Успадкування ознак зчеплених зі статтю. Кріс-крос успадкування.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Морган і його працівники помітили, що успадкування забарвлення очей у дрозофіли залежить від статі батьківських особин, несучих альтернативні аллели. Червона забарвлення очей домінує над білої. При схрещуванні червоноокого самця з белоглазой самкою в F1, отримували однакову число червонооких самок і білооких самців. Проте за схрещуванні белоглазого самця з червоноокої самкою в F1 були отримані рівному числі червоноокі самці і самки. При схрещуванні цих мух F1, між собою отримані червоноокі самки, червоноокі і білоокі самці, але були жодної белоглазой самки. Факт, що з самців частота прояви рецессивного ознаки була вищою, ніж в самок, наводив на думку, що рецессивный аллель, визначальний белоглазость, перебуває у Х - хромосомі, а Y - хромосома позбавлена гена забарвлення очей. Щоб перевірити цю гіпотезу, Морган схрестив вихідного белоглазого самця з червоноокої самкою з F1. У прийдешнім були отримані червоноокі і білоокі самці і самки. На цьому Морган справедливо уклав, що тільки Х - хромосома несе ген забарвлення очей. У Y - хромосомі відповідного локусу взагалі немає. Це відомо під назвою наслідування, зчепленого з полом.

Гени, перебувають у статевих хромосомах, називають зчепленими із соціальною статтю. У Х-хромосомі є ділянку, котрій в Y-хромосомі немає гомолога. Тому в особин чоловічої статі ознаки, зумовлені генами цієї ділянки, виявляються у тому разі, якщо вони рецессивны. Ця осібна форма зчеплення дозволяє пояснити успадкування ознак, зчеплених з полом.

При локалізації ознак як і аутосоме, і у Х- b Y-хромосомі спостерігається повне зчеплення з полом.

Крис-крос успадкування – гени знаходяться в Х – хромосомі в передаються від жінки синам, а від чоловіка – дочкам.

11. Зчеплене успадкування ознак у F₁ і F₂ при схрещуванні двох гомозигот (домінантної і рецесивної). Аналізуюче схрещування при зчепленому успадкуванні. Відкриття явища зчепленого успадкування Морганом.

Генотипорганізму з рецесивною ознакою визначається за його фенотипом. Такий організм обов’язково повинен бути гомозиготним за рецесивним геном (аа). Гомозиготна (АА) і гетерозиготна (Аа) особини з домінантною ознакою за фенотипом не відрізняються. Для визначення генотипу в дослідах на рослинах і тваринах проводять аналізуюче схрещування і визначають генотип особини за фенотипом потомства.

Аналізуюче – схрещування, в якому особина, генотип якоїневідомий, але його потрібно встановити (АА чи Аа), схрещується з рецесивною гомозиготою (аа).Якщо все потомство від цього схрещування буде одноманітним, досліджуваний організм має генотип АА. Якщо у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом у співвідношенні 1:1, досліджуваний організм є гетерозиготою Аа.

1. Особливості термодинаміки біологічних процесів. Перший і другий закони термодинаміки у біофізиці. Живий організм як відкрита термодинамічна система. Зв’язок ентропії та інформації у біосистемах

ЗОШИТ

Пе́рший зако́н термодина́міки — одне з основних положень термодинаміки, є, по суті, законом збереження енергії у застосуванні до термодинамічних процесів Зміна внутрішньої енергії закритої системи, яка відбувається в рівноважному процесі переходу системи із стану 1 в стан 2, дорівнює сумі роботи, зробленої над системою зовнішніми силами, і кількості теплоти, наданої системі: ΔU = A' + Q. Робота здійснена системою над зовнішніми тілами в процесі 1->2 (Назвемо її просто А) A=-A', тоді закон приймає вигляд:

.

Кількість теплоти, що надається системі, витрачається на зміну внутрішньої енергії системи і на здійснення системою роботи проти зовнішніх сил.

4. Молекулярна біофізика. Загальна характеристика структури і функцій біомолекул. Фізичні властивості макромолекул. Типи структур, умови стабільності конфігурацій біополімерів. Зв’язки і взаємодії у біомолекулах.

Біомолекули

Біомолекули - це органічні речовини, які синтезуються живими організмами. До складу біомолекул включають білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти, а також більш дрібні компоненти обміну речовин. Біомолекули складаються з атоміввуглецю, водню, азоту, кисню, а також фосфору і сірки. Інші атоми входять до складу біологічно значущих речовин значно рідше.

Класифікація

Серед біомолекул виділяють:

• Малі молекули:
• Ліпіди (жири), фосфоліпіди, гліколіпіди, стероли, гліцероліпіди
• Вітаміни
• Гормони, нейромедіатори
• Метаболіти

• Мономери, олігомери і полімери

Нуклеозиди та нуклеотиди

Нуклеозиди утворюються при приєднанні азотистої основи до цукру рибозу, прикладами нуклеозидів є цітідін, уридин, аденозин, гуанозин, тимідину та інозин.

Нуклеозиди в клітинах можуть бути фосфорильованого кіназами, при цьому утворюються нуклеотиди. ДНК і РНК є лінійними полімерами, що складаються з відносно низькомолекулярних мономерів - нуклеотидів, з'єднаних між собою фосфодіефірнимі зв'язками. ^[1]

Нуклеотиди можуть бути джерелами енергії, запасеної в хімічних зв'язках (АТР), брати участь в передачі сигналу всередині клітини (cGMP, cAMP), бути компонентами кофакторів ферментів (кофермент А, FAD, NAD). ^[2]

Цукру

Моносахариди - найпростіші вуглеводи, зазвичай містять альдегідну або кето-групу. ^[3] Наявність в структурі альдегідної групи позначається приставкою "Альдо-", а кето-групи - "кето-". ^[1] Прикладами моносахаридів є гексози - глюкоза,фруктоза, галактоза і пентози - рибоза і дезоксирибоза. ^[3]

Дисахариди утворюються при з'єднанні двох молекул простих цукрів, при цьому відщеплюється одна молекула води. Дисахариди можуть бути гідролізувати до відповідних моносахаридів розведеними розчинами кислот або відповідними ферментами. ^[1] Представниками дисахаридів є сахароза, мальтоза і лактоза.

Полісахариди є складними цукрами, полімерами моносахаридів. Представниками полісахаридів є крохмаль, целюлоза і глікоген. Молекули полісахаридів зазвичай мають розгалужену структуру. Як правило, полісахариди нерозчинні або малорозчинні у воді, однак може відбуватися гідратація їх гідроксильних груп, в такому випадку при нагріванні у водному середовищі полісахарид утворює колоїд. ^[1] Більш короткі полісахариди, що складаються з 2-10 мономерів, називаютьолігосахарідамі. ^[4]

Лігнін

Лігнін - це нерегулярний біополімер, що складається з ароматичних кілець, з'єднаних короткими (від одного до трьох атомів вуглецю) вуглецевими ланцюгами. Лігнін є другим за значенням біополімерів після целюлози, і є одним із структурних компонентів рослин. ^[5] Лігнін є рацематом, тобто не володіє оптичною активністю, не поляризує світло. Ця особливість лігніну викликана тим, що його полімеризація відбувається по вільно-радикальному механізму.

Ліпіди

Ліпіди в основному представлені складними ефірами жирних кислот і є важливими компонентами клітинних мембран. Також ліпіди виконують функцію запасу енергії, наприклад, тригліцериди. Більшість молекул ліпідів складається згідрофільній головки і від одного до трьох гідрофобних хвостів жирних кислот, тому ліпіди є амфіфільних речовинами.

У клітинних мембранах представлені наступні класи ліпідів:

• Гліколіпіди - містять олігосахариди
• Фосфоліпіди - головка яких містить позитивно заряджені групи, пов'язану з гідрофобним хвостом через негативно заряджений фосфат
• Стероли - головка містить плоске стероидное кільце, наприклад, холестерин

Також до ліпідів відносять простагландини та лейкотрієни, 20-вуглецеві молекули, синтезовані з арахідонової кислоти.

Амінокислоти

Амінокислоти містять аміно - і карбоксильну групу і є цвиттер-іонами. Біологічно значимі амінокислоти представлені тільки α-амінокислотами, у яких функціональні групи з'єднані з одним атомом вуглецю, а також проліном, який є імінокіслотой.

Амінокислоти є мономерами пептидів (2-10 залишків амінокислот), поліпептидів і білків. Білки виконують різні функції в клітині.

Біологічно значущі тільки 20 амінокислот, вони закодовані в генетичному коді, всього відомо понад п'ятсот природних амінокислот. Відомі як мінімум дві амінокислоти, які також вбудовуються в поліпептиди в ході трансляції у деяких організмів:

• селеноцистеїн - закодований стоп- кодоном UGA
• пірролізін - включається по кодону UAG, наприклад, у деяких метаногенів

Інші біологічно значущі амінокислоти представлені в тому числі карнитином, орнітин, гамма-аміномасляної кислотою і таурином.

Вітаміни - речовини, які організм не здатний синтезувати самостійно, але необхідні для життєдіяльності. Вітамінами є, наприклад, багато коферменти. Вітаміни повинні надходити в організм постійно, зазвичай в дуже малих кількостях.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте