Кафедра історії стародавнього світу

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Та середніх віків

УКЛАДАЧІ:

Проф. Крижанівський О.П.

Доц. Гоман Ю.О.

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.020302 – Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №1

від «02» вересня 2009 р.

Зав.кафедри

________Крижанівський О.П.

Декан істор. ф-ту

_________Колесник В.Ф.

КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія Стародавнього Сходу»

Укладачі: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.

к.і.н, доц. Гоман Ю.О.

Лектор: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.

Викладачі: д.і.н., проф. Крижанівський О.П.

к.і.н, доц. Гоман Ю.О.

Погоджено

З науково-методичною комісією

«_____»_____________2009 р.

ВСТУП

Дисципліна «Історія Стародавнього Сходу» є базовою нормативною дисципліною, що читається в першому семестрі в обсязі чотирьох з половиною кредитів, в тому числі 162 години аудиторних занять, з них 54 години лекцій, 36 годин семінарських занять, 72 години самостійної роботи. Закінчується іспитом.

Мета і завдання навчальної дисципліни.

Основною метою курсу є формування системних знань студентів специфіки й етапів історичного розвитку населення Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

Головне завдання курсу полягає у формуванні вмінь студентів системно й історично аналізувати загальне й особливе в культурному і духовному розвитку давньої єгипетської та передньоазійської цивілізацій, виробленню навичок компаративного бачення культурних процесів у хронологічних рамках стародавньої історії, методики опрацювання наукової літератури та джерельних публікацій з дисципліни.

Предмет навчальної дисципліни.

Предметом дисципліни є поява, політичний, соціальний, економічний, духовний і культурний розвиток найдавніших цивілізацій Південно-Східної Африки, Передньої Азії, Південно-Східної Азії та Далекого Сходу наприкінці ІV тис. до н.е. – середині І тис. н.е.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати: стан джерельної бази дисципліни, історіографію найважливіших проблем, перебіг основних історичних подій, явищ і процесів, їх причинно-наслідкові зв’язки, загальне й особливе в розвитку давньосхідних суспільств, місце Стародавнього Сходу у світовій історії, історичну карту.

Студент повинен уміти: використовувати набуті знання в науковій, викладацькій, музейній, краєзнавчій, лекторській роботі, надавати консультації державним і громадським установам, самостійно поглиблювати свої знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації використовуючи для цього сучасну комп’ютерну технологію.

Місце навчальної дисципліни в структурологічній схемі спеціальності.

Нормативна навчальна дисципліна «Історія Стародавнього Сходу» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін, як «Культура і релігія Давнього Єгипту і країн Передньої Азії», «Культура Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю».

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу цієї частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у формах поточного контролю (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумкового контролю (залік).

Співвідношення складових змістового модуля.

На семінарських заняттях оцінювання здійснюється за 5-ти бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідних виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-контроль тощо.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті:

Критеріями оцінки при усних відповідях є:

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- впевненість, емоційність та переконаність;

- використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників, документів, журналів, інших періодичних видань тощо);

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання контрольної роботи (змістовий модуль №1), реферату (змістовий модуль №2).

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів);

Теоретичне питання;

а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;

в) поверхова відповідь – 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;

д) неправильна відповідь або її відсутність – 0-2 бали

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершення вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за обидва МК – 10 балів, за кожен – 5 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання МК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з’явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

Екзаменаційний білет з курсу «Історія Стародавнього Сходу» містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів, і 1 питання середньої складності, яке оцінюється в діапазоні від 1 до 10 балів.

Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:

а) питання підвищеної складності:

- безпомилкова. повна, аналітична відповідь – 13-15 балів;

- безпомилкова, аналітична, але не повна відповідь – 10-12 балів;

- безпомилкова, однак репродуктивна і неповна відповідь – 7-9 балів;

- поверхова, неосмислена (завчена) відповідь – 4-6 балів;

- хибна відповідь чи відсутність відповіді – 0-3 бали.

б) питання середньої складності (на знання історичної карти):

- вірна і повна відповідь – 9-10 балів;

- вірна, але неповна відповідь – 7-8 балів;

- відповідь неповна, містить неточності – 5-6 балів;

- відповідь неповна, суто репродуктивна, містить помилкові твердження – 1-4 бали;

- відповідь невірна, відсутність відповіді – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ», ПРОБЛЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТА МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ВСТУП – 2 год.

Предмет історії Стародавнього Сходу. Сучасні підходи до історії Стародавнього Сходу. Стародавній Схід і світова історія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии