Показники фінансово-економічного стану підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Вихідні дані в таблиці 2.

Таблиця 2

Вихідні данні до таблиці 1 (форма №1)

Таблиця 3

Вихідні дані до таблиці 1 (форма 2*)

Тема 11. Спеціалізація та формування цін в умовах агропромислової інтеграції

Завдання для виконання

1. Визначити виробничий напрям та рівень спеціалізації підприємства.

2. На основні приведених в таблиці 3 вихідних даних:

а) розрахувати в сфері агробізнесу по вирощуванню, переробці та реалізації яловичини ціни, які б забезпечували рівновеликий прибуток на авансований капітал;

б) розрахувати та зробити аналіз показників прибутковості по сферах агробізнесу.

Методика виконання завдання

Процес спеціалізації виробництва відбувається безперервно. Проте підприємства істотно відрізняються часткою всіх товарних галузей і виражається коефіцієнтом спеціалізації Кс:

Кс= 100/∑рі(2і- 1)

де рі- питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %

і – порядковий номер галузі у ранжируваному ряду побудованому за спадаючою ознакою: перше місце присвоюють галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою.

За коефіцієнтом спеціалізації судять по рівень спеціалізації підприємства. Підприємства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,2, з середнім – 0,21 до 0,40, з високим – від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,6 мають підприємства з поглибленою спеціалізацією.

Диверсифікація, як і спеціалізація, є однією із суспільних форм організації виробництва, і може бути визначена як урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та маркетингових сферах.

Для оцінки впливу диверсифікації виробництва на його результати необхідно обґрунтовано вимірювати її рівень. З цією метою може бути використано коефіцієнт диверсифікації Кдз:

Кдз= 1- (100/ ∑рі (2і-1))

Чим більше значення цього показника тим вищий рівень диверсифікації виробництва на підприємстві, і навпаки.

З підвищенням ступеня концентрації галузей коефіцієнт диверсифікації зменшується, оскільки більшість галузей у такому разі не відіграють більш-менш істотної ролі у формуванні грошового доходу підприємства. Разом з тим, із зростанням рівня зосередженості галузей підвищується і ризик втрати підприємством фінансової стабільності. Адже підприємства, де одна – три галузі займають домінуюче становище у формуванні їх грошового доходу, за несприятливої кон’юнктури ринку на продукцію цих галузей можуть зазнати істотних збитків і навіть опинитися на межі банкрутства.

На противагу цьому у підприємствах з більш-менш рівномірним розподілом вкладу окремих галузей у грошовий дохід підприємства така ситуація виключається.

Ціна в кожній галузі агробізнесу повинна забезпечити прибутковість на авансований капітал у всіх сферах агробізнесу.

Розрахуємо спочатку 1 кг м'яса в загальній вазі (яловичини) в сільському господарстві. По цій ціні сільськогосподарський виробник буде продавати продукцію переробникам.

Ц с/х = Собівартість + Прибуток на + Прибуток на

1 кг м’яса основні фонди оборотні засоби

Собівартість 1 кг м'яса для сільськогосподарського виробництва складає 3,0 грн.

Для визначення прибутку на основні фонди, які задіяні при виробництві м'яса в господарстві, необхідно визначити величину основних фондів, які приходяться на 1 кг м'яса. Для цього необхідно виконати слідуючи операції:

1) спочатку за даними бухгалтерського обліку визначаємо норму амортизації по галузі відгодівлі ВРХ. Вона визначається як відношення нарахованої суми амортизації (на відгодівлі) до балансової вартості основних засобів. В нашому прикладі для яловичини вона складає 8,5 %. Величина амортизаційних відрахувань на 1 кг м'яса визначається з структури собівартість 1 кг м’яса. В нашому прикладі вона складає 0,3 грн. (див. табл. 3)

2) визначаємо величину основних фондів з розрахунку на 1 кг м’яса: х=(0,23 х 100%) / 8,5=3,5. Тобто вона дорівнює 3,5 грн.

3) визначення прибутку в розрахунку на основні фонди проводиться за формулою:

Прибуток на = Вартість основ. х Коефіцієнт норми х Коефіцієнт

основні фонди вир. фондів прибутку оборотності

Коефіцієнт норми прибутку за вихідними даними дорівнює 0,2; вартість основних виробничих фондів в розрахунку на 1 кг м’яса складає 3,5 грн.

Коефіцієнт оборотності розраховується як відношення терміну виробничого циклу до 12 місяців, Коб= 18/12=1,5. Для яловичини він складає 1,5 (див. табл. 3). Тоді величина прибутку на основні фонди в розрахунку на 1 кг м'яса складає 1,05 грн. (3,5х0,2х1,5) (див.табл. 5).

Визначення прибутку на оборотні засоби проводиться за формулою:

Прибуток на = Собівартість продукції х Коефіцієнт норми х Коефіцієнт

оборотні засоби без амортизації прибутку оборотності

Собівартість продукції без амортизації рівна сумі авансованих оборотних засобів в сільськогосподарському підприємстві на вирощування і відгодівлю худоби (3 – 0,3 = 2,7 грн.). Величина прибутку на оборотні засоби в розрахунку на 1 кг м'яса дорівнює 0,81 (2,7х0,2х1,5=0,81), (див. табл.5).

Сума прибутків на авансовані основні виробничі і оборотні засоби рівняється сумі прибутку яку сільськогосподарське підприємство повинно отримати на авансований капітал в виробництво м'яса. В розрахунку на 1 кг м'яса яловичини вона буде складати 1,86 грн. (0,81+1,05=1,86).

Сума прибутків на капітал в розрахунку на 1 кг м'яса збільшена на величину собівартості 1 кг, буде складати оптову ціну 1 кг м'яса по якій сільськогосподарський виробник буде реалізувати м'ясо в переробну галузь (2,7+1,86=4,56).

Основні показники і поняття

1. Коефіцієнт спеціалізації.

2. Методика формування ціни.

3. Коефіцієнт оборотності.

4. Рентабельність виробництва.

5. Норма прибутку.

6. Коефіцієнт диверсифікації.

Таблиця 1

Структура товарної продукції

Вихідні дані в таблиці 2.

Кс= 100/ ∑рі (2і-1)=0,21; Кдз= 1-Кс=0,79

Таблиця 3

Вихідні данні для розрахунку заготівельної оптової та роздрібної ціни на м'ясо в забійній вазі, грн. за 1 кг

Таблиця 4

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману