Принципова схема і особливості формування регіонального водного кадастру

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

Регіональний водний кадастр є частиною єдиного державного фонду даних про об'єкти, землі водного фонду, водні ресурси, їх використання, а також про водокористувачів. Він включає дані обліку водних об'єктів і вод за режимом, кількісними і якісними показниками, дані обліку використання вод та відомості про гідроекологічний стан водних об'єктів. В основу його ведення покладений принцип єдності вод.

Регіональний водний кадастр повинен створюватись на існуючий інформаційній основі Державного водного кадастру з урахуванням його ієрархічної структури.

Державний водний кадастр (ДВК) створений за спеціалізованою автоматизованою системою і включає дані державного обліку поверх­невих і підземних вод та державного обліку водокористування. Які систематизуються за водними об'єктами та їх ділянками, водозбірними басейнами річок та морів, басейнами підземних вод. водогосподарсь­кими ділянками, адміністративно- територіальними одиницями, галузями і в цілому в Україні.

У регіональному водному кадастрі вмішується інформація про водні об'єкти і землі водного фонду, сумарні ресурси поверхневих і підземних вод. характер і ступінь їх використання.

Джерелами інформації для формування регіонального водного кадастру служать:

• стаціонарна мережа спостережень за режимом річок, каналів, озер, лиманів, водосховищ Комітету України з питань гідро­метеорології, Комітету по водному господарству, інших відомств;

• матеріали паспортизації річок;

• режимі спостережень за режимом підземних вод Комітету України з питань геології та використання надр;

• державної служби спостережень за забрудненням природного середовища та санітарно-гігієнічним станом водних об'єктів;

• дані господарських суб'єктів про використання вод;

• матеріали наукових і інших установ з питань оцінки регла­ментування водокористування і впливу антропогенних факторів на водоресурсний потенціал.

Регіональний водний кадастр за термінами поновлення інформації можна розділити на три частини. Перша, утворює територіальні довідники про об'єкти і землі водного фонду і їх використання, що вміщують табличний і картографічний матеріал, опис гідроекологічного стану водних об'єктів, запасів підземних вод, оцінки експлуатаційних ресурсів вод, карти, що характеризують антропогенне навантаження на водоресурсний потенціал і екологічний ризик. Такі довідники поновлюються один раз у 5-10 років. Друга частина - це щорічно поновлюванні табличні довідкові відомості про водні ресурси, їх якості і використання, в яких враховується менша кількість кадастрових показників. Нарешті, доцільно включити в регіональний водний кадастр моніторинговий розділу, в якому наводиться часова динаміка (багаторічні характеристики) найбільш інформативних показників індикаторів стану об'єктів водного фонду для оперативного управління і контролю.

Склад параметрів і показників, що включаються в регіональний водний кадастр і ступінь їх деталізації повинні встановлюватись на основі відповідного еколого-економічного обгрунтування. Що полягає у співставленні ефекту від оптимального управління водним госпо­дарством на принципах екологічно-збалансованого розвитку з витратами, пов'язаними з інформаційним забезпеченням такого управління. Вданий час таке обгрунтування відсутнє як у зв'язку із складністю обчислення ефекту і витрат, так і за недостатністю необхідних вихідних даних. Тому обгрунтування складу показників. Які включаються в кадастр слід розглядати як безперервний процес. Що удосконалюється з нако­пиченням досвіду регіональних кадастрових робіт.

На першому етапі доцільно розділити всю сукупність кадастрових показників на дві групи:

· загальних (обов'язкових) показників (що характеризують водні ресурси, об'єкти і землі водного фонду в загальному вигляді), необхідних для управління водокористування на державному рівні;

· спеціальних (додаткових) показників (специфічних для водних ресурсів, об'єктів і земель водного фонду та їх використання у кожному регіоні, виходячи з місцевих особливостей і завдань по управлінню водокористуванням).

Інформація регіонального водного кадастру повинна бути представ­лена у вигляді картографічних матеріалів, таблиць та описів на електрон­них і паперових носіях та уніфікована за мірилами карт, стандартами по збору даних, видам класифікацій, вимогами до режимів користування і методології соціально-економічної оцінки.

Виходячи з функцій, що виконують регіональні кадастри природних ресурсів, структуру водного кадастру можна уявити у вигляді наступних логічних частин:

· блок адресно-правовий, вміщує інформацію про просторову структуру і розміщення водних об'єктів, земель водного фонду, водні ресурси, їх належність і суб'єкти володіння, розпорядження і користування;

· блок кількісної та якісної оцінки, який об'єднує бази даних по окремих об'єктах і ресурсах. Облік об'єктів і ресурсів здійснюється за басейновим принципом, за класифікаційними одиницями прийнятими Водним кодексом України, з підвищенням рівня обліку кваліфікаційні одиниці укрупнюються у відповідності із задачами по регіональному управлінню водокористування, охороною та відтворенням водних ресурсів:

· блок оцінки використання стану водоресурсного потенціалу та можливих загроз від шкідливої дії вод. що відображає динаміку гідро екологічної ситуації на території певного регіону і басейні в цілому, її зв'язок з освоєнням і використанням водних ресурсів, а також кількісні і якісні параметри стану водоресурсного і потенціалу (еколого-економічна оцінка використання водних ресурсів).

Економічна оцінка вміщує показники, які відображають місце і роль водних ресурсів в системи виробничої діяльності, ефективність водокористування, що базою для визначення платежів за використання водних ресурсів; зведений блок соціально-економічної оцінки водоресурсного потенціалу регіону з критеріями вибору варіантів його використання і формування сценаріїв розвитку гідроекологічної ситуації в залежності від вибраних варіантів.

Оскільки інформація про водні об'єкти, землі водного фонду і водні ресурси повинна бути адаптована на басейновому рівні для прийняття управлінських рішень регіональними органами влади і управління, необхідний блок оформлення вихідної інформації у вигляді затверджених регламентуючих документів.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры