Не застосовувати осмотичні діуретики - збільшують оцк, що збільшує навантаження на мале коло кровообігу і може посилити набряк легенів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

При лікуванні периферичними вазодилятаторами кровопускання не робляють через небезпеку тромбоемболічних ускладнень!

Лікування набряку легенів у хворих з стенозом мітрального клапану:

Серцеві глікозиди противопоказані, так як підвищують скоротливу здатність правого шлуночка, що веде до збільшення притоку крові до легень.

Методика лікування:

Нітрогліцерин вводиться 1 мл 1% розчину в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в краплинно (2-5 кр./хв), вимірюють АТ через 2-3 хв, потім кожні 5-10 хвилин. АТ не повинно бути нижче 90-100 мм рт.ст. До постановки крапельниці нітрогліцерин дають під язик, його дія продовжується 15-20 хвилин.

Преднізолон 60 мг (2 мл 3 % розчину в/в струйно)

Фуросемід (лазикс) 40-60 мг (4-6 мл 1 % розчину в/в струйно).

Дроперидол 2-4 мл 0,25% розчину або діазепам 2 мл 0,5% розчину в / в.

Піногасники: Якщо немає ефекту після комплексної терапії, показано масивне кроовопускання (400-500 мл). Перед кровопусканням в/в вводять 10000 ОД гепарину (2 мл), при небезпеці зниження АТ - преднізолон ( 60-90 мг), норадреналін (або дофамін) в/в крапельно. При застосуванні венулярних вазодиляторів (нітрогліцерин) не слід накладувати джуги на кінцівки. Еуфілін вводять в/в тільки при бронхообструктивному синдромі.

Лікування набряку легень при анафілактичному шоці, гострих вірусних і бактеріальних пневмоніях:

Принципи терапії:

1. Зменшити ступінь інфекційного або алергічного запалення легеневої тканини.

2. Зменшити ступінь вираженності бронхіальної обструкції.
3. Нормалізувати легеневий кровотік шляхом зниження притоку крові до правого шлуночку.
4. Підвищення скоротливої здатності лівого шлуночка.
Методика лікування:

Преднізолон 60-90 мг (2-3 мл 3% розчину) в/в або інші стероїдні гормони в адекватних дозах.
Нітрогліцерин вводиться 1 мл 1% розчину в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в крапельно (2-5 кр./хв), вимірюючи АТ через 2-3хв, потім кожні 5-10 хвилин.
Строфантин 1 мл 0,025% на 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в крапельно. Раціонально чергувати введення нітрогліцерину і строфантину під
контролем АТ.
Фуросемід (лазикс) 40-60 мг (4-6 мл 1% розчину в/в струйно)
Еуфіллін 5-10 мл 2,4 % розчину в 20 мл 40 % розчину глюкози в/в при бронхообструктивному синдромі.
Піногасники.

Додаток 1

Про затвердження протоколів медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"

A. Набряк мозку

B. Емфізема легень

C. Набряк легень

D. Тромбоемболія легеневої артерії

E. Загостренням хронічного бронхіту

У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодиноке сухе хрипотіння, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?

A. Нітрогліцерин в/в +Фуросемід в/в

B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в

C. Строфантин в/в + Нитрогліцерин в/в

D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в

E. Нитрогліцерин в/в + Капотен

3. Пацієнт 50 років страждає гіпертонічною хворобою 20 років. Протягом 2 днів

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману