При застосуванні примусових заходів медичного характеру строк, на який вони призначаються, не вказується.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

# 8

№ 184, 8, 1, 1, 120

Примусові заходи медичного характеру застосовуються:

1) органом дізнання;

2) слідчим;

3) слідчим за згодою прокурора;

4) прокурором;

5) судом;

6) лікувальними закладами органів охорони здоров’я;

7) головним лікарем психіатричної лікарні;

8) головним психіатром області;

9) районним відділом охорони здоров’я.

# 5

№ 185, 8, 1, 1, 120

Продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1) слідчим;

2) органом дізнання;

3) слідчим за згодою прокурора;

4) прокурором;

5) судом;

6) лікувальними закладами органів охорони здоров’я;

7) головним лікарем психіатричної лікарні;

8) головним психіатром області;

9) головним лікарем районної (міської) лікарні.

# 5

№ 186, 8, 1, 1, 120

Продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк:

1) на строк до 2 років;

2) на строк до 1 року;

3) на строк до 3 років;

4) на строк не більше 6 місяців;

5) на строк не більше 10 місяців;

6) на строк не більше 3 місяців;

7) оскільки строк, на який можуть призначатися примусові заходи медичного характеру, КК не встановлений, він у кожному конкретному випадку визначається судом;

8) при застосуванні примусових заходів медичного характеру строк, на який вони призначаються, не вказується.

# 4

№ 187, 8, 1, 1, 120

Припинення застосовування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1) слідчим за згодою прокурора;

2) органом дізнання;

3) слідчим;

4) прокурором;

5) судом;

6) лікувальними закладами органів охорони здоров’я;

7) головним лікарем психіатричної лікарні;

8) головним психіатром області;

9) головним лікарем районної (міської) лікарні.

# 5

№ 188, 8, 1, 1, 120

Зміна застосованого примусового заходу медичного характеру на інший здійснюється:

1) прокурором;

2) органом дізнання;

3) слідчим;

4) слідчим за згодою прокурора;

5) судом;

6) лікувальними закладами органів охорони здоров’я;

7) головним лікарем психіатричної лікарні;

8) головним психіатром області;

9) головним лікарем районної (міської) лікарні.

# 5

№ 189, 8, 1, 1, 120

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1) за поданням прокурора;

2) з ініціативи суду;

3) за заявою родичів психічно хворого;

4) за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу;

5) за поданням головного лікаря психіатричного закладу;

6) за поданням районного відділу охорони здоров¢я;

7) за поданням головного психіатра області;

8) за заявою будь-якої зацікавленої особи.

# 4

№ 190, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин:

1) звільняється від кримінальної відповідальності;

2) може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

3) звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона була у стані патологічного сп’яніння;

4) звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона була у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння;

5) звільняється від покарання, якщо вона знаходилась у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння;

6) не підлягає кримінальній відповідальності;

7) підлягає кримінальній відповідальності;

8) підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані патологічного сп’яніння;

9) підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння.

# 8

№ 191, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані патологічного сп’яніння:

1) звільняється від кримінальної відповідальності;

2) звільняється лише від покарання;

3) звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4) може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5) може бути звільнена від покарання;

6) не звільняється від кримінальної відповідальності;

7) підлягає кримінальній відповідальності;

8) не підлягає кримінальній відповідальності;

Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

# 9

№ 192, 8, 1, 1, 120

Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння:

1) звільняється лише від покарання;

2) звільняється від кримінальної відповідальності;

3) звільняється від кримінальної відповідальності і покарання;

4) може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

5) може бути звільнена і від кримінальної відповідальності, і від покарання;

6) не звільняється від кримінальної відповідальності;

7) підлягає кримінальній відповідальності;

8) не підлягає кримінальній відповідальності;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

# 7

№ 193, 8, 1, 1, 120

Примусове лікування може бути застосоване:

1) до особи, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягла встановленого віку;

2) до особи, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності;

3) до особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

4) до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

5) до особи, яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) до особи, яка вчинила злочин та має якусь хворобу;

7) до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для її життя;

8) до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

9) лише до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб;

# 8

№ 194, 8, 1, 1, 120

Згідно із законодавчим його визначенням спеціальний суб’єкт злочину – це:

1) особа, до якої можуть застосовуватися спеціальні види покарань;

2) особа, щодо якої встановлена спеціальна або персональна підсудність;

3) особа, яка вчинила злочин, за який може бути застосоване таке додаткове покарання як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

4) особа, яка характеризується обмеженою осудністю;

5) особа, яка може бути суб’єктом спеціального складу злочину;

6) особа, яка поряд з ознаками, властивими загальному суб’єктові злочину, характеризується ще й передбаченими відповідною статтею Особливої частини КК (прямо у ній вказаними або такими, що випливають з її змісту) додатковими ознаками, лише за наявності яких вона і може бути суб’єктом (виконавцем) даного злочину;

7) особа, яка характеризується іншими, ніж загальний суб’єкт злочину, ознаками;

8) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб¢єктом якого може бути лише певна особа;

9) у жодній з наведених вище відповідей спеціальний суб’єкт злочину не визначений.

# 8

№ 195, 8, 1, 1, 120

Особа злочинця - це:

1) фізична особа;

2) фізична осудна особа;

3) фізична підсудна особа;

4) фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

5) фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

6) фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати

кримінальна відповідальність;

7) фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може

наставати кримінальна відповідальність;

8) фізична особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна

відповідальність, злочин, суб¢єктом якого може бути лише певна особа;

Сукупність усіх соціально значимих ознак (рис), які характеризують особу, що вчинила злочин, як людину (особистість).

# 9

№ 196, 8, 1, 1, 120

Особа злочинця:

1) є ознакою злочину;

2) є ознакою суб’єкта злочину;

3) є елементом складу злочину;

4) враховується при вирішенні питання про наявність чи відсутність у вчиненому діянні складу злочину;

5) впливає на визначення ступеня тяжкості вчиненого злочину;

6) враховується тільки при вирішенні питання про дострокове зняття судимості;

7) враховується тільки при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності;

8) враховується при призначенні покарання;

9) враховується при вирішенні питання про звільнення від покарання, його відбування і заміну покарання більш м’яким покаранням;

# 89

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

№ 197, 9, 1, 1, 120

Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1) психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

2) психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

3) внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

4) внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

5) внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;

6) внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

7) внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;

8) внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?