Класифікація політ партій в ЗК

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 16Следующая ⇒

Багатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп.

Партії можна класифікувати за різ.критеріями:

· за соціально-політич.суттю:

1. революційні;

2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування);

3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет);

4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми);

5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би);

6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань);

7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві).

· За місцем і роллю партій в парт.с-мі:

1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня);

2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою);

3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції);

4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви);

5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою).

· За місцем в політ.спектрі с-ва:

1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують);

2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії);

3. право радикальні.

· За організаційною стр-рою:

1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги);

2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань);

3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній);

4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру);

5. партії з формально визначиними принципами членства;

6. партії з вільним членством.

· За видом парт.керівництва:

1. партії з колектив.кер-вом;

2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера;

3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом;

4. партії з консенсуальним кер-вом.

· За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.:

1. правлячі; 2. опозиційні.

· За масштабом д-сті:

1. загально національні; 2. регіональні

Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру).

Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..)

Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти.

Світова практика знає декілька сп-бів утворення партій, залежно від цього зарубіжні країни можна поділити на три групи:

1) де порядок утв-ня партій взагалі не врегульований п-вом (партія вваж.утв.вже в силу проголош.себе такою – Великобрит., Австралія, Нова Зеландія);

2) де з-во не вимаг.формал.реєстрації партій в якому-небудь держ.ор-ні – орг-ція набуває статусу партії після пред’явлення в компет.ор-ни певних д-тів (Австрія);

3) де вимаг.обов.реєстрація партій.

В деяких кр-нах Східно-європейських заборонено утворення партій та їх осередків за місцем роботи, оск.був приклад з комуністи.тоталітарним режимом, коли керівники, які були в номенклатурі парт.комітетів повністю контр.повед.працівників з партійної точки зору, і будь-яка непокора могла мати наслідком звільненя з роботи і т.д. В кр-нах заходу такої проблеми не існувало.

Партійні системи в ЗК.

Партійні системи – це с-ма взаємовідносин політ.партій між собою, з д-вою та ін.елементами політ.с-ми та гром-нами.

Специфіка парт.систем визначається к-стю політ.партій, які існ.і вплив.на функ-ня інс-тів держ.вл.

Однією з перших з’явилася традиційна буржуазно-демократична партійна с-ма, яка сформувалася у Зх.Європі і в Пн.Америці в к.19 ст. Принципами її д-сті є наступні положення:

- в с-ві йде легал.б-ба за вл.;

- вл.здійс.партія чи група партій, які забезпечили собі підтримку парламентської більшості;

- постійно існ.легальна опозиція;

- між об’єднаннями всередині парт.с-ми існ.згода відносного дотримання встановлених «правил гри».

В 20 ст.в Європі в рез-ті краху дем.і авторитарних сис-м з’явилася соціалістична парт.с-ма, яка хар-зується наступними параметрами:

- в д-ві діє як пр-ло одна правляча партія (в рідких випадках можуть існувати декілька «союзних» політичних партій, при безумовній гегемонії правлячої комуністи.партії);

- партія керує д-вою на всіх рівнях управлінського апарату.

Авторитарна парт.с-ма:

- домінуючим фактором виступає д-ва, а не партія, при цьому допуск.існ-ня декількох партій.

Ін.типологія партій заснована на кількіс.критерії:

1. багатопартійна с-ма у виб.б-бі бер.уч.більше двох партій і всі вони можуть брати уч.у формуванні уряду (Італія, Бельгія, Данія...), тому в цих кр-нах за рез-тами парл.виборів утв.коаліційний уряд з предс-ків 3-4-5 партій.

Багатопартійність – це сп-б формув-ня політ.структур, покликаний виражати і захищати інтереси певних верств нас. Велика к-сть партій не завжди тотожна поняттю багатопартійності, партії повинні складати частину с-ва, повинен бути складений мех.-зм прав.регул-ня відносин між партіями, який забезпечує можл-сть чергування правлячих пратій в рез-ті виборів. Багатопартійність робить політику партій більш відкритою, так як включає мех.-зми між парт.конкуренції.

Серед причин багатопартійності можна назвати:

- існ-ня суч.с-ва із складною соц.стр-рою і диференціацією;

- неоднорідність ідеології, с-ми домінуючих соц/політик.цінностей;

- наявність розвинутих традицій політ.плюралізму.

Існують такі види багатопартійних систем:

1) без домінуючої партії (в б-бі за владу бер.уч.приблизно рівні за силами противники, у жодної партії немає шансів добитися більшості, тому при формуванні уряду неминучі союзи та угоди, таке може затягнутися на довгий час і забезпечити стабільність такого уряду досить складно);

2) з домінуючою партією (така партія контролює парламентську більшість і формує уряд, напр..в Японії до 1993 року 38 років домінувала Ліберально-демократична партія);

3) блокові (набувають своєрідності під час виборчих кампаній, коли має місце різка поляризація політ.сил, які групуються в два протилежні табори)

2. С-ма фіксованої з-ном кількості партій – має місце в кр-нах, які розв-ся, щоб забезпечити пріоритет складеній парт.еліти та раціоналізувати роботу парл-нту та уряду в умовах сильної різноманітності соц.інтересів.

3. Двопартійні с- ми – реально претендують на вл.і почергово формують уряд лише дві партії, хоча в наявності є більше партій. Одна партія править, інша критикує в опозиції та в рез-ті виборів міняються місцями (Великобританія). Ця сис-ма гарантує стабільність уряду і ефективність виконавчої влади, так як однопартійний уряд звільнений від нестійких коаліційних угод

4. Однопарт. с-ми – хар.для кр-н з недемократич.режимами, де легальний статус і п-во формувати уряд належ.одній, фактично державній партії, що прийшла до вл.революц.шляхом (Куба, КНР). Відбувається зрощення держ.і парт.апарату та бюджету, що більше посилює позиції домінуючої партії, вводиться офіційна ідеологія, виключається свобода думки – ці та ін.фактори приводять до диктаторського режиму

В двох десятках заруб.кр-н політ.партії відсутні – це переваж.феодально-монархічні д-ви (Саудівська Аравія, ОАЕ) д-ви в яких партії заборонені (Гвінея, Йорданія).

Реглмаентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в ЗК,

Політ.партія – це найбільш активна і організована частина соц.групи, об’єднана загальними цілями, інтересами та ідеалами, яка бореться за владу чи за участь у здійс-ні влади шляхом впливу на формування заг.волі гром-н, участь у виборах і д-сті ор-нів держ.вл.і місц.самовр-ня.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману