Препарати, що стимулюють дихання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 11Следующая ⇒

теляті

Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,1% 1 ml

D. t. d. N 5 in amp.

S. Підшкірно на одну ін'єкцію.

поросяті

Rp.: Tab. Ephedrini hydrochloridi 0,25 N 12

S. Всередину. По 1 таблетці 3 рази на день.

коневі

Rp.: Sol. Respirati 7,5% - 20 ml.

D. S. Під язик 5-6 крапель.

корові

Rp.: Sol. Adrenalini hydrochloridi 0,1% pro inject. 6 ml

Sol. Natrii chloridi 0,9% pro inject. 50 ml

M. f. sol. Para asept.

D. in vitro.

S. Внутрішньовенно на одне введення.

Протикашлеві препарати. При бронхітах внаслідок бронхоспазму та надмірної кількості слизу в бронхах настає кашель. Це фізіологічна реакція організму видалення слизу із бронхів. Проте при сухому бронхіті та перитоніті кашель супроводжується больовою реакцією.

Як протикашлеві засоби у собак і котів застосовують лібексин або етимізол. Вони пригнічують реакцію кашлевого центру на імпульси, що надходять із бронхів, та проявляють місцеву анестезуючу дію на нервові рецептори бронхів і зменшують чутливість їх до механічних і хімічних подразників.

У собак, щоб усунути болючий кашель, язик декілька разів за добу змазують сумішшю меду і питної соди в рівних частинах або всередину задають настій з липового цвіту

Практичні завдання

Завдання №1. Розробити схему лікування і профілактичні заходи при альвеолярній емфіземі у коня.

Завдання №2. Розробити схему лікування і профілактичні заходи при альвеолярній емфіземі у собаки.

Завдання №3. Розробити схему лікування і профілактичні заходи при інтерстиціальній емфіземі у бичка.

Завдання №4. Випишіть рецепт на атропін.

Завдання №5. Випишіть рецепт на ефедрин.

Завдання №6. Випишіть рецепт на еуфілін.

Завдання №7. Випишіть рецепт на хлорид кальцію.

Завдання №8. Випишіть рецепт на супрастин.

Завдання №9. Випишіть рецепт на бромід калію.

Завдання №9. Випишіть рецепт на супрастин.

Питання для закріплення та самоконтролю

1. Етіологія, патогенез, симптоми, лікування і профілактика емфіземи легень.

2. Етіологія, патогенез, симптоми, лікування і профілактика гіперемії набряку легень.

3. Етіологія, патогенез, симптоми, лікування і профілактика легеневої кровотечі.

______________________

^Оцінка

______________________ ________________ _____________________

^{дата підпис ПІБ викладача}

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Етіотропна терапія спрямована:

на усунення причини хвороби;

на механізм розвитку хвороби;

на підвищення неспецифічної резистентності;

на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. Патогенетична терапія спрямована:

на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі;

на механізм розвитку хвороби;

на усунення причини хвороби;

на нормалізацію функцій нервової системи.

3. Замінна терапія спрямована:

на поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі;

на механізм розвитку хвороби;

на усунення причини хвороби;

на нормалізацію функцій нервової системи.

4. До етіотропної терапії відносять:

новокаїнові блокади;

протимікробну терапію;

пробіотикотерапію;

. протеїнотерапію.

5. До патогенетичної терапії відносять:

імуностимулювальну терапію;

інтерферонотерапію;

новокаїнові блокади;

жарознижувальні препарати.

6. До замінної терапії відносять:

гемотрансфузію;

протеїнотерапію;

вітамінотерапію;

пробіотикотерапію.

7. До жиророзчинних вітамінів відносяться:

тіамін;

токоферол;

ціанокобаламін;

ергокальциферол.

8. До водорозчинних вітамінів відносять:

ретинол;

рибофлавін;

філохінон;

нікотинову кислоту.

9. Протеїнотерапія включає:

гемотерапію;

тканинну терапію;

органотерапію;

серотерапію.

10. До протеїнотерапії не відноситься:

лізатотерапія;

органотерапія;

лактотерапія;

серотерапія.

11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:

загально;

комплексно;

локально;

вибірково.

12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:

зниженням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну;

підвищенням температури тіла;

гіпотонією передшлунків;

збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.

13. Протеїнотерапія протипоказана у разі:

пневмонії;

артриті;

інфекційних захворюваннях із гострим перебігом;

гіпопластичній анемії.

14. До гемотерапії відносять:

гемотрансфузію;

аутогемотерапію;

ізогемотерапію;

гетерогемотерапію

15. Суть аутогемотерапії:

Введення крові від однієї тварини;

введення крові різних тварин у межах одного виду;

введення крові тварин різних видів;

гемотрансфузія.

16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:

введення крові від однієї тварини;

введення крові різних тварин у межах одного виду;

введення крові тварин різних видів;

гемотрансфузія.

17. Суть гетерогемотерапії:

введення крові від однієї тварини;

введення крові різних тварин у межах одного виду;

введення крові тварин різних видів;

гемотрансфузія.

18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:

в утворенні біогенних стимуляторів;

у дії на біологічно активні точки;

в утворенні гістаміноподібних речовин;

у нормалізації функцій нервової системи.

19. До тканинних препаратів відносять:

Екстракт алое;

Катозал;

Алохол;

РБС.

20. До органопрепаратів відносять:

Камполон;

РБС;

Лідазу;

Катозал.

21. До лізатопрепаратів відносять:

Панкреатин;

АСД;

Гідролізин Л-130;

Сирепар.

22. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:

у перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до

нервової системи;

стимуляції процесів збудження у ЦНС;

стимуляції процесів гальмування у ЦНС;

знеболювальному ефекті.

23. Протипоказано застосування новокаїнової терапії у разі:

плевриту;

бронхопневмонії;

гострих серозних, катаральних і гнійних маститах;

серцево-судинної недостатності.

24. За гострого перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

бактеріостатичні препарати;

бактерицидні препарати;

препарати пролонгованої дії;

важкорозчинні препарати.

25. Введення якого лікарського препарату значно знижує знеболювальну властивість новокаїну:

Канаміцину;

Еритроміцину;

Сульфаніламідів;

Бензилпеніциліну.

26. Новокаїнові блокади, що застосовують для лікування хвороб органів дихання:

надплевральну;

зірчастого вузла;

паранефральну;

інтраплевральну.

27. Суть пробіотикотерапії:

застосування протимікробних препаратів;

застосування штамів симбіонтних мікроорганізмів, які попереджають розвиток дисбактеріозу;

застосування імуностимуляторів – продуктів життєдіяльності мікроорганізмів;

застосування препаратів, які стимулюють ріст ендогенних корисних мікроорганізмів.

28. Штами мікроорганізмів, що використовують для виготовлення пробіотиків:

лактобактерії;

сальмонели;

біфідумбактерії;

ешерихії.

29. Солі мікроелементів, якими збагачують корми у разі хвороб кровотворної системи (вкажіть найбільш повну відповідь):

кобальту, міді, заліза;

фосфору, заліза, фтору;

натрію, магнію, заліза;

цинку, натрію, міді.

30. Дієтотерапія – це:

метод лікування за допомогою спеціального набору вітамінів;

лікування за допомогою спеціально організованої годівлі хворих тварин;

лікування тварин за допомогою спеціальних умов утримання;

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии