Перелік питань, які виносяться на залік

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

1. Становище Болгарії під владою Візантії.

2. Виникнення і розвиток Болгарської держави в ХІІ – ХІУ століттях.

3. Утворення міст Далмації та їх політична історія в добу середньовіччя.

4. Криза Другого Болгарського царства та завоювання його османами.

5. Завоювання турками-османами південнослов’янських земель.

6. Економічне становище далматинських міст в добу середньовіччя.

7. Соціально-економічний розвиток Другого Болгарського царства.

8. Утворення сербської династії Неманичів.

9. Відновлення Болгарської державності та її боротьба за гегемонію на Балканах.

10. Розвиток аграрних відносин, ремесла й торгівлі в Сербії в ХІV – сер. ХV ст.

11. Соціально-економічний і державний розвиток Боснії в ХІІ – ХУ століттях.

12. Сербська деспотовина.

13. Повстання під проводом Івайла.

14. Політика Стефана Душана.

15. Внутрішня політика Порти на південнослов’янських землях.

16. Розвиток культури в Другому Болгарському царстві.

17. Передумови гуситського руху.

18. Занепад Боснійської держави в ХУ столітті та завоювання Боснії турками.

19. Національно-визвольний рух південнослов’янських народів та його форми.

20. Утворення Речі Посполитої, її державний лад, внутрішня та зовнішня політика.

21. Гуситська революція: періодизація, зміст та результати.

22. Контрреформація та її наслідки в Польщі.

23. Зовнішньополітичне положення Чехії при останніх Пржемисловичах.

24. Політична історія хорватських земель в ХІІ – ХУІ століттях.

25. Визвольна боротьба південнослов’янських народів проти турецького поневолення.

26. Соціально-економічні відносини в хорватських землях в ХІІ – на початку ХУІ століття.

27. Гуманістичний рух в Польщі.

28. Чеські землі в період Тридцятилітньої війни.

29. Відродження Чехії за часів Карла ІУ.

30. Польські брати (аріани).

31. Основні напрями гусизму. Програми чашників і таборитів.

32. Хорватські землі у складі володінь Габсбургів.

33. Реформація та контрреформація на словацьких теренах.

34. Діяльність Яна Гуса.

35. Становище в польських землях наприкінці ХУ –ХУІ ст. Передумови Реформації.

36. Німецька колонізація та німецьке право в Польщі.

37. Хорватська феодальна автономія в Угорському королівстві ХІІ – початок ХУІ ст.

38. Словаччина в боротьбі за угорську корону.

39. Поразка під Мохачем та її наслідки.

40. Боротьба станів проти Габсбургів в Чехії. Повстання 1547 р. та 1618-1620 рр.

41. Розвиток культури в чеських землях під владою Габсбургів.

42. Хорватсько-угорська унія 1102 року та її наслідки.

43. Патаренська церква в Боснії.

44. Битва на Косовому полі (1389 р.).

45. Боснія як конфесійно-культурна контактна зона на Балканах.

46. Становище Зети у складі держави Неманичів (кінець ХІІ-середина ХІУ століття).

47. “Законник Стефана Душана”.

48. Чорногорські землі в добу османського панування (ХУ-перша половина ХУІІ ст).

49. Печська патріархія.

50. Переселення сербів до Австрії та Воєводини.

51. Внутрішня й зовнішня політика Асенів, Тертеровичів та Шишмановичів.

52. Розквіт Дубровника, його економічні та політичні здобутки.

53. Словацькі землі в період османсько-габсбурзького протиборства.

54. Реформаційний рух та Контрреформація в слов’янських землях Центрально-Східної Європи.

55. Розвиток культури слов’янських народів в добу середньовіччя.

56. Антиосманські виступи слов’янських народів у ХІУ –ХУІ ст.

57. Розвиток культури підвденнослов’янських народів під владою Османської імперії в ХІV – середині ХVІІ ст.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

а) основна

1.Историография истории южных и западных славян: Учеб. пособие.- М.,1987.

2.История южных и западных славян: Курс лекций. -М., 1979.–590с.

3.История южных и западных славян: В 2 т. Учебник. – Т.1. Средние века и Новое время /Под ред. Г.Ф.Матвеева и З.С.Ненашевой. – М.,1998.

4.Источниковедение истории южных и западных славян (феодальный период) /Отв. ред. Л.П.Лаптева. – М., 1999.

5.Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст): Курс лекцій: Навч. посібник /За ред. В.І.Ярового. – К., 2001.

6.Історія південних і західних слов’ян: Підручник /За ред. І.М.Гранчака, А.Ф.Кізченка, В.П.Чорнія. – К., 1987.

7.Історія Центрально-Східної Європи: Посібник /За ред.Л.Зашкільняка.- Л., 2001.

8.Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М.Корецкого. – М., 1961.

9.Хрестоматия по истории южных и западных славян: Учеб. пособие для вузов: В 3 т. – Т.1. Эпоха феодализма /Отв. ред. М.М.Фрейденберг. - Мн., 1987.

б) додаткова

10. Аграрный строй Османской империи. 15-17 вв.: Документы и материалы. – М., 1963.

11.Андреев И., Ангелов Д. История болгарского государства и права. – М., 1962.

12. Ангелов Д. Ивайло: Исторический очерк. – София, 1954.

13.Балух В. О. Фільваркове господарство пізньосередньовічної Польщі. – Чернівці, 1999.

14.Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.

15. Багрянородный К. Об управлении империей: Текст, перевод, комментарии. – М., 1989.

16. Бискуп М. Великая война Польши и Литвы с Тевтонским орденом (1409-1411 гг.) в свете новейших исследований // Вопросы истории. – 1990. - № 12.

17.Бромлей Ю.В. Становление феодализма в Хорватии. – М., 1964.

18.Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981

19.Великая Моравия. Её историческое и культурное значение: Сб. статей. – М., 1985.

20. Власть и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.

21.Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских. – М., 1961.

22.Гельмольд. Славянская хроника. – М., 1963.

23.Горина Л. В. Социально-экономические отношения во Втором Болгарском царстве.- М., 1972.

24.Гваньїні О. Стисла історія Богемії // Хроніка 2000. – К., 1999. – Вип. 25-26. – Ч. І. – С. 32-42.

25.Гладкий В.Д. Славянский мир: I – XVI века: Энциклопедический словарь. – М., 2001.

26.Государственность, дипломатия, культура в Центральной и Восточной и Восточной Европе в ХІ-ХVІІІ вв. – М., 2005.

27.Грачев В.П. Сербская государственность в ХІ – ХІV вв. Критика теории «жупной организации». – М., 1972.

28. Гуситское движение в освещении современников: Источники и материалы для практических занятий / Составитель и перевод Л. П. Лаптева. – М., 1992.

29. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації.-К.,2000.

30.Дискуссия о начале славянской этнической истории //Славяноведение – 1991. - № 5; 1992. - № 3; 1993. - № 2.

31. Дмитриев М. В. О генезисе радикальных течений арианства в Речи Посполитой в 60-е годы ХУ1 в. // Проблемы истории античности и средних веков. – М., 1983.

32. Дмитриев М. В. Православие и реформация: революционное движение в восточнославянских землях Речи Посполитой во второй половине ХУ1 в. – М., 1990.

33. Достян И. С. Борьба сербского народа против турецкого ига, ХУ – начало Х1Х в. – М., 1958.

34. Достян И. С. О некоторых особенностях складывания национального самосознания у балканских народов// Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1977.

35. Дубовик О. А. Религия и церковь в болгарской исторической мысли ХУ11 – ХУ111 вв. // Церковь и история славянских народов. – М., 1997.

36.Дыбковская А., Жарын М., Жарын Я. История Польши с древнейших времен до наших дней. – Варшава, 1995.

37. Ермеев. Д. Е., Майер М. С. История Турции в средние века и новое время. – М., 1992.

38. Еромеев Д. Е. Этногенез турок (происхождение и основные этапы этнической истории). – М., 1971.

39. Записки янычара. Написаны Константином Михайловичем из Островицы. – М., 1978.

40.Зарубежная историография славяноведения и балканистики. -–М., 1986.

41.Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. – Л., 2002.

42.Законник Стефана Душана // Москаленко А. Е. Возникновение и развитие феодальных отношений южных славян. Хорваты и сербы. – М., 1978.

43.Историография балканского средневековья: Сб. науч. трудов. – Тверь, 1990.

44.История Болгарии. – М., 2002.

45.История Болгарии: В 2 т. – М., 1954-1955. – Т.1.

46. История Италии: В 3т.- М., 1970. – Т. 1.

47.История Польши. – М., 2002.

48.История Польши: В 3 т. – М., 1954-1958. – Т.1.

49.История Сербии и Черногории. Босния, Герцеговина, Македония, Словения, Хорватия – М., 2002.

50.История Словакии. – М., 2003.

51.История Чехии / Под ред. В.И.Пичета. – М., 1947.

52.История Чехословакии: В 3 т. – М., 1956-1960. – Т.1.

53.История Югославии: В 2 т. – М., 1963. – Т.1.

54.История Европы: В 8 т. – М., 1992. – Т. 2.; М., 1993. – Т. 3.

55.История и культура Болгарии: К 1300-летию образования Болгарского государства. – М., 1981.

56.История культур славянских народов. – М., 2002. – Т.1.

57.История литератур южных и западных славян. – Т.І. От истоков до ХVІІІ в. – М., 1997.

58.Исламов Т. М. Империя Габсбургов: становление и развитие. ХУ1 – Х1Х вв. // Новая и новейшая история. – 2001. - № 2.

59. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300-1600. – К., 1998.

60.Каждан А.П., Литаврин Г.Г. Очерки истории Византии и южных славян. – СПб., 1998.

61.Кареев Н. Очерки истории реформационного движения и католической реакции в Польше. – М., 1986.

62.Країнознавство: Навч. посібник. – К., 2004. – Ч.2.

63.Краткая история Болгарии. – М., 1987.

64.Краткая история Венгрии. – М., 1991.

65.Краткая история Польши. – М., 1993.

66.Краткая история Чехословакии. – М., 1988.

67.Культура болгарского средневековья. – М., 1983.

68.Лаптева Л.П. История Чехии периода феодализма (V – середина XVII вв.). – М., 1993.

69.Лаптева Л.П. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.). - М., 1985.

70. Лаптева Л. П. Гуситское движение в Чехии ХУ века. – М., 1990.

71. Лаптева Л. П. Чешская культура в период гуситского движения в ХУ веке// Средневековая городская культура. – Тверь, 1991.

72. Ливанцев К. Е. Сословно-представительная монархия в Польше, ее сущность и особенности (11 половина Х1У – конец ХУ1 вв.). – Л., 1968.

73.Ливанцев К. Е. Реформация в Польше. Кальвинисты и антитринитарии. – Вашава, 1983.

74.Литаврин Г.Г. К проблеме становления Болгарского государства // Сов. славяноведение. – 1981. - № 4. – С. 29-48.

75.Литаврин Г. Г., Макарова И. Ф. Этническое самосознание болгар в конце 14- начале 16 вв. // Этническое самосознание славян в 15 столетии. – М., 1995.

76.Литаврин Г. Г. Византия и славяне. – СПб., -2001.

77. Ломизе Е. М. Константинопольский патриархат и османская религиозная политика в конце Х1У – первой половине ХУ в.// Византийский временник. – 1992. – Вып. 53.

78.Любавский М. История западных славян (прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

79.Любович Н. Начало реакции и упадок реформации в Польше. – Варшава, 1890.

80. Мананчикова Н. П. Средневековый Дубровник// Вопросы истории. – 1981. - № 10.

81. Макарова И. Ф.Болгарский народ в ХУ –ХУ111 вв. – М., 2005.

82. Макарова И. Ф. Болгары и греки в Османской империи: опыт межэтнического общения в 15-16 вв.// Славяне и их соседи. Греческий и славянский мир в средние века и раннее Новое время. – М., 1996.

83.Макарова И. Ф. Болгары и прообразы болгарских субэтносов в Османской империи// Славяне и их соседи. Межславянские взаимоотношения и связи. Средние века – ранее Новое время.- М., 2000.

84. Макарова И. Ф. Вселенская церковь и проблемы этнической консолидации болгар // Церковь в истории славянских народов. Балканские исследования. – Вып. 17.- М., 1997.

85. Макарова И. Ф. Идея славянского единства в памятниках болгарской литературы начала 15 в. // Славяне и их соседи. Международные отношения в эпоху феодализма. – М., 1989.

86. Макарова И. Ф., Жила Л. В. Конфессии и формирование болгарской нации// Роль религии в формировании южнославянских народов. – М., 1999.

87. Макарова И. Ф. Османы и самосознание болгар в 15-16 вв. // Славяне и их соседи. Османская империя и народы Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы и Кавказа в 15-18 вв. – М., 1992.

88. Макарова И. Ф. Стереотип восприятия католиков в болгарском обществе конца 14-16 вв.// Славяне и их соседи. Католицизи и православие в средние века. – М., 1991.

89. Макарова И. Ф. Структура автостереотипа болгар в условиях османского владычества (ХУ-ХУ1 вв.) // Славяне и их соседи. Этнопсихологический стереотип в средние века. – М., 1990.

90.Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении. – М., 1956- 1959. – Т. 1-2.

91. Мельников Г. П. Этническое самосознание чехов и национальные проблемы в Чехии в гуситскую эпоху (конец Х1У в. – 1471)// Этническое самосознание славян в ХУ столетии. – М., 1995.

92. Мельников Г. П. Из истории общественно-политической мысли в Чехии в 20-е годы ХУ1 в. // Сов. Славяноведение. – 1980. - № 5.

93. Москаленко А.Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у южных славян. Хорваты и сербы.– М., 1978.

94.Муртузалиев С. И. Борьба болгарского народа против исламизаторской политики Османской империи в ХУ – ХУ1 вв. – Махачкала, 1986.

95. Муртузалиев С. И. Из истории борьбы болгарских гайдуков против османского ига в ХУ – ХУ1 веках // Советское славяноведение. – 1986. - № 4.

96. Наливайко Д. Гуситський рух і Україна // Хроніка – 2000. – К., 1999. – Вип. 25-26.

97. Наумов Е. П. Анонимная болгарская хроника и проблемы балканской общественно-политической мысли 14-15 вв.// Балканские исследования. Вып 3. – М., 1978.

98. Наумов Е. П. Об авторстве Анонимной болгарской хроники 15 века// Советское славяноведение. – 1969. – № 3.

99. Озолин А. И. Антифеодальная оппозиция в Чехии второй половины Х1У – начала ХУ в. Зарождение гуситской идеологии. – Саратов, 1986.

100. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в ХУ – ХУ1 вв.- М., 1984.

101.Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в ХУ11 в. – М., 1998-2001.

102. Орешкова С. Ф. Османская империя в первой половине ХУ11 в. Социально-экономическое положение, внутренняя и внешняя политика// Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго- Восточной Европы в ХУ11 в. Ч. 1.- М., 1998.

103.Очерки истории культуры славян. – М., 1996.

104.Погодин А.Л. Краткий очерк истории славян. – М., 2003.

105.Похилевич Д.Л. Польща в добу феодалізму. – Л., 1965.

106.Походження слов’ян /Баран В.Д., Козак Д.Н. Терпиловський Р.В. – К., 1991.

107.Правители Европы. Справочное издание. – Одесса, 1998.

108.Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян: Зб. наук. праць. – К.- Л., 1997.

109.Похилевич Д. Л. Польща в добу феодалізму. – Львів, 1965.

110.Польские мыслители эпохи Возрождения. – М., 1960.

111.Политический кризис в Чехии и европейская политика накануне Тридцатилетней войны// Вопросы истории славян. – Воронеж, 2001. – вып. 15.

112.Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. – М., 1989.

113.Разумовская Л. В. Очерки по истории польских крестьян: от древних времен до ХУ века. – М. – Л., 1958.

114. Разумовская Л. В. Очерки по истории польских крестьян в ХУ – ХУ1 вв. – М., 1968.

115.Раннефеодальные государства на Балканах У1 –Х11 вв. – М., 1985.

116.Ронин В.К. Славянская знать и западные миссионеры в Центральной Европе // Средние века. – 1993. – Вып. 56. – С. 118-135.

117.Сикст из Оттерсдорфа. Хроника событий, свершившихся в Чехии в бурный 1547 год/ Перевод и комментарии А. И. Виноградовой и Г. П. Мельникова. – М., 1989.

118.Славістичні науково-освітні центри в Україні. – К.,1995.

119.Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период /Отв. ред. В.Д. Баран. – К., 1990.

120.Славяноведение в дореволюционной России. Изучение южных и западных славян. – М., 1988

121.Славяноведение и балканистика в странах зарубежной Европы и США. – М., 1989

122.Славянские съезды ХІХ-ХХ вв. – М., 1994.

123.Словацкая литература. От истоков до конца ХІХ в. – М., 1997. – Ч.І.

124.Старинныя сказанія чешскаго народа / Сост. А.Ирасекъ: Пер. съ чеш.М.А.Лялиной. – СПб., 1899.

125.Тазбир Я. Общественные и территориальные сферы распространения польской реформации // Культурные связи народов Восточной Европы. – М., 1976.

126.Тарасова М. В. Антигабсбургское восстание в Чехии в 1618-1620 гг.// Общество и государство в древности и в средние века в странах Западной Европы. – М., 1985.

127.Томк В. История Чешского королевства: В 8 т. – СПб., 1889.

128. Тодоров Н. Балканский город ХУ –Х1Х вв.- М., 1991.

129.Флоря Б.Н. Отношение государства и церкви у восточных и западных славян (Эпоха средневековья). – М., 1992.

130. Флоря Б. Н. Россия и чешское восстание против Габсбургов. – М., 1986.

131.Флоринский Т. Д. памятники законодательной деятельности Душана – Царя Сербов и Греков. – К., 1883.

132.Фома Сплитский. История архиепископов Салоны и Сплита. – М.,1997

133.Формирование раннефеодальных славянских народностей. – М., 1991.

134.Фрейденберг М.М. Дубровник и Османская империя. – М., 1989.

135.Фрейденберг М. М. Деревня и городская жизнь в Далмации Х11-ХУ вв. – Калинин, 1972.

136.Фрейденберг М. М. Чернышов А. В. Коммунальный строй далматинских городов Х11 – ХУ1 вв. – Калинин, 1983.

137.Фрейдзон В.И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.). – СПб., 2001.

138.Цьолнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.

139.Чорней П., Покорны Й. Краткая история Чешских земель до 2004 года. – Прага, 2006.

140.Чрня З. История хорватской культуры. – Загреб, 1965.

141.Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.

142. Якубский В. А. Проблемы аграрной истории позднесредневековой Польши. – Л., 1975.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности