Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Коло осіб, які присутні і беруть участь у бесіді.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Кількість осіб, які беруть участь у бесіді, найчастіше максимально обмежена. Свідки можуть бути залучені до бесіди для підтвердження тієї чи іншої інформації у випадку заперечення особою компрометуючих фактів. Аналіз практики свідчить, що на даний момент самим надійним способом формування корумпованих зв'язків злочинними організаціями вважається просування чи влаштування у відповідні органи «своєї людини» злочинні організації з використанням корумпованих зв'язків, налагоджених у результаті застосування одного з вищевказаних способів, від яких залежить це просування (влаштування). Описані способи характерні для формування корумпованих зв'язків у всіх сферах суспільної і державної діяльності. Однак, у залежності від змін економічної і політичної ситуації в Україні, злочинні організації винаходять нові способи формування корумпованих зв'язків. Один з таких способів формування корумпованих зв'язків в органах державної влади і управління можна спостерігати безпосередньо в самому процесі проведення виборів депутатів в органи законодавчої влади і місцевого самоврядування. Для того, щоб здобути перемогу на виборах, необхідно затратити чималі кошти на проведення передвиборчої компанії. Тоді і з'являються так звані «спонсори» (представники злочинних організацій чи їх комерційних структур), що вимагають надалі повернення витрачених затрат (ще й з відсотками). Такий шлях є одним із способів зародження корумпованих зв'язків, свого роду взаємовигідних відносин між злочинними організаціями і представниками органів державної влади і управління, що свідчить про прагнення до реалізації цілей злочинної діяльності через легальні структури влади і місцевого самоврядування. Аналізуючи діяльність правоохоронних органів і умов їх роботи, зокрема варто зупинитися на нещодавно сформованому понятті «спонсорської допомоги», що іноді надається правоохоронним структурам підприємцями, буває, у тому числі зайнятими «відмиванням» коштів, придбаних сумнівним шляхом. Вона виявляється в найрізноманітніших формах: шляхом створення різних фондів і перерахування коштів, передачі на баланс органів внутрішніх справ дорогих транспортних засобів, комп'ютерної техніки, пально-мастильних матеріалів, нежилих приміщень, квартир, проведення їх ремонту і ін. Таким чином, підприємницькі структури здобувають можливість одержання легального прикриття (охорона офісів, барів, ресторанів; супровід вантажів, забезпечення особистої охорони лідерів злочинних організацій і т.ін.), а також можливість усунення конкурентів, використовуючи повноваження значних посадових осіб правоохоронних органів.[7] Аналіз матеріалів практики дозволяє стверджувати, що в даний період часу ініціаторами формування і встановлення корумпованих зв'язків злочинними організаціями можуть бути не тільки представники даних формувань, але іноді і представники органів державної влади і управління, правоохоронних органів. У подібному випадку механізм встановлення корумпованих зв'язків зі ЗО виглядає в так: Перший етап – На основі наявної інформації про злочинну організацію службова особа вибирає зазначене формування. Другий етап. З різних джерел збирається максимально повна інформація про діяльність злочинної діяльності, а саме: - про осіб, що є організаторами формування; - про структуру формування, про відносини між учасниками; - про напрямки і сфери злочинної діяльності формування; - про тривалість існування формування; - про проведені сходки, з'їзди; - про корумповані зв'язки; - про озброєння і технічне оснащення. Третій етап. Зібравши і проаналізувавши отриману інформацію посадова особа сама чи за допомогою використання своїх зв'язків проводить деякі репресивні акції у відношенні учасників формування (або якимось чином повідомляє лідера злочинної діяльності про можливість проведення таких акцій), тим самим демонструючи свою владу і можливості, а також змушуючи лідерів злочинної організації удатися до переговорів, в результаті яких встановлюються корумповані зв'язки. На основі аналізу діяльності правоохоронних органів можна зазначити, що в деяких випадках формування корумпованих зв'язків з представниками правоохоронних органів можливе також у процесі встановлення «контролю над злочинністю». У цих цілях можливе «приручення» одних злочинних організацій для знищення інших, що може принести значну користь як організації, яка залишилося (воно підніме свій злочинний авторитет, одержить нові сфери впливу і т.ін.), так і високопоставленим чиновникам МВС (від одержання чергових і позачергових спеціальних звань чи просування по службі, до придбання ще одного «боржника», який розраховується наданням матеріальних благ і різного роду послуг і т.ін.). Використання корумпованих зв'язків злочинною організацією (і навпаки) найчастіше здійснюється з дотриманням наступних основних вимог: - контакти здійснюються тільки між тими самими особами, в умовах суворої конспірації; - зв'язок найчастіше регулярний і систематичний; - контакти здійснюються в різних місцях (найчастіше багатолюдних – бари, ресторани, парки і т.ін.); - телефонні переговори здійснюються з використанням умовних висловлювань і застосовуються в крайніх випадках; - при необхідності можуть використовуватися схованки; - оплата «послуг» може здійснюватися безготівковими коштами по перерахуванню на визначені персональні рахунки в закордонних банках і т.ін. Дотримання цих вимог дає можливість довгострокового функціонування корумпованих зв'язків і самих ЗО. Розглянувши механізм встановлення корумпованих зв'язків ЗО, доцільно визначити риси і ознаки діяльності таких формувань. За даними наукових досліджень і криміналістичної практики у цілому вже визначився перелік основних рис (деякі з них указувалися раніше), властивих діяльності сучасних ЗО, куди входять наступні: - високий рівень організації і конспірації злочинної діяльності завдяки тому, що вона здійснюється учасниками ЗО із ієрархічністю його побудови, при розділені виконавчих і загальноорганізаційних функцій; - наявність «парасолі безпеки» ЗО за рахунок створення структур, що забезпечують зовнішню і внутрішню безпеку злочинного співтовариства (групи озброєної охорони, бойовиків, групи розвідки, контррозвідки і ін.); - політизація злочинної діяльності, тобто прагнення злочинних співтовариств до влади чи до встановлення таких відносин з окремими представниками органів влади і управління, що дозволяли б впливати на фінансово-господарську політику з метою розширення масштабів своєї злочинної діяльності і відходу від соціального контролю; - масштабний (регіональний, міжрегіональний чи міжнародний) характер злочинної діяльності; - корислива і корисливо-насильницька спрямованість злочинної діяльності (здійснення злочинів економічної і загальнокримінальної спрямованості); - здійснення кримінально-контрольних функцій над легальною банківсько-комерційною та іншою підприємницькою діяльністю на визначеній території, а також над професійною злочинною діяльністю нелегального характеру (наркобізнес, проституція, торгівля зброєю, азартні ігри і ін.); - «відмивання» коштів, отриманих злочинним шляхом, використання їх у легальній підприємницькій діяльності; - зухвало-насильницькі способи здійснення злочинної діяльності; - організація впливу на засоби масової інформації. Даний перелік не є вичерпним. Зі зміною середовища і умов, у яких здійснюється діяльність ЗО, спостерігається зміна як структури, так і форм злочинної діяльності. Сукупність зазначених рис допускає наявність, як уже відзначалося, ще однієї риси: корумпованих зв'язків в апараті влади і управління, а також у правоохоронних органах, тому що без них неможлива злагоджена діяльність і функціонування ЗО. Перш ніж перейти до розгляду ознак організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв'язків, ми вважаємо за доцільне зупинитися на самому понятті ознаки. У криміналістиці це поняття є одним з фундаментальних, однак єдиної точки зору на те, що собою представляє ознака, дотепер не вироблено. Як і в логіці, у криміналістиці виділяються властивості (чи риси), що є істотними для конкретного явища. Суперечки йдуть про те, чим є ознака – вираженням чи відображенням властивості. Ми поділяємо думку Р.С. Бєлкіна, який вважає, що властивості виявляються через ознаки, самовиражаються в них, і не можуть без них існувати. З огляду на викладене, у результаті аналізу матеріалів оперативної, слідчої і судової практики, можна виділити наступні ознаки, наявність яких, у залежності від сфери діяльності, характеру і обсягу отриманої інформації, дозволяє висунути припущення чи стверджувати про існування корумпованих зв'язків ЗО: У сфері підприємництва: - заняття державними службовцями безпосередньо, через посередників чи підставних осіб підприємницькою діяльністю (у тому числі з використанням влади чи службових повноважень і зв'язаних з ними можливостей); - сприяння посадової особи з використанням службового становища фізичним і юридичним особам у переважному здійсненні ними підприємницької й іншої діяльності; - порушення порядку реєстрації підприємницьких структур і державного регулювання їхньої діяльності; - систематичне порушення посадовими особами законодавства про антимонопольну діяльність, зокрема для блокування конкурентів підприємницької структури з метою підтримки монополії підприємницької діяльності, або з метою штучного створення дефіциту чи підвищення цін на споживчому ринку; - систематичне одержання квот і ліцензій на вивіз за межі держави нафтопродуктів, сировини, рідкісноземельних металів комерційними структурами, для яких даний вид діяльності не є профілюючим; - усі випадки вивозу (у тому числі спроб вивозу) сировинних ресурсів, готової продукції, кольорових металів під виглядом відходів виробництва; - закупівлі по імпорту (з використанням валютних засобів) товарів, придбання яких явно не має комерційної і технологічної перспективи; - виявлення зв'язків представників ЗО, державних підприємств, господарських суспільств, органів виконавчої влади з іноземцями, відносно яких є інформація, що вони причетні до афер і вивозу з країни з порушеннями встановленого порядку сировинних ресурсів, кольорових металів. У сфері фінансово-кредитних відносин: - одержання кредитів, субсидій, субвенцій і дотацій, придбання цінних паперів, нерухомості чи іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством, або на які юридична чи фізична особа не має права; - факти одержання незаконних дозволів Національного Банку на ведення валютних операцій; - усі випадки незаконного переміщення валютних коштів у закордонні банки; надходження сигналів про наявність незадекларованих рахунків у закордонних банках; - виділення юридичним чи фізичним особам великих кредитів банками без відповідної гарантії на їх повернення; - надання державної гарантії повернення кредиту з порушенням встановленого порядку; - регулярне «обналічування» юридичними чи фізичними особами великих сум коштів; - усі випадки фінансових махінацій, спрямовані в підсумку на організоване розкрадання коштів, що знаходяться в розпорядженні державних і підприємницьких структур. У сфері оподатковування: - виявлені факти будь-яких випадків ухиляння від сплати податків (шахрайське заниження прибутків, тіньові угоди, які не реєструються, і ін.); - усі факти одержання пільг представниками окремих комерційних структур, частково чи цілком звільняючих від сплати деяких видів податків і обов'язкових платежів у бюджет; - усі випадки існування і функціонування фіктивних підприємств. У сфері оренди і приватизації: - заступництво посадових осіб різних управлінських органів, малим підприємствам, спільним підприємствам, асоціаціям, фінансовим компаніям, що виражається в переважному наданні приміщень, устаткуванні, будматеріалів, сировини; - усі випадки встановлення заниженої вартості майна чи об'єктів комунальної власності; - створення умов для банкрутства державних підприємств в інтересах визначених фізичних чи юридичних осіб; - участь представників ЗО в аукціонних комерційних конкурсах чи торгах при приватизації об'єктів державної і комунальної власності. У системі освіти: - функціонування і діяльність платних навчальних закладів без одержання ліцензій; - сприяння неправомірному вступу в навчальний заклад зазначеної особи, а також вплив на прийом поточних сесійних іспитів. В органах державної і виконавчої влади: - внески у виборчі фонди окремих кандидатів чи партій грошових сум, що перевищують установлені межі, або сумнівне їх походження; - участь у виборах в органи державної влади і місцевого самоврядування осіб, що контактують із представниками ЗО, або самих їхніх представників; - необґрунтоване просування по службових сходах осіб, помічених у контактах із представниками ЗО. У митних, правоохоронних і судових органах: - підготовка і незаконне переміщення на територію країни чи за її межі великих партій товарно-матеріальних цінностей, валюти, вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних речовин; - випадки необґрунтованої кваліфікації контрабанди як порушення митних правил; - згортання оперативних перевірок, попереднього чи судового слідства по кримінальних справах, пасивність, бездіяльність, створення умов для відходу від відповідальності розроблювальних, підозрюваних, обвинувачуваних і підсудних, необґрунтоване винесення м'яких вироків. В усіх вищезазначених сферах: - неправомірне втручання з використанням службового становища в діяльність державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень чи домагання ухвали неправомірного рішення; - використання інформації, отриманої в зв'язку зі службовими функціями, у корисливому іншому чи особистому інтересах; - необґрунтоване відмовлення в наданні відповідної інформації чи несвоєчасне надання інформації, або надання недостовірної чи неповної інформації; - протегування в призначенні на посаду кандидата, що по ділових і професійних якостях не має переваг перед іншими кандидатами; - інфільтрація учасників ЗО в органи влади, господарського управління, у виробничі і комерційні структури; - повідомлення про підозрілі контакти (у тому числі в позаслужбових відносинах) оперативних працівників, слідчих, працівників спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, прокуратури, судових органів, органів державної влади і управління з представниками злочинного середовища, її лідерами. Комплекси перерахованих ознак дозволяють висунути припущення про: - вчинення злочину (злочинів) ЗО, що володіють корумпованими зв'язками; - організовану злочинну діяльність, що супроводжується корумпованими зв'язками, у цілому; - організовану злочинну діяльність в окремих сферах (експорт сировини чи продукції, фінансово-кредитні операції, контрабанда і т.ін.) - тобто це ті ситуації, коли без подібних зв'язків підготовляти, робити чи приховувати ці злочини неможливо.
Література. 1. Багрій-Шахматов Л.В. Корупція як соціальна патологія та її взаємозв’язок з організованою злочинністю. //Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К., 1997. –Том 7. – С.43-52. 2. Багрий-Шахматов Л.В. Механизм формирования коррумпированных организационно-управленческих структур теневого бизнеса. //Актуальные проблемы государства и права. – Одесса, 1996. – Вып.3. – С.66-72. 3. Багрий-Шахматов Л.В. Соотношение коррупции рэкета и организованной преступности. //Юридична освіта і правова держава: Зб. наук. праць. – Одеса,1997. – С.196-206. 4. Гавло В.К. Проблемы изучения механизма корыстно-хозяйственных преступлений в условиях перехода Российской Федерации к рыночным отношениям. //Актуальные проблемы расследования и предупреждения преступлений в условиях перехода к рыночной экономике. – Барнаул, 1993. – С.8-13. 5. Кальман О. Проблеми боротьби з корупцією на сучасному етапі державотворення. //Вісник Академії правових наук Украіни. – Х., 1999. – № 1(16). – С.197-202. 6. Камлик М.І. та ін. Організована злочинність в Україні. – К., 1999. 7. Камлик М.І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. – К., 1998. 8. Кирпичников А. Взятка и коррупция в России. – СПб, 1997. 9. Клименко В.А. та ін. Кримінальна відповідальність за посадові злочини. Коментар до Закону України “Про боротьбу з корупцією”. – К., 1996. 10. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка (Документ ООН А/34/46, ООН, 1980). //Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію /Упоряд.: М.І.Камлик та інші. –К., 1999. – С.101-102. 11. Комарова А.І. Злочинність, мафія, корупція – загроза національній ідеї та безпеці України. //Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К., 1997. – Том 7. – С.11-18. 12. Корж В.П. Организованная преступность и коррупция в Украине: проблемы теории и практики расследования. //Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы. /Под ред. В.В. Лунеева. – М., 2001. – С.383-390. 13. Лаптеакру В. Коррупция: социально-правовые и криминологические проблемы. – Кишинев, 1996. 14. Лунеев В.В. Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы. //Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы. /Под ред. В.В. Лунеева. – М., 2001. – С.17-39. 15. Матусовский Г.А., Рагулина О.Е. Экономическая коррупция (криминалистические вопросы). //Коррупция: политические, экономические, организационные и правовые проблемы. /Под ред. В.В. Лунеева. – М.: Юристъ, 2001. – С.312-317. 16. Мельник М. К. Корупція і організована злочинність як чинники, що реально загрожують національній безпеці України. //Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів,1995. – Вип.1. – С. 10-13 17. Овчинский В.С., Овчинский С.С. Борьба с мафией в России. – М., 1993. 18. Основы борьбы с организованной преступностью. /Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М., 1996. 19. Пешко Д.А., Дадалко В.А. Механизм формирования коррумпированных структур. – Мн., 1994.
РОЗДІЛ 2.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 231; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.01 с.) |