Чіпати, паю, паєш чіпкий, ка, ке

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 15Следующая ⇒

чіпкість \с'т'\₉ кості, кістю чіпко, присл. чіпляти, лйю, лйєш чіплятися [ ти^е ], лйюся, лйєшся [л'айеіс':а], лйється [л'айеі- ц':а ), лйються [л'ййуц^}:а] чіткий, ка, ке чіткість [с'т'], кості, кістю чітко, присл. член, на

членйстонбгі [ле^и\, гих, ім. член-кореспондент [ ре^и І, чл^на-

Кореспондента членороздільний, на, не

Членство, ва

членський [я'с'/с), ка, ке членування [ ле^и; ан':а\ членувати \ле^и\ ную, нуеш; нак.

сп. нуй чманіти, нію, ніеш чмйхати, хаю, хаєш чмихнути, ну, неш чобіт, чобота, мн. чбботи, чобіт, чоботам і чоботям, чобітьми, чбботами і чоббтями, в чобо­тах і в чоботях, чобіток, тка, мн. ткй, тків [іу] чоботар, рй, кл. ф. чоботарю,

мн. рі, рів [р'Іу\ чоботарський, ка, ке чоботарювати, рюю, рюеш чоботйта, тйт човгати [буї, гаю, гаєш човгатися [оуі ти^е\, гаюся, га­єшся [гайеіс':а\_% гається [гайе*- гаються [гайуц':а] човгнути [бу], ну неш човен [ве^и], чбвна [бу] і човна

[оу], мн. нй, нів [н'іу] чбвник [6уни^е], ка човниковий [оуни^е ], ва, ве човновйй [оу], ва, ве човияр [оу], ра, мн. рі, рів

ІР'ір 1

чоло, ла, мн. чбла, чіл, чолам чоловік, ка, мн. чоловікй, ків

[к'іц] Д два чоловіки чоловічий, ча, че чоловічок, чка

чоломкатися [ ти^е 1, каюся, ка­єшся [кайе*с.а], кається [кайе*ц':а], каються [кайуц':а] чорнений [не^и\, на, не чорненький, ка, ке чорний, на, не чорнйло, ла чорнйльний, на, не чорнильниця [ ни^е ], ці чорнйти, ню, нйш, нйть, нимб,

ните, нйть чорниця, ці чорнйш, ша чорнісінький, ка, ке чорніти, нію, нієш чорніший, ша, ше чорнббиль [би^е], лю
чорнобрйвий, ва, ве чорнобривці [йу\, ців [ц'іу\ чорнобурка, рки, р. лея. рок чорновйй, ва, ве чорноволосий, са, се чорногорець [ре^и], рця Чорногорія, рії чорногрйвий, ва, ве чорногуз, за чорнбзем [зе^и\, му чорноземний, на, не чорноклен [де"], на чорнокнижник [ни^е], ка чорнокнижництво [ни^е], ва чорноліс, су чорнолісся \'іс':а] чорноморський, ка, ке чорноокий, ка, ке чорнороб, ба чорнослив [ли^еу], ву чорносотенець [те^ине^и], нця [н'ц'а]

чорносотенний [те^ин:]_і на, не

Чорнота, ти

Чорношерстий, та, те

Чорношкірий, ра, ре

Чорнуватий, та, те

Чорнйвий, ва, ве

чорт, та, мн. тй, тів [ т'іу ] Д

два чбрти чортеня [те^и|, нйти чортик [ ти* ], ка чортнха, хи

чортихатися [ти* |, хбюся, ха- ешся [ хййеіс':а], хається [хй- йеіц ^г:а], х аються [хайуц ':а\ чортихнутися [ти*], нуся, неш- ся [н6с':а\_% неться [нбц ':а], нембея, нетеся, нуться [яу- ц':а\

чортів [іу], това, тове чортівня [іу], ні чортовйння [йн'.а] чортополох, ха чортяка, ки чортячий, ча, че чотйри, рьбх, рьбм, рма,(на) рьбх чотйригодинний [йн:], на, не чотйриголбений, на, не чотйригранний [йн:\, на, не чотиригранник [йн:и* ], ка чотйридбнний [ін:], на, не чотиризначний, на, не чотирикінцевий, ва, ве чотйрикласний, на, не чотирикратний, на, не чотйрикутний, на, не чотйрикутиик [ни^е], ка чотйрилітній ^т'я'), ня, не чотйриліття [іт^г:а] чотиримісний, на, не чотйримісячний, на, не чотириногий, га, ге чотирипалий, ла, ле чотирипілля \1л':а\ чотирипільний, на, не чотириповерховий [ве^и], ва, ве чотириразовий, ва, ве чотйрирічний, _гна, не чотириріччя [іч*:а] чотирискладовий, ва, ве чотйриста [ри*\, чотирьохебт, чо­тирьомстам, чотирмастами, на чотирьохстах чотиристопний, на, не чотйристорбнній [б«':], ня, не чотириструнний [^я:], на, не чотиритактний, на, не чотирнадцятеро [ти*; те^и ), тьбх, тьбм, тьомб (тьма)

чотирнадцятий [ти*;й$'ц' 1, та, те чотирнадцять [ти*; й#'ігЬ дцяти (тьбх), надцяти (тьбм), надцятьма (тьом£), (на) нйдцяти (тьбх>

чотирьохактний [ти^е\, на, не чотирьбхмільйбнний [ти*;йбн:], на, не

чзтирьохосьовйй [ти* вй, вб чотирьохсотий [ти*], та, те чотирьохебт літній [ти⁹; т'н* ], ня, не

чотирьохсотліття [ти^е; іт':а] чотирьохсотрічний [ ти* на, не чотирьохсотріччя [ти*і іч':а) чотирьохтисячний [ти*], на, не чбтки, ток

Чохол, хла,

чуб, ба, лея. бй, бів [6^і іу] д два

чуби чубар, рй чубарий, ра, ре

чубатенький [те^и], ка, ке

Чубатий, та, те

ч^бик [би^е], ка

Чубок, бка

чуб^к, ка

Чубукбвий, ва, ве

чубчик [чи^е], ка

Чувбл, ла

Чуваний, на, не

Чуваський, ка, ке

чувати, мин. ч. вав [вау], вала,

вало, вали чуваш, ша Чувашія, шіі чувашка, шки, шці [с'ц'і] Чугуїв [г$йіу], гуева чудак, ка

чудакуватий, та, те чудацький, ка, ке чудернацький [де"], ка, ке чудеса іде"), дес, десам чудесний, на, не чудний, на, не чудно, присл.

чудо, да, мн. чудесб, дес, десам чудовий, ва, ве чудовисько [ ви^е ], ка чудодійний, на, не чудотворець [ре^и ], рця чудотворний, на, не ЧУдське озеро іуі 'с'к] чужак, ка чужйй, жа, же чужина [жи^е], нй чужйиець [ке"), нця [н'ц'а] чужоземець [ме^и ], мця чужоземка, мки, р. мн. мок чужоземний, на, не чуйний, на, не

чуйність [с'т' 1, ності, ністю чукотський [бц'к], ка, ке чукча, чі

чукчанка, нки, нці [«VI» р.

мн. нок чулий, ла, ле

чулість [с'т' 1, лості, лістю

шібаш, шу (суботнє свято, збори­ще)

шабаш ¹, шу (кінець роботи) шабаш², невідм. (скінчено, годі)

Чум, му чума, ми

чумак, ка, ка. ф. чумаче, мн.

ки, ків [к'іу] чумакувати, кую, куєш; нак. сп. куй

чуманіти, нію, нієш чумарка, рки, р. мн. рок чумацький, ка, ке чумйза, зи чумнйй, на, не чуні, нів [н'іу] чупрйна, ни чурек, ка чути, чую, чуєш чутий, та, те

чутка, тки, тці [ц':і\> мн. ткй,

тбк, ткам Д дві чутки чуткий, ка, ке чуткість [с'т' 1, кості, кістю чутлйвий, ва, ве

чутливість [с'т' ], вості, вістю чутний, на, не

чутність [т'н'іс'т'], ності,

ністю чутно, присл. чуттєвий [ут':4 ], ва, ве чуттєвість [ут'ї&і с'т'], вості,

вістю чуття [чут':а\ чуфа, фй чухання [ан':а] чухати, хаю, хаєш чухатися [ти^е ], хаюся, хаєшся [хайеіс':а\, хається [хайеіц':а\, хаються [хайуц':а\ чухраний, на, не чухрання [йн':а\ чухрати, раю, раєш чучело [че^и], ла чучельний [че^и\, на, не чхальний, на, не чхання [дн'.а] і чхаиня [ан':й] чхати, чхаю, чхаєш чхнути, ну, неш, нб, немб, нетб, нуть

Ш

шабашити [иіи^е], шу, шиш (від шабаш)

шабелька [бе^и], льки, мн. лькй,

льбк, лькам Д дві шабельки п'ять шабельок шабельний, на, не шабер І бе^и], ра шаблі, невідм. (сорт вина) шаблон¹, на (пристрій, модель) шаблон⁹, ну (зразок) шаблонізований, на, не шаблонізувати, зую, зуєш; нак.

сп. зуй шаблонний [би;], на, не шаблонність [он':іс'т' ), ності,

ністю шаблоновий, ва ве шаблоновість [с'т'\, вості,

Вістю шаблюка, ки

шабля, блі, мн. блі, бель, блйм

Д дві шаблі, п'ять шабель шабрований, на, не шабрувати, рую, руєш; нак. сп. руй

шавкати \йи\, каю, каєш шавкотіти [ау\> кочу, котиш, котить, котимо, котите, котять шавлієвий [ аул'ійе*\, ва, ве шавлія [ау], ЛІТ шаг, шага (шеляг) шагреневий [не^и |, ва, ве шагренювати [ре^и 1, нюю, нюєш;

нак. сп. нюй шагрень, ні, нню [н':у\ шагреньований [ре^и]> на, ие шажок, жка шайба, би шайтан, на шакал, ла шакалячий, ча, че шал, лу

шаланда, нди, нді [н'д'і], р.

мн. шаланд шалапут, та шалевий, ва, ве шалений, на, не

шаленість [с'т'], ності, ністю шаленіти [ле^и], нію, нієш шаленство, ва шалівка [іу], ки шалівковий [(і/], ва, ве шалювати, люю, люєш; нак. сп. люй

шаль, лі, ллю \л':у) шальований, на, не шаман, на шамкання \ан':а\ шамкати, каю, каєш шамкотіти, кочу, котиш, котить,

котимб, котите, котйть шамот, ту шамотний, на, не шамотовий, ва, ве шампанізований, на, не шампанізувати, зую, зуєш; нак. сп. зуй

шампанське [ н'с'к ], кого, ім. Шампань, ні, нню [и'.'у] шампіньйон, на шампіньйонний [ои;], на, не шампунь, ню шана, ни

шанець \нг^и\_у нця [н'ц'а] шанкер [fce"j, ру шанкерний [ке^и\_% на, не шаноба, би шанобливий, ва, ве шанобливість [с'т' ], вості,

вістю шанований, на, не шановний [62/], ^на» ^не шанс, су

шансонетка, тки, тці [ц'.ч], р.

мн. ток шантаж, жу шантажйст, та

шантажистка, стки, стці [с'ц'і],

р. мн. сток шантажистський [ йс'к ], ка, ке шантажний, на, не шантажований, на, не шантажувати, жую, жуєш; нак.

сп. жуй шантрапа, пй шанувальник [ ни^е ], ка шанування [йи':а] шанувати, ную, нуєш; нак сп. нуй

Шанхай, хая^

шанцевий [це^и\, ва, ве

шапка, пки, мн. пкй, пбк, пкам

Д дві шапки шапкар, рй, кл_% ф. шапкбрю,

мн. рі, рів [р'іу] шапковйй, ва, ве апплйк, ка

шаповал, ла шаповальський, ка, ке шапочка, чки, чцІ [ц':і], мн.

Чкй, чбк, чкам Д дві шапочки шапчйна, ни

Шар, ру (пласт) /,ра (предмет),

мн. рй, рів [р'іу] шарабан, на шарада, ди шарахати, хаю, хаєш шарахнути, ну, неш шарж, жу шаржований, на, не шаржовий, вё,- вё шаржування [йн':а] шаржувати, жую, жуєш; нак. сп. жуй

шарик [ри^е]> ка

шарикопідшйпник [ри^е; ни^е ], ка шарити [ри^е]_% рю, риш шаріат, ту шаріти, рію, рієш шарлатан, на

шарлатанити [ни^е], ню, ниш шарлатанство, ва шарлотка, тки, тці [ц':і\, р. мн. ток

шарманк^, нки, нці [н'ц'і], р.

мн. нок шарнір, ра шарнірний, на, не шарований, на, не шаровари, рів [р'іу] шаровйй, ва, вё

шарошка, шки, шці [с'ц'і], р.

мн. шок шарпання [ан':а] шарпати, паю, паєш шарпнути, ну, нёш, нё, немо, нетё, нуть

Шарпонути, ну, нёш, не, немб,

нетё, нуть шарування [йн'.а] шарувати, рую, руєш; нак. сп. руй

Шаруватий, та, те

шарудіти, джу [дк$], ДЙш, дйть,

димб, дитб, дйть шарф, фа, мн. шарфи, фів [ф'іу]

і шарфи, фів [ф'іу] шарфовий, ва, ве шасі, невідм.

шаснути, ну, нсш шастання [ан':а] шастати, таю, таєш шатен, на

шатенка, нки, нці [н'ц'і], р. мн.

нок шати, шат шатія, тії шатківнйця [іу], ці шаткований, на, не шаткування [ан':а] шаткувати, кую, куєш; нак. сп. куй

шатро, ра, мн. шатра, шатер

шатрам Д два шатра шатровий, ва, ве шат^н, на.

шатунний [$н:], на, не шатуновий, ва, ве шафа, фи шафовий, ва, ве шафран, ну

шафранний [ан:], на, не шафрановий, ва, ве шахер-махер [хе^и\, шахера-

махера шахи, хів [х'іу] шахівнйця [іу], ці шахіст, та

шахістка, стки, стці [с'ц'Ц, р.

мн. сток шаховий, ва, ве шахрай, рай шахрайка, ки шахрайня, ні шахрайство, ва шахрайський, ка, ке шахраювати, раюю, раюєш; нак.

сп. раюй шахта, ти

шахтар, рй, кл. ф. шахтарю,

мн. рі, рів [р'іу] шахтйрський, ка, ке шахтний, на, не шахтобудівник [іу\, к£ шахтовий, ва, ве шахтоуправління [аул'ін':а] шахувати, шахую, шахуєш; нак.

сп. шахуй шашечниця [ше^ични^е]₉ ці шашіль, шеля

шашка, шки, шці [с'ц'і], р. мн.

Шок шашкіст, та

шашкістка, стки, стці (с'ц'П* Р*

мн. сток шашковий, ва, ве шашлйк, ку

шашликовий [ ли^е J, ва, ве шашлйчня, чні, р. мн. чень шваб, ба швабка, ки

швабра, ри, р. мн. швабр швайка, йки, мн. йки, йок,

йкам швартов [оу], ва швартовий, ва, ве і швартовий, ва, ве

швартовний [ду], на_; не швартувати, тую, туєш; нак. сп.

туй швацтво, ва швацький, ка, ке швачка, чки, чці [ц'і], мн. чки,

Чок, чкам швед, да

шведка, дки, дці [|V*1 шведський ка, ке

швейний, на, не швейниця [ ни^е ], ці швейцар [ве^и]> ра швейцарець [ве^и; ре^и |, рця Швейцарія [ве^и\, рії швейцарка [ве^и], ки швейцарський [ ве^и], ка, ке швендя [н'д' ], ді швендяти [н д' J, дяю, дяеш Швеція, ції швець, шевцй [ше^иу] швиденький [ви^е], ка, ке швидкий [ви^е]_% ка, ке швидкісний, на, не швйдкісник [ни^е]> ка швидкість [с'т' ), кості, кістю швйдко, присл. швидкозшивач [ ожши^е], ча швйдкоплйнний [йн:], на, не швйдкопсувнйй [уу], на, нб швидкохідний, на, не швидший [йдкш], ша, ше швиргати [ ви^е\, гаю, гаєш швиргома [ви^е], присл. швиргонути [ ви^е], ну, нбш, нб, немб, нетб, нуть швовий, ва, ве швбрінь, рня

шворка, рки, мн. рки, рок, ркам

шевальє \иіе^и\, невідм. шевелюра \ше^иве^\, ри шевйбт [ше^иі}], ту шевйотовий ва, ве

шеврб Іше^ир], невідм. шевровий [ ше^иу І, ва, ве шеврбн [иіе^иу\, на шеврбнний [ ше^иурбн:], на, не шевство \6у\, ва шбвський [іу]_У ка, ке шевцювати [ше^ау ], цюю, цюєш;

нак. сп. цюй шедевр [ ше^идіур\, ра шезлбнг [ше^и), га шейх, ха шелак [ше«], ку шелепати [ше^и\_% паю, паєш шелепнути [иіе^и\_% ну, неш шелеснути [ше^и], ну, неш шелест \ле^и], ту шелестіти Іше^иле^ис'т'), лешУ, лестйш, лестйть, лестимб, ле* ститб, лестйть [с'т'\\ нак. сп. лести, лестіть \с'т'\ шелюга [ше^и], гіі шелюговий [ше^и], ва, ве шелюгувбти [ше^и]> гую, гуєш;

нак. сп. гуй шеляг, га (грошова одиниця) шельма, ми

шельмувбти \шеР\, мую, муєш;

нак. сп. муй шемая [ше^и]₉ ма! шепелявий [ ше^ипе^и ], ва, ве шепелявити [ше^ипе^и; ви^е ], влю

[ул'у), виш Шепетівка Іше^ипе^ит'іу], ки шепіт, поту шепітний, на, не шепнути [ше^и ], ну, нбш, нб,

немб, нетб, нуть шепотбиня [ ше^иі ан':а] шепотати [ше^и ), почу, пбчеш;

нак. сп. почй шепотіння [ше^и! ін':а\ шепотіти \ше^и |, почу, потйш, потйть, потимб, потитб, потйть; нак. сп. потй
шептала [ше^и\₉ лй шептання [иіе^иі йн':а] шептати 1 ше^и], шепчу, шбпчеш;

нак. сп. шепчи шептун [ше^и], на шептуха Іше^и]₉ хи шепчучи, дієприсл. шербет \иіе^и\, ту шерега [иіе^и1, ги шерегбвий [ше^ире^и 1, ва, ве шеренга [ше^и 1, нги, нзі [я Vi],

р. мн. шеренг шеренговий [ше^и|, ва, ве шеретівна [ ше^ире^ит'1у J, ки шеретівний [ше^ире^ит'і§ ], нб, не шеретбваний \ше^ире^и\_у на, не шеретувальний [ше^ире^и], на, не шеретувйти [иіе^ире^и], тую, тусш;

нак. сп. туй шбрех [рс^и], ху шерехатий \шеРре^и\_% та, те шерехатість [ ше^ире^и; с'т'],

тості, тістю шерйф \ш^и 1, фа шерстенбсний [ше^и J, на, не шерстеобробний, на, не шерстепрядйльний, на, не шерстеткацький, ка, ке шерстечесальний \че^и\> на, не шерстйнка [ше^и\_% нки, нці [н'ц'і],

р. мн. нок шерстйстий [иіе^и 1, та, те шерстйти [ше^и], тйть шерстний, на, не шерстність [с'н'іс'т'], ності, ністю

шерстянйй [ше^ирс'т' ], на, нб шерстянйк [ше^ирс'т'], кй шерстянка [ иіе^ирс'т'\, нки, нці

[н'ц'і], р. мн. нок шерсть [с'т'], ті, тю шерхебель [ше^и; бе^и], ля шерхіт, хоту шерхкйй, кб, кб шерхлий, ла, ле шерхнути, не

шерхотіти [шс^и], хочу, хотйш, хотйть, хотимб, хотитб хотйть; нак. сп. хотй шершавий [иіе^и 1, ва, ве шершавість [ше^и; c'm'l, вості, вістю шершавіти [ше^и ], віє шершень [шс^и], шия шершневий [шс^и], ва, ве шестерйк [ ше^исте^и], ка шестериковий [ше^исте^ири^е], ва, ве

шестеро [те^иJ, шістьбх [c'm'J,

тьбм, тьома (тьма) шестиборство [ше^и ], ва шестивесловий \ше^и; ве^и\> ва,ве шестйгодйиний [ше^и;йн:], на, не шестигранний \ше^и$ ан:]₉ на, не шестигранник [ иіе^иі ан:и^е], ка шестиденка [ tue нки, нці

[н'ц'і], р. мн. нок шестиденний [ ше^и; &н:\, на, не шестйдюймовий [шс^и], ва, ве шестизначний [tue^ü)_t на, не шестикласник [ ше^и; ни^е], ка шестикласниця [ ше^и; ни^е ), ці шестикратний [иіе^и\, на, не шестикутний [ше^и], на, не шестикутник [ше^и; ни^е\> ка шестилітній [ ше^и / т'н' ), ня, не шестиліття J ше^иі іт':а] шестймільйонний [ше^и: 6н:], на, не

шестимісячний [шс^а], на, не шестипалий [ше^и\, ла, ле шестйпелюсткбвий [ше^иі пе^и], ва, ве

шестйповерхбвий [ше^и; ве^и], ва, ве

шестйразбвий [ше^и J, ва, ве шестирічний [ше^и |, на, не шестиріччя [ше^иі іч':а] шестискладовий [tue^u]_t ва, ве шестисбтий [ше^и І, та, те шестисотлітній \ше^и; т'«'], ня, не

шестисотліття [ ше^и; іт':а\ шестисотрічний на, не

шестисотріччя [ше^и; (ч':а] шеститисячний [ ше^и], на, не шеститомник [шс^и; ка

шестірка [ше^ис'т'], кн шестірня [шс"с'т'], ні, мн. шб- стірні, терень Д дві шестірні шеф, фа шефство, ва

шефствувати, вую, вуєш шбфський, ка, ке
шибайголова [ши^е\, ви шибати [іии^е\, баю, баєш шйбеник [ бе^ини^е ], ка шибениця [бе^ини^е 1, ці шйбер [бе^и], р&

шибка, бки, мн. бкй, ббк,бкам

Л дві шибки, п'ять шибок шибнути [ ши^е ], ну, неш, не,

немб, нете, нуть шибонути [ши^е], ну, неш, не,

немб, нете, нуть шизофренік [ ши^е ], ка шизофренічка [ ши^е; ре^и], чки,

чці [ц':і\> р. мн. чок шизофренічний [ши^е; ре^и], на, не шизофренія [іии^е; ре^и], нії шййка, ки шййний, на, не шик, ку шикання [ан':а] шикарний [ ши^е ], на, не шйкати, каю, каєш шйкнути, ну, неш ш икувати [иіи^е], кую, куєш; нак.

сп. куй шилінг, га

шило, ла, мн. шила, шил, ши­лам А два шила шйлохвіст, хвоста шйльний, на, не

шильце, ця і шильце [ши^е), цй,

мн. шйльця, шйлець шильчастий [ши^е]> та, те шимпанзе \ши^е], невідм. шина, ни

шинеля [ ши^е ], лі, лею, р. мн. лей

шинель [ ши^е ], лі, ллю [л':у],

р. мн. лей шинельний [ ши^е\, на, не шйнка, нки, нці [н'ц'і], р. мн. нок

шинкар [ши^е\₉ рй, кл. ф. шин­карю, мн. рі, рів [р'іу] шинкарка [ ши^е ], ки шинкарський [ ши^е ], ка, ке шинкарювати [ ши^е рюю, рюєш;

нак. сп. рюй шйнковий, ва, ве (від шйнка) шинкбвнй [иіи^е]> ва, ве і шин­ковий [ши^е], ва, ве (від ши- нбк) шинний [йн:\, на_ь не шинок \ши^е), шйнку, мн. шинкй, ків [к'іу] Д два шйнки, у шйнку і в шинку шиншйла [ ши^е ], лц шиньйон [ши^е\, ну шиньйонний \ши^е; он:], на, не шип¹, шипа (виступ на чому-не» будь)

шип², шйпу (шипіння) шипіти [ ши^е]_у плю, пйш, пить,

пимб, пите, плйть шиплячи [ши^е 1, діеприсл. шиплячий [ ши^е], ча, че шиповйй [ши^е)_у ва, ве шипучий [ши^е], ча, че шипучка [ ши^е\, чки, чці"

р. мн. чок шипшйиа [ши^е 1, ни шипшйновий [иіи^е], ва, ве ширина [ ши^ери^е ], нй ширити [ри^е], рю, риш ширінька [ ши^е 1, ки, р. мн. ньок шйрма, ми

ширбкий [ши^е\_у ка, ке широко, присл. широкогрудий, да, де шйрококолійний, на, не шйрококрйлий, ла, ле шйроколйстий, та, те широколиций, ця, це, цього, цьоі,

мн. ці, цих шйрокомбвний \6у\, на, не широкоплечий, ча, че широкополий, ла, ле шйрокорйдний, на, не широта [ ши^е ], тй, мн. рбти,

рот Д дві широтй широтний ( ши^е ], на, не широчезний [ ши^е ], на, не широченний [ши^е; £н:\, на, не широчінь [ши^е\, ні, нню

\н':у\ ширшати, шає шйрший, ша, ше ширяння [ іии^ер'ан':а\ ширяти [ ши^е ], рйю, рйєш шитво [ ши^е ], ва шйти, шйю, шйєш шиття І іии^ет':й] шифер [фе^и], ру шиферний [фе^и], на, не

шифон [ши^е], ну шифонний [ши^ефон:\, на, не шифоновий [ши^е], ва, ве шифоньєрка [ши^е\, ки шифр, ру

шифрований [ши^е], на, не шифрувальний \ши^е], на, не шифрувальник [ши^е; ни^е\_% ка шифрувати [ши^е], рую, руеш;

нак. сп. руй шйхта, ти

шихтований [ши^е), на, не шйхтовий, ва, ве шихтувальний [ши^е], на, не шихтування [иіи^е; ан':а] шихтувати [ши^е]₉ тую, туеш;

нак. сп. туй шишак [ши^е\, ка шйшечка [ши^е]₉ чки, чці [ц':і], мн. чкй, чбк, чкам Д дві ши­шечки, п'ять шйшечок шйшка, шки, шці [с'ц'і], мн. шишки, шбк, шкам і шишки, шок, шкам Д дві шйшки, п'ять шйшок шйя, шиї, ШЙЄЮ шістдесят [ізде^и], тй (тьбх), ти

(тьбм), тьма (тьома) шістдесятий [ізде^и],_хта, те шістдесятилітній іізде^и; т'н'І, ня, нє

шістдесятиліття [\зде^и> іт':а] шістдесятирічний [ізде^и\₁ на, не шістдесятиріччя [Ьде^м; Іч':а] шістка, стки, стці [с'ц'імн.

сткй, стбк, с.ткам Д дві шістки шістнадцятеро [сна£'ц'ате^и],

тьбх, тьбм, тьома (тьма) шістнадцятий [снар'ц' 1, та, те шістнадцять [сна$'ц'\₉ надцяти (тьбх), надцяти (тьбм), надця- тьма (тьома) шістсбт [іс:6\> шестисот, шести- стбм, шістьмастами [с'т'\ і шістьомастами [с'т'1, на шестистах шість [г'ті'), шестй (шістьбх), шести (шістьбм), шістьма (ші­стьома)

шкала, лй, мн. шкали, шкал

А дві шкали шкалик \ли^е\, ка

шкандибати [ди^е\₉ баю, баєш шканцевий [це^и], ва, ве шканці [н'ц' І, ців [ц'іу] шкапа, пи шкапйна, ни шкаралупа, пи шкаралупчастий, та, те шкарббн, на, мн. нй, нів [н'іу| шкарбун, на, мн. нй, нів [н'іу] шкарпетка, тки,тці [ц':і] шкарубіти, біє шкарубкий, ка, кб шкарубнути, не

шкатулка, лки, лці [л'ц'і\> р.

мн. лок шкатулковий, ва, Ье шквал, лу

шквалистий [ли^е ), та, те шквальний, на, не шкварити [ри^е], рю, риш шкварка, рки, мн. ркй, рбк, ркам А дві шкварки, п'ять шквброк шкварчати, чйть шкереберть [ке^и; бе^и] і шкере­берть ^[ке^ире^и], присл. шків [іу\, шківа шкідлйвий, ва, ве шкідлйвість [с'т'], вості, вістю шкідник, ка шкіднйцтво, ва шкіднйця, ці шкідницький, ка, ке шкільнйй, на, нб шкіпер [пе^и], ра шкіра, ри

шкірити Іри^е], рю, риш шкіріміт, ту шкірімітний, на, не шкірімітовий, ва, ве шкірний, на, не

шкірнонаривнйй [ри^еу], нб, нб шкірянйй, на, не шкірянйк, ка

шкірянка, нки, нці [н'ц'і], р.

мн. нок шкірястий, та, те шкода¹, ди (псування, втрата,

збиток) шкода*, незм. (жаль) шдодб, незм. (марно, даремно, некорисно)

шкбдити [ди^е\, джу [дну], диш

шкодувати, дую, дуєш; нак. сп. ДУЙ

школа, ли, р. мн. шкіл школяр, ра, кл. ф. школйре,

мн. рі, рів [р'іу] школярка, ки школярський, ка, ке шкрябати, баю, баєш шкрябнути, ну, нёш, нб, немб,

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте