Із формули видно, що рентабельність капіталу може змінитися під впливом рентабельності продажу й оборотності активів.

Рис. 5.2. Напрями впливу на кінцевий результат

Рис. 5.3. Розрахунок показника рентабельності коштів, вкладених у поточну діяльність

Методи оперативного контролінгу

Оперативний контролінг використовує певні методи, пов'язані з такими дисциплінами: бухгалтерський облік, аудит, менеджмент, маркетинг, економіка, управлінський облік, планування та бюджетування та ін.

Метод контролінгу – це система прийомів та способів, за допомогою яких вивчається та розкривається суть предмета.

Оперативний контролінг використовує у своєму інструментарії різні методи задля досягнення певних цілей.

Мета оперативного контролінгу – створення системи управління досягнення поточних цілей, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення витрат – прибуток.

На відміну від стратегічного, оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.

Рис. 5.1. Основні підконтрольні показники оперативного контролінгу

Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень про недопущення кризового стану.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности