Співвідношення інших посівних культур

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Використання добрива євреї перейняли від німців, так як інші групи населення майже не використовували добрив. На одну десятину клали 200-800 пудів навозу. Під пшеницю землю обов’язково готували з осені плугом, посів відбувався руками, сіялкою чи рядовою сіялкою. Косили хліб жатками, але подекуди й косами, зв’язували в снопи і відправляли на тік додому, де вже молотили кам’яними катками. Інвентар купували спільними зусиллями або просто винаймали.

Таблиця 3.6.1

Розподіл інвентарю

Щоб дізнатися про кількість мертвого інвентарю у євреїв колоністів розглянемо наступну таблицю.

Таблиця 3.6.2

Розподіл мертвого інвентарю

Врожайність: слід звернути увагу на врожайність хлібі. В даних земської статистики є дані про врожай. По єврейським колоніям врожайність пшениці (ячменю) 51,6 пуда, по Олександрівському уїзді в середньому 39,2 пуди – пшениця та 43,1 пуда – ячмінь.

Таблиця 3.7

Врожайність по групах населення

Скотарство. Все ж слід згадати про інші заняття населення. Серед них перше місце займає скотарство. Колоністи орендували досить багато сінокосів, 1/3 всіх угідь – 35,5%. Врожайність сінокосів дуже низька, в середньому 79 пудів з десятини. У євреїв на двір приходиться 2,1 корови в Маріупольському уїзді, а в Олександрівському уїзді – 2,2 корови. Також вони тримають коней, овець та свиней, дрібну худобу. Наводимо відповідні цифри в таблиці:

Таблиця 3.8

Кількість тварин на двір

Лісництво. Щоб надати уяву про характер єврейських лісонасаджень слід звернутися до доповіді Таврійсько-Катеринославської Губернії старшого лісничого ревізора Хлівинського, який за дорученням Управління в 1902 році робив огляд лісонасаджень: «Місцевість, де розташовані єврейські колонії зовсім відкрита і відрізняється всіма ознаками південно-східних степів, клімат надзвичайно сухий, дуже часті східні вітри висушують грунт, нерідко гублячи молоде листя і частину дерев, солончаки трапляються часто. За таких умов розводити рослинність надзвичайно важно тим паче многолітні трави ускладнюють згущення насаджень». Таким чином, з 1893 року в єврейських колоніях штучною посадкою лісів зайнято 65 десятин, фруктових садів всього 4 десятини. Плодові дерева купують в Азовському Лісництві по 10 копійок за 1 штуку. Ліси в єврейських колоніях ще доволі молоді – йдуть лише на паливо й дрібні вироби.

Ремісництво. Вихідці з промислових губерній, євреї принесли з собою ремісницькі промисли, на які був попит. З часом ремісництво ставало більше вигідним. За даними земської статистики майже третя частина господарств колоністів виділяє промислових робітників, а саме 29,7%. Середній відсоток по Олександрівському уїзді – 22%, а по Маріупольському – 37,2%.

Що ж стосується характеру ремісництва, то ремісники або відмовляються від землеробства або поєднують те і інше. Цифрові дані про промисли маємо в таблиці:

Таблиця 3.9

Зайнятість населення у промислах

Загальний економічний стан господарств євреїв-землеробів відобразився на зовнішньому вигляді колоній. За словами Хлівницького розвиток був дійсно вагомий: «Хто проїздив колоніями років 15-20 тому, а потім оглянув їх зараз, той був би вражений побаченим. В той час це були села на вигляд гірші від інших степових поселень, зараз же вони з ранньої весни і до пізньої осені втопають в зелені від насаджень, по вулицях та в палісадниках, а також в садах».

ВИСНОВКИ

В наведених даних ми намагалися висвітлити в загальних рисах статистику та динаміку економічного розвитку єврейських колоній Катеринославської губернії.

Нажаль, не варто шукати відповіді на питання, яке цікавило дослідників та ревізорів: «чи здатні до занять землеробством євреї, чи можуть з них утворитися справжні землевласники». Цим питанням займалися багато офіційних осіб, а також добровільно деякі дослідники. Ті. Хто були противниками даного питання по єврейським колоніям, то вони одразу виказували упереджене ставлення: на їхню думку євреї, за своїми національними якостями, по своїй натурі, не здатні до «шляхетного заняття землеробством». І на прикладі єврейських колоній вони намагалися довести свою думку.

До того ж, на це питання дає певну відповідь історія, яка знала євреїв, як землеробів. Якщо ж тут справа не в тих національних рисах євреїв, які утворились під впливом самостійного національного існування, а в рисах пізнішого походження, сформовані від впливом поганих умов життя, вигнаними державою, то питання вже стоїть зовсім по-іншому: підлягає вирішенню вже не значення національних рис, а взагалі впливу зовнішніх чинників на умови життя, на зайнятість людей, незалежно від їхньої національності, справа йде не про національні, а соціальні порядки.

Друге питання, це чи дійсно євреї займалися землеробством і чи не криється там якийсь обман. А відповідь на це питання доволі проста: адже землеробські колонії весь час існували за рахунок землеробства.

Які б питання не ставились, та які б відповіді не знаходили, даною роботою ми намагаємось дати уявлення про економічний стан та зовнішні загальні характеристики єврейських колоній та колоністів.

Факти говорять про те, що в єврейських колоніях жили звичайні люди, які займалися справою. Але якщо подивитися з іншого боку і бачити не те, що було, а те що могло б бути, тоді дійсно можна було б знайти багато недоліків: землеробська техніка застаріла, худоба без породи, недостатня кількість інвентарю. Але в порівнянні з середніми даними по Олександрівському уїзді та Маріупольському уїзді стан єврейських колоній кращий ніж середній: вигідне розташування угідь, використання добрив, витриманий сівооббіг, велика кількість рослин, перевага посівів ячменю над пшеницею. Також, дані про безземельних говорять на користь колоній, де є лише невелика кількість господарств, які не обробляють землю. Говорячи про оренду, знов таки, в колоніях вона більш поширена, аніж в середньому по уїздах. Освіта, яка б вона не була, набагато вища у євреїв, ніж по уїздам серед населення.

В чому євреї-колоністи позитивно відрізняються так це в особливому устрої адміністрації, яка опікає їх.

Землеробство для більшості євреїв-колоністів стало єдиним заняттям, до якого вони звикли і прилаштувалися настільки, що не знали інших занять. Але існувала певна частина населення колоній, яка намагалася «відірватися» від землеробства і поїхати до міста. Але це не є свідченням того, що всі колоністи мали неземлеробський характер. І якби прибрати слово «єврейський» та «євреї», то цифри не допомогли б розпізнати саме єврейські колонії, через те, що вони мало чим відрізняються від інших колоній та поселень, і не було особливих проявів, щоб виділити єврейських колоністів з усієї маси землеробського населення Катеринославської губернії.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте