Туристичний продукт як джерело доходу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Сумарний обсяг товарів і послуг, виробл. туріндустрією за визнач. період часу (переважно за рік), визначається як валовий тур. продукт. Валовий турпродукт може розгляд. в 2аспектах:

1) як сума всіх витрат на в-цтво тур. товарів і послуг за визначений період;

Як сума всіх доходів від реалізації тур. товарів і послуг за визначений період.

Розглянемо варіант визначення валового тур. продукту як суми всіх витрат. Витрати на в-цтво тур. товарів і послуг можна класифікувати в такий спосіб:

1) витрати на тур. споживання — всі тур. витрати на купівлю товарів і послуг;

2) приватні тур. інвестиції, які включають витрати на впровадження технолог. нововведень;

3) державні тур. витрати, включ. загальні, здійснені держ. для купівлі тур. товарів і послуг;

Тур. експорт мінус тур. імпорт. У цій катег. сума витрат на експорт туризму з країни повинна бути додана до обсягу валового тур. продукту, і навпаки, заг. обсяг імпорту турпродукту має відніматися від обсягу валов. тур. продукту.

Розглянемо валовий турпродукт як дохід. У цьому разі валовий турпродукт склад. з різних доходів, одержуваних у період в-цтва тур. товарів і послуг з:

— доходів від продажу тур. товарів і послуг;

— доходів, одержуваних від здавання в оренду кімнат, апартаментів тощо;

— відсотків, які одержує турбізнес за те, що надає засоби (кошти) у формі кредитів і позик.

Прибуток розраховується як різниця між виторгом від реалізації тур. товарів та послуг і витратами на їх в-цтво й реалізацію. Результат може виявитися негативним, оскільки таке в-цтво може бути збитковим.

Необхідно враховувати те, що погашення заборгованості розгляд. як виведення ч-ни тур. капіталу з обороту. Оплата боргів розгляд. як частина витрат з формув. тур. капіталу.

Доходи і витрати як складові турпродукту зображені на рис. 12.3.

Формула тур. доходу має такий вигляд:

Турпродукт - Непрямі податки + Державні субсидії = Туристичний дохід.

Для пожвавлення виробничої активності в туріндустрії капітал, витрачений на в-цтво тур. продукту в 1 періоді, повинен бути поповнений у новому періоді.

Поняття та суб’єкти міжнар. туризму.

Міжнародний туризм - тимчасове відвідування іноземцями території ін.. держави з метою отримання тур. послуг і тур. продукту (в'їзний туризм) та виїзд громадян із тур. метою за межі кр. постійного прожив. (виїзний туризм).

Міжнар. туризм визнач. як важл. напрямок міжнар. співробітн. в конкретній діяльн. на основі поваги націон. к-ри та історії кожного народу та осн. інтересів кожної кр.. Крім того, міжнар. туризмом назив. сф. розв. взаєморозум. між народами та ознайомл. з досягненнями ін.. країн в різних сферах.

У туризмі, зокрема між нар., є 2 суб’єктні сторони — ті, хто надає тур. послуги, й ті, хто цими посл. користується. Відпов. до цього має бути подвійний погляд на між нар. туризм.
По-перше, з точки зору cуб’єкта надання послуг, міжнар. туризм є видом комерційної, міжнар. економ. діяльності, змістом якого є надання тур. послуг (рекреаційного, історико-пізнавального, естетико-видовищного х-ру), а також реалізація товарів тур. попиту з метою задоволення різноманітних духовно-культурних та фізіологічних потреб іноземного туриста.
Осн. напрямами господ. діяльності тур. агенцій та пов’язаних із туризмом фірм, які є суб’єктами тур. діяльності, інакше кажучи — видами послуг, є такі:
• доставка туристів до країни, місця призначення, а також перевезення по країні візиту протягом періоду перебування різними видами транспорту;
• розміщення (поселення) туристів у готелях, кемпінгах тощо; • забезпечення харчуванням;
• задоволення потреб в оздоровленні та відпочинку;
• задовол. потреб у культ. та видовищній програмі, організація екскурс. діяльн.;
• організація умов для реалізації ділових інтересів (зустрічей, участі в ярмарках та виставках, наукових конференціях, симпозіумах, конгресах);
• організ. продажу сувенірної продукції, карт, довідково-рекламних матеріалів;
• забезпечення належного зв’язку, поштового сервісу; • медичне обслуг.;
• страхув. різних видів; • забезпеч. індивід. вимог та ексклюзивних пакетів послуг;
• організ.-адміністративна підтримка (оформл. документів, віз, інформування, проведення консультування).
По-друге, з точки зору споживачів тур. послуг — туристів — міжнар. туризм є засобом задовол. таких індивід. потреб, які пов’язані з прагненням залучитися до духовно-істор. спадщини, культ. життя певної країни, ознайомитися з її природними краєвидами, ландшафтами, здійснити відпочинок та оздоровл. за умов відповідної грошової компенсації.
Конкретніше, цілями іноземних туристів у країні тимчасового перебування (націленого на отримання тур. послуг, а не на завдання тимчасово-іміграційного характеру) можуть бути:
• культурна програма або неорганізоване тимчас. прожив. в певній країні з метою ознайомл. з істор. спадщиною, духовним, повсякденним життям людей;
• активний відпочинок та розваги; • оздоровлення та отримання к-ксу медичних послуг;
• відпоч., який засновується на прир. особлив. місцевості, зокрема курортний відпочинок;
• етнічний туризм, залуч. до націон. умов життя народу або етнічної групи країни перебув. та налагодж. контактів між спорідненими спільнотами людей;
• проведення ділових зустрічей та налагодження бізнесових контактів;
• участь у наукових заходах, налагодження контактів з метою обміну інформацією та провед. спільних дослідж., а також спілкування відповідно до широкого спектру завдань і проблем.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии