Чинники економічного зростання поділяють умовно на три групи: 1)чинники попиту. 2)чинники пропозиції. 3)чинники розподілу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

До чинників, які негативно впливають на економічне зростання і, відповідно стримують його, відносяться: 1) злочини у господарській діяльності, 2) недобросовісне ставлення до праці, 3) страйки, 4) великі капіталовкладення в охорону оточуючого середовища, 5) несприятливі погодні умови (для сільського господарства), тобто все, що стримує продуктивність праці і, відповідно, економічне зростання вцілому.

До прискорюючих (або позитивних) чинників економічного зростання відносяться: 1) сприятливі запаси природних ресурсів; 2) сприятливі кліматичні умови; 3) сприятлива соціальна, культурна ситуація в суспільстві; 4) стабільність політичної системи.

21 Моделі економічного зростання. Модель Р. Солоу.

В основі більшості моделей знаходиться виробнича функція - залежність між структурою затрат ресурсів (чинників виробництва - працею L, капіталом К, технологіями - Т) і максимально можливим випуском продукції (Y) записується за допомогою виробничої функції: Y=F(L,K,Т)

Більшість виробничих функцій має властивість постійної віддачі від масштабу. Це означає, що при одночасній зміні усіх чинників виробництва на одну й ту саму величину, функція змінюється на ту ж саму величину.

В залежності від кількості чинників, виробнича функція визначається як одночинникова, двочинникова, багаточинникова. Функціональна залежність може бути подана у табличній, графічній та аналітичній формах.

Що обирати критерієм оптимальності економічного зростання? Ця проблема досліджується в моделях економічного зростання. Найбільш відомими з моделей є три: неокласична модель Солоу та дві кейнсіанські моделі - модель Роя Харод а і модель Євсея Домара.

Неокласична модель економічного зростання Р.Солоу. Модель була вперше наведена у праці Роберта Солоу “Внесок до теорії економічного зростання” у 1956 році. За розробку теорії економічного зростання Р.Солоу в 1987 році було присуджено Нобелівську премію. Модель зростання Солоу є складною теоретичною моделлю. Над її розробкою автор працював десятиліття. Модель показує, як заощадження, зміна чисельності населення і технологічний прогрес впливають на економічне зростання і як досягти високих і стабільних темпів зростання.

Основні ідеї моделі. 1. Враховується вплив трьох чинників: капіталу, праці та технологічного прогресу. 2. Визначаються чинники зростання, які мають короткостроковий вплив (запас капіталу та зростання кількості населення) і довгостроковий (технологічний прогрес). 3. Визначальну роль відіграють заощадження. Заощадження дорівнюють інвестиціям: S=I. 4. Кінцевим результатом є зростання продуктивності праці. 5. Необхідною умовою рівноваги економічної системи є рівновага сукупного попиту і пропозиції.

Пропозиція валового продукту в моделі Солоу виражається виробничою функцією: Y=F(K,L) (11.13)

Запишемо функцію у вигляді взаємозв’язку між рівнем продуктивності праці і капіталоозброєності: Y/L=F(K/L) або y=f(k) (11.14), де

y-рівень продуктивності праці, k-рівень капіталоозброєності праці.

y y=f(x)

k

Мал. 11.3. Виробнича функція виду y=f(k

Золоте правило. Критерієм при виборі норми заощаджень є максимізація добробуту суспільства, тобто якнайбільше споживання. Це виконується за умови: MPK=s.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману