Структура й показники виробничої програми підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 14Следующая ⇒

Найважливішим розділом тактичного плану підприємства є виробнича програма, або план виробництва й реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, що відповідає по номенклатурі, асортименту і якісним вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по запровадженню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті. Цей розділ плану тісно пов'язаний із планом праці й заробітної платі, планом витрат виробництва, прибутку й рентабельності, фінансовим планом.

Промислові підприємства формують виробничу програму на основі державного замовлення; замовлень споживачів; виявленого в процесі маркетингових досліджень (вивчення ринку споживчого попиту).

Виробнича програма складається із двох розділів: план виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) виразі; план виробництва у вартісному виразі.

План виробництва продукції в натуральному виразі містить показники випуску продукції певної номенклатури, асортименту і якості виробів у фізичних одиницях. Для виміру обсягів виробництва в натуральному виразі використовують показники: штуки, тонни, квадратні, погонні й кубічні метри. На окремих підприємствах застосовуються подвійні вимірювання. Наприклад, виробництво тканин може плануватися в погонних і квадратних метрах; паперу - у тоннах і квадратних метрах; труб - у тоннах і погонних метрах. Застосування подвійних вимірів дозволяє в плані більш повно охарактеризувати фізичний обсяг виробництва й споживчі властивості продукції.

План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий доход); товарна продукція; валова продукція.

Основним вартісним показником цього розділу плану є реалізована продукція (валовий доход). Реалізованою вважають продукцію, оплачену покупцем або збутовою організацієй. ї ї обсяг обчислюють як вартість призначених до поставки за планом, оплачених замовником готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, запасних частин усіх видів і призначень, товарів народного споживання, виконаних робіт і наданих послуг, реалізованих відповідно до господарських договорів із споживачами продукції або через власну збутову мережу.

Плановий обсяг реалізованої продукції (П_р) у вартісному вираженні розраховуються за формулой:

, (4.1)

де П_Ті - обсяг товарної продукції і- того виду в оптових цінах підприємства;

- зміна залишків готової продукції і- того виду на складі підприємства

на початок і кінець планованого періоду;

- зміна залишків готової продукції i- того виду відвантаженої, але не

оплаченої споживачем на початок і кінець планованого періоду;

п - кількість видів товарної продукції (і=1, 2, 3,... n).

Реалізована продукція характеризує валовий доход підприємства (Д_в) уплановому періоді. Його визначають як добуток ціни на кількість проданих одиниць виробів (послуг):

, (4.2)

де - валовий доход підприємства від реалізації і-го виду продукції;

- ціна одиниці і-го виду продукції (оптова, договірна);

- планований обсяг продажу і-го виду продукції (і = 1, 2, 3,..., п) у натуральному вираженні. Крім валового доходу в плані може також передбачатися середній доход. Це величина коштів, які одержує підприємство від продажу однієї одиниці продукції або послуги. Величина середнього доходу (Д_с) визначають

відношенням загального виторгу від реалізації і-го виду продукції на кількість проданих одиниць виробів:

(4.3)

В умовах, коли в плановому періоді передбачається зміна відпускних цін, середній доход являє собою середню ціну, тобто Д_Сі = , а Д_Ві = -О_Пі.

Тоеарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових виробів (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих і зданих на склад готової продукції підприємства); напівфабрикатів, що комплектован! деталями і одиницями продукції, призначеною для реалізації на сторону за кооперованими поставками; для капітального ремонту, виконаного власними силами, а також виробів і запасних частин, виготовлених для капітального ремонту, капітального будівництва й власних непромислових господарств підприємства; інструментів і приладів для власного виробництва.

Товарну продукцію виражають у оптових цінах підприємства й у порівнянних цінах. Перші використовують для зв'язування плану виробництва з фінансовим планом; інші - для визначення темпів, динаміки й зміни структури виробництва.

Плановий обсяг товарної продукції (П_Т) розраховують за формулой:

(4.4)

де А_Пі - план випуску і-го виду продукції в натуральному вираженні;

Ці - діюча оптова ціна і-го виду продукції;

п - кількість видів товарної продукції;

У_j - обсяг послуг і робіту j-го виду промислового характеру;

т - кількість видів робіт промислового характеру.

Товарну продукцію характеризує обсяг виробленої готової продукції. ї ї використовують для розрахунку витрат на виробництво, фінансових результатів, рентабельності й інших показників ефективності виробництва.

Валова продукція включає вартість всієї зробленої продукції й виконаних робіт, у тому числі, незавершене виробництво. ї ї оцінюють в порівнянних цінах. Обсяг валової продукції (П_в) розраховують за формулой:

П_В =П_Т + (Н_К - Н_Н)+(І_К - І_Н), (4.5)

де Н_К, Н_Н - залишки незавершеного виробництва у вартісному вираженні на кінець і початок планового періоду відповідно;

І_К, І_Н - залишки інструментів і приладів власного виробництва на кінець і початок планового періоду.

Зміну залишків незавершеного виробництва в складі валової продукції планують при значному збільшенні обсягу виробництва в планованому періоді порівняно із звітним, знятті з виробництва окремих видів продукції, створенні заділу при переході на випуск нових виробів зі значною тривалістю виробничого циклу.

На підприємствах, де відсутній внутрішньогосподарський оборот і незавершене виробництво, наприклад у харчовій промисловості, валова продукція співпадає з товарною. Валову продукцію слід відрізняти від валового обороту, під яким розуміється сума вартості продукції всіх підрозділів. Показники товарної й валової продукції, хоча й одержали широке поширення в плануванні господарської діяльності підприємств, мають один загальний недолік. Вони не дають повної картини про власний внесок підприємства в кінцевий результат діяльності. Це пояснюється тим, що до їх складу включена вартість матеріальних витрат, яка досягає на деяких підприємствах 80-90 % розміру витрат. Більш об'єктивну картину про масштаби виробництва дають показники чистої й умовно-чистої продукції.

Чиста продукція характеризує знов створену на підприємстві вартість. До неї не входять витрати підприємства на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії тощо, а також амортизаційні відрахування, які включають у склад собівартості продукції.

До складу чистої продукції включають витрати на оплату праці з нарахуваннями на заробітну плату й прибуток підприємства.

Плановий обсяг чистої продукції (П_Ч) розраховують за формулами:

П_Ч = П_Р – МВ – В_а, (4.6)

П_Ч=ЗП + П_б, (4.7)

де МВ – матеріальні витрати, які включають у собівартість продукції;

В_а – амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів;

ЗП – заробітна плата з нарахуваннями на неї;

П_б – прибуток від реалізації продукції.

Умовно- чиста продукція (П_У) на відміну від чистої містить амортизацію:

П_у= П_Р - МВ, (4.8)

П_у = ЗП + П_б + В_а. (4.9)

Показники чистої й умовно-чистої продукції служать для аналізу структури виробничої програми, планування фонду оплати праці.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров