Обґрунтування потреби в трудових, матеріальних та енергетичних ресурсах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

Чисельність робітників і службовців

Чисельність робітників визначають згідно з [1] та приймають за даними, які наведені у додатку Д.

У записці наводять таблицю з чисельністю робітників та окремо кількість службовців.

Приклад.

Таблиця – Чисельність робітників при однозмінній роботі заводу

Кінець таблиці

Службовці:

Начальник цеху – 1; механік – 1; інженер електрик – 1; диспетчер – 2; зав складом – 1; бухгалтер – 1; сторож – 3. Всього 10 чол.

Потреба в основних матеріалах

Потребу в основних матеріалах (броня для дробарок, металеві сита, стрічка для конвеєрів, мастильні матеріали) визначають згідно з [1] з коефіцієнтом 0,35 для однозмінного режиму роботи заводу і 0,70 – для двозмінного (додаток Е).

Дані про потребу в матеріалах наводять у відповідних таблицях.

Потреба в електроенергії

Необхідну кількість електроенергії визначають відповідно до прийнятої технологічної схеми роботи заводу. Джерелом електроенергії, як правило, є державні електромережі. Для пересувних заводів використовують пересувні електростанції, у цьому випадку необхідну потужність обчислюють за максимальним навантаженням споживачів.

Проектуючи електропостачання каменедробильного заводу, встановлюють кількість електроенергії, на основі якої визначають потрібну потужність пересувної електростанції або трансформаторної підстанції.

Потребу в електроенергії визначають потужністю електродвигунів механізмів, а також потребами для зовнішнього й внутрішнього освітлення. Потужності електродвигунів живильника, дробарок і грохотів приймають за паспортним даними. Потужності електродвигунів конвеєрів визначають залежно від продуктивності їх (Q_{год .} м/год), довжини конвеєра (L_к, м), швидкості транспортування матеріалу (и_Т м/с) та висоти підйому матеріалу (h_M, м).

, кВт (6.1)

N_е.д. – потужність електродвигуна, (к.с.);

е – коефіцієнт запасу на пуск (1,20);

r – КПД приводу, приймають рівним 0,85.

, к.с. (6.2)

де N ₁ – потужністьна холостий хід, к.с.

, (6.3)

N ₂ – потужністьна горизонтальне переміщення, к.с.

, (6.4)

N ₃ – потужністьна підйом на висоту h_м, к.с.

, (6.5)

К, К ₁, К ₀ – коефіцієнти, відповідно, К =1,2; К ₁=0,01; К ₀=45 при b_k =650 мм; К ₀=52 при b_k =800 мм.

Результати розрахунків зводять у таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 – Результати розрахунків потужності двигунів конвеєрів

Зведені дані про потужність, спожиту механізмами заводу наводять у табличній формі (табл. 6.2).

Необхідна потужність трансформатора (Р_потр), кВт:

, (6.6)

де k_{втр .} – коефіцієнт, який враховує втрати потужності, k_{втр .} = 0,80–0,95;

∑P_су – сумарна потужність силових установок взятого обладнання (табл. 6.2);

cosj – коефіцієнт потужності (0,75–0,85);

∑P_во – потужність внутрішнього освітлення, кВт;

∑P_зо – потужність зовнішнього освітлення, кВт.

Таблиця 6.2 – Дані про потужність, спожиту механізмами установки

Потрібна потужність внутрішнього освітлення, кВт

, (6.7)

де E_но – нормативна освітленість (табл. 6.3);

F_пл – площа освітлення, м² (див. розділ 7, табл. 7.3);

k_зн.о – коефіцієнт, що враховує зниження освітленості через забруднення ламп і освітлювальної арматури, k_зн.о = 1,3;

E_сер.ос. – середня питома горизонтальна освітленість при рівномірному розміщенні світильників по площі (табл. 6.4).

Таблиця 6.3 – Нормативна освітленість для приміщень

Таблиця 6.4 – Середня питома горизонтальна освітленість

За результатами розрахунків визначають P_во для кожного приміщення і підсумовуючи отримують значення ∑P_во. Напруга в електромережі – 220 В.

Виходячи з кількості і ступеня освітленості місць визначають потрібну потужність для забезпечення нормативного освітлення. Так, на освітлення території біля дробарок і грохотів, витрата потужності повинна складати до 2 Вт на один м² площі, для проходів і проїздів – до 3 Вт/м², на решті території заводу при середньому ступені освітленості – 0,5 Вт/м².

Визначають площу проходів та проїздів, яка складає половину площі, що займають комплекти обладнання:

, (6.8)

Площа решти території заводу:

(6.9)

де F_{заг.тер.} – загальна територія заводу, яку визначають після компонування обладнання і розрахунку параметрів генерального плану.

Потужність зовнішнього освітлення:

. (6.10)

Потреба у воді

Воду використовують на такі потреби: виробничі, господарські та пожежегасіння.

Витрата води на виробництво щебеню, л/с:

, (6.11)

де q – питома витрата води на виробництво щебеню 250 л/м³.

Витрата води на господарські потреби, л/с:

, (6.12)

де V_{пол.доб} – добова норма поливання території, 150 л на 100 м²;

F – площа території, що підлягає поливанню, м²;

– тривалість зміни, год.;

n_зм – кількість робочих змін на добу.

Витрата води на пожежегасіння становить 10 л/с при площі території заводу до 10 га.

Загальна витрата води складе, л/с:

. (6.13)

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН заводу

Основні положення

Генеральним планом називається горизонтальна проекція ділянки на якій розташоване запроектоване виробниче підприємство.

Генеральний план визначає положення на місцевості і взаємне розташування на виробничій площадці основних і допоміжних цехів, складів, енергетичних і транспортних споруд, всіх підземних, наземних і надземних комунікацій із врахуванням вимог технології, транспорту і планування. Базою технічних рішень по генеральному плану виробничого підприємства є технологія основного виробництва, склад основних і допоміжних цехів, потужність агрегатів, взаємний зв’язок цехів і агрегатів в процесі виробництва.

Мінімальна щільність забудови каменедробильних заводів повинна становити 27 %. При цьому до площі забудови відносять площі агрегатів, складів, будинків і споруд, автомобільних доріг, площадок і тротуарів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности