Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення параметрів трансмісії автомобіляСодержание книги
Поиск на нашем сайте Передавальне число головної передачі перевіряють з умови забезпеченя заданої максимальної швидкості Vmax руху автомобіля на вищій ступені коробки передач при встановленому значенні nvmax за формулою:
rк - радіус колеса, в м; iкв - передавальне число коробки передач (КП) на вищій ступені; iд - передавальне число вищої ступені додаткової передачі (роздавальна коробка, демультіплікатор); is – коефіцієнт ковзання гідротрансформатора. Якщо в гідротрансформаторі передбачено блокування, а також у випадку вживання трансмісії механічного типу, коли гідротрансформатор відсутній, is= 1. На вищому швидкісному режимі is = 0,97… 0,98. Якщо в трансмісії автомобіля не передбачена прискорювальна передача, то вищою є пряма передача, а iкв = 1. За наявності прискорювальної передачі приймають iкв = 0,75…0,85. Передавальне число вищої ступені додаткової передачі вибирають у межах iд= 1,0…1,5 [2]. Чисельний розрахунок: rк=0.46 м, iкв=1,iд=0,is=1,Vmax=90 км/год = 25м/ с, nvmax= 2200 хв-1
Приймаємо Передавальне число КП на першій передачі визначається з умови можливості подолання автомобілем при рівномірному русі заданного максимального дорожнього опору ψmax. Згідно з рівнянням балансу автомобіля, передавальне число КП на першій передачі визначають за формулою:
де Мemax – максимальний крутний момент двигуна, Н·м;
Чисельне значення: ηТ= 0,84, Ма= 30140 кг,
Отримане передавальне число iкi, необхідно перевірити по умові забезпечення зчеплення провідних коліс з дорогою. Максимально можливе передавальне число коробки на першій передачі по умові зчеплення провідних коліс визначаємо за формулою:
mp2 – коефіцієнт зміни нормальних реакцій на ведучих (задніх) колесах автомобіля (при розгоні mp2max = 1,15…1,20); М2 = (Ma·a)/La – маса, що приходиться на задні ведучі колеса автомобіля в статичному положенні; М2=(11160·4480)/5280=9469,10 кг; La = (а + b) - колісна база автомобіля; а, b - відстані від центра мас автомобіля до переднього або заднього мостів відповідно. Якщо проектується автомобіль зі всіма ведучими колесами, то mpmax = 1, а G2 = Gа. Можливість руху автомобіля на дорогах з прийнятим коефіцієнтом зчеплення буде забезпечена за умови дотриманні нерівності iφ ≥ iк1. Чисельний розрахунок:
Отже умова виконується. Визначення передавальних чисел проміжних ступеней коробки передач здійснюємо за формулою:
де m - порядковий номер передачі, n - кількість передач коробки (не рахуючи передачі заднього ходу) n=8; Ікв - передавальне число КП вищої ступені, приймаємо Ікв=1.
Друга передача:
Третя передача:
Четверта передача:
П’ята передача:
Шоста передача:
Сьома передача:
Восьма передача:
Задній хід:
Метод силового балансу Тягова сила Рк на ведучих колесах автомобіляпри йогорусі витрачається на долання сил опору руху, а рівняння силового балансу в такому випадку має вигляд: Рк = Рf ± Рα +Рw ± де
Швидкість руху автомобіля визначають за наступною формулою:
Для прийнятих частот обертання колінчастого вала двигуна і прийнятих передавальних чисел коробки передач проводимо розрахунки можливих швидкостей автомобіля. Результати розрахунку зводимо в таблицю 3.4. Таблиця 3.4 – Результати розрахунку можливих швидкостей автомобіля
Силу опору повітряного середовища Pwвизначаємо за формулою:
де Кв = 0,5Сx∙ρ – коефіцієнт опору повітря, Н·с2/м4; для вантажних 0,6…0,7 Н·с2/м4;
– густина повітря; добуток Кв ∙F називають фактором обтічності; V – максимальна швидкість автомобіля (м/с); площа F визначена в 2 розділі: Кв приймаємо з таблиці 3.5 рівним 0,6. Таблиця 3.5 – Орієнтовні значення коефіцієнта сил опору повітряного середовища
Результати розрахунку зводимо в таблицю 3.6 Таблиця 3.6 – Результати розрахунку сил опору повітря
де Ме–крутний момент на валу колінчастого вала двигуна; ІТі– передавальне число трансмісії на і -тій передачі; ƞт – коефіцієнт корисної дії трансмісії; rд – динамічний радіус колеса rд=0.46 м. Значення передавальних чисел для певної передачі коробки передач, а також значення М е беремо з таблиці для побудови зовнішньої характеристики двигуна. Результати розрахунку зводимо в таблицю 3.7 Таблиця 3.7 – Результати розрахунку сили тяги автомобіля
Для побудови тягової діаграми використовуємо залишкову силу тяги Рa, яка дорівнює різниці між силою тяги Рк та Рw, тобто Рa = Рк–Рw
Тягова характеристика, побудована по методу А.Н. Островцева, представляє собою графіки залежостей сили тяги Рт = f(V) і вільної сили Рс = Рт - Рв = f(V), де Рв – сила опору повітря. Крім того, в характеристиці представлені залежності Рд = f(ψ) – сили опору дороги від коефіцієнта дорожного опору при різних навантаженнях автомобіля і Рсц = f(φ) - максимальної, за умовами зчеплення ведучих коліс з дорогою, сили тяги від коефіцієнта зчеплення, також при різному завантаженні автомобіля. Графік силового балансу автомобіля будується для всіх передач. Ліву частину графіка будують, використовуючи залежність: Рд = ψ (М0 +Мх)g ∙ 10-3, кН; Праву частину графіка будують, використовуючи залежність: Рсц = φ Мсц g ∙ 10-3, кН де М0 – власна маса автомобіля, кг; Мх– дійсна маса завантаження автомобіля, кг; φ – коефіцієнт зчеплення (приймаю φ = 0,5). Для інших станів завантаження наближено приймають, що зчіпна маса пропорційна загальній масі автомобіля, тобто: Мсц = М20 + кG Мx, де М20 – власна маса автомобіля, що приходиться на ведучі колеса; кG – коефіцієнт завантаження (кG = 0; 0,25; 05; 0,75; 1,0).
4.1 Метод динамічної характеристики Динамічна характеристика будується на основі тягової характеристики автомобіля. Вона є графіком залежності динамічного фактора D від швидкості руху автомобіля V на всіх передачах. Величину динамічного фактора визначають за формулою:
де Ра = РТ – Рw – залишкова (вільна) сила тяги, котра може бути використана на подолання сил опору дороги та розгону автомобіля. Беручи до уваги рівняння тягового балансу автомобіля і припускаючи cosб =1,а sinб =0, вираз для динамічного фактора можна записати так: D= При усталеному русі автомобіля D = Для побудови динамічної характеристики автомобіля, використовуємо дані таблиці 4.1 і складаємо таблицю 4.2. Таблица 4.1 – Показники для побудови динамічної характеристики автомобіля
Продовження таблиці 4.1
Щоб не перераховувати при кожній зміні навантаження величину динамічного фактора, динамічну характеристику доповнюють номограмою завантажень. З цією метою вісь абсцис динамічної характеристики продовжують вліво і наносять на ній шкалу навантажень Н %. З нульової точки шкали завантажень будують вісь ординат і наносять на ній шкалу динамічного фактора D0 для не завантаженого автомобіля. Величину масштабу «а0» в мм для шкали «D0» знаходять із співвідношення:
де а - масштаб шкали динамічного фактора D для повністю завантаженого автомобіля, мм. Рівнозначні ділення шкал D і Dо сполучаємо між собою прямими лініями і отримуємо номограму завантажень.
Рисунок 4.1 – Динамічна характеристика автомобіля 1,2,3,4,5,6,7,8 ‒ передачі КПП відповідно
Значення динамічних факторів по зчепленню завантаженого Dφ, і не завантаженого автомобіля Dоφ при різних значеннях коефіцієнта зчеплення визначаємо за формулами:
і відкладаємо, відповідно, по осях D і D0 у тому ж масштабі. Значення Dφ і D0φ, обчислені для однакових коефіцієнтів зчеплення φ сполучають між собою прямими пунктирними лініями. Над кожною пунктирною лінією вказують значення коефіцієнта зчеплення. Динамічна характеристика, доповнена номограмою навантажень і графіком контролю буксування, називається динамічним паспортом автомобіля. Динамічний паспорт наведено на рисунку 4.3. За допомогою динамічного паспорта автомобіля, можна встановити обмеження, які накладаються на його рух я зчепленням коліс з дорогою. При необхідності визначення мінімального значення коефіцієнта зчеплення ц при заданих навантаженні і швидкості. По заданих Н і Va і похилих штрихових лініях знаходять Dц.
Рисунок 4.2 – Динамічний паспорт автомобіля 1,2,3,4,5,6,7,8 ‒ передачі КПП відповідно
?.Показниками динамічності автомобіля при нерівномірному русі є прискорення (сповільнення), час і шлях розгону (гальмування) автомобіля в певному інтервалі зміни швидкості. Нерівномірний рух може бути прискореним або сповільненим. Величини прискорень, що розвиваються автомобілем на різних передачах, визначають заформулою:
де
δ – коефіцієнт, що враховує інерцію обертових мас, який визначають за емпіричною формулою: Орієнтовні значення максимальних прискорень (у м/с2) при розгоні автомобіля з максимальною інтенсивністю складають: для легкових автомобілів –2,0...2,5 на першій і 0,8 … 1,2 – на вищій передачах; для вантажних автомобілів відповідно – 1,7 … 2,0 і 0,25 … 0,5; для автобусів – 1,8 … 2,3 і 0,4 … 0,8. Найчастіше прискорення визначають для руху автомобіля по дорозі з коефіцієнтом опору
У зв’язку з останнім зауваженням для визначення прискорень можна користуватися формулою:
j =dV/ dt = 9,81∙(D – 0,04) / (1 + σ1∙І2к + σ2), м/с2.
Таблиця 4.2 – Параметри руху автомобіля при розгоні
Продовження таблиці 4.2
При побудові графіків, представлених на рисунку 3.3 значення V і D переносять з таблиці 4.1. Для швидкостей V < 30 км/год залежність втрат на опір дороги від швидкості автомобіля можна не враховувати.
Рисунок 4.3 – Графік прискорень автомобіля 1,2,3,4,5,6,7,8 ‒ передачі КПП відповідно
Час tр і шлях Sр розгону автомобіля визначають графоаналітичним способом. З цією метою криві прискорень розбивають на інтервали і вважають, що в кожному інтервалі зміни швидкості автомобіля відбувається з постійним прискоренням jср, величину якого визначають за формулою: Jср = 0,5 (jп + jк), де jп і jк – прискорення на початку і в кінці інтервалу зміни швидкостей. Для більшої точності розрахунку інтервали швидкості ∆V беруть рівними 2 … 3 км/год. на 1-ой передачі, 5 … 10 км/год. на проміжних передачах і 10…15 км/год. – на вищій передачі. Визначивши величину середнього прискорення jср знаходять час розгону tр автомобіля при зміні швидкості його руху від Vп до Vк:
де Vп і Vк – швидкості на початку і в кінці інтервалів зміни швидкості. Тоді, загальний час розгону від мінімально стійкої Vmin до кінцевої Vmax швидкості буде дорівнювати: tр = ∆t1 + ∆t2 +...+ ∆tп. По значеннях tр, що обчислюються для різних швидкостей, будують криву часу розгону (наведено нижче), починаючи з Vmin, для якої t = 0. Для швидкості V1 відкладають значення ∆t1, для швидкості V2 –значення (∆t1 + ∆t2) і так далі.
При розрахунку шляху розгону Sр приблизно вважають, що в кожному інтервалі зміни швидкості автомобіль рухається рівномірно з середньою швидкістю:
При цьому припущенні приріст ∆Sі шляху розгону в інтервалі швидкостей від Vп до Vк визначають за формулою:
Тоді, загальний шлях розгону Sр від мінімально стійкої Vmin до кінцевої Vmax швидкості буде дорівнювати: Sp = ΔS1 + ΔS2 +...+ ΔSn. Залежність шляху розгону від швидкості будують для тих же інтервалів зміни швидкості, що і криву часу розгону і в тій же послідовності. Для побудови вказаних вище графіків складаю таблицю 4.4.
Таблиця 4.3 – Визначення часу і шляху розгону автомобіля
Показники динамічності автомобіля при гальмуванні розраховують, розв’язуючи рівняння руху автомобіля. При різних значеннях зчеплення з дорогою передніх і задніх коліс автомобіля, зупиночний шлях Sо в м визначають з врахуванням коефіцієнта ефективності гальмування за формулою:
де Vо – початкова швидкість гальмування, км/год; tсум = (tр + tпр) – сумарний час реакції водія tр і спрацьовування гальмівного приводу tпр, с;
кэ - коефіцієнт ефективності гальмування;
Для побудови залежності шляху до зупинки Sо від початкової швидкості гальмування Vо задаються декількома (не менше ніж шістьма) значеннями швидкості в діапазоні від V0 = 0 до V0 = Vmax і по отриманих результатах будують графік S0 = f(V0). Розрахунок ведуть при де Vо – початкова швидкість гальмування, км/год; tсум = (tр + tпр) – сумарний час реакції водія tр і спрацьовування гальмівного приводу tпр, с; кэ - коефіцієнт ефективності гальмування;
Час спрацьовування гальмівного приводу і час реакції водія залежать, головним чином, від конструкції гальмівного приводу і кваліфікації водія. У розрахунках приймають: для автомобіля з гідравлічним приводом – tсум = 1,2с; для автомобіля з пневматичним приводом – tсум =1,6 с. Коефіцієнт ефективності гальмування показує, у скільки разів дійсне уповільнення автомобіля нижче максимально можливого на даній дорозі. У розрахунках приймають: кэ= 1,2 для легкових автомобілів і кэ= 1,3…1,4 – для вантажних автомобілів і автобусів. Залежності часу, шляху розгону і гальмового шляху автомобіля від швидкості будуємо на одному графіку, який наведено на рис.4.4.
Рисунок 4.4 – Залежність від швидкості руху автомобіля часу, шляху разгону та шляху гальмування.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 663; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.009 с.) |