Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ватто. Паломництво на острів Кіфера.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Архітектурний (точніше — декоративний) стиль рококо з’явився у Франції під час регентства (1715—1723) і досяг апогею при Людовику XV, перейшов в інші країни Європи і панував там до 1780-х років. Стиль рококо був не стільки продовженням стилю бароко, скільки його видозміною, що відповідала манірному, надмірному часові. Він не вніс в архітектуру ніяких нових конструктивних елементів, але користувався старими, використовуючи різні традиції, головним чином, для досягання декоративної ефектності. Відкинувши холодну парадність, важку і сумну пихатість мистецтва часів Людовика XIV й італійського бароко, архітектура рококо прагнула бути легкою, привітною та грайливою, уникає строгої симетричності, без кінця варіює членування й орнаментальні деталі. В творіннях цієї архітектури прямі лінії і плоскі поверхні майже щезають або ж замасковуються фігурною обробкою; не проводиться у чистому вигляді жоден з усталених ордерів; колони то подовжуються, то скорочуються, то гвинтоподібно скручуються; фронтони, що являють собою ламані опуклі та запалі лінії, увінчуються також вазами, пірамідами, скульптурними фігурами, трофеями та іншими подібними предметами. Не дивлячись на таку відсутність раціональності у використанні архітектонічних елементів, на таку капризність, вишуканість і надлишок форм, стиль рококо залишив багато пам’яток, котрі й досі приваблюють своєю оригінальністю, розкішшю й веселою красою, що живо переносять нас в епоху рум’ян і білил, мушок і пудрених перук.
Фридериціанське рококо маскується під шінуазрі (тобто наслідування китайському): Китайський будиночок у Потсдамі. Шінуазрі, шінуазері (від фр. chinois — китайський), або китайщина — використання мотивів і стилістичних прийомів середньовічного китайського мистецтва у європейському живописі, декоративно-прикладному мистецтві, костюмі, в оформленні садово-паркових ансамблів 18 ст. Шінуазрі є стильовим напрямком, що отримав свій розвиток як гілка стилю рококо. Шінуазрі — один з видів орієнталізму, і, в більш широкому сенсі, екзотизму.
Єлизаветинське рококо: інтер’єр Китайського палацу в Оранієнбаумі.
Баварское рококо: базилика Фірценхайліген.
Португальске рококо: церква Франциска Ассизького в Оуру-Прету роботи Алейжадінью.
Проект одного з перших інтер’єрів в стилі рококо – палацу Марлі (не зберігся).
Інтер’єр в стилі Людовика XV (музей Ніссім-де-Камондо) Одним з найважливіших нормативів ідеалу рококо повинна бути вимога фривольного еротизму, що має характер вишуканої чуттєвості. А на зміну грандіозному розмаху і парадній пишності бароко прийшли прагнення до затишку і комфорту, камерність і витонченість. В будинках найбільша увага приділялась особистим покоям – спальні, будуару; приміщення, розраховані на вузьке коло близьких людей, стали меншими за розміром. З предметів меблів набули особливої популярності крісла й дивани з м’якими сидіннями і зручними спинками, вишукані комоди з ящичками.
Фрагмент інтер’єру з меблями в стилі рококо.
Двері. 18 ст. Німеччина. 6. Комод. 7. Крісло. 18 ст. Франція. Вишуканий, складний орнамент обплітав дзеркала, двері й дерев’яні панелі на стенах, стелився по ніжках меблів. В узорах поєднувались мотиви химерних рослин, птахів, фігурки крилатих діток-путті, жіночих голівок, раковин.
Годинник з мопсиками. 2. Бант з хризоліту. 2. Миска з кришкою. Фаянс. Франція. Середина 18 ст.
Асиметричний орнамент, що обрамлював дзеркала, живописні плафони на стелях і десюдепорти над дверима, пов’язував окремі деталі інтер’єру в єдиний декоративний ансамбль (палац Амалієнбург, Німеччина, 1734—39). [ ДЕСЮДЕПÓРТ (франц. dessus de porte, буквально – над дверима), декоративне панно, розташоване над дверима (найчастіше живописне, рідше скульптурне). Обрамлення десюдепорту пов’язують його із загальним ліпним або різьбленим дерев’яним оформленням дверного отвору. Десюдепорти широко застосовувались в оздобленні палацових інтер’єрів у Європі у 17–18 ст., в Росії – у 18 ст.]
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 447; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.176 (0.005 с.) |