Напрями комуністичного руху в Україні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 19Следующая ⇒

ВАРШАВСЬКА УГОДА МІЖ ПОЛЬЩЕЮ ТА УНР

21-24 квітня 1920 р. – укладення Варшавської угоди між представниками УНР (С.Петлюою) та Польщі.

Умови Варшавської угоди:

- Польща визнає незалежність УНР на чолі з Директорією.- Згода УНР на передачу Польщі західноукраїнських земель.
- Домовленість про спільні військові дії проти більшовиків.
- Підпорядкованість військ УНР польському командуванню.
- Згода УНР на спільну валюту.
- Зобов’язання українського уряду утримувати польські війська на території УНР.

РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1920-1921 рр.

25 квітня 1920 р. – початок наступу польсько-українських військ проти більшовиків в Україні.

6 травня 1920 р. – вступ польсько-українських військ до Києва.

Польська влада в Україні:

- відновлення поміщицької влади на землю
- створення польського адміністративного апарату
- репресії щодо українського населення
- вороже ставлення українського населення до окупаційної влади
- розгортання партизанської боротьби
- підтримка населення контрнаступу Червоної армії

14-26 травня 1920 р. – початок контрнаступу Червоної армії проти проти поляків

12 червня 1920 р. – захоплення Києва більшовиками

Липень 1920 р. – радянська армія прогнала поляків з України й почала просуватися територією Польщі. В Україні вчетверте і остаточно була встановлена радянська влада більшовиків.

Серпень-вересень 1920 р. – наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишала Польщу та західну Україну.

12 жовтня 1920 р. – підписання перемир’я поляків та більшовиків.

«Лінія Керзона» – умовна демаркаційна лінія (східний кордон Польщі, запропонована міністром закордонних справ Великобританії Дж. Керзоном як можливий кордон перемир’я у війні між більшовицькою Росією і Польською республікою під час польсько-радянської війни.

Березня 1921 р. – укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР (більшовицькою Росією) та УСРР (більшовицькою Україною).

Умови Ризького договору:

- анулювання Варшавського договору між Польщею та УНР- визнання Польщею УСРР
- передача Польщі західноукраїнських земель
- забезпечення умов для національно-культурного розвитку росіянам, українцям та білорусам у Польщі

У листопаді 1921 р. відбувся Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Г.Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти повстання проти більшовиків. Це була остання спроба військ УНР відновити владу в Україні. НЕВДАЛО.

РОЗГРОМ ВІЙСЬК П.ВРАНГЕЛЯ І ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В КРИМУ

3 квітня 1920 р. головнокомандувачем Добровольчої армії після А. Денікіна став майор П.Врангель.

10 вересня 1920 р. відбулася зустріч представників УНР із П.Врангелем з метою спільних дій проти більшовиків. Але

У листопаді 1920 р. Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П.Врангеля. Радянська влада була встановлена в Криму.

МАХНОВСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Махновський рух (махновщина) – селянський рух 1918-1921 рр. в Україні (переважно на Катеринославщині), очолюваний Нестором Махно (батько Махно). Махновці сповідували анархічні ідеї.

Анархізм – ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в основі якої – заперечення державного управління суспільством. Анархісти вважали, що життя селян можливе на основі селянських общин без державного управління.

Літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського, які очолив Н.Махно.

1919 р. – боротьба махновців разом із Червоною армією проти Директорії, а потім боротьба з білогвардійцями армії А.Денікіна. Далі н. Махно розриває з більшовиками, чинить спробу побудувати свою республіку (Гуляйполе) на основі анархічної ідеології.

Восени 1920 р. – підписання Старобільської угоди, згідно з якою Н.Махно об’явив припинити боротьбу проти більшовиків. Початок спільної боротьби махновців та більшовиків проти П.Врангеля.

Наприкінці 1920 р. радянська Червона армія остаточно розгромила махновський рух.

Тема 35. УРСР в умовах нової економічної політики (НЕП)

Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика більшовиків в Україні в 1921 – 1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки.

Причини НЕПу:

- глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму»;
- політична криза (опір політиці більшовиків – селянські повстання, страйки, виступи в армії);
- спад революційної хвилі в Європі, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»;
- початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні.

Початок НЕПу – березень 1921 р. – рішення Х з’їзду Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу).

Заходи НЕПу

Сільське господарство

- заміна продрозкладки продподатком;
- дозвіл на оренду землі;
- дозвіл на використання найманої праці;
- розвиток кооперативного рух.

Промисловість

- продаж у приватну власність та передача в оренду дрібних та частину середніх підприємств;
- дозвіл на використання найманої праці;
- об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;
- перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати.

Фінанси та торгівля

- поновлення вільної торгівлі;
- введення державних податків, плату за транспорт, комунальні послуги;
- випуск конвертованого червонця, вилучення старих грошових знаків.

Особливості НЕПу в Україні

- НЕП в Україні запроваджено пізніше, ніж у Росії в 1922 р.;
- висока ставка продподатку;
- застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
- введення НЕПу в умовах голоду 1921-1922 рр.;
- широка підтримка НЕПу українським населенням.

Результати НЕПу

- зростання господарської ініціативи, зацікавленості в результатах праці, продуктивності праці;
- швидкі темпи відбудови народного господарства;
- зростання життєвого рівня населення;
- конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.

ГОЛОД В УКРАЇНІ 1921-1923 рр.

Причини голоду

- післявоєнна розруха;
- скорочення виробництва с/г продукції;
- політика «воєнного комунізму»;
- експорт хліба та його вивезення до Росії;
- посуха, неврожай…

Заходи влади

- замовчування наявності голоду в Україні;
- збір продподатку та вивезення хліба з України;
- вилучення церковних цінностей для боротьби з голодом;
- дозвіл міжнародним організаціям надавати допомогу голодуючим (АРА (американська адміністрація допомоги), Фонд Ф.Нансена, Міжнародний комітет робітничої допомоги).

Наслідки голоду

- померло 1,5 – 2 млн. чоловік;
- придушення селянського повстанського руху в Україні та зміцнення більшовицької влади.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?