Іі. Організаційно-методичні матеріали

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Загальні положення модульно-рейтингової технології навчання

Навчальний процес здійснюється за такими формами: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Основні види навчальних занять з дисципліни «Державна політика в галузі освіти»: лекція, семінарські, практичні, консультації.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Лекційні заняття не орієнтовані на дублювання підручників і навчальних посібників. Основними завданнями, що визначають напрямок лекційних занять, є: характеристика структури теми; розкриття змісту категоріального апарату теми; висвітлення зв’язку теорії з практикою.

Лекція є теоретичною основою семінарських і практичних занять, подальшого самостійного вивчення студентами курсу.

Лекції читаються методом усного викладання навчального матеріалу. З метою активізації пізнавальної діяльності студентів про розгляд окремих питань використовується проблемний метод і його елементи, творчі дискусії, діалогові і частково пошукові методи. Підвищення ефективності використання навчального часу і наочності навчання досягається шляхом використання в процесі лекційних занять технічних засобів передачі інформації, таблиць, плакатів і опорних конспектів.

Семінарські заняття – форма навчального заняття, на якому проводиться дискусія навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують виступи на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінари з дисципліни проводяться з метою поглиблення знань одержаних студентами на лекціях і в процесі їх самостійної роботи з навчальною літературою та нормативно-законодавчими джерелами, а також прищеплення їм навичок пошукових знань і узагальнення матеріалу. Питання, які виносяться на семінарські заняття, носять проблемний характер і дають можливість організовувати під керівництвом викладача конструктивну дискусію. В процесі заняття слід створювати умови для активного обговорювання питань, що розглядаються, і для вільного висловлювання кожним слухачем своїх поглядів без стримування їх ініціативи.

Для забезпечення якісної підготовки слухачів до семінарського заняття викладач розробляє план його проведення, який видає студентам на першій лекції з відповідної теми.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати й обстоювати свою позицію, тощо. Отримані студентом оцінки на окремих семінарських заняттях враховуються у підсумковій оцінці даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття – форма навчального заняття на якому організовано детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни з формуванням навичок і практичного застосування через iндивiдуальне виконання завдань. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Основні форми проведення семінарських і практичних занять: ділові і дидактичні ігри, тренінги, дискусійні форми розгляду ситуацій у галузі освіти, наукові семінари, дебатні турніри, комп’ютерні презентації, реферативні читання, навчальні конкурси, тестування.

Консультація – форма навчального заняття, на якому студент отримує вiдповiдi вiд викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Індивідуальне науково-дослідне завдання (далі ІНДЗ) – форма організації навчання, яка передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни та застосування їх у практичній діяльності; розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами та законодавчою базою.

ІНДЗ виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися декілька студентів. ІНДЗ передбачає написання творчої роботи на задану тему і обґрунтування висловлювань. Оцінки, отримані студентом за ІНДЗ, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Основними видами індивідуального завдання є: проект, модель, есе, творча робота, реферат.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний вiд обов’язкових занять. Зміст самостійної роботи студента з дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни, завданнями і вказівками викладача. Проблемні та логічні завдання за кожною темою, що виносяться на самостійне вивчення та рекомендована література також надаються викладачем.

Самостійна робота – найважливіша складова частина навчальної роботи студентів, що виконується під керівництвом викладача.

Наукова робота студента поділяється на аудиторну й позааудиторну. Під час аудиторної роботи визначаються теми i напрямки наукових робіт студентів за певним професійним спрямуванням.

Позааудиторна наукова робота є роботою науково-теоретичного спрямування з відповідної спеціальності.

Слід зазначити, що залікова одиниця (кредит) включає всі види навчальної роботи студента: аудиторна, самостійна, реферати, тести тощо.

ІІІ. ОБСЯГ І СТРУКТУРА КУРСУ

Опис навчальної дисципліни «Державна політика в галузі освіти»

Методи навчання

При вивченні курсу передбачається використання таких основних методів та технологій навчання:

· інформаційних;

· інформаційно-ілюстративних;

· проблемного навчання;

· методів активного навчання;

· модульного навчання;

· творчих завдань;

· робота в Інтернет.

Структура навчальної дисципліни

Спеціалізація «Управління загальноосвітнім навчальним закладом»

IV. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Державна політика і управління освітою

Тема 1. Основні засади державної політики в галузі освіти

Освіта як соціальне явище. Поняття, цілі та задачі освіти. Основні значення поняття «освіта». Мета, основні цілі освіти. Система освіти, її структурні складові.

Державна політика в галузі освіти: поняття, сутність, об’єкти, соціальні функції. Основні принципи державної політики України в галузі освіти.

Правова основа сучасної державної політики в галузі освіти в Україні. Формування правового поля освіти. Гарантії права на освіту.

Державне управління освітою в Україні. Основні наукові підходи до управляння. Основні засади сучасної системи управління сферою освіти в Україні. Система органів державного управління освітою. Повноваження та функції органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в питаннях реалізації державної політики в галузі освіти. Структурні підрозділи управління освітою. Тенденції централізації і децентралізації управління освітою на загальнодержавному та регіональному рівнях. Концепція Національної доктрини розвитку освіти України щодо удосконалення управління освітою.

Тема 2. Пріоритетні напрями, механізми та інструментарій реалізації державної політики в галузі освіти в умовах інноваційного розвитку України

Змістовий модуль 2. Освітня політика

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности