Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення видової належності м'яса за якісною реакцією на глікогенСодержание книги
Поиск на нашем сайте Мета роботи: визначити видову приналежність зразків м’яса. Принцип методу. Метод ґрунтується на реакції глікогену з розчином Люголя. Прилади і реактиви: плитка електрична, фільтр паперовий (червона смуга), колби місткістю 200 см3, пробірки 10 см3; скальпель; розчин Люголя. Хід роботи. Пробу м'яса тонко подрібнюють, заливають водою (1:4) і кип'ятять упродовж 30 хв. Потім суміш охолоджують і фільтрують через паперовий фільтр. У пробірку вносять 3-5 см3 фільтрату, до якого додають 5-10 краплин розчину Люголю (2,0 йоду кристалічного, 4,0 калію йодистого та 100 см3 води). При позитивній реакції на глікоген бульйон забарвлюється у вишнево-червоний колір, який при нагріванні знебарвлюється, а при охолодженні відновлюється; при негативній реакції – в жовтий колір, при сумнівній – в рожевий. М'ясо собак, коней, верблюдів, ведмедя у більшості випадків дає позитивну реакцію на глікоген. М'ясо вівці, кози, великої рогатої худоби і свиней на глікоген дає негативну реакцію, показники якої абсолютного значення для розпізнавання м'яса тварин різних видів не мають. Так, наприклад, м'ясо молодих тварин усіх видів дає позитивну реакцію на глікоген, а м'ясо старих і хворих тварин, а також взяте з ділянки голови та шиї, як правило, дає негативну реакцію на глікоген.
ВИЗНАЧЕННЯ СІРКОВОДНЮ У М'ЯСІ Мета роботи: визначити свіжість м’яса від наявності сірководню. Принцип методу полягає у визначенні вмісту сірководню з використанням оцтово-свинцевої солі. Прилади і реактиви: стакани місткістю 50 см3; оцтово-кислий свинець 5%; електрична плитка; термостійкий стакан місткістю 1 дм3; скальпель. Хід роботи. Дослідження на сірководень проводиться в хімічній склянці, на дно якого поміщають невеликий шматочок м'яса. Стаканчик закривають білим, щільним папером, на нижню поверхню якого наноситься крапля розчину оцтово-свинцевої солі. Кожні 5 хв обережно піднімають склянку і оглядають через її стінки (не відкриваючи папера) колір нанесеної краплі. Через 15 хв дослід припиняється. Свинцева крапля, дивлячись за кількістю виділеного м'ясом сірководню, повинна фарбуватися від світло-бурого до чорного кольору. Більш грубе виявлення ознак розкладання м'яса досягається пробою варіння. Якщо взяти досліджуване м'ясо (близько 15 г) і зварити його в закритій кришкою каструлі, то відвар і м'ясо видають неприємний запах навіть тоді, коли, без варіння, цього запаху зовсім не відчувається. При дослідженні мороженого м'яса дуже часто достатньо нагріти ніж і занурити його в товщу підозрілого м'яса. Місце розрізу і самий ніж видають тоді запах гнилі.
ВИЗНАЧЕННЯ СВІЖОСТІ М'ЯСА ЗА ОРГАНОЛЕПТИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ Мета роботи: використовуючи органолептичні методи визначити ступінь свіжості м’яса. Принцип методу полягає у використанні тактильних, нюхових, смакових методів при оцінюванні свіжості м’яса. Прилади та реактиви: Скальпель. Хід роботи При органолептичній ідентифікації свіжість м'яса визначають за зовнішнім виглядом, консистенцією, запахом, станом жиру, сухожиль, кісткового мозку і якості бульйону. Свіже охолоджене м'ясо має скоринку підсихання блідо-рожевого або блідо-червоного кольору. Поверхня свіжого розрізу волога, але не липка, з характерним для кожного виду тварини кольором. М'ясний сік прозорий. На розрізі м'ясо щільне, еластичне. Ямка від натиснення пальцем швидко вирівнюється. Запах приємний, характерний для кожного виду м'яса. Жир яловичий — від білого до жовтого кольору, твердий, при роздавлюванні кришиться; жир свинячий білий, іноді блідо-рожевого кольору, м'який; жир баранячий білий, щільний. У жирі усіх видів не повинно відчуватися запаху прогіркування. Кістковий мозок заповнює всю порожнину трубчастої кісти, пружний, жовтого кольору, на зламі блискучий; сухожилля пружні, щільні; суглобні поверхні гладкі, блискучі; синовіальна рідина в суглобах прозора. Бульйон при варінні ароматний, прозорий, на поверхні — великі крапліжиру. Мороженіяловичина, баранина, свинина вважаються доброякісними, якщо поверхня їхніх туш має колір з більш яскравим відтінком, ніж в охолодженого м'яса, без льоду і снігу. Поверхня розрубу рожево-сірого кольору. У місці дотику пальця або теплого ножа з'являється яскраво-червона пляма. М'ясо повинне бути твердим, при постукуванні твердим предметом видавати ясний звук, у замороженому стані не мати запаху. При відтаванні з'являється характерний для даного виду м'яса запах, без запаху дозрілого м'яса. Колір жиру великої рогатої худоби від білого до світло-жовтого, у свиней і у дрібної худоби – білий. Сухожилля щільні, білого кольору. Бульйон мутний, з великою кількістю піни, не має аромату, характерного бульйону з охолодженого дозрілого м'яса.
Запитання для самоперевірки 1. Які показники якості визначають в м’ясі та м’ясних продуктах? 2. Які показники безпеки визначають в м’ясі та м’ясних продуктах? 3. За допомогою яких речовин можна сфальсифікувати м’ясні продукти? 4. Наведіть принцип методу виявлення видової приналежності м’яса. 5. Наведіть принцип методу визначення сірководню в м’ясі. 6. За якими органолептичними показниками визначають свіжість м’яса?
Лабораторна робота №4 ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЧАЮ ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ СУХИХ РЕЧОВИН Мета роботи: визначити вологість в різних видах чаю. Принцип методу. Метод визначення вологості ґрунтується на зважування втраченої вологи з чаю шляхом висушуванняє Прилади та реактиви: млин, який виготовлений з матеріалу, що не поглинає вологу, легко очищується і забезпечує отримання часток, які проходять через сито розміром 500 мкм; посудина для проб чиста, суха, виготовлений з скла або іншого, придатного для цієї мети матеріалу, не робить впливу на пробу, такого розміру, щоб він майже повністю заповнювався подрібненої пробій; стаканчик з кришкою для зважування (бюкса) типу СН 45/13 або СН 60; шафа сушильна з терморегулятором, що забезпечує підтримку постійної температури (103 ± 2) °С; ексикатор; ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г; кальцій хлористий плавлений по НТД. Подрібнення зразків За допомогою млину розмелюють невелику кількість проби і викидають її, потім швидко подрібнюють кількість проби, дещо більше в порівнянні з необхідним для випробування. Якщо вміст вологи високе, то для подрібнення необхідно попередньо досушити випробувану пробу, охолодити і потім подрібнювати. Подрібнену пробу поміщують в попередньо висушену посудину для проби і негайно закривають її. Підготовка до аналізу Відкритий стаканчик і його кришку нагрівають протягом 1 год в сушильній шафі при температурі (103 ± 2) °С, охолоджують в ексикаторі, після чого накривають стаканчик кришкою і зважують з похибкою не більше 0,001 г. Проведення аналізу У стаканчику зважують наважку подрібненої проби чаю масою 5 г з похибкою не більше 0,001 г. Стаканчик разом з наважкою і кришкою, вміщеній поруч, висушують в сушильній шафі протягом 6 годин при температурі (103 ± 2) °С, потім закривають кришкою, охолоджують у ексикаторі 20-30 хв і зважують. Стаканчик знову поміщають в сушильну шафу, нагрівають протягом 1 год, охолоджують 20-30 хв в ексикаторі і зважують. Повторюють процес висушування до тих пір, поки різниця між двома послідовними зважуваннями не буде перевищувати 0,005 г. Зазвичай сушіння протягом 16 год при температурі (103 ± 2) °С дає подібні результати. Обробка результатів Масову частку вологи (X) у відсотках обчислюють за формулою:
де m2 - маса стаканчика з кришкою і наважкою після висушування, г; m0 - маса порожнього стаканчика з кришкою, г; m1, - маса стаканчика з кришкою і наважкою до висушування, г. За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне результатів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 0.3%.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 355; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.006 с.) |