Особливості управління товариствами, органи управління та їх функції

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 23Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Різновидом юридичних осіб є господарські товариства.

У більшості країн з ринковою економікою та у відповідності до Господарського кодексу України товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу; корпоративне чи некорпоративне) та мірі відповідальності за зобов’язаннями (повна чи часткова) поділяються на: повні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, командитні та акціонерні (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Види господарських товариств корпоративного і некорпоративного типів

Як бачимо з рисунку акціонерні товариства належать до корпоративного виду товариств. Найбільш розвинутою формою господарських товариств є акціонерне товариство. Головним атрибутом такого товариства служить акція - цінний папір без встановленого терміну обігу, який свідчить про пайову участь у статутному фонді товариства, підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним. Акція дає учаснику товариства право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду та участь у розподілі майна за ліквідації товариства.

До корпоративного виду товариств відносяться: акціонерні товариства (приватні і публічні) та товариство з обмеженою відповідальністю, інші товариства: повне, командитне та з додатковою відповідальністю відносяться до товариств некорпоративного типу.

Головні ознаки товариств: господарське товариство є юридичною особою; господарське товариство має корпоративний устрій, тобто не менше двох учасників (фізичні та юридичні особи, які утворюють статутний фонд товариства); основна мета – отримання прибутку.

Акціонерне товариство – п ідприємство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і акціонери відповідають за зобов'язан­нями товариства тільки в межах належних їм акцій. Статутний фонд товариства не може бути менше ніж 1250 мінімальних заробітних плат.

Акціонерні товариства поділяються на:

публічні – акції якого можуть розповсюджу­ватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

приватні – акції якого розподіляються між засновниками, або серед заздалегідь визначеного кола осіб, і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закон «Про господарські товариства» передбачає обов'яз­кове створення в акціонерному товаристві (як і в інших статутних товариствах) певної системи органів управління (керуючої підсистеми).

Статутний фонд товариства не може бути менше ніж 1250 мінімальних заробітних плат на момент створення товариства.

Органами управління акціонерного товариства є:

загальні збори акціонерів – вищий орган управління товариства. До питань їх компетенції віднесені усі найважливіші питання діяльності товариства. Компетенція вищого органу повинна визначатися також в установчих документах товариства;

рада товариства (спостережна рада) – вищий орган управління, що працює на постійні основі, і представляє інтереси акціонерів у перервах між про­веденням загальних зборів та контролює діяльність виконавчого органу управління (правління);

виконавчий орган управління – правління або інший орган, передбачений статутом – керує поточною діяльністю товариства, представляє товариство у відносинах із третіми особами;

ревізійна комісія – орган управління, що контролює фінансово господарську діяльність виконавчого органу управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюється на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна і має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначають установчі документи і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Статутний фонд товариства не може бути менше ніж 100 мінімальних заробітних плат.

Система управління товариства з обмеженою відповідальністю має керуючу і керовану підсистеми. До керуючої підсистеми управління товариством відносяться:

вищий орган управління товариства – загальні збори учасників. До питань їх компетенції віднесені усі найважливіші питання діяльності товариства;

контролюючий орган управління – ревізійна комісія (РК);

виконавчий орган управління – дирекція (директор), голова правління (правління)

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визна­чених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір від­повідальності учасників передбачається в установчих до­кументах.

Повне товариство – всі учасники його займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитне товариство. Разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або декілька учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте