Суб’єкти референдного процесу в Україні.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 10Следующая ⇒

У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-ти років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду й характеру занять забороняється.
Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.
Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.
Підготовка і проведення референдумів здійснюються на демократичних засадах, відкрито і гласно.
Першою стадією проведення референдуму є його призначення. Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.
Підписні листи по акту передаються на зберігання у встановленому в законі порядку.
Центральна комісія забезпечує реєстрацію документів, підбиває загальні підсумки збору підписів в цілому по Україні, про що складається протокол.
Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референдного процесу – підготовка проведення референдуму.
Відповідно до Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми створюються структури і умови, необхідні для проведення референдуму: дільниці для голосувань, комісії по проведенню референдуму і списки учасників референдуму.
Найбільш відповідальну стадію референдуму становить голосування і визначення підсумків референдуму.
Проект Закону, рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.
Датою прийняття закону чи рішення вважається день проведення референдуму.
Тому будь-який результат (як позитивний, так і негативний) є рішенням самих громадян, їхнім волевиявленням.

Правові гарантії здійснення народовладдя.

Принцип демократизму суспільства полягає у належності влади народові та участі народу у здійсненні влади. Це взаємовідносини суспільства і держави. За Конституцією, влада в Україні належить безпосередньо її народу як першоджерелу влади і до того ж всьому народу, а не будь-якій його частині, оскільки народ України складають громадяни усіх національностей і об’єктивно – усіх соціальних груп. Відповідно до ст. 5 Конституції народ є єдиним джерелом влади в Україні.
Демократизм суспільства, суспільного ладу полягає також в участі народу у здійсненні влади: народ здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування (ст. 5). Основними формами безпосереднього здійснення влади народом, прямого народовладдя є, за Конституцією, вибори і референдуми (ст. 69), в яких мають право брати участь усі громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Тобто весь народ України має право брати участь у здійсненні політичної влади.

Поняття і форми представницької демократії.

За Конституцією основними принципами державного ладу є такі принципи: суверенності і незалежності держави, демократизму держави, соціальної і правової держави, унітарності (єдності, соборності) держави та республіканської форми правління.
Але головне в демократизмі держави – це забезпечення державою реального демократизму. Це досягається як конституційно визначеним порядком формування органів державної влади та інших інститутів держави, так і характером організації діяльності держави.
Виборним представницьким органом державної влади є лише один орган державної влади – Верховна Рада України.
Виборними представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні та міські ради. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, незалежно від порядку їх формування.
Органом державної влади, який уособлює представницьку демократію в Україні і є головним структурним елементом демократизму держави, визначена Верховна Рада. Лише вона має право представляти Український народ – громадян України всіх національностей – і виступати від його імені. Верховна Рада є єдиним, загальнонаціональним, колегіальним, постійно діючим органом законодавчої влади України.

Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

Вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням.народу шляхом таємного голосування щодо формуванням конституційне якісного' і кількісного складу представницьких органів державної впади та органів місцевого самоврядування. В сучасному політичному процесі вибори мають багатоманітне соціальне призначення, яке виражається через наступні суспільні функції: 1, вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету. легітимізації влади взагалі й конкретно того чи іншого представницького органу у межах його законодавчої компетенції; 2, вибори виступають водночас однією з форм здійснення права національного суверенітету. 3, через вибори як демократичну форму обрання представників народу забезпечується стабільність. поступовість і наступність існування влади; по-четверте, через вибори як форму відносно якісного відбору або своєрідного фільтру складу представницьких органів забезпечується основа для ефективного функціонування державного механізму та органів місцевого самоврядування: саме періодичні вибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, політиків: по-п'яте, вибори є одним із найважливіших способів формування і вираження суспільної думки.

Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.

У загальному вигляді вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної впади або місцевого самоврядування шляхом голосування. За умов демократичного суспільства вибори за своєю суттю - це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних і рівноправних людей для підтримки свого оптима­льного функціонування і постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись. За умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності - періодичне формування власних владних структур, які б задовольняли інтереси й прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний (або публічний) і політичний хар-р інституту виборів.

Види виборчих систем

Виборча система – це встановлений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Розрізняють такі види виборчих систем:- мажоритарну;- пропорційну;

- змішану.

При мажоритарній системі (системі більшості) депутатами стають ті кандидати від виборчого округу, які отримали передбачену законом більшість голосів, а всі інші кандидати вважаються необра-ними. Існують такі різновиди мажоритарної системи:- відносної більшості, при якій обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців;- абсолютної більшості, при якій для обрання кандидату необхідно зібрати більше половини голосів виборців і більше, ніж інші кандидати.

При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.

Інколи застосовують змішану виборчу систему, при якій частина депутатів обирається за мажоритарним принципом, а інша -за пропорційним.Для проведення виборів територія держави ділиться на певні територіальні одиниці – виборчі округи. Виборчі округи бувають:- одномандатні, від яких обирається тільки один депутат;- багатомандатні, від яких обираються два і більше депутатів.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры