Виховання уяви школярів у різних видах продуктивної діяльності на різних вікових етапах. Умови виховання й активізації уяви школярів. Змоделюйте найбільш цікаві, на ваш погляд, прийоми розвитку уяви

У старшокласника образи уяви виникають під впливом завдань, які ставляться змістом навчальної діяльності та життя. Складний навчальний матеріал вимагає від старшокласни­ків досконалішої репродуктивної уяви, і водночас у них розвивається творча уява (образна, технічна та наукова), що виявляється у різноманітних видах творчої діяльності. Рання юність знаменується відкриттям для себе власного внутрішнього світу, розвитком здатності заглиблюватися в себе, у світ своїх переживань і психічних станів. Значне місце у психічному житті в цьому віці посідають мрії, які стають особливо конкретними і дієвими. Пристосовуючись до дійсності, старшокласники втрачають значну частину ілюзій.

Завдання наставників:

– удосконалення теоретичного мислення, переходів думки від конкретного до абстрактного, що зумовлює розвиток творчої наукової уяви;

– допомога у співвідне­сенні образів уяви, особливо мрій, з реальністю та влас­ними можливостями юнаків;

– сприяння посиленню самоконтролю за роботою уяви, більшої критичності до витворів своєї уяви, орієнтації у співвідношенні гіпотетичного і можливого, реально існуючого й потенційно можливого.

– розширення домінантності пізнавальної мотивації, сфери інтересів, потреб, світогляду особистості, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо. Виявити емпатію може лише людина, яка, знаючи життя та особливості характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент.

3. Збагачення психічного життя школярів, залучення їх до багатопланової й різноманітної діяльності, занурення у світ мистецтва, літератури, музики, природи. Чим більше учні бачать, чують, переживають, тим продуктивнішою буде активність їхньої уяви. Відтворювальна уява вихованців розвивається під час сприймання (зокрема художніх творів), а творча формується під час гри, розв’язання проблемних ситуацій та дослідницької діяльності. Велике значення для розвитку уяви має участь особистості у творчих гуртках: художніх, літературних, технічних, наукових.

4. Заохочення допитливості школярів, їхнього експериментування, пошукових дій, оригінальних рішень, виходу за межі стереотипних зразків. Невдалі педагогічні впливи, стандартизоване шкільне навчання, авторитарне став­лення, гіперопіка і емоційна холодність та байдужість знижують ініціативу, самостійність учнів, викликають безпорад­ність, зневіру у власних силах, порушують розвиток уяви.

5. Оволодіння процесами створення образів уяви засобами уявного перетворення дійсності через зміну величини предметів, (взагалі перебільшення і зменшення широко використовуються дітьми для створення різних образів), шляхомкомбінування отриманих раніше уявлень, довільного підкреслення, виділення певних властивостей об'єкта, окремих його рис (дружні шаржі, карикатури); конструювання типових образів у процесі читання дитячої літератури, історичних сюжетів (типізація); схематизації просторових геометричних уявлень. Важливо розвивати у школярів здатність бачення цілого раніше частин, перенесення функцій з одного предмета на інший, визначаючи їх подумки. Таке вміння виробляється за умови здатності учнів поєднувати різні предмети і явища в єдиний смисловий сюжет.

6. Співтворчість учнів і творчої особистості вихователя, здатногостворити предметне середовище для розвитку уяви, усередині якого особистість мала б можливість уявляти, придумувати, самостійно знаходити й визначати проблемні ситуації й завдання,творити.

Необхідно пам’ятати про велика роль уяви й у педагогічній творчості. Специфіка педагогічної праці полягає у тому, що її результати виявляються не відразу, а через якийсь, іноді тривалий час. Педагогічні уявлення у вигляді моделі сформованої особистості дитини, образу її поведінки й мислення у майбутньому визначає вибір методів навчання й виховання, педагогічних вимог і впливів.

7. Використання різних цікавих вправ для розвитку уяви. Яскравість і точність уявлень у школярів зростають під впливом вправлення. Наприклад, учитель може запропонувати учням розглянути конкретний предмет (стілець, книгу, ручку) й розповісти його «біографію»; розглянути репродукцію не дуже відомої картини і розповісти, як розвивалися б події далі, якби ге­рої картини ожили; знайти серед знайомих людей прототипи відомих персонажів літературних творів, народних казок й розповісти про них; придумати і логічно пов'язати у невеличкій роз­повіді дві дії: шукати – назбирати; розповісти відому історію «навпаки» (добрі герої стають злими, а злі – добрими; придумати незвичайні пригоди у фантастичних обставинах тощо.

Окремими прийомами формування уяви виступають заохочення до розробки задуму, до планування його втілен­ня, до створення уявних ситуацій; постановка творчих за­вдань, проблемних ситуацій ігрового змісту.