Особливості вживання прикметників у ділових паперах.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

1. Перевага надається прикметникам книжного походження:

неправильно правильно

Роботящий працьовитий

Малюсінький дуже малого розміру

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-:

4. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюю чи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище посада, звання тощо ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

5. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим розяснюючим іменником.

6. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

Особливості вживання займенників і числівників у ділових паперах.

Займенники.

У діловому мовленні займ. не слід вживати часто, оскількивони не називають предмет, а лише вказують на нього. Проте особові займ. використовуються навіть у текстах документів. В усному діловому мовленні переважно використ. займенник ви. У службових листах дозвол. використовувати займенник ми. У таких докум., як автобіографія, особове доручення, пояснювальна записка — випростовується займенник я. У заявах не рекомендується вживати займенник ви.

Числівники.

Порядкові числівники слід записувати із відмінковими закінченнями після них:

1 — 1-ого, 2 — 2-ому.

Якщо підряд вжив. декілька порядкових числівників — відмінкове закінчення ставиться після останнього.

Якщо речення починається з числ., його слід записати словами.

Якщо після числ. називаються одиниці виміру, він записується цифрою: 20 тон.

В обліково-фінансових документах сума записується цифрою потім, у дужках, прописом, за дужками — одиниці виміру: 10 десять грн..

Після числівників 2,3,4 іменник ставиться у називному відмінку множини:

Два секретарі, три професори

Але якщо іменник має закінчення -нин, то після 2,3,4 — Р.в. однини:

Два громадянина

Особливості вживання дієслів і дієприкметників у ділових паперах.

Дієслова.

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми:

неправильно

правильно

балакати

говорити

слабувати

хворіти

договорюватися

домовлятися

2.Уникати умовного способу:

3. Форми наказового способу використовуються в ділових паперах дещо своєрідно. Форми власне наказові іди, пиши, робіть вживаються лише в усному мовлені. В писемному мовленні переважає інфінітив та описові лексичні засоби. Саме інфінітив у наказах та розпорядженнях надає висловленню категоричності доручити, звільнити, призначити, а не доручить, звільнить, призначить.

4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях уживають неозначену форму дієслова інфінітив.

Але слід памятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть говорити, запроваджувати, виконквати.

5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм допомагає, а не допомога; оббігає, а не оббіга

Дієприкметники.

Дієприкметники у текстах документів використовуються в теперішньому і минулому часах, активному і пасивному стані, число однина і множина, рід, вид доконаний, недоконаний. Основною проблемою в текстах документів є правильне вживання дієприкметників із суфіксами укр..м., особливо під час перекладу с російської мови на українську.

Особливості вживання прийменників у діловому мовленні.

У діловій мові прийменники вживаються дуже часто, але варто врахувати деякі застереження.

1. Оскільки прийменник немає свого власного лексичного значення, а виражає смислові відношення між словами не самостійно, а за допомогою відмінкових закінчень іменників, то існує система синтаксичних синонімів із різними відношеннями:

а просторові відношення зі станції, із будинку, з кімнати

б часові о пятій годині, за двадцять пята, близько восьмої

в причинові відношення через хворобу, у звяку з відпусткою

г відношення мети задля, заради, для

2. Значна к-сть помилок трапляється під час перекладу російськомовних прийменникових конструкцій. Наприклад російський прийменник по має 8 відповідників в українській мові:

По болезни — через хворобу

По математике — за математикою

Предложение по — пропозиція щодо

По дому — у справі

По окончанию школы — після закінчення школи

По требованию — на вимогу

По вкусу — до смаку.

Складні випадки узгодження підмети з присудком.

1. Якщо підмет називає посаду, професію, або звання — присудок у чоловічому роді. Для того щоб підкреслити, що названа особа є особою жіночої статі, слід назв. ії П.І.Б. і тільки тоді можна поставити присудок у формі жін. роду..

2. Якщо підмет-абревіатура, то слід ії розшифрувати, знайти головне слово із ним узгодити присудок у роді і числі.

3. Якщо підмет виражений іншомовним незмін. Іменником, назвою тварин — прис. У чол.. роді кенгуру прибіг.

4. Якщо підмет виражений іншомовним незмін. Іменником-назвою неістоти, присудок став. У сер. роді.

5. Якщо підмет є іншомовною незмін назвою особи, присудок може вживатись в чоловічому та жіночому родах, залежно від традиції вживання цих слів.

6. Якщо підмет є іншомовною незмін. Геогр. Назвою — присудок слід узгоджувати в роді і числі з родовими поняттями озеро, річка, гора, тощо

7. Якщо до скл. Підмета входить число, що закінчується:

1. на одиницю — присудок вживається в однині

2. на 2,3,4 — в множині

3. на 5 і більше — може бути і в однині і в множині, залежно від місця присудка:

a) якщо присудок стоїть у препозиції до підмета — в однині

b) постпозиції — у множині.

8. Якщо до скл. Підмета вживати слова більшість, меншість, ряд, частина, мало, багато — присудок переважно ставиться у формі однини, але якщо у реченні є перелік — то у формі множини. Наприклад: багато дівчат прийшли на конкурс.

Порядок слів у діловому мовленні

1. У текстах документів використовують прямий порядок слів у реченні:

2. підмет перед присудком

3. додаток — після слова, від якого він залежить

4. означення: узгоджене — перед означуваним словом-щорічна відпустка. Неузгоджене — після нього відпустка що оплачується

5. обставини — причини, мети, часу — на початку речення у наказах і розпоряджень.В кінці — у заявах, пояснювальних записках.

В діловій мові звертання і вставні слова ставляться на початку речення.

Особливості вживання речень.

В офіційно-діловому стилі мають переважати неокличні речення, оскільки офіц.-діл. Стиль не передбачає емоційного забарвлення окрім привітання. Серед неокличних переважають розповідні речення. І в писемному і в усному діловому спілкуванні. В усному спілкуванні, крім розповідних, можуть використовуватись питальні і спонукальні речення. Текст має бути чітким і зрозум., тому слід використовувати двоскладні повні речення. Серед односкладних вживаються: безособові звіт, інструкція, означено-особові заява, резюме, службові листи, доповідна записка, рапорт, наказ, інфінітивні для вираження категоричного наказу. У більшості випадків у діловому мовленні слід вживати прості речення. Складнопідрядні слід використовувати для надання переконливості проханню, а також для пояснення причин відмови.

Складні випадки керування.

Керування — це вид підрядного звязку у словосполученні, при якому головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми з прийменником, або без прийменника.

Якщо в одному реченні стоять 2 дієслова, що керують дійсними відмінковими формами, вони повинні мати два залежних слова. Приклад: Адміністрація нагородила і висловила подяку десятьом працівникам. — неправильно

Адміністрація нагородила десятьох працівників і висловила їм подяку.- правильно

Слід памятати що і синоніми в укр.. мові можуть керувати 2 різними відмінками. Наприклад:

оволодіти мовою — О.в., опанувати мову — З.в.

характерний для мене — Р.в., властивий мені — Д.в.

Під час перекладу з російської на українську мову і навпаки, слід памятати, що слова в цих мовах можуть керувати різними відмінками. Наприклад:

поблагодарить родителей — Зн.в., дякувати батькам — Д.в.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману