Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його роботаСодержание книги
Поиск на нашем сайте Для курсового проектування рекомендуються такі типи пристроїв: - монтажно–демонтажні, які призначаються для забезпечення оптимальних умов при розбиранні і складанні збірних одиниць (знімаючі, шарнірноважельні та інші механізми); - верстатні, які забезпечують встановлення і закріплення різального інструменту, орієнтацію Д закріплення деталі відносно різального інструменту (оправки, /патрони, люнети, кондуктори, притискачі, борштанги, шаблони таін.) - контрольні, які забезпечують перевірку деталей у процесі дефектації, після нього і в процесі їх відновлення, а також під час обкатки та випробування (шаблони, індикаторні та мікрометричні пристрої). Конструкції пристроїв можуть бути універсальними, що використовуються у кількох операціях, і спеціальними. Бажано, щоб пристрої розроблялись з пневматичним і гідравлічним або пневмогідравлічним приводом замість ручного. Метою проектування може бути розробка спеціалізованого інструменту, а також реконструкція (удосконалення) існуючих пристроїв, стендів, збірних одиниць, механізмів і машин для поліпшення їх роботи, підвищення точності та збільшення продуктивності. Конструкцію спроектованого пристрою потрібно пов'язувати з розробленим технологічним процесом. Вона повинна бути швидкодіючою, надійною і зручною в експлуатації, безпечною для обслуговуючого персоналу. Крім того, конструкція пристрою повинна забезпечувати технічні вимоги при відновленні деталей або складанні (розбиранні) збірної одиниці. Вибираючи пристрій, можна використовувати відомі аналоги, які є в господарствах або описані в літературі. Забороняється у дипломник проектах подавати пристрої, використані з інших джерел, без їх удосконалення. Конструкцію пристроїв рекомендується розробляти у такій послідовності: описати призначення, його привод, а також технічні вимоги на відновлення (складання, розбирання, контроль) деталей, збірних одиниць, пов'язуючи все це з обладнанням, з яким буде взаємодіяти пристрій; розробити принципіальну схему, для чого необхідно вивчити креслення деталей (збірної одиниці), встановити взаємне розміщення деталей, їх взаємодію у збірній одиниці, а також конфігурацію, розміри, точність, шорсткість і базування окремих деталей; вибрати тип, розміри і матеріал установочних, затискних, захоплюючих, виштовхуючих та інших елементів пристрою; визначити напрямок і величини діючих сил та виконати розрахунки деталей на розтяг, згинання, зріз, зминання для визначення їх розмірів (точність на розміри деталей пристрою повинна бути у 2 –3 рази вищою, ніж деталей, які ремонтуються); розробити ескізи компонування елементів пристрою, пов'язавши його із збірною одиницею (деталлю); накреслити загальний вигляд пристрою у певному масштабі. Для цього спочатку нанести тонкі лінії контуру збірної одиниці (деталі), а потім накреслити контури пристрою (при необхідності у кількох проекціях). Після цього виконати робочі креслення конструйованих деталей пристрою, спочатку установочні елементи, потім затискні, корпусні і допоміжні (кріпильні, з'єднувальні, регулювальні, обмежувальні і т. п.). Раціонально спроектований пристрій дозволяє при ремонті, технічному обслуговуванні та налагодженні машин підвищити продуктивність праці, поліпшити якість роботи, розширити технологічні можливості машин, полегшити умови праці, підвищити безпеку в процесі роботи. В описі конструкції (будови) пристрою необхідно вказати його призначення, технічну характеристику (габаритні розміри, маса, потужність, напруга і т, п.), взаємодію деталей або принцип роботи. При цьому необхідно посилатися на схеми і креслення. При потребі виконуються розрахунки на міцність найбільш завантажених деталей із зображенням діючих сил, епюр згинальних та крутних моментів, які необхідні для визначення розмірів, граничних відхилень, допусків і посадок окремих поверхонь деталей. Якщо конструкція (збірна одиниця) має привод, то виконується його розрахунок, а при необхідності – і розрахунок кінематичних та розмірних ланцюгів, які визначають сумарну точність конструкції. Потім подаються коротка інструкція по експлуатації і обслуговуванню пристрою та вказівки з техніки безпеки. В економічній частині проекту визначають річну ефективність від впровадження розробленого (реконструйованого) пристрою порівняно з старою конструкцією або ручними роботами, а також строком окупності. Загальний вигляд і робочі креслення деталей (деталювання) виконуються на аркуші формату А1. Загальний вигляд займає формат А2, а робочі креслення деталі – решту аркуша. Бажано, щоб проектований пристрій мав не більше 4...6 нестандартних деталей. Стандартні, нормалізовані та уніфіковані деталі, що входять до конструкції пристрою (збірної одиниці), не кресляться. Креслення і схеми оформляються відповідно до вимог стандартів, із зазначенням матеріалу і маси деталей. На зображеннях деталей проставляються граничні відхилення на розміри, форми і розміщення поверхонь, а також шорсткість, термообробку, місця зварювання, склеювання, покриття. ВИСНОВКИ В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання:
1) аналіз розрахунку річної виробничої програми, вказати недоліки; 2) переваги розроблюваного технологічного процесу і його схеми; 3) переваги використання в ремонтних операціях сконструйованого пристрою; 4) зробити загальний висновок про можливість використання КП в практичних цілях. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Автомобили КамАЗ: Техническое обслуживание и ремонт/ В.Н. Барун, Р.А. Азаматов, Е.А. 2.Машков и др. – М.: Транспорт, 1988. – 352 с. 3.Говорущенко НЛ. Автомобильное топливо. Как его экономить. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1989. – 143 с. 4.Говорущенко НЛГ. Техническая эксплуатация автомобилей. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1984. – 312 с. 5.Жегалин О.И., Лупачев ПД. Снижение токсичности автомобильных двигателей. М.: Транспорт, 1985. – 120 с. 6.Канарчук В.Е., Чигринец АД. Бесконтактная тепловая диагностика машин. – М.: 7.Машиностроение, 1987. – 160 с. 8.Канарчук В.Є., Лудченко О А. Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991. – 216 с. 9.Канарчук В.Є., Лудченко ОА~, Чигринець АД. Експлуатаційна надійність автомобілів: Підручник: У 2 ч., 4 кн. – К.: Вища ппс., 2000. – Ч. 1: кн. 1. – 609 е., кн. 2. – 458 е.; Ч. 2: кн. – 321 с., кн. 4. – 552 с. 11.Канарчук Б.Є., Лудченко О А., Чигринець АД. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. – К.: Вища шк., 1994. – Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія: Підручник. – 342 с.; Кн. 2: Організація, планування і управління: Підручник. – 383 с.; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. – 495 с. 12.Канарчук В.Е., Лудченко АА., Курников ИЛ., Луйк И А. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортних средств: Учебник. – К.: Выща шк., 1991. – Кн. 1: Теоретические основы: Технология. – 359 е.; Кн. 2: Организация, планирование и управление. – 406 с. 13.Кельман И.И., Курников ИЛЛудченко АА. Использование производственных мощностей автопредприятий. – К.: Техніка, 1990. – 48 с. 14.Кленников Е. В., Мартынов О А., Крылов М.Ф. Газобалонные автомобили: Техническая эксплуатация. – М.: Транспорт, 1986. – 175 с. 15.Колесник ПА., Шейнин В А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. – М.: Транспорт, 1985. – 325 с. 16.Кузнецов Е.С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. – М.: Транспорт, 1990. – 272 с. 17.Лудченко АА. Основы технического обслуживания автомобилей. – К.: Выща шк. Головное изд–во, 1987. – 400 с. 18.Лудченко АА., Сова ИЛ. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. К.: Выща шк. Головное изд–во, 1983. – 384 с. 19.Лудченко АА., Салон Н.С. Техническая диагностика и обслуживание автомобилей в сельском хозяйстве. – К.: Урожай, 1985. – 148 с. 20.Могила ВЛ. Использование вторичных ресурсов на предприятиях автотранспорта. – К.: Техніка, 1988. – 175 с. 21.Несвітський ЯІ. Технічна експлуатація автомобілів. – К.: Вища шк., 1971. – 400 с. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранспорт України, 1998. 22.Резник ЛТ., Ромалис ГМ., Чарков С.Т. Эффективность использования автомобилей в различных условиях эксплуатации. – М.: Транспорт, 1989. – 223 с. 23.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Е.С. Кузнецова. – М.: Транспорт, 1991. – 413 с. 24.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Г.В. Крамаренко. – М.: Транспорт, 1983. – 488 с. 25.Тольский ВН. Виброакустика автомобиля. – М.: Машиностроение, 1988. – 144 с. 26.Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – М.:Транспорт, 1984. 27.Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. –Київ: Наказ Мінтрансу України №102 від 30.03.1998р. 28.Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП – 01 – 86/ Минавтотранс РСФСР, М.:ЦБНТ И Минавтопрома РСФСР, 1986. 29. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. 30.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по дипломному проектированию.– М.:Транспорт, 1991. 31.5.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому дипломному проектированию.– М.:Транспорт,1985. 32. Крамаренко ПВ. Техническое обслуживание автомобилей.– М.: Транспорт, 1982. 33. АфанасьевЛ.Л. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. Альбом чертежей.– М:Транспорт, 1980.
Додатки Додаток 1 Таблиця 1 Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ
Продовження таблиці 1
Примітка. Нормативи трудомісткості робіт з ТО (людино–год) та ПР (людино–год/1000 км) ДТЗ, які працюють із застосуванням скрапленого (СНГ) та стисненого (СПГ) газу, збільшуються відповідно до видів робіт: ЩО на ОД5 (СНГ) та 0,2 (СПГ); ТО–1 на 0,4 (СНГ) та 0,8 (СПГ); ТО–2 на 1,2 (СНГ) та 2,0 (СПГ); ПР на 0,2 (СНГ) та 0,6 (СПГ). Таблиця 2 Характеристика типу дорожнього покриття
Додаток 2 Таблиця 3 Характеристика технологічно сумісних груп автомобілів
Таблиця 4 Значення коефіцієнтів корегування за категорією умов експлуатації
Таблиця 5 Значення коефіцієнтів корегування за модифікацією рухомого складу
Таблиця 6 Значення коефіцієнтів корегування за кліматичними умовами
Таблиця 7 Значення коефіцієнту корегування за пробігом спочатку експлуатації
Таблиця 8 Значення коефіцієнтів для корегування за технологічною сумісністю рухомого складу
Продовження таблиці 8
Додаток 3 Таблиця 9 – Класифікація умов експлуатації
Продовження таблиці 9
Додаток 4 Таблиця 10 – Розподіл трудовитрат ТО за видами робіт %
Таблиця 11 – Розподіл трудовитрат поточного ремонту за видами робіт %
Таблиця 12 – Річні фонди часу експлуатаційного і виробничого персоналу АТП
Примітка. Згідно із Законом України №785/87-ВР від 1997.12.26, для всіх категорій працюючих в А'ҐП (крім малярів) встановлена тривалість робочого тижня – 40 год. (для малярів 36 год.) і тривалість відпустки – 24 робочих дні. Виходячи із цього тривалість робочої зміни при шестиденному тижні становить: для малярів-36/6=6годин. для всіх інших -40/6=6.7 години; а річний фонд часу робітників можна визначиш за формулою: Таблиця 13 – Чисельність допоміжних робітників у відсотках від чисельності виробничого персоналу
Додаток 5 Таблиця 14 – Спеціалізація постів поточного ремонту
Таблиця 15 – Тривалість повернення рухомого складу в ВАТ АТП після роботи на лінії
Додаток 6 Таблиця 16 – Технічні характеристики установок для миття автомобілів
Таблиця 17 – Технічна характеристика паливозаправних колонок
Додаток 7 Таблиця 18 – Норми мінімальних відстаней між рухомим складом, рухомим складом і елементами будівельних конструкцій у закритих зонах зберігання
Примітки: 1. Довжина автопоїзда визначається довжиною автомобіля -тягача. 2. Норми віддалей при зберіганні рухомого складу на відкритих майданчиках слід збільшувати для поодиноких автомобілів на 0.1 м. дія автопоїздів і зчленованих автобусів на 0,2 м ' 3. Зберігання причепів і напівпричепів допускається відчепленими від автомобілів і сідельних тягачів 4. Для автопоїздів у складі сідельного тягача з напівпричепом і зчленованих автобусів дозволяється виїзді місця зберігання заднім ходом. Додаток 8 Таблиця 19 – Габарити мінімальних наближень при маневруванні рухомого складу один до одного, до елементів будівельних конструкцій і до стаціонарного обладнання в закритих приміщеннях зон зберігання та робочих постів ТО і ПР
|