Знання на рівні понять, означень, формулювань.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

1.1. Геометричний вектор. Дії над векторами.

1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів.

1.3. Базис на площині й у просторі.

1.4. Прямокутна декартова система координат. Координати вектора.

1.5. Скалярний добуток двох векторів.

1.6. Векторний добуток двох векторів.

1.7. Мішаний добуток двох векторів.

Уміння в розв’язанні задач.

2.1. Знаходити координати вектора, довжину вектора, орт вектора, кут між векторами.

2.2. Знаходити суму, різницю векторів, їх скалярний та векторний добутки.

2.3. Обчислювати площу трикутника, об’єм піраміди.

2.4. Уміти розкладати вектор за базисними векторами.

2.5.Використовувати умову перпендикулярності двох векторів.

Література: 1. Г.Я. Дутка «Практикум з математики для економістів» – Л. -1998.

В. П. Денисюк, В. К. Репета «Вища математика» - К. – 2005.

В. М. Буйвол «Елементи лінійної і векторної алгебри та аналітичної геометрії». К -1996

Численные методы. Учебник для техникумов. М. – 1976.

Н.В.Богомолов «Практические занятия по математике». М. – 1990.

САМОСТІЙНА РОБОТА №8

Тема 1. Загальні поняття.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Векторна величина на відміну від скалярної задається не лише своїм чисельним значенням, а й напрямом (швидкість, прискорення, сила та ін.).

Геометрично вектор являє собою напрямлений відрізок і позначається , або , де точка А – початок вектора, а В – його кінець.

Рис.1

Відстань між початком вектора і його кінцем називають довжиною (або модулем) вектора і позначають , або .

Вектори, які лежать на одній прямій або паралельних прямих, називають колінеарними.

Рис.2

Вектори і рівні, якщо вони колінеарні, мають однакові модулі і однакові напрями.

Рис.3

Два вектори називають протилежними, якщо вони колінеарні, мають однакові модулі і протилежні напрями.

Рис.4

Вектор, початок і кінець якого збігаються, називають нуль-вектором. Напрям його не визначений.

Вектор, довжина якого дорівнює одиниці, називають одиничним вектором.

Одиничний вектор, напрям якого збігається з напрямом вектора , називають ортом вектора і позначають .

Вектори можна вільно переміщувати по площині (у просторі). Тому в аналітичній геометрії їх називають вільними.

Кутом між векторами і , зведеними до спільного початку, називають найменший кут, на який треба повернути вектор навколо спільного початку, щоб він збігся з вектором .

Рис.5

Три вектори називають компланарними, якщо вони лежать в одній або паралельних площинах.

Зокрема, три вектори компланарні, якщо два з них або всі три колінеарні, або хоча б один з них – нуль-вектор.

Лінійні операції над векторами.

До лінійних операцій над векторами належать:

1) додавання (віднімання) векторів;

2) множення вектора на число (скаляр).

Сумою векторів і називають вектор , який сполучає початок вектора з кінцем вектора за умови, що вектор прикладений до кінця вектора .

правило

трикутника Рис.6

Суму двох векторів можна будувати також за правилом паралелограма.

Рис.7

Віднімання векторів визначається як дія, обернена додаванню.

Різницею векторів і називають вектор , який у сумі з вектором складає вектор , або, іншими словами, це вектор, що сполучає кінець вектора з кінцем вектора за умови, що і прикладені до спільного початку.

Рис.8

Добутком вектора на скаляр називають вектор такий, що = і напрям якого збігається з напрямом вектора , якщо , або протилежний до напряму вектора , якщо . Так на рис.9 зображено вектори , 4 , -2 .

Рис.9 4 -2

З означення множення вектора на число випливає, що коли вектори колінеарні, то існує єдине число таке, що = , і навпаки, якщо = , то

і колінеарні.

Сформулюємо властивості лінійних операцій над векторами:

1. .

. .

3. .

4. .

5. .

6. .

7. .

Проекція вектора на вісь.

Віссю називають напрямлену пряму, на якій вибрано початок відліку, додатний напрям і одиницю довжини.

Проекцією точки А на вісь l називають основу перпендикуляра АА₁ (точка А₁), опущеного з точки А на вісь l (рис.10).

В В

А Рис.10 А Рис.11

А₁ В₁ l В₁ А₁ l

Нехай задано вісь l і вектор . Позначимо через А₁ та В₁ проекції на вісь l відповідно початку А і кінця В вектора і розглянемо вектор .

Проекцією вектора на вісь l називають додатне число , якщо вісь l і вектор однаково напрямлені (рис.10), і від’ємне число , якщо вісь l і вектор протилежно напрямлені (рис.11).

Проекцією вектора на вісь l позначають так: (або ).

Кутом між вектором і віссю l називають менший з кутів, на який треба повернути вектор або вісь l, щоб він збігався за напрямом з другим вектором або віссю. Цей кут міститься у межах від 0 до .

Проекцію вектора на вісь l обчислюють за формулою

де - кут між напрямом осі l і напрямом вектора .

При цьому , якщо кут - гострий, , якщо кут - тупий, , якщо .

Сформулюємо деякі властивості проекцій.

1. Проекція суми кількох векторів на ту саму вісь дорівнює сумі їх проекцій на цю вісь, тобто

.

2. При множенні вектора на число його проекція також помножиться на це число:

.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров