Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Стаття94.
1. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів.
2. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг тощо.
3. Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.
4. При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлення нормативів по яких є недоцільним.

Ст. 95

1. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:
1) кількості населення та споживачів соціальних послуг;
2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.
2. Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Міжбюджетні трансферти

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенцію; 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) інші дотації.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про видачу субвенції.

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету, формується резервний фонд. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування. Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов’язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.

Доходи бюджетів, їх суть і значення.

Доходи бюджету- частина централізованих фін. ресурсів держави. Основним джерелом доходу бюджету є нац. дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу та утв. держ. доходів є:

·Податки,Збори,Неподаткові платежі,Позика,Емісія грошей

Мін. розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на 1 чол. з урахуванням ек.,соц.,природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мін. соц. потреб встановлених законом.

В дохідній частині місц. бюдж. окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень і доходи призначені для забезпечення виконання делегованих повноважень.

Кошти держ. бюдж.,що передаються державою у вигляді дотацій,субвенцій розподіляються обл. радами між районними бюдж. і бюдж. міст обл. значення у розмірах,необхідних для формув. дох. частин не нижчих мін. розмірів місц. бюдж., затверджених законом.

Доходи різних видів бюдж. класиф. за різними ознаками:

·За соц.-ек. ознаками: (дох. від госп. д-ті; від використання прир. ресурсів; від банківської д-ті; від реалізації дорогоц. металів, каміння)

·За порядком та умовами зарахування дох. до бюдж.: (власні джерела бюдж. доходів – власні,закріплені,регульовані доходи; залучені кошти)

·За юр. формами: (податкові, неподаткові)

Методи та джерела формування доходів бюджету.

Дох. бюдж. можуть формуватися на основі 4-х методів централізації грош. коштів:

1. пряме вилучення доходів з держ. сектору;

2. отримання дох. від держ. угідь,майна,послуг;

3. перерозподіл дох. між юр. та фіз. особами за допомогою податків

4. залучення позик

Джерела формування дох. бюдж. поділ. на: внутрішні та зовнішні.

Зовнішні характеризують міжнар. перерозподіл фін. ресурсів і можуть формуватись на основі таких методів: прямий перерозподіл; міжнар. кредит; оподаткування експортно-імпортної д-ті; валютне регулювання; ціновий механізм (перерозподіл ресурсів)

Внутрішніми джерелами визначаються: податкові надходження; неподаткові надх.; надходження від операцій з капіталом; офіційні трансферти

Склад і структура доходів бюджету.

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави.

Доходи бюджетів різних рівнів — це частина централізованих фінансових ресурсів, що вилучаються у фізичних і юридичних осіб та акумулюються державою для виконання властивих їй функцій. Вони відображають ек. відносини між державою та юр. і фіз..особами в процесі формування доходів фін. ресурсів, які надходять у розпорядження органів держ. влади і держ. управління.

Податкові надходження:

Бюджетна класифікація.

Бюдж. класиф. – це єдине систематизоване згрупування доходів,видатків (у т.ч. кредитування за вирахуванням погашення) та формування бюдж. за ознаками організаційного устрою, ек. сутності, функціональної д-ті та ін. ознаками відповідно до законодавства Укр. та міжнар. стандартів.

Міністр фінансів затверджує бюдж. класиф., а також зміни до неї, та в обов’язковому порядку інформує про це ВРУ.

Бюдж. класиф. України є єдиною для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів витрат для бюджетних установ. Бюдж. класиф. використовується на всіх стадіях бюджетного процесу. Вона дозволяє враховувати надходження доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюдж. розписом. На підставі бюдж. класиф. складається звітність про виконання бюдж. України.

Складові бюдж. класиф.:

· класифікація доходів бюдж.;

· класиф. видатків бюджету;

· класиф. формування бюджету

· класиф. боргу

Класиф. доходів бюдж. класифікується за такими розділами: податк. надх, неподатк. надх., дох. від операцій з капіталом, операційні трансферти.

Податковими надх. визнаються передбачені законами Укр. загальнодерж. податки,збори та ін. обов’язкові платежі.

Неподатк. надх. визнаються: дох. від власності та підприємницької д-ті; адміністративні збори та платежі, дох. від некомерц. д-ті та побічного продажу; ін. неподатк. надх.

Видатки з бюдж. класифікуються: ф-ціями з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класиф. видатків); ек. характеристика операцій при проведенні яких здійсн. ці видатки (ек. класифікація видатків); за ознакою гол. Розпорядника бюдж. коштів (відомча класиф. видатків); за бюдж. програмами (програмна класиф. видатків).

Податкова система України

Податкова система – сукупність установлених у країні податків та механізму їх справляння.

Податкова система Укр. відповідно до ЗУ “Про систему оподаткування”, включає загальнодержавні та місцеві податки і обов’язкові платежі.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі включають чотири групи: прямі й непрямі податки, платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі, внески у цільові фонди.

До складу цих груп входять:

а) прямі податки: ( податок на прибуток підприємств;податок на доходи фізичних осіб;податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;податок на нерухоме майно (нерухомість);плата (податок) за землю;податок на промисел;)

б) непрямі податки: ( ПДВ;акцизний збір;мито)

в ) платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі: (збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету;відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг;рентні платежі;державне мито;плата за торговельний патент за деякі види підприємницької діяльності)

г) внески до цільових фондів: ( збір на обов’язкове соціальне страхування; обов’язкове державне пенсійне страхування; на страхування на випадок безробіття;збір до Державного інноваційного фонду;збір за забруднення навколишнього природного середовища;збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства)

До місцевих податків та зборів належать: (податок з реклами;комунальний податок;готельний збір; збір за припаркування автотранспорту;ринковий збір;збір за видачу ордера на квартиру;курортний збір ТА та інш.)

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии