Демократизація державного управління в інформаційному суспільстві

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 12Следующая ⇒

Останні десятиліття у всьому світі характеризуються активною трансформацією системи державного управління, спрямованою на підвищення її ефективності та результативності.

Визначення 29.

Більшістю розвинутих країн та країн з перехідною економікою реалізуються комплекси програм, що стосуються адміністративної реформи, реформи державної служби, реформи системи державного регулювання економіки та ін.

Визначення 30.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у державному управлінні слід розглядати як захід для покращення якості державного управління. Визначені в методології ООН характеристики якісного державного управління (good governance) описуються набором цінностей як змістових сфер діяльності (політичної, правової, соціально-економічної), так і цінностей форми їх здійснення – державного адміністрування (Таблиця 13).

Таблиця 13

Основна мета здійснюваних у різних країнах адміністративних реформ – підвищення ефективності діяльності державного апарату.

Основними напрямами реформи є:

– забезпечення ефективності діяльності державного апарату і надання населенню більш якісних послуг;

– налагоджування зв’язків між державою і громадянським суспільством, залучення населення до управління громадськими справами, забезпечення прозорості діяльності держави, тобто зростання реального рівня демократизації суспільства.

Отже, потребують вирішення проблеми:

– забезпечення прозорості механізмів прийняття рішень (в т.ч. у сфері державного регулювання, бюджетного процесу, державних закупівель);

– забезпечення єдності інформаційних ресурсів органів державного управління у масштабах країни (існування так званого відомчого „інформаційного феодалізму” робить неможливою ефективну взаємодію галузевих міністерств між собою та контроль за їх діяльністю як з боку громадянського суспільства, так і представницької влади);

– подолання „інформаційної закритості” відомств потребує форму­вання єдиної системи державних інформаційних ресурсів (електронних реєстрів фізичних та юридичних осіб, об’єктів державної та муніципальної власності, природних ресурсів та ін.).

Зокрема, публікація в Інтернет інформації від:

– представницької влади: публікація всіх законопроектів, матеріалів парламентських слухань, пленарних засідань, засідань парламентських комітетів та комісій, інформації про позицію депутатів у ході голосування, а також всієї аналітичної інформації, розповсюджуваної серед депутатів;

– виконавчої влади: публікація матеріалів засідань уряду, проекти відомчих нормативних актів, які стосуються інтересів громадян та підприємств;

– судової влади: публікація судових та юридичних рішень і ведення відповідного реєстру.

Необхідне також забезпечення публікації в мережі Інтернет структурованої інформації відносно всіх тендерів, які проводяться державою із держзакупівель, їх результати та контрактні ціни, результати перевірок контрольних органів.

Реалізація комплексу реформ системи державного управління тісно пов’язана з широким використанням інформаційних технологій. Трансформація системи державного управління практично у всіх країнах пов’язується з подальшим комплексним використанням інформаційно-комп’ютерних технологій, метафорою якого став термін „Електронне урядування” - e-Government – система представництв різних органів та гілок влади і єдиного середовища електронної взаємодії між ними і з зовнішніми суб’єктами (громадянами, представниками бізнесу тощо).

Побудова та взаємна інтеграція структур e-government – процес радикального перетворення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, відносин і операцій державних органів на основі використання можливостей Інтернет, інформаційних та телекомунікаційних технологій з метою оптимізації послуг, які надаються суспільству, підвищення ефективності державного управління і активізації в цьому управлінні широких верств населення.

На шляху побудови такої системи виникають труднощі, пов’язані не тільки з використанням сучасних технологій, а й з функціонуванням власне органів державної влади і управління. Зокрема, можна виділити:

– відомча роз’єднаність, внаслідок чого виникає дублювання функцій, суттєво збільшуються витрати громадян та господарюючих суб’єктів на взаємодію з державними органами: не налагоджені механізми обміну інформацією, що призводить до затримки надання державних послуг, затримки виконання завдань і вирішення питань, які потребують участі кількох відомств та ін.

– відсутність точних і докладних інструкцій із здійснення державних функцій, внаслідок чого припускається довільна інтерпретація і дії чиновників на власний розсуд; за рядом напрямів відсутня нормативно-правова база;

– відсутність відкритої і доступної інформації про процеси, що відбуваються у владних структурах, складність громадського контролю їх діяльності.

Виділяють такі завдання, які необхідно вирішити при впровадженні ІКТ в державному управлінні:

– створити інструменти адміністративного моделювання - комп’ютерні адміністративні моделі на основі запису у формалізованому форматі певних відомостей про організацію держави як системи органів державної влади та управління з висвітленням таких аспектів кожної з державних структур – функцій, організаційної структури, адміністративних процесів (в тому числі, взаємодії з громадянами, організаціями та іншими державними структурами), інформацій, яка збирається і зберігається і порядку доступу до неї, посад, функціональних обов’язків та зон відповідальності державних службовців;

– впорядкувати механізми збирання, опрацювання, зберігання та передавання державної інформації в електронному виді;

– створити „інфраструктуру довіри” на основі цифрового електронного підпису, яка забезпечує юридичну значущість електронної взаємодії при виконанні державних функцій та надання державних послуг;

– сформувати систему стандартизації програмного забезпечення, використовуваного в державному управлінні, яка передбачає нормативне закріплення основних принципів технологічної відкритості та технологічної незалежності держави при виборі засобів ІКТ, використовуваних в державному управлінні.

Отже, основними технологічними рішеннями, які дають змогу реформувати систему державного управління у відповідності з потребами демократичних реформ та вимогами інформаційного суспільства є система електронного урядування та її складова - системи електронного документообігу.

Процес впровадження систем електронного тдокументообігу в органах державної влади суттєво відрізняється від процесу впровадження у комерційних організаціях:

– діловодство в органах державної влади функціонує у відповідності з діючим законодавством;

– суттєву роль відіграє регламент організації, на базі якого чітко описані правила і порядок розгляду, опрацювання, маршрутизації документів, життєвий цикл документа, рівень виконання, посадові обов’язки та ін.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США