Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 16Следующая ⇒

У 16 ст. Англія перетворилась у колоніаль­ну імперію, передову державу світу, володіння якої були розки­дані по всіх континентах.

1. Цьому сприяло переміщення світових торговельних шляхів у XVI ст. із Середземного моря до Атлантичного океану. Англія опинилась у центрі світових морських торговельних шляхів.

2. Господарському зростанню Англії сприяло і становище кон­тинентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни для європейського сукно виробництва.

3. Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Анг­лії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокрем­лення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихід ний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західно­європейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у 15 ст. і закін­чився у другій половині 18 ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

В Англії власниками землі були:

дворяни, церква, корона

20% селян могли вільно розпоряджатися земельними наділами – фригольдери.

Також існували копігольдери (спадкові користувачі землею, 60% селян).

Копільгольдери не маючи змоги сплачувати за користування землею перетворились в лізгольдерів – короткострокових орендарів невеликого наділу. З їх середовища виділялася група коттери – безземельні поденщики та паупери – селяни без власності, жебраки.

Саме 16 ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням попиту на англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не зем­леробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевлас­ників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основ­ному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окре­мі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами,. Відво­йовані землі лендлорди здавали в оренду, за що отримували велику ренту. Цей період обезземелення англійського називався огоро­джування.

Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагрома­дження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантсь­ке вчення. Частина земель монастирів передавались дворянам, фермерам, заможним городянам(процес сикуляризації).

Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодаль­ного, землеволодіння до нового, буржуазного. Він тривав в Англії майже 300 років. Безземельні селяни мусили найматись до капіталістів згідно законодавства(Криваве законодавство)

Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві. Та на відміну від деяких інших країн грош. капіт були вкладені у виробництво.

Всі ці фактори сприяли становленню та розвитку в Англії ринкового господарства.

Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у 15 ст., але поширення набув у 17 ст. Головна передумова виникнення - розклад феодалізму та зародження капіталізму. Він представляє собою економ. вчення та ек. політику раннього капіталізму.

Передумови виникнення меркантелызму:

Залучення селянських господарств до ринкових відносин.

Домынування грошової ренти

Виникнення мануфактур з використанням найманої робочої сили

Ліквідація політичної роздробленості в різних країнах та виникнення централізованих національних держав.

ВГВ

Швидке зростання торгового капіталу та його домінування над промисловістю

Створення великих підприємств для постачання великих партій товарів на експорт.

Ці всі зміни в світовому господарстві та економіці створили сприятливі умови для вивчення та узагальнення явищ господарського життя. Внаслідок цього, спершу меркантилізм став економічною політикою, а потім розвинувся в економічне вчення.

Меркантелізм як політика – це політика, яку проводили феодально абсолютські держави в період первісного нагромадження капіталу, яка відображає інтереси торгового капіталу, сприяла розвитку торгівлі та промисловості, які працювали на експорт.

Головне завдання: залучення найбільшої кількості золота та срібла.

Меркантелізм як економічне вчення: його основною метою є обґрунтування меркантеліської економ. політики.

Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні положення.

багатством є лише нагромадження грошей.

виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства

безпосереднім джерелом багатства е сфера обігу.

сфера обігу е водночас і джерелом прибутку

Джерелом багатства е лише зовнішня торгівля.

Виділяють 2 етапи розвитку меркантилізму:

Ранній, 2. Пізній.

На ранньому етапі розвитку меркантилізму проводиться політика грошового балансу. Вона полягає в збільшенню запасу золота та срібла в країні завдяки активному сальдо по торговому балансу( експорт перевищує імпорт ). завдання:

1. залучити в країну якомога більше грошей з-за кордону;

2. зберегти гроші в самій цій країні. була політика максимального зменшення імпорту.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности