Розслідування розкрадань, вчинених на м'ясопереробних підприємствах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 35Следующая ⇒

Зв'язок із сільським господарством, використання виробленої ним продукції і сировини вимагають від підприємств м'ясопереробної промисловості забезпечувати правильну, добре налагоджену систему переробки м'ясної сировини, урахування матеріальних цінностей і коштів, постійно удосконалювати контрольно-ревізійний апарат.

Підприємства з переробки і виготовлення м'ясної продукції становлять складну систему підприємств різноманітних форм власності. Існують такі типи підприємств різноманітних форм власності. Існують такі типи підприємств м’ясної промисловості: забійний пункт – підприємство з первинної переробки худоби і птиці; холодобойня – підприємство, що об'єднує бойню і холодильник, призначене тільки для випуску м'яса і продуктів забою в охолодженому або у замороженому вигляді; м'ясокомбінат – підприємство з комплексної переробки худоби, а також птиці та вироблення продукції харчового, технічного і медичного призначення; птахокомбінат – підприємство з комплексної переробки птиці та кроликів на харчову та технічну продукцію; м'ясопереробний завод – підприємство з комплексного розділювання і переробки м'яса з метою випуску продукції місцевого споживання (ковбасно-кулінарних виробів, м'ясних напівфабрикатів, фасованого м'яса); спеціалізоване підприємство – підприємство, що виробляє один або декілька видів м'ясної продукції (виробництво тушоночних виробів та ін.); утилізаційний завод – підприємство з вироблення тваринних кормів, технічного жиру і добрив.

М'ясокомбінат є основним типовим підприємством з переробки і виготовлення м'ясної продукції, що включає в себе всі основні цикли виготовлення виробів і складається з цеху передзабійного утримання худоби, м'ясо-жирового цеху, м'ясопереробного цеху (виробництво ковбасних виробів, свинокопченостей, м'ясних і субпродуктових блоків, напівфабрикатів), холодильного цеху.

При виявленні та дослідженні способів учинення розкрадань на м'ясопереробних підприємствах найбільше

практичною є класифікація за стадіями технологічної обробки, переробки худоби і випуску готової продукції.

І. Цех приймання і передзабійного утримання худоби:

1) навмисне вибракування прийнятої худоби; 2) створення резервів за рахунок заниження фактичної ваги прийнятої худоби; 3) створення резервів за рахунок неправильного застосування знижки з живої ваги прийнятої худоби на вміст шлунково-кишкового тракту; 4) створення резервів за рахунок неправильного застосування знижки з живої ваги худоби, що відноситься до тільної; 5) створення резервів за рахунок неправильного визначення вгодованості худоби; 6) створення резервів за рахунок неправильного відображення вікових груп худоби, із завищенням даних за тими групами, що при забої дають менший вихід м'яса; 7) створення резерву за рахунок заниження в прибуткових документах фактичної кількості голів худоби, що надійшла на підприємство, без заниження ваги всієї партії прийнятих тварин; 8) створення резерву за рахунок заниження ваги худоби однієї категорії за рахунок збільшення ваги худоби іншої категорії зі зберіганням загальної ваги всієї прийнятої партії; 9) створення резервів за рахунок неправильного визначення, а також відображення у документації фактичної кондиції худоби.

Необхідно відзначити, що розкрадачі використовують сукупність декількох способів створення резервів у цеху передзабійного утримання худоби, що у свою чергу, ускладнює збір доказової інформації.

Застосування визначених вище способів створення неврахованих резервів являє собою лише початкову стадію механізму розкрадання. Завершення ж злочину або продовження його найчастіше пов'язано зі зловживаннями осіб, зайнятих на інших стадіях виробничого процесу, і зокрема у м'ясожировому цеху. Рацівники цього цеху можуть самостійно створювати резерви неврахованої продукції, а також входити у змову з особами інших виробничих підрозділів підприємства. У зв'язку з цим варто врахувати, що посадовим особам м'ясожирового цеху у певних ситуаціях дозволяється відпуск м'ясопродуктів безпосередньо споживачам, що створює додаткові можливості для реалізації викраденої продукції. В основному м'ясна продукція м'ясожирового цеху повинна надходити у відповідності до технологічної схеми підприємства: у ковбасний цех, цех виробництва напівфабрикатів, холодильник.

ІІ. М'ясожирове виробництво:

10) створення резервів за рахунок неоприбуткованих наднормативних виходів м'яса при переробці худоби; 11) створення резервів за рахунок навмисного завищення даних про кількість умовно придатного м'яса; 12) створення резервів за рахунок навмисного збільшення ваги ембріонів; 13) створення резервів за рахунок відпустку споживачам субпродуктів II категорії замість виписаних за документами I категорії; 14) оприбуткування шкур молодняку як шкур, знятих з ембріонів; 15) створення резерву за рахунок клаптя такої кількості шкур, що перевищує фактичний забій; 16) заниження категорійності напівтуш на виході.

III. Ковбасний цех:

17) створення резервів за рахунок порушення технології виготовлення ковбасних виробів; 18) зменшення фактичної ваги м'яса при обвалюванні та жиловці напівтуш; 19) виготовлення ковбасних виробів не передбачених рецептурою.

IV. Холодильне виробництво:

20) створення резерву за рахунок необгрунтованого застосування норм природного зменшення при термічному обробленні і збереженні м'ясопродуктів у холодильних камерах; 21) створення резервів за рахунок неправильного визначення ваги і якості прийнятих на холодильне виробництво м'ясопродуктів; 22) створення резерву за рахунок неправильного визначення ваги та якості м'ясопродуктів при відпуску з холодильного виробництва споживачам; 23) використання несправного ваговимірювального обладнання.

Наведена система способів підходить для м'ясопереробних підприємств будь-яких форм власності при наявності перерахованих вище виробництв.

Щодо розглянутої категорії кримінальні справи порушуються при наявності таких ознак, які вказують на можливе вчинення розкрадання: а) виявлені значні недостачі або надлишки м'ясопродуктів, а також коштів; б) виявлення оформлених підроблених документів при одержанні, переробці, виготовленні, збереженні сировини та готової продукції;

в) неправильне визначення кількості та якості сировини при її надходженні на м'ясопереробні підприємства, при відпуску у виробничі цехи на подальшу переробку;

г) неналежне оформлення приймально-здавальних документів, виробничих журналів та іншої документації, яка відображає рух матеріальних цінностей;

ґ) оприбуткування на м'ясопереробних підприємствах сировини, напівфабрикатів і готової продукції за підробленими документами; д) виявлення різноманітних фальсифікацій з ваговими приладами;

е) виявлення підчищення, виправлень у первинній документації, що складається на худобу, яка надходить на підприємство;

є) виявлення неоприбуткованих наднормативних виходів м'ясопродуктів при переробці худоби;

ж) неправильне визначення категорійності м'ясних напівтуш;

з) порушення технологічного процесу виготовлення ковбасних виробів і напівфабрикатів;

и) заміна компонентів більш високої якості на компоненти низької якості, приготування фаршу не за калькуляційною карткою;

і) виявлення в рецептурних журналах та іншій технологічній документації всякого роду помилок, виправлень, записів щодо тимчасової відсутності окремих компонентів і заміна їх іншими;

ї) наявність великої кількості рекламацій на якість відпущеної продукції; а також наявність документації на повернення готової продукції;

й) зміна даних про кількість та якість виготовленої продукції, безоблікове збереження її в цехах і на складі;

к) наявність фактів на списання більше, ніж фактично було утрачено;

л) наявність фактів необґрунтованого застосування норм природного зменшення при термічному обробленні і збереженні м'ясопродуктів.

Наведені обставини вказують на можливі розкрадання і у стадії перевірки деякі з них можуть бути результатом помилок обліку недбалості. Тому наявність певних відомостей, які розглядаються як підстави до порушення кримінальної справи, припускає їх аналіз і оцінку в стадії проведення перевірочних заходів.

Залежно від характеру інформації, її джерел у процесі попередньої перевірки первинних матеріалів про розкрадання на м'ясопереробних підприємствах, складаються три типові дослідчі ситуації і вся робота щодо виявлення ознак розкрадання, їх перевірка і підтвердження здійснюється в межах цих ситуацій.

1. Є відомості про недостачу (надлишки) товарно-матеріальних цінностей, при відсутності достатніх даних про причини їх виникнення.

Джерелами інформації виступають акти інвентаризації, документальної ревізії з оригіналом або копіями документів, пояснень, що додаються до них.

Рекомендується такий комплекс перевірочних заходів: а) відібрати пояснення для з'ясовування причин недостачі, надлишку у матеріально-відповідальної особи (осіб); керівників, бухгалтерських працівників м'ясопереробних підприємств, ревізорів, інвентарізаторів; б) витребувати оригінали первинних документів, звітів, актів та ін., на які посилаються матеріально-відповідальні особи;

в) зажадати призначення документальної ревізії з метою визначення точної суми недостачі, лишку цінностей, причин і періоду їх утворення;

г) одержати консультацію у фахівців, ознайомитися з нормативними актами, що регулюють досліджувану діяльність;

ґ) доручити оперативним працівникам внутрішніх справ установити ознаки розкрадання та інші обставини вчиненого злочину.

2. Є дані про одиничні дрібні порушення встановлених правил, норм виготовлення, перевезення і реалізації м'ясної продукції (наприклад, відступи від рецептур, продаж без документального оформлення тощо).

Джерелами інформації є заяви, повідомлення представників влади, громадськості, складені ними документи про факти вищезазначених порушень; акти аналізів відпущеної продукції в торгову мережу.

Рекомендується: а) відібрати у осіб, які виявили і зафіксували правопорушення, допустили відхилення від установленого порядку, пояснення щодо всіх обставин події;

б) направити м'ясні продукти на дослідження;

в) організувати контрольну перевірку якості м'ясної продукції, її дослідження;

г) провести огляд місця події – місця спіймання на місці злочину і, можливо, відповідного приміщення підприємства;

ґ) вимагати проведення раптової інвентаризації в підрозділі, де виявлено порушення;

д) вивчити документи щодо питань, які перевіряються, одержати консультацію у спеціалістів-технологів, бухгалтерів та ін.;

е) доручити оперативним працівникам виявлення ознак, що вказують на розкрадання, осіб, які його вчинили, та інші обставини злочинного вчинку.

3. Є оперативно-розшукова інформація про посягання на майно та щодо інших обставин. Відсутні предмети, документи, що підтверджують цю інформацію і відповідно до КПК можуть бути визнані доказами у справі після її порушення.

Рекомендується: а) вимагати проведення раптової інвентаризації, документальної ревізії; б) доручити провести відомчий відбір готових м'ясних виробів;

в) проконсультуватися з фахівцями, вивчити необхідні нормативні акти, документи;

г) відібрати пояснення у осіб, інформованих про злочинні дії, але не причетних до розкрадань.

Проведення зазначених заходів є необхідною умовою успішного розслідування справи, а на початковому етапі значно полегшує пошук доказів. Варто підкреслити, що їх проведення доцільно ще до порушення кримінальної справи під час перевірки матеріалів у порядку ст. 94 КПК України. Ця рекомендація пояснюється тим, що в іншому випадку слідчий фактично не в змозі виконати свою головну, організуючу функцію, зумовлену ст. 114 КПК України, і часто змушений звертатися за допомогою і порадами до оперативних працівників у вирішенні тих питань, які він повинен вирішити особисто і за результати яких несе персональну відповідальність.

Виходячи з проаналізованих теоретичних розробок і накопиченого практикою досвіду, вважаємо можливим при розслідуванні аналізованого різновиду розкрадань проведення таких типових загальних тактичних операцій:

1. Встановлення способу вчинення розкрадання.

2. Виявлення місць розкрадання.

3. Визначення періоду розкрадання.

4. Встановлення учасників розкрадання, їх ролі у злочинній групі.

5. Визначення розміру викраденого.

6. Відшкодування заподіяного розкраданням матеріального збитку.

7. Встановлення обставин, що сприяли вчиненню розкрадання.

До типових окремих тактичних операцій варто віднести: 1) викриття на місці злочину; 2) невідкладний збір і фіксація інформації; 3) встановлення осіб, причетних до розкрадання; 4) встановлення конкретних прийомів приготування, вчинення і приховування розкрадань; 5) визначення конкретного виду і кількості викраденої м'ясної продукції; 6) встановлення конкретної ролі кожного учасника розкрадання; 7) виявлення джерел доказів; 8) забезпечення відшкодування матеріального збитку.

Зупинимося докладніше на деяких з них, які найчастіше зустрічаються при розслідуванні розкрадань, вчинених на м'ясопереробних підприємствах.

Викриття на місці злочину.

Проведення тактичної операції «Викриття на місці злочину» залежить від одержання достовірної процесуальної та оперативно-розшукової інформації про час і місце вчинення розкрадачами злочинних дій. Виходячи з конкретної ситуації, визначаються час і місце початку, проведення та завершення тактичної операції. Так, при наявності відомостей про те, що з м'ясопереробного підприємства у певний час буде вивозитися викрадена продукція для наступної її реалізації в іншому місці, варто вивчити доцільність проведення початку операції в період транспортування продукції або в момент одержання її реалізатором. Може бути проведення декількох операцій одночасно в декількох місцях, наприклад, при виробництві неврахованої продукції, де відбувається порушення технологічного процесу виробництва, і в місці, де реалізується раніше виготовлена неврахована продукція.

Початок тактичної операції «Викриття на місці злочину» можна приурочити до таких моментів: вивоз, винос із підприємства; доставка м'ясних виробів розкрадачам до дому; продаж продукту без відповідного документального оформлення; підробка або знищення документів; увезення продукції в точку реалізації; розподіл коштів; вручення належної частки одним з учасників розкрадання іншому.

Для проведення тактичної операції, як правило, створюється група у складі слідчих, оперативно-розшукових працівників, працівників міліції. До проведення організаційних заходів і участі в слідчих діях залучаються спеціалісти (бухгалтери, технологи, експерти, криміналісти та ін.). Кожний із них у межах можливих обов'язків докладно інструктується.

Проведення тактичних операцій потребує розробки спеціальних планів, скоординованих із загальним планом проведення комплексу початкових слідчих, організаційних і оперативно-розшукових заходів. План тактичної операції «Викриття на місці злочину» включає такі слідчі й організаційні дії, а також оперативно-розшукові заходи:

1) встановлення спостереження за поводженням запідозрених осіб (під час відвантаження, на шляху прямування з викраденим, під час реалізації тощо);

2) виявлення реалізаторів викраденого, споживачів та інших очевидців (відібрання в них пояснень);

3) припинення злочинної діяльності (зупинення транспорту, що перевозить викрадені м'ясні продукти, припинення продажу, реалізації; підробки, знищення документів; фіксація факту передачі коштів тощо);

4) проведення слідчого огляду транспорту, яким перевезена викрадена м'ясна продукція, огляд місця реалізації, зупинення транспорту, місць проведення інших злочинних дій; огляд документів, коштів, пакувального матеріалу, м'ясних продуктів, напівфабрикатів та ін.;

5) вилучення документів, коштів, викраденої продукції; затримання; допи затриманих осіб;

6) відібрання пояснень у інших осіб;

7) особистий обшук підозрюваних (при порушенні справи).

Вищезазначені дії і заходи не є вичерпними і варіюються залежно від ситуації, що складається.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?