Ознайомтеся зі зразком доручення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 17Следующая ⇒

2. Розписка.

Розписка - це письмове підтвердження передачі й отримання певних матеріальних цінностей і документів.

Ознайомтеся зі зразком розписки

Розписка

Я, староста групи № 12 бухгалтерського обліку Стороженко Олег Максимович, одержав від завідуючого кабінетом технічних засобів Ващенко Олени Володимирівни для самостійної роботи групи п'ять (5) комп'ютерів, тринадцять (13) калькуляторів. Підстава: наказ директора технікуму від 16.05.13 р. №07.

18.06.13 р. Підпис

Розписка

Я, Гавриленко Максим Антонович, паспорт №____ „

серія _______. адреса: Київ-22, вул. Лесі Українки, 6/2,

отримав від Гончар Галини Петрівни гроші в сумі дев'ятсот шістдесят чотири (964) гривні в позику без процентів. Зобов'язуюся дану суму повернути до 20.05.13 року.

04.03.13 р. Підпис

Підпис Гавриленка Максима Антоновича засвідчую.

Нотаріус

нотаріальної контори № 2 Підпис

Виконання вправ.

Вправа 1. Напишіть доручення старості на отримання стипендії в касі Приват-Банку за березень 2013 року.

Вправа 2. Напишіть розписку.

4. Контрольні запитання.

1. Що таке документ?

2. Які основні вимоги до оформлення тексту документа?

3. Назвіть види документів.

4. Де і коли в повсякденному житті вам знадобиться вміння складати доручення, розписку?

Література

Погиба Л.Г. Грибіниченко Т.О. Складання ділових паперів. Практикум. – К.: Либідь, 2004.

Тема. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів. Основні орфограми в коренях, префіксах, суфіксах.

План

1. Правопис префіксів.*

2. Правопис суфіксів.*

3. Виконання вправ.**

4. Контрольні запитання.

Правопис префіксів.

1. З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с -: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схил. Перед усіма иншими приголосними пишемо з - (иноді із -): зба́вити, звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти.

Префікс з - виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумо́вити; зга́слий, з’є́днувати, з’їзд, зма́зати, знадли́вий і под.У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібга́ти, зігну́ти, зідра́ти, зізна́тися, зіпсува́тися, зіста́вити,

2. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ин. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраї́й, безкори́сливий, відкриття́, ві́дстань, міжконтинента́льний, міжпланетний.

3. ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід розрізняти префікси пре - і при -: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прега́рний, презавзя́тий, прекра́сний, прему́дрий, прекра́сно, препога́но; префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибі́гти, прибудувати.

Крім того, префікс пре- виступає у словах прези́рливий, прези́рство й у словах старослов’янського походження: преосвяще́нний, преподо́бний, престо́л; префікс при - вживаємо в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний.

Префікс прі - вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.

4. АРХІ-. У всіх іменниках і прикметниках вживаємо префікс архі -: архідия́кон, архієпи́скоп, архієре́й, архімільйоне́р, архіреакціоне́р, архіважли́вий, архіскладний.

Правопис суфіксів.

1. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з и: брати́к, ву́злик, передови́к; гірни́к, кулеме́тник; газівни́к, працівни́к; хло́пчик, пра́порщик.

2. Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріял або продукт праці, пишемо тільки з и: ва́риво, до́бриво, ку́риво, ме́ливо, мере́живо, мі́сиво, моро́зиво, па́ливо, пе́чиво, пря́диво, але марево.

3. У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: постача́льник, уболіва́льник, фрезерува́льник; волочи́льник, масти́льник; полі́льник, відповіда́льність, генія́льність.

4. Кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель завжди м’який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: кова́ль, скрипа́ль; ве́летень, в’я́зень; украї́нець, мовозна́вець, перемо́жець; зда́тність, сві́жість; вихова́тель, люби́тель.

5. Суфікси -инн-(я), -інн-(я), -анн-(я) [-янн-(я)] пишемо з двома н.

Суфікс - инн-(я) вживаний в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобови́ння, гарбузи́ння, картопли́ння, павути́ння; але камі́ння, корі́ння, насі́ння (від ка́мінь, ко́рінь, насі́яти).

Суфікс -інн-(я) мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосними основи и та і: горі́ти — горі́ння, носи́ти — носі́ння, ходи́ти — ході́ння, шаруді́ти — шаруді́ння.

Суфікс -анн-(я) [-яння-(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гука́ти — гука́ння, гуля́ти — гуля́ння, зроста́ти — зроста́ння, сприя́ти — сприя́ння.

Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: зве́рнення, напру́ження, підне́сення, удоскона́лення.

6. Суфікс -ен-(я) [-єн-(я)] вживаємо в іменниках середнього роду на позначення живих істот: вовченя́, гусеня́, чаєня́.

7. Суфікси зменшено-пестливих слів – ечок [-єчок], -ечк-(а) [-єчк-(а)], -ечк-(о) [-єчк-(о)] не слід змішувати із суфіксами -ичок, -ичк-(а): останні бувають тільки в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): во́гничок, ко́шичок, ву́личка, па́личка. В инших випадках уживаємо суфікси з е (є): верше́чок, міше́чок, крає́чок; ді́жечка, копієчка.

8. Слід відрізняти суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] від суфікса -еньк-(о) [-єньк-(о)]: суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] вживаємо здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Гордіє́нко, Кра́вченко, зрідка — у загальних назвах: безба́тченко, ковале́нко; суфікс - еньк-(о, а) [-єньк-(о)] вживаємо для творення пестливих назв: ба́тенько, кониче́нько, се́рде́нько.

9. За допомогою суфіксів -иськ-(о) [їськ-(о)], -ищ-(е) [їщ-(е)] утворюють слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишемо и, після голосного — ї: гної́сько, дівчи́сько, хлопчи́сько; вогнище.

10. Для творення чоловічих імен по батькові вживаємо тільки суфікс -ович: Васи́льович, До́рошович, І́горьович, Мики́тович, Олексі́йович, Ю́рійович, Ла́зарьович. Для творення жіночих імен по батькові вживаємо суфікс -івн-(а), від імен на - й — -ївн-(а): Бори́сівна, Васи́лівна; Горді́ївна, Сергі́ївна, Юрі́ївна.

Виконання вправ.

Вправа 1. Утворіть від поданих лексем словотвірні ланцюжки слів із тим самим коренем, але з різними суфіксами, поясніть стилістичне навантаження їх.

Вітер, сонце, друг, дитина.

Вправа 2. Прочитайте фрагмент вірша. Випишіть слова, які мають стилістично забарвлені суфікси, визначте, якого стилістичного забарвлення вони надають і словам, і тексту. Чому слова саме з такими морфемами вжито в поезії для дітей?

Хто так плаче жалібненько за вікном?

То до нас прийшов маленький гном.

Стукати у двері він стидається,

І за кущиком біднесенький ховається.

Моя Таня вигляне в віконечко,

Усміхнеться їй ласкаве сонечко,

Гарна киця чемно замуркоче

І залізти через шибку схоче.

Таня забавки на лавку повиносить

І побавитися гномика попросить.

Він розкаже їй найкращу казку

І у гості прийде вже на Пасху.

Разом підуть пасху посвятити,

І свячену воду будуть пити...

Вправа 3. Перепишіть речення. Підкресліть префікси, які виконують стилістичні функції, визначте, які саме.

Народ - як шукач золота, він вбирає, зберігає й несе, шукаючи протягом багатьох століть, тільки найцінніше, найгеніальніше. Мені здається, друже, що голови навіть наймудріших людей тупіють, коли вони зберуться разом, і що там, де найбільше мудреців, найменше мудрості (Ш.Монтеск'є). Уміння відчувати добро - то найвища людська мудрість (В.Сухомлинський). Не багатьом відомі уми, що загинули від перепрацювання, у більшій мірі вони іржавіють від невикористання (К.Боуві).

4. Контрольні запитання.

1.Назвіть правила написання префіксів в українській мові.

2. Назвіть правила написання суфіксів в укрукраїнській мові.

Література

1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,2002

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994

Тема. Сприйняття чужого мовлення. Відтворення готового тексту. Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух.

План

1. Конспект. Порядок складання конспекту та його види *

2. Основні вимоги до скорочення слів.*

3. Виконання вправ.***

4. Контрольні запитання.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?