Гігієнічна класифікація умов праці.

Гігієнічна класифікація умов праці.

I Умови праці, при яких у працюючих не відбувається змін здоров’я, покращується продуктивність, працездатність,настрій.

IIРоботи, які виконуються в умовах, коли не перевищуються ГДК і ГДР, працездатність не порушується, травматизм відсутній.

IIIРоботи в умовах гранично-допустимих рівнів. Реакції властиві граничному стану людського організму.

IVРоботи, при яких у працюючих формується більш глибокий граничний стан. Підвищується травматизм і захворюваність.

V Працюючі піддаються професійному захворюванню та високому травматизму.

VI Люди працюють в надзвичайно шкідливих та небезпечних умовах.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (чинники). Їх поділ на групи згідно ГОСТу.

Усі небезпечні та шкідливі фактори поділ. На такі групи:

- фізичні (знаряддя праці, машини, обладнання, різні механізми, температурні фактори, рухомість повітря, вологість повітря.,підвищення рівня вібрації, шуму, освітлення і т.д.)

- хімічні. За характером дії на людський організм хім.. фактори поділ. На: 1токсичні,2подразнюючі, 3сенсибілізуючі(що викликають підвищення збудженості, чуттєвості), 4канцерогенні(викликають ракові захворювання), 5мутагенні.

- біологічні( патогенні мікроорганізми, макроорганізми(рослинний і тваринний світ))

- психофізичні. Фізичні(статичні, динамічні) і нервово- психічні(розумове перенавантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження)

Що таке «робоча зона», постійне робоче місце?

Робоча зона — простір, обмежений на висоті до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівника.

Постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двох годин безперервно).

4. Що таке шум? Одиниці вимірювання шуму. Нормативні рівні виробничого шуму. Засоби захисту.

Що таке вібрація? Одиниці вимірювання вібрації. Нормування вібрації. Засоби захисту.

Вібрація – механічні коливальні рухи твердих тіл, мех..систем, механізмів та машин.

Частота Гц, віброшвидкість м/с, віброприскорення м/с2, амплітуда коливань м,мм.

Норми по обмеженню загальної вібрації приводяться в октавних діапазонах середньо-геометричних значень, частот 2:4:8….63Гц (для загальної вібрації), для місцевої 16:32…1000ГЦ. Норми встановлені в 3 взаємноперпендикулярних напрямках вздовж ортогональної осі координат. Засоби захисту:віброрукавички, вібровзуття, віброковрики.

Ультразвук та інфразвук.

Інфразвукові коливання до 20 Гц, ультразвукові коливання більше 2000Гц.

Інфразвукові кол. Можуть викликати страх, запаморочення, втрату свідомості, потужні частоти 7-8гц викликають зупинку серця.

Ультразвукові коливання:

-низької частоти(до 100 кГц)

-високої(більше 100кГц).

Застосовуються для спалювання різних матеріалів, різання, обробки насіння, в медицині.

Ультразвук викликає слабкість, головні болі,болі у вухах, вплив на серце, нервову систему, при контакті може бути опромінення.

Виробничий пил. Найбільш небезпечні для людини частинки пилу.

Виробничий пил - дисперсна система, яка складається з частинок твердих речовин різноманітної форми, розміру і фіз.-хімічних властивостей, що утворюються внаслідок виробничої діяльності.

Найнебезпечнішими для людини є середні за розмірами частинки пилу (3-10 мкм)

Способи теплообміну люд з навк сер.

-конвекцією в результаті омивання тіла повітрям;

-теплопровідністю через одяг;

-випромінюванням на навколишні поверхні;

-у процесі тепломаосообміну при випарі вологи, виведеної на поверхню

шкіри потовими залозами;

-при диханні в результаті підігріву видихуваного повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою,

вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також

тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів

праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і

зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників. Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і

певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами.

Які параметри враховуються при встановленні нормативних показників мікроклімату?

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою,

вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також

тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів

праці.

Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.

Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату, які за тривалого систематичного впливу на людину забезпечують нормальний тепловий стан його організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це такі показники мікроклімату, які за тривалого систематичного впливу на людину можуть призвести до дискомфортного тепловідчуття з напруженням механізмів терморегуляції, але в межах фізіологічних можливостей організму людини без ушкодження або порушення здоров’я. При цьому може дещо знизитися працездатність.

Нормування параметрів мікроклімату в залежності від періоду року та інтенсивності виділення тепла технологічним обладнанням у приміщенні.

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяють на два періоди:

– холодний і перехідний – це коли середньодобова температура відкритого повітря зовні приміщення нижча 10 °С;

– теплий період – коли середньодобова температура відкритого повітря зовні приміщення становить 10 °С і вище.

Залежно від характеру приміщень, їхрозрізняють таким чином: з незначним надлишком виділеного тепла – до 23 Дж/м³с (20 ккал/м³год) та із значним надлишком виділеного тепла – понад 23 Дж/м³с.

У приміщеннях зі значними надлишками явного тепла, де на кожного працівника припадає від 50 до 100 м² площі підлоги, дозволено знижувати температуру повітря проти норми в зоні поза постійними робочими місцями до 12 °С - для легких робіт, до 10 °С - для робіт середньої важкості і до 8 °С - для важких робіт.

Категорія робіт за величиною загальних енерговитрат організму (характеристика робіт).

Методи визначення концентрації шкідливих парів і газів.

Для лабораторного аналізу проб повітря зі шкідливими газами застосовують фотометричні, люмінесцентні, полярографічні, хроматографічні, калометричні, нефелометричні та інші методи.

Гігієнічна класифікація умов праці.

I Умови праці, при яких у працюючих не відбувається змін здоров’я, покращується продуктивність, працездатність,настрій.

IIРоботи, які виконуються в умовах, коли не перевищуються ГДК і ГДР, працездатність не порушується, травматизм відсутній.

IIIРоботи в умовах гранично-допустимих рівнів. Реакції властиві граничному стану людського організму.

IVРоботи, при яких у працюючих формується більш глибокий граничний стан. Підвищується травматизм і захворюваність.

V Працюючі піддаються професійному захворюванню та високому травматизму.

VI Люди працюють в надзвичайно шкідливих та небезпечних умовах.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?