Програми 1-2 клас – с. 258-259; 3-4 клас – 258-260.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Білет 19.

55. (+ с. 15-16 з черв методички!)

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.

Художній і виховний потенціал мистецтва міститься в самій його суті, адже емоційний фактор, естетичні ідеали особистісно домінують над інтелектом у формуванні духовних інтересів, сприйняття світу взагалі.

Серед інших видів мистецтва образотворче мистецтво унікальне у вирішанні задач як художнього, так духовного ставлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприйняття образного мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образна діяльність стає однією з найдоступніших форм творчості.

Вчитель-художник має на уроках образотворчого мистецтва завжди прагнути створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу, як справжній чарівник-казкар, повинен обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного і глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості. З упровадженням нових технологій змінилась і сама форма проведення уроків. Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом вчителі образотворчого мистецтва в цілому намагаються створювати шляхом використанням різноманітних типів нестандартних уроків: урок-сюрприз, урок-свято, урок-конкурс, урок-мандрівка в світ художника, урок-ярмарок, урок-виставка, урок-екскурсія до картинної галереї, урок-розгадка таємниці знайомих картин, бінарний урок, урок-відкриття та інші

Головне завдання на уроках образотворчого мистецтва – дати учням початкові відомості про зв'язок образотворчого мистецтва з життям, ознайомити їх з різними його видами та особливостями художньо-образної мови, матеріалами, інструментами, стимулювати потяг до образної творчості, вчити спостерігати, аналізувати й послідовно передавати це у своїх роботах.

Отже, у процесі такої роботи можна переконатись, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня, а також ціннісні орієнтації школярів як важливого чинника їхнього духовного розвитку.

Згадуються слова видатного німецького піаніста і педагога Артура Шнабеля: „Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати у них учнів". Вважаю, що кожен учитель у своїй педагогічній діяльності має взяти цей вислів на озброєння.

Програми 1-2 класи – с. 257, 3-4 клас – 258.

57. Пропорції голови елементів голови людини у різних положеннях:

- Загальний обрис голови людини у фронтальному(профіль, анфас) положенні близький до овалу, який розділяється лінією очей на дві рівні частини

- Обличчя розділяється на дві рівні частини: від початку волосся до лінії брів, від лінії брів до кінця носа, від носа до підборіддя.

- Нижню частину обличчя від носа до підборіддя поділяємо ще на три частини. Верхня визначить лінію рота.

- Лінію очей у фронтальному положенні голови можна поділити на п’ять однакових частин, з яких друга і четверта частини припадають на очі.

- Верхній край вуха розміщений на рівні брів, нижній – на рівні основи носа.

- Ширина носа дорівнює довжині ока, а ширина рота – майже подвійній довжині ока. (Від сліз нічка опускаємо перпендикуляр для носа, а із середини ока опускаємо для роту)

Білет 20.

58. Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі між предметних зв'язків. естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання.Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи. Формування художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба пам‘ятати, що заняття малюванням лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.

59. програма.2001 рік. 1-2 класи. Сторінка 257.

Програма.2003 рік. 3-4 класи. Сторінка 258.

60. в зошиті кулю намальованаю

У залежності від положення об'єкта по відношенню до джерела світла, виду (фактури) та кольору його поверхні і ряду інших факторів світлотінь буде мати ту чи іншу яскравість. Розрізняють такі елементи світлотіні:

· світла - поверхні, яскраво освітлені джерелом світла;

· блік - світлова пляма на яскраво освітленій опуклою або плоскою глянсової поверхні, коли на ній є ще й дзеркальне відображення;

· тіні - неосвітлені або слабо освітлені ділянки об'єкта. Тіні на неосвітленій стороні об'єкта називаються власними, а відкидані об'єктом на інші поверхні - падаючими;

· півтінь - слабка тінь, що виникає, коли об'єкт освітлений декількома джерелами світла. Вона також утворюється на поверхні, зверненої до джерела світла під невеликим кутом;

· рефлекс - слабке світла пляма в області тіні, утворене променями, відбитими від близько лежачих об'єктів.

Елементи світлотіні в об'єкта та фотографічного зображення часто називають тонами. Таким чином, блік являє собою найбільш яскравий тон, а тінь - найменш яскравий.

Білет 21.

61. програми ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.(є в 64 питанні)

62. програма.2001 рік. 1-2 класи. Сторінка 257.

Програма.2003 рік. 3-4 класи. Сторінка 258.

63. Пропорції фігури підлітків від 14 до 16 років подібні дорослим: висота голови співвідноситься із зростанням тіла, як 1/7, 5 або 1/8. Але більш витягнуті тонкі руки і ноги, більш подовжена, легка і струнка конфігурація тіла відрізняє підлітків. Намітити композиційне розташування фігури на аркуші. Провести основну вертикальну лінію малюнка. Відзначити на вертикалі вісім рівних відрізків, відповідних пропорціям тіла:

1. голова;

2. лінія грудей;

3. лінія талії;

4. лінія стегон;

5. середина стегна;

6. лінія коліна;

7. середина гомілки;

8. лінія стопи.

Визначити характер постановки, намітити контур малюнка фігури і промальовувати форму тіла з урахуванням рельєфів м'язів і специфіки будови фігури підлітків.

Білет 22.

64. концепція худ естетич виховання.Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів.
Мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.
Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні й розвиваючі аспекти:
- збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;
- виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації:
- виховання здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
- розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності — здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;
-формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв — музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного;
- виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.

65. Шрифт — це графічне зображення букв, цифр. Іншими словами, це графічне зображення наших слів, думок, почуттів. Уміння зафіксувати свої думки на папері, можливість передати їx багатьом людям за допомогою намальованих знаків, букв — це велике досягнення людської культури.

Виконання шрифтів — це творча робота. Вона вимагає від худож­ника винахідливості, смаку, творчого підходу до справи. Включення шрифту в образотворчу композицію - дуже часта і зовсім непросте завдання. Адже шрифт - це надзвичайно своєрідне мистецтво. Найпоширеніший спосіб поєднання шрифту із зображенням у єдиній композиції у тому, що малюнку і написи відводяться самостійні, чітко розділені частини площині. І тоді також є нюанси: зображення заповнює всю площину аркуша, а рамкою, хіба що накладеної нею, виділено напис чи зображення займає певну частину на нейтральній поверхні, і відокремлена від тексту рамкою тощо. Шрифти діляться по своєму призначенню й області застосування на книжкові, газетні,плакатно-афишние, картографічні, декоративні, рекламні(газети,відкритки).щоб створити ескіз декоративно-шрифтової композиції потрібно дотримуватись такої послідовності:

1. Знайти співвідношення шрифтової частини з полями та всім аркушем.

2. Визначити розмір букв та інтервалів між ними.

3. Промалювати букви з урахуванням вибраного шрифту.

4. Знайти основні пропорції мотиву візерунка, орнаменту (геометричного, рослинного).

5. Перенести малюнок з аркуша в клітинку на оригінал (за допомогою легкого передавлювання через затушований олівцем зворотний 6ік аркуша в клітинку, поклавши його на оригінал).

6. Виконати остаточний ескіз. Перевірити та опрацювати його.
Учитель обходить робочі місця учнів з метою проведення індивідуального iфронтального інструктажів.

66. Графічність - позитивна якість композиції творів декоративно-прикладного мистецтва /переважно декоративних зображень, орнаментів тощо/ як таких, що своїми елементами і трактуванням нагадують графіку або мають з нею спільні засоби виразності: лінії, точки, плями, силуети. Розглянемо кожен з них окремо.
Лінія - основний виразник графічності. Вона може бути виконана, нанесена пензлем /розпис на папері, дереві, фарфорі/, ‘писачком’, ріжком /розпис майоліки/, різцем /різьблення дерева, кістки, каменю/, штихелем /гравірування на металі/, стійками вишивки тощо. За своїм характером лінії можуть бути суцільними і з розривами, прямі, ламані, хвилясті, спіралеподібні та ін. Звідси прямизна і кривизна, різкість і плавність, кутастість і ламаність, хвилястість є відповідними озна­ченнями якісної композиційної виразності предметів, зображень знаків, мотивів орнаменту, переданих з допомогою ліній. У композиції лінії виражають не тільки узагальнені відчуття якості предметів, а й руху: емоційний стан спокою або напруженості, статичну рівновагу або дина­міку, плавність, текучість, спрямованість тощо. Контурна лінія може фіксувати умовну форму предмета, знака, орнаменту,. Точка, група точок також мають ‘графічне’ походження. Вони можуть розміщуватися на площині у вигляді лінії або закривати площину части­нами, створюючи при цьому враження м’якості, легкості, прозорості, У геометричному орнаменті є доповнення у вигляді ‘центрів’ кружалець, ‘цвяшків’, ‘засипки’ та інших мотивів. Точки заглиблення у карбованому і різьбленому орнаментах створюють фактурне тло, що контрастує з полі­рованими поверхнями. При збільшенні точка переростає в кружальце.
Пляма. На відміну від лінії і точки пляма є площинним елементом. Вона буває тональною і хроматичною. За характером форми можна розріз­няти плями довільної конфігурації та конкретно визначеної, наділені асоціативністю. Тональні плями утворюють нанесенням на площину точок, штрихових однобічних і двобічних /сітка/ ліній та суцільним заливанням фарбою. В орнаментальних композиціях графічність виражається вишуканим поєднанням ліній, точок і плям. Іноді довільна пляма набирає впорядко­ваних обрисів - силуету.

Білет 23.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте