Розвиток многс на сучасному етапі.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒

До загальних тенденцій розвитку МНОГС на сучасному етапі відносять:

- Нові підручники, посібники, методичні посібники, навчальні посібники;

- Розширення коло авторів;

- Викладання суспільствознавство стало дискусійним і діалогічним;

- Освоєння вчителем змісту і методики сучасного шкільного суспільствознавства, його методики.

Ряд проблем, які виникають на даному етапі розвитку МНОГС:

- Мало часу на дисципліну;

- Не має цілісності;

- Труднощі у методичній підготовці вчителів до викладання нового змісту курсу;

- Впровадження нового навчального курсу перешкоджує брак посібників, фінансові труднощі областей на замовлення необхідних підручників.

22.Основні принципи побудови програми з курсу «Я у світі».
В основі змісту програми курсу «Я у світі» покладено такі принципи:

1) Принципи світоглядної освіти:

- людино центризм, системність й цілісність, синтетичність, відкритість,

- плюралізм думок і свободи вибору,

- поєднання локального і глобального, гармонізація взаємин, стимулювання розвитку саморозвитку особистості;

2) Дидактичні принципи:

- Відповідності цінностей, Взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання,Наступності та перспективності,Концентризму,

- Принцип здійснення зв’язку з реальністю.

- 23. Загальна характеристика змістової лінії «Людина в суспільстві» освітньої галузі «Суспільствознавство».

- В умовах перехідного періоду перед соціальними педагогами та психологами постає складне завдання формування соціальної компетентності наступного покоління. Проблема формування соціальної компетентності акумулює в собі багато значних та вагомих питань, характерних не лише для перехідного періоду розвитку України, а й для реформування системи освіти та виховання, де компетентнісний підхід стає дедалі актуальним.

- Соціальна компетентність - це багатогранна характеристика особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонування особистості в соціумі. Оскільки особистість - істота суто соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем, так і самопочуття та самоприйняття особистістю самої себе в постійно мінливому соціумі. При цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень вміння будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації, так і достатній рівень конформності для того, щоб не іти врозріз з вимогами суспільства.

- Сутність соціальної компетентності:

- - знати - знання, необхідні для здійснення соціальних технологій; цінності, які скеровують використання знань та вмінь;

- - вміти - означає не лише способи реалізації знань, а й вміння особистості вільного та свідомого самовизначення як у внутрішньому духовному досвіді, так і у зовнішній соціальній дійсності;

- - досягати - вміння здійснювати поставлені цілі в рамках закону, моралі,

- - відповідати - діяльність та поведінка особистості відповідають вимогам, які висувають до особистості держава, соціум, родина, фах тощо.

- Така відповідальність проявляється у вмінні особистості здійснювати свої обов’язки, права, повноваження на відповідному соціальному та культурному рівні.

- Соціальна компетентність відповідає за конструювання особистістю соціальних стосунків усіх рівнів, починаючи з родини та закінчуючи політикою.

- Під час вивченні змістової лінії «Людина у суспільстві» у дітей формуються такі ключові компетенції:

- - комунікативна компетентність (вміння будувати стосунки з іншими людьми, виступати перед аудиторією, вміння вербалізації думки);

- - інтелектуальна компетентність (достатній рівень соціального інтелекту, який надає змогу орієнтуватись та взаємодіяти з соціумом (виключення психічних розладів та патологій), інтелектуальна лабільність тощо);

- - побутова компетентність (володіння елементарними навичками побутового обіходу (готування їжі, прання, прибирання, знання гігієнічно-санітарних норм, техніки безпеки при роботі з струмовими, газовими приладами тощо));

- - громадянська компетентність (знання основ економічних законів та правових норм);

- - моральна компетентність (наявність невикривлених ціннісних орієнтацій);

- - екстремальна компетентність (поведінка адекватна ситуації, або нормальна реакція на ненормальні події);

- - професійна учнівська компетентність (вміння самостійно опановувати новий навчальний матеріал, поповнювати професійні знання та тягнутись до професійного самоудосконалення).- комунікативна компетентність (вміння будувати стосунки з іншими людьми, виступати перед аудиторією, вміння вербалізації думки);

- - інтелектуальна компетентність (достатній рівень соціального інтелекту, який надає змогу орієнтуватись та взаємодіяти з соціумом (виключення психічних розладів та патологій), інтелектуальна лабільність тощо);

- - побутова компетентність (володіння елементарними навичками побутового обіходу (готування їжі, прання, прибирання, знання гігієнічно-санітарних норм, техніки безпеки при роботі з струмовими, газовими приладами;

- - громадянська компетентність (знання основ економічних законів)

- - моральна компетентність (наявність невикривлених ціннісних орієнтацій)

- - екстремальна компетентність (поведінка адекватна ситуації, або нормальна реакція на ненормальні події);

- - професійна учнівська компетентність (вміння самостійно опановувати новий навчальний матеріал, поповнювати професійні знання та тягнутись до професійного самоудосконалення).

- 24. Держава та її сутність. Методика формування понять про державу, національну символіку та державні символи.

- Держава — політичне утворення з визначеною територією, економікою і політичною владою. Кожна держава має свою територію та кордони, які можуть розширюватися, проводить власну незалежну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. В склад держави не можуть входити республіки. Якщо певна республіка прагне війти в склад держави, вона може це зробити тільки ставши адміністративно-територіальною одиницею держави, адміністративно-територіальні одиниці не мають права виходити зі складу держави. Поняття держава означає, що на певній території де-факто і де-юре встановлена влада даної держави, в повному обсязі ходить офіційна валюта держави, в державних установах використовується державна мова, а також на ній проживають громадяни держави. Держава в політико-географічному, війсковому і економічному відношенні не може бути залежною. Держава, спираючись на волю нації, самостійно вирішує, до яких політико-географічних, війскових і економічних союзів, груп, альянсів чи об'єднань вона прагне приєднатися.

- Сутність держави як суспільного явища полягає перш за все у тому, що вона є єдиною організацією політичної влади, котра здійснює керівництво і управління всім суспільством. Тому дослідити сутність держави означає виявити волю та інтереси тих соціальних груп, які вона виражає і захищає.

- Кожна держава має свою символіку, пов’язану з її історією. Має їх і Україна.

- Наш народ виробив багатющу символіку, яка виникла та удосконалювалася протягом століть і стосується істотних сторін, доленосних подій у житті української нації, держави, духовності. Символіка містить у собі важливий філософський, політичний, ідейно-моральний та естетичний зміст, спрямованість.

- Українська символіка виконує історично-важливу функцію консолідації нації в єдину етнографічну, культурно-історичну спільноту, об’єднання споконвічних українських земель в єдину суверену державу.

- Національна символіка України – герб (тризуб), прапор (синьо-жовтого кольору), гімн «Ще не вмерла в Україні», в історичній пам’яті народу символізують державну, політичну, економічну і національну незалежність України.

- Важливими традиційними засобами патріотичного гуманістичного і громадянського виховання молоді є символи, пов’язані з козацтвом, Запорозькою Січчю, гетьманщиною. Такі поняття, як Запорозька Січ, Хортиця, булава, бунчук, пернач, козацький прапор, образи вічно живих у пам’яті народній козаків-витязів Байди, Мамая, Тараса Бульби символізують незламність, стійкість у відстоюванні свободи народу.

- 1. Метод словесний (робота з підручником), прийом бесіди.

- Робота за підручником (с. 104-107)

- — Прочитайте текст на с. 104-105 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

- — Що із прочитаного було вам знайоме?

- — Що нового ви дізналися?

- — Що таке символ?

- — Розгляньте малюнок на с. 104. Що на ньому зображено?

- — Назвіть символи держави.

- — Що таке герб?

- — Де ви бачили Герб України?

— Опишіть його.

- — Що означає Герб України?

- — Прочитайте рубрику «Чи знаєш ти?» на с. 105. Розкажіть, про що ви дізналися.

- — Разом з батьками дослідіть, на яких документах членів вашої сім’ї міститься Герб України, де його можна ще зустріти.

- — Якби вам довелося розробляти герб свого роду, свого міста, що б ви зобразили? Поцікавтеся, може, у вашого міста вже є свій знак. Який він?

- — Прочитайте вірш Наталки Поклад «Прапор» на с. 106.

- — Що розповідається у вірші про Прапор України?

- — Розгляньте малюнок на с. 106. Розкажіть, що на ньому зображено.

- — Прочитайте текст на с. 106-107.

- — Що із прочитаного було вам знайоме?

- — Що нового ви дізналися?

- — Пам’ятайте! Коли звучить Гімн України на урочистих подіях, потрібно встати.

- — Розгляньте малюнок на с. 107 угорі. Як цей малюнок пов’язаний із текстом на с.106-107?

- озгадування кросворда «Символи держави»

- 2. Практичний (вправа)

- Кросворд.

- 1. Установлене державною владою загальне, для всіх обов’язкове правило, що має найвищу силу. (Закон)

- 2. Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапорі, монетах, печатках. (Герб)

- 3. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації. (Прапор)

- 4. Назва головного міста нашої держави, де містяться уряд і урядові установи. (Київ)

- 5. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

- 6. Місцевість, де людина народилася, рідний край. (Батьківщина)

- 3. Практичний (вправа)

- Робота в парах

- — З’єднайте частини прислів’їв.

- Де рідний край,..... не так світить і сонце.

- У чужій сторонці...... умій за неї постояти.

- Навіть у птахів...... немає народу.

- Батьківщина — мати...... там і під ялинкою рай.

- Кожна рослина...... є батьківщина.

- Без мови...... на своєму корені росте.

- 4. Дидактична гра

- Гра «Закінчи речення»

- • Наша Батьківщина —... (Україна).

- • Державними символами України є... (гімн, прапор, герб).

- • Прапор України двоколірний —... (жовтий, синій).

- • Гімн України — це пісня... («Ще не вмерла України...»).

- • Слова гімну написав... (Павло Чубинський).

- • Музику до гімну створив... (Михайло Вербицький).

- • Герб України —... (тризуб).

- 5.Дидактична гра

- «Мікрофон»

- 1. Як називається наша держава?

- 2. Яку назву має народ нашої держави?

- 3. Яку назву має головне місто України

- 4. Які символи нашої держави?

- 5. Як до них слід ставитися?

- 6. Яка мова є державною на території України?

- 7. Хто керує нашою державою?

- 8. Як звати Президента України?

- 9. Хто затверджує нові закони нашої держави?

- 10. Коли ми відзначаємо День Незалежності України?

- 25. Загальні відомості про Конституцію України, основні права та обов’язки громадянина. Методика формування відповідних понять.

- Конституція — основний державний документ (закон), що визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.

- Права людини - це гарантована законом міра свободи особи та її можливість вільно діяти, самостійно обирати вид і міру власної поведінки з метою задоволення матеріальних і духовних потреб через користування надбаннями та благами суспільства і держави у межах, визначених національним і міжнародним законодавством. Основні права і свободи людини і громадянина закріплені в Конституції України.

- 1 Розповідь

- Розповідь вчителя

- Як громадяни України ми маємо права, які нам гарантовані Конституцією України.

- · Кожна людина має право на життя.

- · Кожна людина має право на житло.

- · Кожен громадянин має право на вільну працю. Кожен може обирати труд, який йому до вподоби. Примусова праця заборонена.

- · Кожен громадянин має право на освіту. В залежності від віку він може відвідувати дитячий садок, школу, коледж чи університет.

- · Кожен громадянин має право отримати медичну допомогу.

- · Громадяни України мають право на відпочинок.

- · Кожна людина має право на свободу світогляду та віросповідання.

- Але в усіх малих громадян є ще й своя Конституція. Вона називається «Декларація прав дитини».

- 2Дидактична гра

- «Ти, твої права та обов’язки» (робота в групах)

- Кожна група дітей отримає окремі листочки прав та обов'язків дитини.

- Заповніть таблицю, об’єднуючи у пари та підберіть піктограмами (малюнкові пам'ятки), щодо прав нашої держави.

- 3. Дидактична гра «Казкові герої та їх права» (робота в групах) Слайд 36

- А зараз ми запрошуємо Вас до вирішення казкових судових справ.

- Учитель. Всім відома казка «Попелюшка». Пригадаймо події в цій казці.

- - Які права дитини було порушено? (Відповіді дітей.)

- 4. Дидактична гра «Спіймай правило».

- · Усі діти мають право на любов і турботу.

- · Кожна дитина має право їсти тільки чіпси і хот-доги.

- · Діти, які добре ставляться до своїх батьків, повинні одержувати від них особливу увагу.

- · Кожна дитина може вживати погані слова, якщо вона того захоче.

- · Діти мають право вільно висловлювати свої думки.

- · Усі діти мають право на ім’я.

- · Усі діти мають право їсти руками і діставати до стелі ногами.

- · Жодна дитина не повинна бути скривджена і принижена.

- · Кожна дитина має право читати чужі листи, розглядати зміст чужого портфеля.

- · Усі діти мають право на вільне спілкування.

- · Кожна дитина має право одержувати в ліжко їжу.

- · Особлива турбота – дітям-інвалідам.

- 5. Розв'язування конкретних правових ситуацій (робота в групах)

- 26. Традиції, звичаї українського народу. Методика формування в учнів початкової школи понять про них.

- Традиція — це елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу.

- Звичай — це основна форма регулювання поводження, правила поведінки, які склалися внаслідок їх практичного застосування протягом тривалого часу серед людей і уособлювали собою підсумок історичного досвіду та зародки майбутнього.

- Гра «Розминка пам’яті»

- Дайте відповіді на питання:

- 1. Які звичаї побудують у відзначенні свята Андрія (Ворожіння на варениках, балабушках)

- 2.Якого гостя запрошували на обряд-забаву?

- 3.Чим запам’ятовується вам свято Миколая.

- 4.Яка головна обрядова їжа Святої Вечері?

- (Кутя. Це варена пшениця з медом та іншими приправами. Пшениця. як зерно, щороку оживає і є символом вічності. А мед сприяє успішному веденню господарства і символізує багатство та здоров’я людини.)

- 5.Як називали сніп жита чи пшениці, що ставили на покуті у Святвечір?

- (Дідухом. Дідух – це символ нового врожаю, доброботу та багатства. Дідух уособлює в собі дух пращурів та Бога врожаю.

- 6.Як в народі називають свято Хрещення Ісуса Христа?

- (Йорданські свята чи водохреща. А вечір перед водохрещам називають щедрим вечором)

- 7.Які народні традиції свята Стрітення Господнього?

- (На свято стрітення святять свічки. Їх називають «громнички». Вони оберігають людей і худобу від грому, від пожежі. У це свято кажуть, що зима з літом стрічається)

- 8.На якому святі говорять слова?

- Віншую вас. пане господарю,

- Тії свята відпровадити,

- Других дочекати.

- Від сто літ до сто літ,

- Поки нам Пан Бог назначив вік.

- Христос рождається!

- (Різдвяні свята)

- 2.На щастя, на здоров’я,

- На Новий рік,

- Аби вам все родило

- Краще, ніж торік

- (Посівальна на Новий рік)

- 3.Щедрик, щедрик, щедрівочка,

- Прилетіла ластівочка,

- Стала собі щебетати,

- Господаря викликати (Щедрівка. Другий святвечір)

- 2. Гра «Мікрофон»

- Які звичаї, традиції чи обряди подобаються Вам? Чому?

- 3. Словникова робота

- - Діти, поміркуйте, як ви розумієте слова «традиції» і «звичаї».

- - Яке з цих понять більш загальне?

- - Чому?

- 27 Контроль навчальних досягнень учнів з предмету «Я у світі» та його значення у навчальному процесі

- Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки. Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю, структурними компонентами якого є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності. Об’єктами контролю у процесі початкового навчання є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

- Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, позитивна оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

- Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

- Контроль має виховне значення. Правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання. Оцінка у процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності.

- У початкових класах застосовуються різні види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий, самоконтроль тощо.

- Попередній контроль проводиться, як правило, з діагностичною метою перед вивченням навчального предмета. Він дозволяє визначити готовність учнів класу до оволодіння предметним змістом. На основі результатів попереднього контролю вчителем планується робота з коригування опорних знань, умінь і навичок, їх цілеспрямоване повторення і систематизація.

- Поточний контроль здійснюється на всіх етапах процесу вивчення поурочної теми і на спеціально організованому, самостійному етапі в його структурі – етапі перевірки. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу формування окремих елементів знань та вмінь, передбачених конкретною темою.

- Результати поточної перевірки на окремому етапі в структурі уроку можуть оцінюватися в оцінних судженнях або балах (3-4 класи). Зауважимо, що у процесі оволодіння новим змістом (засвоєння, систематизація й узагальнення, застосування нових знань умінь і навичок) оцінку в балах слід виставляти тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

- Тематичний контроль проводиться після вивчення однієї або кількох програмних тем (розділ). Він якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення рівнів оволодіння системою основних більш узагальнених елементів знань і способів діяльності, зв’язків між ними, уміння застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження.

- Тематична перевірка усуває елементи випадковості під час підсумкового оцінювання, що часто трапляється, коли воно здійснюється тільки за орієнтацією на результати поточного контролю. Загальна оцінка за програмну тему (розділ) виставляється з урахуванням поточних досягнень учнів, виконання самостійних завдань та тематичної контрольної роботи.

- Підсумковий контроль здійснюється в кінці півріччя і навчального року. Його мета – з’ясувати рівень навчальних досягнень кожного учня, тобто визначити структуру засвоєних знань і вмінь (власне предметних, процесуальних, оцінних) і рівень оперування ними (репродуктивний, реконструктивний, творчий).

- Усі види контролю реалізуються за допомогою різних методів: методи контролю, усна перевірка, види і характер письмових робіт.

- Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальної діяльності учнів оцінюються. Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змісту предмета в порівнянні з вимогами діючих програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто в кількісних показниках. Так, у 1-2 класах початкової школи оцінка навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану – вербальна, а в 3-4 класах – в балах.

- 28 Загальна характеристика змістової лінії «Людина і світ».

- Багатоплановий зміст освітньої галузі посилює спрямованість навчального плану початкової школи на всебічний розвиток особистості, дає змогу створити передумови для цілісної системи навчання та педагогічних впливів.

- Освітня галузь "Людина і світ" у початковому періоді враховує наступність у зв'язках між дошкільною, початковою загальною та базовою загальною середньою освітою і окреслюється змістовими лініями: людина як особистість, людина серед людей, людина, природа і суспільство, культура, нежива природа, жива природа, планета Земля, рідний край, наша Батьківщина - Україна.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?