Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття активності і діяльності. Структура діяльностіСодержание книги
Поиск на нашем сайте У сучасних визначеннях психічного вказується на головну властивість психіки – активність. Активність визначається як загальний стан психічної мобілізації, готовності організму, посилення фізіологічних діянь, тобто енергетична мобілізація організму в цілому. Активність живих істот зовні виявляється в різних формах поведінки, які залежать від рівня історичного та психічного розвитку живого організму, тобто поведінка визначається особливостями діяльності живих істот. Діяльність визначається як активний цілеспрямований процес. Людська діяльність – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставленої мети. Мета – це образ бажаного, свідомого, результату, тобто того результату, який повинен бути досягнутий у ході виконання дії. Зверніть увагу на те, що мета (ціль) завжди свідома. Діяльність людини має складну ієрархічну будову. Вона складається з декількох рівнів: рівня особливих діяльностей (чи особливих видів діяльності) рівня дій; рівня операцій і рівня психофізіологічних функцій, під яким в теорії діяльності розуміється фізіологічне забезпечення психічних процесів (до них відноситься ряд здатностей нашого організму: здатності до відчуття, до утворення і фіксації слідів минулих впливів, тобто пам’ять тощо). Дія – це процес, спрямований на реалізацію мети. Спосіб виконання дії називається операцією. Операції характеризують технічну сторону виконання дії. Джерелом активності особистості і її діяльностей є потреби. Потребами називаються психічні стани, пережиті людиною, коли вона відчуває якусь певну потребу у чому-небудь чи в кому-небудь. Потреби людини можна поділити на матеріальні (в одязі, їжі) і духовні (у книзі, музиці тощо). Ієрархія потреб за концепцією А. Маслоу
Нижчий рівень складають фізіологічні потреби (голод, спрага й ін.), які, як вказує А. Маслоу, завжди характерні людині. Це первинні потреби людини, задоволення яких є життєво важливим для всіх живих організмів. Другий рівень – потреба самозбереження, безпеки (фізичної, психологічної). Потреба в безпеці спонукає індивіда до діяльності, що забезпечить організму недоторканність, безпеку, нормальні і зручні умови життя. Важливі і невід'ємні потреби в любові, взаєморозумінні, причетності до групи – соціальні потреби. Потреба в приналежності і коханні схиляє людину бути членом групи, спілкуватися, щоб уникнути самітності, одержати підтримку. У «ієрархії потреб» А. Маслоу виділяє потребу в повазі, особливе визнання компетентності, Дана потреба виявляється в прагненні досягти значного, шанованого становища в суспільстві, домогтися визнання. Найвища потреба – потреба у самореалізації, самовираженні – стає актуальною в поведінці людини за умови повного задоволення потреб нижчого порядку. У ході діяльності відбувається зустріч потреби з її предметом. Процес «пізнавання» потребою свого предмета одержав назву опредмечування потреби. В акті опредмечування народжується мотив. Мотив і визначається як предмет потреби. Зверніть увагу на те, що під предметом задоволення потреб розуміють не лише матеріальні, а і духовні, ідеальні речі. Мотив – це те, заради чого відбувається дія. Мотив виступає як форма прояву потреби. На відміну від потреб мотиви потенційно усвідомлювані, тобто можуть бути усвідомлюваними і неусвідомленими. З активністю та діяльністю живих організмів зв’язують розвиток психіки, а також формування свідомості людини.
Взаємозв’язок свідомості, самосвідомості та Я-концепції Свідомість – форма відображення об’єктивної дійсності у психіці людини – вищий рівень відображення психічного і саморегуляції; властива тільки людині як істоті суспільно-історичній.
Функції свідомості
Функція відображення. Знання про оточуючу дійсність, про природу, про суспільство. Рівень свідомості перебуває в прямій залежності від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. Знання здобуваються в процесі навчання і виховання, їх механізмом є відчуття, сприймання, мислення, пам’ять. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвинулась потреба в знаннях, яка є основною її спонукою, мотивом пізнавальної дійсності. Рефлексивна функція. Виділення людиною себе в предметному світі як суб’єкта пізнання, розрізнення суб’єкта – «я» і об’єкта «не я», протиставлення себе, як особистості, об’єктивному світу. Характерним у цьому відношенні є самопізнання, що стало основою для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і моральних психологічних якостей. Функція регулювання. Третьою особливістю свідомості є її цілеспрямованість, планування власної діяльності й поведінки, передбачення її результатів. Ця сторона свідомості виявляється у самоконтролі і коригуванні власних дій, у перебудові їх, в змісті стратегії й тактики, як цього вимагають обставини. Функція породження. Проявом свідомості є також її ставлення до об’єктивної дійсності, до інших людей, до самої себе. Ставлення особистості до свого оточення виявляється в її оцінці й самокритиці, в яких важливу роль відіграє емоційно-вольова сфера. Вищим рівнем розвитку свідомості є самосвідомість. Самосвідомість являє собою складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйманні особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки, в усіх формах взаємодії з іншими людьми і в поєднанні цих образів в єдине цілісне утворення-уявлення, а потім у розумінні свого власного «Я» як суб’єкта, що відрізняється від інших суб’єктів. Продуктом самосвідомості є Я-концепція. Я-концепція – це існуюча у свідомості індивіда стійка система уявлень, образів та оцінок, що відносяться до самого індивіда. Структура Я-концепції
Я-концепція має дуже складну структуру, всі елементи якої об’єднуються в єдину систему. Зміна в одному елементі може викликати зміни в інших елементах. Я-концепція
Основними складовими частинами Я-концепції вважають когнітивну, афективно-оцінювальну (самооцінку) і поведінкову. Пам’ятайте! Виділення будь-яких компонентів Я-концепції є умовним: Я-концепція – єдина система.
|
|||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 387; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.005 с.) |