Матриця Г.Саймона «Об’єктивна-суб’єктивна якість»

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Конкурентоспособность товара зависит не от его объективного технического совершенства, а от субъективно воспринимаемой потребителем (так называемой осознанной) ценности. Это обстоятельство служит камнем преткновения в практической деятельности многих компаний, причем наиболее грубые ошибки совершают часто отнюдь не самые слабые фирмы. Бескомпромиссная борьба за наивысшее качество товара часто свойственна компаниям с очень сильным научным потенциалом и великолепными инженерными кадрами. Специалисты такой компании с недоступным рядовому потребителю профессионализмом разбираются в объективных показателях качества данного типа товаров и честно стремятся к достижению идеала. Велико же бывает разочарование менеджеров этих фирм, когда вышедшее из их цехов техническое чудо продается весьма вяло, тогда как более примитивное изделие конкурентов идет нарасхват. Во избежание такого рода казусов полезен анализ продукции с помощью матрицы Симона «Объективное/субъективное качество», названной так по имени ее создателя немецкого ученого Германна Симона. Наиболее тяжелым является положение фирмы в квадрате 3 “технико-информационное отставание”. Качество ее продукции и объективно и субъективно (т.е. в восприятии потребителей) отстает от аналогичных изделий конкурентов. Оптимальным путем выхода из этой ситуации, конечно, является улучшение качества в сочетании с интенсивным разъяснением потребителям новообретенных достоинств своей продукции. С противоположной ситуацией имеет дело фирма, находящаяся в квадрате 2. “технико-информационное опережение”. Это идеальная позиция, в которой фирма объективно опережает конкурентов и умеет донести свои достижения до сознания потребителя. Рецепт поведения в этом случае прост - надо продолжать придерживаться принесшей успех линии поведения. Квадрат 1. “информационный избыток” (низкое объективное качество в сочетании с его высокой субъективной оценкой потребителями) чаще всего занимают фирмы, чья рыночная репутация держится на прежних заслугах. Им следует понимать, что хорошая репутация является последним барьером, отделяющим фирму от кризиса (перемещения в провальный квадрант 3). Наконец, квадрат 4. “информационный дефицит” типичен для фирм излишне увлекающихся технической и недооценивающих маркетинговую сторону бизнеса. Их товар лучше, чем его репутация. Несмотря на гордую привлекательность такой позиции (“уж мы-то знаем, что такое настоящее качество, что бы о нем не думали профаны”), она крайне опасна. Фактически фирма впустую тратит деньги на запредельное повышение качества, ничего не выигрывая этим во мнении покупателей.

40. Сутність показників, які розкривають конкурентоспроможність товару

Конкурентоспроможність товару — це його здатність привертати увагу споживачів з-поміж інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку підприємствами-конку­рентами. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту.У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару). . Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товарів використовують одиничний, комплексний та інтегральний показники. одиничний – визначається оцінкою окремих показників. Наприклад, показник надійності, показник ринкової новизни товару; комплексний – визначається оцінкою сукупності одиничних показників. показник якості, ринковий показник; інтегральний – визначається оцінкою сукупності комплексних показників.Саме інтегральний показник свідчить про загальний рівень конкурентоспроможності. K= (I нп, І тел): І цс де Інп, Ітеп — груповий показник за параметрами відповідно нормативними та техніко-економічними; Іцс — груповий показник ціни споживання. Якщо К<1, пропонований товар поступається товару-зразку; при К>1, товар має вищу конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність товару характеризується технічними, комерційними, організаційними та економічними параметрами. Кожна характеристика (одиничний показник якості товару) вимірюється у певній (специфічній) одиниці, а тому здебільшого показники непорівнянні між собою. Технічні показники, характеризуэ технічний рівень та якість товарів: класифікаційні — визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні — характеризують конструкторсько-технологічні рішення; нормативні — відповідають міжнародним стандартам, нормам, правилам; ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні) — засвідчують відповідність товару властивостям людського організму та психіки; естетичні — характеризують єдність змісту й форми предмета. За комерційними умовами: рівнем ціни; терміном постачання; умовами оплати; рівнем митних зборів, податків і коштів, витрачених на придбання товарів; мірою відповідальності продавців за виконання зобов'язань.За організаційними умовами придбання та використання товару: наближенням продавців до покупців, доставкою продавцями товарів до місць споживання; зручністю розрахунків; сервісним обслуговуванням. За економічними умовами споживання: енергоємністю та економічністю у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається; вартістю сировини та експлуатаційних матеріалів; безвідходністю технологій; надійністю, періодичністю і витратами на ремонт; чисельністю і кваліфікацією обслуговуючого персоналу; рівнем заробітної плати працівників.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману