Спеціальність підготовки 8.03030101 Журналістика

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Дисципліна Актуальні проблеми теорії та історії журналістики

Варіант 1

1. Значення преси (в широкому розумінні – як засобів масової інформації загалом) у суспільному житті настільки важливе і провідне, що по ній можна визначити характер:

1) суспільного ладу;

2) багатства олігархів;

3) колір правлячої партії.

2. Сучасній публіцистиці більшість теоретиків приділяють уваги:

1) недостатньо;

2) достатньо;

3) певною мірою.

3. Журналістика в Україні зароджувалася мовою:

1) українською;

2) англійською;

3) російською.

4. Існує кілька класифікацій періодизації розвитку української преси, зокрема першим спробував її систематизувати:

1) Осип Маковей;

2) Віталій Карпенко;

3) Ігор Михайлин.

5. Мирослав Романюк пропонує таку кількість періодів розвитку українскьої журналістики:

1) 13;

2) 14;

3) 15.

6. Період розвитку української журналістики «Преса епохи першої народної революції» має діапазон:

1) 1898–1905 рр.;

2) 1905–1907 рр.;

3) лютий 1917 – жовтень 1917 рр.

7. До цього періоду розвитку української журналістики слід віднести процеси, що відбувалися під час революцій у Росії та національно-визвольних змагань в Україні, коли з’являється преса Січових стрільців і фіксується початок комуністичної та офіційної радянської преси. Описаний період відзначається роками:

1) 1900–1905;

2) 1907–1917;

3) 1917–1921.

8. Українська підпільна й неформальна преса, а також самвидав фікувалися в Україні у період:

1) 1960–1990 рр.;

2) 1970–1990 рр.;

3) 1980–1990 рр.

9. Напівлегальні видання в українській пресі виходили у:

1) 1932–1938 рр.;

2) 1941–1945 рр.;

3) 1957–1990 рр.

10. Система засобів масової інформації розвивається паралельно з:

1) занепадом капіталізму;

2) розвитком суспільства;

3) стабілізацією держави.

11. Система мас-медіа не може існувати від суспільства:

1) ізольовано;

2) зачаровано;

3) віддалено.

12. Структура преси в радянській Україні відповідала структурі:

1) генотипу українців;

2) влади;

3) продовольчого ринку.

13. Українська преса неоднозначно сприйняла події 19 серпня 1991 р.: компартійні видання підтримали ГКЧП, друкували на сторінках своїх газет усі постанови, матеріали комітету, брехливо стверджували про повну підтримку народом надзвичайних заходів по врятуванню Союзу. Такими виданнями в Україні були:

1) «Правда Украины», «Радянська Україна», «Робітнича газета»;

2) «Бульвар Гордона», «Даша», «Фкты»;

3) «Вечірній Київ», «Сільська газета», «Дзеркало тижня».

14. Після проголошення незалежності України вся партійна преса вмить позбулася свого:

1) реноме;

2) господаря;

3) шрифту.

15. У січні 1992 р. було оголошено про створення Національного страйкового комітету:

1) журналістів;

2) шахтарів;

3) бандуристів.

16. Після переобладнання у 1992 році в Україні Жидачівського картонно-паперового комбінату та налагодження на ньому випуску газетного паперу, ситуація з друкуванням газет в Україні суттєво:

1) погіршилася;

2) поліпшилася;

Не змінилася.

17. Характерним прикладом «жовтої» преси в Україні початку дев’яностих років ХХ ст. є газети:

1) «Лель», «Пан+пані», «Бульвар»;

2) «Комуніст», «Комсомольська правда», «Известия»;

3) «Урядовий кур’єр», «Парламентський вісник», «Сільські вісті».

18. Видання на кшталт "Авізо", "РІО", "Експрес-об'ява", що виникли в Україні в середині дев’яностих років ХХ ст., слід віднести до:

1) політичних;

2) рекламних;

3) еротичних.

19. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. спостерігаємо навалу різноманітних видань ("Колдунья", "Біла магія", "Сенсация" тощо), які є:

1) політичними;

2) економічними;

3) розважальними.

20. Найвищим законодавчим органом – Верховною Радою України видається газета:

1) «Голос України»;

2) «Парламентський вісник»;

3) «Бюлетень ВАК України».

21. Глобальні проблеми - це ті, рішення яких можливо тільки спільними зусиллями всієї світової:

1) роботи;

2) спільноти;

3) турботи.

22. Журналістика виконує дві головні функції: інформації та відображення і:

1) формування громадської думки;

2) налагоджування зв’язків із клієнтами;

3) оперативного мобільного зв’язку.

23. Глобальні проблеми - це сукупність запитань, від яких залежать сутнісні умови виживання:

1) людства;

2) флори;

3) фауни.

24. Передові мислителі планети висунули концепцію глобального світу як необхідність об'єднання зусиль для збереження:

1) цивілізацій;

2) зброї;

3) харчів.

25. Журналісти повинні усвідомити реальний стан справ і свою роль у пошуках адекватних відповідей на:

1) заклики натовпу;

2) виклики часу;

3) потреби аудиторії.

26. Під час глобалізації виникає необхідність участі друкованої та електронної преси в моніторингу планетарної:

1) незібраності;

2) кризи;

3) готовності.

27. Виникає необхідність більш інтенсивного та конструктивного діалогу в засобах масової інформації між представниками різних культур, етносів, релігій і різних політичних сил з метою зближення моральних орієнтирів, на основі яких може бути досягнута велика узгодженість дій у світі, а також більше порозуміння між інститутами влади та інститутами:

1) природи;

2) погоди;

3) громадянського суспільства.

28. Під час глобалізації з'являються глобальні ЗМІ, концентровані горизонтально і:

1) вертикально;

2) паралельно;

3) перпендикулярно.

29. Якщо журналіт не знає, що цікаво його аудиторії, виникає його відрив від тих, для кого ЗМІ:

1) гарцують;

2) працюють;

3) малюють.

30. Обмеженість кількості рекламодавців у регіонах зменшує для мас-меіда:

1) здобутки;

2) набутки;

3) прибутки.

Теоретична частина

1. Проблема «виживання» друкованих мас-медіа чи зміни парадигми сприйняття проблеми?

2. Актуальні проблеми теорії та історії журналістики за кордоном: досвід Франції, Великої Британії, США та Японії.

Затверджено на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протоколом № 1 від 29 серпня 2014 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Комплексна контрольна робота

Галузь знань 0303 Журналістика та інформація

Спеціальність підготовки 8.03030101 Журналістика

Дисципліна Актуальні проблеми теорії та історії журналістики

Варіант 2

31. Після переобладнання у 1992 році в Україні Жидачівського картонно-паперового комбінату та налагодження на ньому випуску газетного паперу, ситуація з друкуванням газет в Україні суттєво:

1) погіршилася;

2) поліпшилася;

3) не змінилася.

32. Характерним прикладом «жовтої» преси в Україні початку дев’яностих років ХХ ст. є газети:

1) «Лель», «Пан+пані», «Бульвар»;

2) «Комуніст», «Комсомольська правда», «Известия»;

3) «Урядовий кур’єр», «Парламентський вісник», «Сільські вісті».

33. Видання на кшталт "Авізо", "РІО", "Експрес-об'ява", що виникли в Україні в середині дев’яностих років ХХ ст., слід віднести до:

1) політичних;

2) рекламних;

3) еротичних.

34. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. спостерігаємо навалу різноманітних видань ("Колдунья", "Біла магія", "Сенсация" тощо), які є:

1) політичними;

2) економічними;

3) розважальними.

35. Найвищим законодавчим органом – Верховною Радою України видається газета:

1) «Голос України»;

2) «Парламентський вісник»;

3) «Бюлетень ВАК України».

36. Глобальні проблеми - це ті, рішення яких можливо тільки спільними зусиллями всієї світової:

1) роботи;

2) спільноти;

3) турботи.

37. Журналістика виконує дві головні функції: інформації та відображення і:

1) формування громадської думки;

2) налагоджування зв’язків із клієнтами;

3) оперативного мобільного зв’язку.

38. Глобальні проблеми - це сукупність запитань, від яких залежать сутнісні умови виживання:

1) людства;

2) флори;

3) фауни.

39. Передові мислителі планети висунули концепцію глобального світу як необхідність об'єднання зусиль для збереження:

1) цивілізацій;

2) зброї;

3) харчів.

40. Журналісти повинні усвідомити реальний стан справ і свою роль у пошуках адекватних відповідей на:

1) заклики натовпу;

2) виклики часу;

3) потреби аудиторії.

41. Під час глобалізації виникає необхідність участі друкованої та електронної преси в моніторингу планетарної:

1) незібраності;

2) кризи;

3) готовності.

42. Виникає необхідність більш інтенсивного та конструктивного діалогу в засобах масової інформації між представниками різних культур, етносів, релігій і різних політичних сил з метою зближення моральних орієнтирів, на основі яких може бути досягнута велика узгодженість дій у світі, а також більше порозуміння між інститутами влади та інститутами:

1) природи;

2) погоди;

3) громадянського суспільства.

43. Під час глобалізації з'являються глобальні ЗМІ, концентровані горизонтально і:

1) вертикально;

2) паралельно;

3) перпендикулярно.

44. Якщо журналіт не знає, що цікаво його аудиторії, виникає його відрив від тих, для кого ЗМІ:

1) гарцують;

2) працюють;

3) малюють.

45. Обмеженість кількості рекламодавців у регіонах зменшує для мас-меіда:

1) здобутки;

2) набутки;

3) прибутки.

46. Автори першого теоретичного курсу “Українська жур­налістика на тлі доби”, виданого у 1993 році в Мюнхені, Ольгерд Бочковський і Степан Сірополко дотримуються погляду, що “Батьківщиною теорії журналізму доводиться визна­ти:

1) Німеччину;

2) Велику Британію;

3) Росію.

47. Підручник “Журналізм у 20 лекціях” був написаний французом:

1) де Трувером;

2) де Жувнелем;

3) де Пантелем.

48. У тісному зв’язку із західноєвропейською теорією журналістики треба, мабуть, розглядати і появу у Регенсбурзі 1946 року першого навчального курсу «Історія української преси» для студентів Українського технічно-господарського інституту українського емігранта:

1) Аркадія Животка;

2) Ігоря Михайлина;

3) Сергія Горевалова.

49. Перші ознаки наукового підходу до вивчення української преси бачимо у проблемних статтях:

1) Івана Ющука;

2) Івана Франка;

3) Лесі українки.

50. Вперше запропонував періодизацію галицької преси у підсумковій статті “П’ятдесятилітній ювілей руської публіцистики” (1898):

1) Олесь Гончар;

2) Осип Маковей;

3) Остап Бендер.

51. 194. Канал УТ у 70-ті роки ХХ століття складався з телепрограм:

1) республіканського,

2) місцевого виробництва,

3) республіканського і місцевого виробництва.

52. Що краще писати в процесі підготовки передачі – сценарій чи сценарний план?

1) Сценарій.

2) Сценарний план.

3) Постановка питання не є коректною, бо все залежить від характеру передачі.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности