Лекція 9. Культура Месопотамії (2 год.).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Створення писемності шумерами в IV тис. до н. е. Піктографія – малюнкове письмо. Удосконалення писемності. Клинопис. Розвиток освіти в Стародавній Месопотамії. Створення бібліотеки за наказом ассирійського царя Ашшурбаніпала.

Збереження у бібліотеці Ашшурбаніпала першої з відомих у світовій літературі епічної поеми, створеної шумерами, про царя міста Урук, героя Гільгамеша. Авеста. Становлення архівів.

Жреці – охоронці “вищої мудрості”. Зародження астрономії. Місячний календар. Математичні знання. Лікарське мистецтво.

Пантеон богів. Уявлення шумерів про світ. Основні культи. Зіккурат – архітектурний стиль в храмовому будівництві. Глиняне зодчество.

Основні матеріали для будівництва, особливості жител, шляхи сполучення. Одяг та харчування.

План

1. Месопотамська писемність, освіта, науково-практичні знання. Література.

2. Релігійно-міфологічні уявлення народів Месопотамії.

3. Архітектура, мистецтво, музика.

4. Повсякденне життя населення Месопотамії.

Семінарське заняття 5. Соціально-економічний розвиток та політичний лад Ассирії ІІ пол. ІІ тис. до н. е. за середньоассирійськими законами (2 год.).

План

1. Сільське господарство та форми землеволодіння. Розвиток ремесла і торгівлі.

2. Майнове розшарування в ассирійському суспільстві. Рабство та його характер.

3. Спадкове, сімейне та карне право за середньоассирійськими законами.

4. Державний устрій Ассирії в середньоассирійський період.

Опрацювати поняття: екзогенне і ендогенне рабство, лімму, ішшакум, рабшак.

Джерела та література:

1. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Перевод и комментарии И. М. Дьяко­нова // Вестник древней истории. – 1952. – № 3–4.

2. Практикум по истории древнего мира / сост. Н. Л. Просина и И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, дополненное. – М.: Просвещение, 1972. – С. 57 – 67.

3. Практикум по истории древнего мира. Вып. 1. Древний Восток: Для студентов з/о 1 курса исторического факультета / Под ред. И. С. Свенцицкой. – М.: Просвещение, 1981. – С. 75 – 81.

4. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. В. В. Струве, Д. Г. Редера. – М.: Изд-во вост. лит, 1963. – С. 249 – 262.

5. Хрестоматия по истории древнего Востока. Ч. 1. / Под ред. акад. М. А. Коростовцева, И. С. Кацнельсона, проф. В. И. Кузищина. – М.: Высшая школа, 1980. – С. 195 – 224.

6. Авдиев В. И. История древнего Востока. Изд. 3-е / В. И. Авдиев. – М.: Высшая шк., 1970. – 607 с.

7. Древние цивилизации / Под общей ред. Г. М. Бонград-Левина. – М.: Мысль, 1989. – 479 с.: ил.

8. История древнего Востока: учебник / А. А. Вигасин [и др.]; под ред. В. И. Кузищина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая шк., 2002. – 460 с.

9. Матвеев К. П. Ассирийцы и ассирийская проблема в новое и новейшее время / К. П. Матвеев. – М.: Наука, 1979. – 189 с.

10. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. Навчальний посібник / Крижанівський О. П. – К.: Либідь, 2002. – 590 c.

11. Редер Д. Г. Історія стародавнього світу [Текст]: навчальний посібник для пед. ін-тів / Д. Г. Редер, К. О. Черкасова; за ред. Ю. С. Крушкол. – К.: Вища школа, 1972. – Ч. 1. – 249 с.: іл. – Розд. 18.

12. Ткачук П. Д. Історія стародавнього Сходу й античних країн у термінах, назвах, поняттях і датах: тлумач. слов. для студ. іст. ф-тів ін-тутів, ун-тів та вчителів історії / П. Д. Ткачук. – Луцьк: Надстир’я, 1992. – 114 с.

13. Тураев Б. А. История Древнего Востока [Текст]: научное издание / Б. А. Тураев. – Мн.: Харвест, 2002. – 752 с.

Змістовий модуль № 2.

Лекція 10. Мала Азія (Анатолія) в давнину (2 год.).

Анатолія (грец. – “схід сонця”) – історична назва внутрішніх районів Малої Азії, а часом і всього півострова.

Класифікація джерел з історії Малої Азії. Джерела з історії хетів. Дешифровка хетського письма. Історія археологічних досліджень на території Малої Азії.

Природно-кліматичні умови та населення Малої Азії в давнину.

Утворення Хетського царства. Політична історія хетів. Анатолія після загибелі Хеттського царства. Фригійське та Лідійське царства. Ванське царство Урарту.

Особливості економіки та суспільно-політичного ладу Хетської держави.

План

1. Джерела з історії стародавніх країн Малої Азії.

2. Велика Новохеттська держава XIV–XIII ст. до н. е. Причини занепаду держави хетів.

3. Політичний та економічний розвиток Фригійського і Лідійського царств XII–VI ст. до н. е.

4. Винникнення та піднесення Ванського царства Урарту в IX–VIII ст. до н. е. Причини занепаду держави в VII ст. до н. е.

Семінарське заняття 6. Хетське господарство і суспільство

У XIV–XIII ст. до н. е. (2 год.).

План

1. Джерела вивчення суспільно-економічних відносин в Хеттії.

2. Сільське господарство, ремесло і торгівля в Хетській державі за хетськими законами.

3. Особливості станового поділу населення Хеттії:

а) вільне населення;

б) раби.

4. Сім’я, сімейне право та становище жінки в Хеттіїу XIV–XIII ст.до н. е.

Опрацювати поняття: матрилінійна і патрилінійна системи престолонаслідування; міри довжини – данн, площі – гіпессар, місткості – ціппадані, ваги – сикль, міна, талант.

Джерела і література:

1. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Перевод и комментарии И. М. Дьяко­нова // Вестник древней истории. – 1952. – № 3–4.

2. Практикум по истории древнего мира. Вып. 1. Древний Восток: Для студентов з/о 1 курса исторического факультета / Под ред. И. С. Свенцицкой. – М.: Просвещение, 1981. – С. 81 – 85.

3. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. Вып 1. Древний Восток / Сост. Н.И. Пикус. М.: Изд-во МГУ, 1963. – С. 76 – 100.

4. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. В. В. Струве, Д. Г. Редера. – М.: Изд-во вост. лит., 1963. – С. 309–326, 330–332.

5. Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. В. Г. Боруховича. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1973. – С. 29–34.

6. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. М. А. Коростовцева и др. – М.: Высшая школа, 1980. – Ч.1. – С. 263–291.

7. Авдиев В. И. История древнего Востока. Изд. 3-е / В. И. Авдиев. – М.: Высшая шк., 1970. – 607 с.

8. Герни О. Р. Хетты / О. Р. Герни; пер. с англ. Н. М. Лозинский, Н. А. Толстой. – М.: Наука, 1987. – 240 с.

9. Гиоргадзе Г. Г. О престолонаследовании в Древнехетском цпрстве // Вестник древней истории. – 1969. – № 4.

10. Замаровский В. Тайны хеттов [Текст] / [пер. со словац. О. М. Малевича, И. М. Порочкиной]; АН СССР. – М.: Наука, 1968. – 335 с.: ил.

11. История древнего Востока: учебник / А. А. Вигасин [и др.]; под ред. В. И. Кузищина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая шк., 2002. – 460 с.

12. Редер Д. Г. Історія стародавнього світу [Текст]: навчальний посібник для пед. ін-тів / Д. Г. Редер, К. О. Черкасова; за ред. Ю. С. Крушкол. – К.: Вища школа, 1972. – Ч. 1. – 249 с.: іл. – Розд. 16.

13. Маккуин Дж. Хетты и их современники в Малой Азии / Пер. с англ., отв. ред. и автор послесл. В. Г. Ардзинба. – М.: Гл. ред. восточ. лит-ры изд-ва “Наука”, 1983. – 184 с.

14. Менабде Э.А. К вопросу об экономическом развитии Хеттского царства (по данным Хетских законов): Проблемы социально-экономической истории древнего мира. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – С. 73.

15. Попов В. П. О статусе рабов в хеттском обществе // Вестник древней истории. – 1969. – № 3. – С. 73–81.

Лекція 11. Східне Середземномор’я (2 год.).

Характеристика джерельної бази дослідження історії Східного Середземномор’я в стародавню епоху. Археологічні розкопки. Біблія як джерело.

Характерні риси природно-кліматичних умов Палестини, Сирії, Фінікії. Етнодемографічні процеси в регіоні. Особливості процесів утворення класового суспільства та держави.

Перші державні утворення в Східному Середземномор’ї. Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Фінікії і Сирії в І тис. до н. е.

Стародавні євреї та підкорення ними Палестини. Утворення староєврейської держави. Саул, Давид, Соломон. Розпад на два царства. Палестина в І тис. до н. е.

План

1. Перші державні утворення. Фінікія та Сирія в І тис. до н. е.

2. Палестина в І тис. до н.е. Держава Давида і Соломона.

3. Іудейське царство. Рух пророків та реформи Іосії.

Лекція 12. Перші державні утворення на території

Стародавнього Ірину (2 год.).

Характерні особливості джерельної бази. Три групи джерел з історії Стародавнього Ірану: писемні пам’ятки, археологічні джерела та повідомлення про давньоіранські держави в Біблії і працях античних авторів.

Територія Ірану – зона природних контрастів. Ізольованість гірських місцевостей.

Основні періоди історії Стародавнього Ірану.

Дискусійні питання походження корінного населення південно-західної території Ірану.

Федеративний устрій Еламу. Воєнно-політичне протиборство між Еламом та державами Месопотамії. Завоювання Еламу каситською Вавилонією. Налагодження стосунків з Вавилоном і боротьба проти Ассирії. Державне управління в Стародавньому Еламі. Особливості економічного та культурного розвитку населення Еламу.

Розселення мідійців на Іранському нагір’ї в ІХ ст. до н. е. Об’єднання лідійських племен у спільну державу в VII ст. до н. е. Розквіт Мідійського царства і його завоювання персами.

План

1. Джерельна база, хронологія та періодизація історії Стародавнього Ірану.

2. Стародавній Елам у ІІІ тис. до н. е. Піднесення Еламу у середині ІІ тис. до н. е.

3. Мідійське царство у ІХ–VI ст. до н. е.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров