Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14

Для курсового проектування рекомендуються такі типи пристроїв:

- монтажно–демонтажні, які призначаються для забезпечення оптимальних умов при розбиранні і складанні збірних одиниць (знімаючі, шарнірноважельні та інші механізми);

- верстатні, які забезпечують встановлення і закріплення різального інструменту, орієнтацію Д закріплення деталі відносно різального інструменту (оправки, /патрони, люнети, кондуктори, притискачі, борштанги, шаблони таін.)

- контрольні, які забезпечують перевірку деталей у процесі дефектації, після нього і в процесі їх відновлення, а також під час обкатки та випробування (шаблони, індикаторні та мікрометричні пристрої).

Конструкції пристроїв можуть бути універсальними, що використовуються у кількох операціях, і спеціальними.

Бажано, щоб пристрої розроблялись з пневматичним і гідравлічним або пневмогідравлічним приводом замість ручного.

Метою проектування може бути розробка спеціалізованого інструменту, а також реконструкція (удосконалення) існуючих пристроїв, стендів, збірних одиниць, механізмів і машин для поліпшення їх роботи, підвищення точності та збільшення продуктивності.

Конструкцію спроектованого пристрою потрібно пов'язувати з розробленим технологічним процесом. Вона повинна бути швидкодіючою, надійною і зручною в експлуатації, безпечною для обслуговуючого персоналу. Крім того, конструкція пристрою повинна забезпечувати технічні вимоги при відновленні деталей або складанні (розбиранні) збірної одиниці.

Вибираючи пристрій, можна використовувати відомі аналоги, які є в господарствах або описані в літературі. Забороняється у дипломник проектах подавати пристрої, використані з інших джерел, без їх удосконалення.

Конструкцію пристроїв рекомендується розробляти у такій послідовності: описати призначення, його привод, а також технічні вимоги на відновлення (складання, розбирання, контроль) деталей, збірних одиниць, пов'язуючи все це з обладнанням, з яким буде взаємодіяти пристрій; розробити принципіальну схему, для чого необхідно вивчити креслення деталей (збірної одиниці), встановити взаємне розміщення деталей, їх взаємодію у збірній одиниці, а також конфігурацію, розміри, точність, шорсткість і базування окремих деталей; вибрати тип, розміри і матеріал установочних, затискних, захоплюючих, виштовхуючих та інших елементів пристрою; визначити напрямок і величини діючих сил та виконати розрахунки деталей на розтяг, згинання, зріз, зминання для визначення їх розмірів (точність на розміри деталей пристрою повинна бути у 2 –3 рази вищою, ніж деталей, які ремонтуються); розробити ескізи компонування елементів пристрою, пов'язавши його із збірною одиницею (деталлю); накреслити загальний вигляд пристрою у певному масштабі. Для цього спочатку нанести тонкі лінії контуру збірної одиниці (деталі), а потім накреслити контури пристрою (при необхідності у кількох проекціях). Після цього виконати робочі креслення конструйованих деталей пристрою, спочатку установочні елементи, потім затискні, корпусні і допоміжні (кріпильні, з'єднувальні, регулювальні, обмежувальні і т. п.).

Раціонально спроектований пристрій дозволяє при ремонті, технічному обслуговуванні та налагодженні машин підвищити продуктивність праці, поліпшити якість роботи, розширити технологічні можливості машин, полегшити умови праці, підвищити безпеку в процесі роботи.

В описі конструкції (будови) пристрою необхідно вказати його призначення, технічну характеристику (габаритні розміри, маса, потужність, напруга і т, п.), взаємодію деталей або принцип роботи. При цьому необхідно посилатися на схеми і креслення.

При потребі виконуються розрахунки на міцність найбільш завантажених деталей із зображенням діючих сил, епюр згинальних та крутних моментів, які необхідні для визначення розмірів, граничних відхилень, допусків і посадок окремих поверхонь деталей.

Якщо конструкція (збірна одиниця) має привод, то виконується його розрахунок, а при необхідності – і розрахунок кінематичних та розмірних ланцюгів, які визначають сумарну точність конструкції.

Потім подаються коротка інструкція по експлуатації і обслуговуванню пристрою та вказівки з техніки безпеки.

В економічній частині проекту визначають річну ефективність від впровадження розробленого (реконструйованого) пристрою порівняно з старою конструкцією або ручними роботами, а також строком окупності.

Загальний вигляд і робочі креслення деталей (деталювання) виконуються на аркуші формату А1. Загальний вигляд займає формат А2, а робочі креслення деталі – решту аркуша. Бажано, щоб проектований пристрій мав не більше 4...6 нестандартних деталей. Стандартні, нормалізовані та уніфіковані деталі, що входять до конструкції пристрою (збірної одиниці), не кресляться.

Креслення і схеми оформляються відповідно до вимог стандартів, із зазначенням матеріалу і маси деталей. На зображеннях деталей проставляються граничні відхилення на розміри, форми і розміщення поверхонь, а також шорсткість, термообробку, місця зварювання, склеювання, покриття.

ВИСНОВКИ

В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання:

1) аналіз розрахунку річної виробничої програми, вказати недоліки;

2) переваги розроблюваного технологічного процесу і його схеми;

3) переваги використання в ремонтних операціях сконструйованого пристрою;

4) зробити загальний висновок про можливість використання КП в практичних цілях.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Автомобили КамАЗ: Техническое обслуживание и ремонт/ В.Н. Барун, Р.А. Азаматов, Е.А. 2.Машков и др. – М.: Транспорт, 1988. – 352 с.

3.Говорущенко НЛ. Автомобильное топливо. Как его экономить. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1989. – 143 с.

4.Говорущенко НЛГ. Техническая эксплуатация автомобилей. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1984. – 312 с.

5.Жегалин О.И., Лупачев ПД. Снижение токсичности автомобильных двигателей.

М.: Транспорт, 1985. – 120 с.

6.Канарчук В.Е., Чигринец АД. Бесконтактная тепловая диагностика машин. – М.: 7.Машиностроение, 1987. – 160 с.

8.Канарчук В.Є., Лудченко О А. Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991. – 216 с.

9.Канарчук В.Є., Лудченко ОА~, Чигринець АД. Експлуатаційна надійність автомобілів: Підручник: У 2 ч., 4 кн. – К.: Вища ппс., 2000. – Ч. 1: кн. 1. – 609 е., кн. 2. – 458 е.; Ч. 2: кн. – 321 с., кн. 4. – 552 с.

11.Канарчук Б.Є., Лудченко О А., Чигринець АД. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. – К.: Вища шк., 1994. – Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія: Підручник. – 342 с.; Кн. 2: Організація, планування і управління: Підручник. – 383 с.; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. – 495 с.

12.Канарчук В.Е., Лудченко АА., Курников ИЛ., Луйк И А. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортних средств: Учебник. – К.: Выща шк., 1991. – Кн. 1: Теоретические основы: Технология. – 359 е.; Кн. 2: Организация, планирование и управление. – 406 с.

13.Кельман И.И., Курников ИЛЛудченко АА. Использование производственных мощностей автопредприятий. – К.: Техніка, 1990. – 48 с.

14.Кленников Е. В., Мартынов О А., Крылов М.Ф. Газобалонные автомобили: Техническая эксплуатация. – М.: Транспорт, 1986. – 175 с.

15.Колесник ПА., Шейнин В А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. – М.: Транспорт, 1985. – 325 с.

16.Кузнецов Е.С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. – М.: Транспорт, 1990. – 272 с.

17.Лудченко АА. Основы технического обслуживания автомобилей. – К.: Выща шк. Головное изд–во, 1987. – 400 с.

18.Лудченко АА., Сова ИЛ. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей.

К.: Выща шк. Головное изд–во, 1983. – 384 с.

19.Лудченко АА., Салон Н.С. Техническая диагностика и обслуживание автомобилей в сельском хозяйстве. – К.: Урожай, 1985. – 148 с.

20.Могила ВЛ. Использование вторичных ресурсов на предприятиях автотранспорта. – К.: Техніка, 1988. – 175 с.

21.Несвітський ЯІ. Технічна експлуатація автомобілів. – К.: Вища шк.,

1971. – 400 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів

автомобільного транспорту. – К.: Мінтранспорт України, 1998.

22.Резник ЛТ., Ромалис ГМ., Чарков С.Т. Эффективность использования автомобилей в различных условиях эксплуатации. – М.: Транспорт,

1989. – 223 с.

23.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Е.С. Кузнецова. – М.: Транспорт, 1991. – 413 с.

24.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Г.В. Крамаренко. – М.: Транспорт, 1983. – 488 с.

25.Тольский ВН. Виброакустика автомобиля. – М.: Машиностроение,

1988. – 144 с.

26.Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – М.:Транспорт, 1984.

27.Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. –Київ: Наказ Мінтрансу України №102 від 30.03.1998р.

28.Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП – 01 – 86/ Минавтотранс РСФСР, М.:ЦБНТ И Минавтопрома РСФСР, 1986.

29. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985.

30.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по дипломному проектированию.– М.:Транспорт, 1991.

31.5.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому дипломному проектированию.– М.:Транспорт,1985.

32. Крамаренко ПВ. Техническое обслуживание автомобилей.– М.: Транспорт, 1982.

33. АфанасьевЛ.Л. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. Альбом чертежей.– М:Транспорт, 1980.

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1 Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ

Державні транспортні засоби, клас	Трудомісткість
ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР люд./год./1000км
людино/год. на одне обслуговування

1. Легкові автомобілі.
1.1. Особливо малого класу (робочий об'єм двигуна до 1,2 л, суха маса автомобіля до 850 кг)	0,20	2,0	7,5	2,5
1.2. Малого класу (робочий об'єм двигуна від 1,2 до 1,8 л, суха маса автомобіля від 850 до 1150 кг)	0,30	2,3	9,2	2,8
1.3. Середнього класу (робочий об'єм двигуна від 1,8 до 3,5 л, суха маса автомобіля від 1150 до 1500 кг)	0,50	2,9	11,7	3,2
2. Автобуси з бензиновим двигуном.
2.1. Особливо малого класу (довжина до 5 м).	0,50	4,0	15,0	4,5
2.2. Малого класу (довжина 6,0—7,5 м).	0,70	5,5	18,0	5,5
2.3. Середнього класу (довжина 8,0—9,5 м).	0,80	5,8	24,0	6,2
2.4. Великого класу (довжина 10,5—12,0 м).	1,00	7,5	31,5	6,8
3. Автобуси з дизелями.
3.1. Середнього класу (довжина 8,0—9,5 м).	0,80	5,8	24,0	6,2
3.2. Великого класу (довжина 10,0—12,0 м).	1,40	10,0	40,0	9,0
3.3. Особливо великого класу (довжина 16,5—18,0 м).	1,80	13,5	47,0	11,0
4. Вантажні автомобілі з бензиновим двигуном.
4.1. Бортові автомобілі вантажністю, т:
0,4	0,20	2,2	7,3	2,8
1,0	0,30	2,4	7,6	2,9
2,5	0,42	2,9	10,8	3,6
4,0	0,45	3,0	10,9	3,7
5,0	0,50	3,5	12,6	4,0
7,5	0,55	3,8	16,5	6,0
4.2. Автомобілі-тягачі. Маса напівпричепа з вантажем, т:
0,5 – 10,5	0,35	4,10	11,6	4,6
12,0	0,45	4,15	11,9	4,8
до 18,5	0,55	4,20	18,2	6,6
4.3. Автомобілі-самоскиди вантажністю, т:
3,0 – 3,5	0,48	2,5	10,5	4,3
5,0 – 5,8	0,80	3,1	12,4	4,6
5. Вантажні автомобілі з дизелями.
5.1. Бортові вантажністю, т:
8,0	0,75	3,4	13,8	6,7
12,0	0,67	3,5	14,7	6,7
20,0 і понад	1,65	27,1	53,6	16,4

Продовження таблиці 1

5.2. Автомобілі-тягачі. Маса напівпричепа з вантажем, т:
17,75	0,35	3,20	12,5	6,0
19,1	0,67	3,74	15,95	6,35
26,0	0,67	3,85	16,17	6,82
5.3. Автомобілі-самоскиди вантажністю, т:
8,0	0,50	3,91	15,87	6,90
10,0	0,55	3,91	16,67	9,77
12,0	0,55	4,04	16,91	7,13
27,0	0,60	13,5	60,5	20,35
40,0	0,60	13,7	60,7	24,95
6.,Причепи.
6.1. Одновісні вантажністю до 3,0т.	0,1	0,4	2,1	0,4
6.2. Двовісні вантажністю, т:
до 8,0	0,3	1,0	5,5	1,4
8,0 і понад	0,4	1,6	6,1	2,0
7. Напівпричепи вантажністю, т..
11,5	0,3	0,9	4,5	1,3
13,5	0,3	1,0	4,5	1,4
20,0	0,3	1,0	5,0	1,45

Примітка. Нормативи трудомісткості робіт з ТО (людино–год) та ПР (людино–год/1000 км) ДТЗ, які працюють із застосуванням скрапленого (СНГ) та стисненого (СПГ) газу, збільшуються відповідно до видів робіт:

ЩО на ОД5 (СНГ) та 0,2 (СПГ); ТО–1 на 0,4 (СНГ) та 0,8 (СПГ);

ТО–2 на 1,2 (СНГ) та 2,0 (СПГ); ПР на 0,2 (СНГ) та 0,6 (СПГ).

Таблиця 2 Характеристика типу дорожнього покриття

Категорія умов експлуатації	Умови руху
За межами приміської зони (більш як 50км від межі міста)	У малих містах (до 100тис.жтелів) і в приміській зоні)	У великих містах (більш як 100тис. жителів)
I.	D₁ – P₁, P₂, P₃	–	–
II.	D₁ – P₄ D₂ – P₁, P₂, P₃, P₄ D₃ – P₁, P₂, P₃	D₁ – P₁, P₂, P₃, P₄ D₂ – P₁	–
III.	D₁ – P₅ D₂ – P₅ D₃ – P₄, P₅ D₄ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅	D₁ – P₅ D₂ – P₂, P₃, P₄, P₅ D₃ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅ D₄ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅	D₁ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅ D₂ – P₁, P₂, P₃, P₄ D₃ – P₁, P₂, P₃ D₄ – P₁
IV.	D₅ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅	D₅ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅	D₂ – P₅ D₃ – P₄, P₅ D₄ – P₂, P₃, P₄, P₅ D₅ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅
V.	–	D₆ – P₁, P₂, P₃, P₄, P₅	–

Додаток 2

Таблиця 3 Характеристика технологічно сумісних груп автомобілів

Типи рухомого складу на автотранспортному підприємстві	Технологічно сумісні групи за типами і базовими марками рухомого складу
І	II	III	IV	V
Автомобілі: легкові	АЗЛК, ІЖ, ВАЗ	ГАЗ	–	–	–
вантажні	ІЖ	УАЗ	ГАЗ	ЗІЛ,	МАЗ, КрАЗ
Автобуси		ЄрАЗ, РАФ,	ПАЗ,	КАЗ, ЛАЗ (карб.),	ЛАЗ
	–	УАЗ	КАвЗ	ЛіАЗ	(диз.)

Таблиця 4 Значення коефіцієнтів корегування за категорією умов експлуатації

Категорія умов	для коректування нормативів
експлуатації	періодичності то	питомої трудо– місткості ПР	пробігу до КР *	витрати запасних частин **
І	1,0	1,0	1,0	1,00
II	0,9	1,1	0,9	1,10
III	0,8	1,2	0,8	1,25
IV	0,7	1,4	0,7	1,40
V	0,6	1,5	0,6	1,65

Таблиця 5 Значення коефіцієнтів корегування за модифікацією рухомого складу

Модифікація рухомого складу та організація його роботи	К₂ для коректування нормативів
трудомісткості ТО і ПР	пробігу до КР	витрати запасних частин
Базовий автомобіль	1,00	1,00	1,00
Сідельний тягач	1,10	0,95	1,05
Автомобілі:
з одним причепом	1,15	0,90	1,10
з двома причепами	1,20	0,85	1,20
Автомобілі–самоскиди:
при роботі на плечах понад 5 км	1,15	0,85	1,20
з одним причепом або при роботі на коротких плечах (до 5 км)	1,20	0,80	1,25
з двома причепами	1,25	0,75	1,30
Спеціалізований рухомий склад (залежно від складності обладнання)*	1,10 1,20	–	_

Таблиця 6 Значення коефіцієнтів корегування за кліматичними умовами

Кліматичні райони	Для коректування нормативів
періодичності ТО	питомої трудомісткості ПР	пробігу до КР	витрати запасних частин
	Коефіцієнт К' 3
Помірний	1,0	1,0	1,0	1,0

Помірно теплий	1,0	0,9	0,9	0,9
Вологий, теплий вологий,
жаркий сухий,
дуже жаркий сухий	0,9	1,1	0,9	1,1
Помірно холодний	0,9	1,1	0,9	1,1
Холодний	0,9	1,2	0,8	1,25
Дуже холодний	0,8	1,3	0,7	1,4
	Коефіцієнт К" з
3 високою агресивністю
навколишнього середовища	0,9	1,1	0,9	1,1

Таблиця 7 Значення коефіцієнту корегування за пробігом спочатку експлуатації

Пробіг з початку експлуатації, у частках від нормативного до КР	Автомобілі
Вантажні	Автобуси	Легкові

До 0,25		0,7	0,7	0,7
Понад 0,25 до 0,50		0,7	0,7	0,7
» 0,50» 0,75		1,0	1,0	1,0
» 0,75» 1,00		1,2	1,3	1,3
» 1,00» 1,25		1,3	1,4	1,4
» 1,25» 1,50		1,3	1,4	1,4
» 1,50» 1,75		1,3	1,4	1,4
» 1,75» 2,00		1,3	1,4	1,4
» 2,00		1,3	1,4	1,4

Таблиця 8 Значення коефіцієнтів для корегування за технологічною сумісністю рухомого складу

Кількість автомобілів, які обслуговуються і ремонтуються на автотранспортному підприємстві	для технологічно сумісних груп рухомого складу
Менше 3		Більше 3
До 100	1,15	1,20	1,30
Понад 100 до 200	1,05	1,10	1,20

Продовження таблиці 8

» 200» 300	0,95	1,00	1,10
» 300» 600	0,85	0,90	1,05
» 600	0,80	0,85	0,95

Додаток 3

Таблиця 9 – Класифікація умов експлуатації

Категорія умов експлуа–тації	Умови роботи автомобіля	Межі змін середніх технічних швидкостей км/год.	Середнє значення технічних швидкостей, км/год.

I.	1. Автомобільні дороги І…III технічних катюго–рій за межами приміської зони на рівнинній, хвилястій і пагорбкуватій місцевості, які мають цементобетонне та асфальтобетонне покриття.	60…48
II.	1. Автомобільні дороги І…III технічних катюго–рій за межами приміської зони в низько гірській місцевості, а також в малих містах та в примісь–кій зоні (в усіх типах рельєфу, крім гірського), які мають цементобетонне та асфальтобетонне покриття. 2. Автомобільні дороги І..ІІІ технічних категорій за межами приміської зони (в усіх типах рельєфу, крім гірського), а також в малих містах і примі–ській зоні на рівнинній місцевості з покриттям із бітумомінеральних сумішей. 3. Автомобільні дороги III, IV технічних катюго–рій за межами приміської зони, які мають щебе–неві та гравійні покриття в усіх типах рельєфу, крім низькогірського і гірського.	48…57
III.	1. Автомобільні дороги І…ІІІ технічних катюго–рій за межами приміської зони. автомобільні дороги у малих містах і в приміській зоні (гірська місцевість), а також у великих містах, які мають цементобетонне та асфальтобетонне покриття. 2. Автомобільні дороги І…ІІІ технічних катюго–рій за межами приміської зони (гірська місцеві–сть), автомобільні дороги у малих містах і в при–міській зоні (в усіх типах рельєфу, крім рівнин–ного), а також у великих містах (в усіх типах рельєфу, крім гірського), які мають покриття з бітумомінеральних сумішей.	37…31

Продовження таблиці 9

	3. Автомобільні дороги ІІІ..ІV технічних катюго–рій за межами приміської зони, у низькогірській та гірській місцевості, автомобільні дороги в приміській зоні та вулиці малих міст, вулиці великих міст (усі типи рельєфу, крім низько гірського і гірського), які чають щебеневе і гравійне покриття. 4. Автомобільні дороги IІІ...V технічних катюго–рій за межами приміської зони, автомобільні дороги у приміській зоні та вулиці малих міст, вулиці великих міст (рівнинна місцевість), які мають покриття із булижного та колотого камін–ня, а також покриття із ґрунтів, які оброблені в'яжучими матеріалами. 5. Внутрішньозаводські автомобільні дороги з удосконаленим покриттям. 6. Зимники.
IV.	1. Вулиці великих міст, які мають покриття із бггумомінеральних сумішей (гірська місцевість), щебеневі та гравійні покриття (низькогірська та гірська місцевості), покриття Із булижного і колотого каміння та ії ґрунтів, які оброблені в'яжучими (всі типи рельєфу крім рівнинного) матеріалами. 2. Автомобільні дороги V технічної категорії за межами приміської зони, автомобільні дороги в приміській зоні та вулиці малих міст (рівнинна місцевість), які мають ґрунтове неукріплене або укріплене місцевими матеріалами покриття. 3. Лісовозні та лісогосподарські дороги у справ–ному стані.	31…27
V.	1. Природні фунтові дороги, внутрішньо-госпо–дарські дороги в сільській місцевості, внутріш–ньо-кар’єрні та відвальні дороги, тимчасові під'їзні шляхи до різноманітного роду будівель–них об'єктів та місць добування піску, глини, каміння і ті. в періоди, коли там можливий рух.	27…23

Додаток 4

Таблиця 10 – Розподіл трудовитрат ТО за видами робіт %

Види робіт	Тип автомобіля
Легковий	Автобус	Вантажний і спеціалізований	Автопоїзд
ТО-1	ТО-2	ТО-1	ТО-2	ТО-1	ТО-2	ТО-1	ТО-2
Діагностичні
Кріпильні
Регулювальні
Змащувальні
Електротехнічні
Обслуговування системи живлення
Шиномонтажні
Кузовні	-		-		-	-	-	-
Всього

Таблиця 11 – Розподіл трудовитрат поточного ремонту за видами робіт %

Види робіт	Тип автомобіля
Легковий	Автобус	Вантажний і спеціалізований	Причіп	Напів-причіп

Діагностичні
Кріпильні
Регулювальні
Розбирально – збиральні
Агрегатні				-	-
Електротехнічні
Акумуляторні				-	-
Ремонт системи живлення				-	-
Шиномонтажні
Шиноремонтні
Зварювальні
Мідницькі
Бляхарські				-
Ковальсько – ресорні
Слюсарні
Механічні
Арматурні				-	-
Оббивні				-	-
Малярні
Кузовні	-	-
Всього

Таблиця 12 – Річні фонди часу експлуатаційного і виробничого персоналу АТП

Назва професії	Річний фонд часу, год.
Маляри
Всі інші професії

Примітка. Згідно із Законом України №785/87-ВР від 1997.12.26, для всіх категорій працюючих в А'ҐП (крім малярів) встановлена тривалість робочого тижня – 40 год. (для малярів 36 год.) і тривалість відпустки – 24 робочих дні. Виходячи із цього тривалість робочої зміни при шестиденному тижні становить: для малярів-36/6=6годин. для всіх інших -40/6=6.7 години; а річний фонд часу робітників можна визначиш за формулою:

Таблиця 13 – Чисельність допоміжних робітників у відсотках від чисельності виробничого персоналу

Чисельність виробничого персоналу, осіб	Норматив чисельності допоміжних робітників, %
До 50
51..60
61…70
71…80
81…100.
101…120
121…150
151…180
181…220
221…260
більше 260

Додаток 5

Таблиця 14 – Спеціалізація постів поточного ремонту

Назва видів робіт поточного ремонту	Часткова кількість робочих постів, %
автомобілів	причепів і напівпричепів
Заміна двигунів	11…13	–
Заміна і регулювання вузлів двигунів	4…6	–
Заміна агрегатів і вузлів трансмісії	12…16	18…20
Заміна і регулювання приладів освітлення, електрообладнання і систем живлення	7…9	8…10
Заміна вузлів і деталей ходової частини	9…11	17…21
Заміна вузлів і деталей рульового керування, регулювання кутів встановлення керованих коліс	12…14	–
Заміна і регулювання вузлів і деталей гальмівної системи	10…12	16…18
Заміна і перестановка коліс	8…10	15…17
Заміна деталей кабіни і кузова	7…9	10…12
Інші роботи, що виконуються на універсальних постах	9…11	8…10
Всього

Таблиця 15 – Тривалість повернення рухомого складу в ВАТ АТП після роботи на лінії

Кількість рухомого складу	Тривалість повернення, год
до 50	1,0
51…100	1,5
101…200	2,0
201…300	2,5
301…400	2,7
401…500	2,8
501…600	3,0
601…700	3,3

Додаток 6

Таблиця 16 – Технічні характеристики установок для миття автомобілів

Модель установки	Тип автомобіля, що обслуговується	Тип установки	Країна виробник	Пропускна здатність	Потужність приводу, кВт	Маса, кг	Габарити, м
М-100	Легковий	Щиткова	Росія	20…30	12.0	-	8.0x3.5x2.6
М-130	Легковий	Щиткова	Росія	60…90	4.5		6.5x3.5x3.0
AMSS-6	Легковий	Щиткова	Польща	20…30	19.0		2.5x2.8x2.0
GM-200	Легковий	Щиткова	Угорщина	20…30	27.0	-	10.5x3.8x1.5
М-121	Легковий, знизу	Струменеві	Росія	30…40	15.0		3.5x3.8x1.5
М-136	Легковий, знизу	Струменеві	Росія		21.1		5.0x2.8x2.8
М-123	Автобус	Щиткова	Росія	30…40	7.5		9.0x4.0x4.5
	Автобус	Щиткова	Росія	30…35	7.5		20.5x5.4x3.9
М-127	Вантажний, автопоїзд	Струменеві	Росія	20…30	50.5		8.7x5.4x5.0
М-129	Вантажний	Струменеві	Росія	25…40	50.0		7.5x5.5x4.0
М-602	Фургон	Струменеві	Росія	10…12	23.3		6.0x2.5x2.1
	Вантажний	Струменеві	Росія	20…30	29.0		5.0x5.2x2.0

Таблиця 17 – Технічна характеристика паливозаправних колонок

Модель	Подача, л/хв.	Тип палива	Маса, кг	Потужність приводу, кВт
КЕД-50-0.5	10…50	бензин		0.60
КЕР-40-0.5	10…40	бензин		0.42
КЕД-40-0.5	10…40	бензин		0.42
КЕР-40-1	20…40	диз.пал.		0.42
ОЗ-1769	20…40	диз.пал.		0.42
2ТК-40	10…40	бензин		0.60

Додаток 7

Таблиця 18 – Норми мінімальних відстаней між рухомим складом, рухомим складом і елементами будівельних конструкцій у закритих зонах зберігання

Відстань	Мінімальний розмір для рухомого складу довжиною, м
до 6,0	6,1…13,0	більше 13,0
Від задньої сторони автомобіля до стіни або воріт	0,5	0,7	0,7
Від поздовжньої сторони автомобіля до стіни	0,5	0,6	0,8
Між поздовжніми сторонами автомобіля	0,6	0,6	0,8
Від поздовжньої сторони автомобіля до колони	0,3	0,4	0,5
Між автомобілями, що стоять один за одним	0,4	0,5	0,6
Від передньої сторони автомобіля до стіни або воріт	0,7	0,7	0,7

Примітки:

1. Довжина автопоїзда визначається довжиною автомобіля -тягача.

2. Норми віддалей при зберіганні рухомого складу на відкритих майданчиках слід збільшувати для поодиноких автомобілів на 0.1 м. дія автопоїздів і зчленованих автобусів на 0,2 м '

3. Зберігання причепів і напівпричепів допускається відчепленими від автомобілів і сідельних тягачів

4. Для автопоїздів у складі сідельного тягача з напівпричепом і зчленованих автобусів дозволяється виїзді місця зберігання заднім ходом.

Додаток 8

Таблиця 19 – Габарити мінімальних наближень при маневруванні рухомого складу один до одного, до елементів будівельних конструкцій і до стаціонарного обладнання в закритих приміщеннях зон зберігання та робочих постів ТО і ПР

Відстань

Мінімальний розмір для рухомого складу довжиною, м

до 6,0

6,1…8,0

8,1…12,0

більше 12,0

До рухомого складу, будівельних конструкцій, стаціонарного обладнання зони зберігання при русі переднім ходом

0,2

0,3

0,4

Те саме, при русі заднім ходом

0,7

0,8

1,0

Перевищення найбільшої ширини рухомого складу при русі по одноколійній прямолінійній рампі

0,8

1,2

Те саме при русі криволінійній рампі

1,0

1,5

Збільшення мінімального зовнішнього габаритного радіуса повороту автомобіля при русі по криволінійній рампі

1,0

Перевищення довжини кабіни автомобільного ліфта довжини автомобіля

0,8

Те саме ширини

0,6

Те саме висоти

0,2

До рухомого складу, будівельних конструкцій, стаціонарного обладнання, постів ТО і ПР при русі переднім ходом

0,3

0,5

0,8

Те саме при русі заднім ходом

0,8

1,0

Перевищення найбільшої ширини рухомого складу при заїзді у ворота перпендикулярно їх площині

0,7

0,9

1,2

Те саме при заїзді під кутом до площини воріт

1,0

1,3

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 9 10 11 12 1314

Познавательные статьи:

Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.014 с.)