Первая помощь при отравлении спиртами и методы детоксикации организма.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 11Следующая ⇒

Клініка отруєння метиловим спиртом.
Отруєння характеризується нудотою, блювотою, розладом зору (зазвичай на 2-5 добу), атаксією, болем в ногах, ціанозом, почастішанням пульсу, втратою свідомості, зниженням температури тіла, розширенням зіниць, збудженням, судомами. Яких-небудь патогномонічних симптомів, за винятком розладу зору, немає, проте даний симптом можна встановити тільки при збереженій свідомості. У діагностиці допомагає ретельно зібраний анамнез у потерпілого або родичів, а також якісні та кількісні реакції на метанол в крові. Як правило, якщо свідомість збережена, хворі самі повідомляють лікаря, що помилково випили «деревний спирт». При дослідженні КОС характерною ознакою для даного отруєння є наявність декомпенсованого метаболічного ацидозу.

Антидотом метанолу є етанол. Його призначають з розрахунку 1-2 г 96 ° алкоголю на 1 кг ваги/24 години протягом 3-4 діб і більше. Шляхи введення етанолу не мають принципового значення (всередину або в / в), важливо щоб вводима доза рівномірно розподілялася протягом доби і всього курсу лікування. При в / в введення можна користуватися 5% розчином спирту на глюкозі, всередину призначають по 40-50 мл 30-40 ° спирту або горілки через кожні 3 години. Крім цього, хворим вводять солі кальцію, мета призначення яких полягає у компенсації втрат кальцію при внутрішньоклітинному утворенню оксалатів під впливом метанолу. Неспецифічна детоксикація і симптоматична терапія проводяться за загальноприйнятими показаннями і включають форсований діурез, корекцію водного та електролітного обмінів, а також КОС.
При ознаках порушення зору здійснюється супраорбітального введення атропіну, гідрокортизону.

Отруєння етанолом. При застосуванні внутрішньо увеликих дозах можливе пригнічення діяльності дихального центру. При застосуванні внутрішньо або внутрішньо венно у великих дозах швидко розвивається кома (холодна липка шкіра, гіперемія обличчя, зниження температури тіла, блювання, мимовільне виділення сечі та калу, звуження зіниць, а при прогресу ванні порушення дихання – розширення. Горизонтальний ністагм, дихання уповільнене, пульс частий, слабкий). Іноді – судоми, аспірація блювотних мас, ларингоспазм. Можлива зупинка дихання внаслідок механічної асфіксії з подальшим пригніченням серцево-судинної діяльності. При отруєнні внаслідок прийому етанолу внутрішньо викликають блювання, промивають шлунок. При необхідності вживають реанімаційні заходи.

При отруєнні етанолом проводять промивання шлунку, призначають ентеросорбенти, викликають блювання. У разі необхідності проводять оксигенотерапію, форсований діурез. в/в призначають 40% р-н глюкози, тіамін.

42. Алкилгалогениды. Физико-химические свойства хлороформа, четиреххлористого углерода, хлоральгидрата. Использование, токсическое действие на организм. Основные закономерности поведения в организме. Особенности изолирования из органов трупа и биологических жидкостей.

Хлороформ ( трихлорметан) СНCl 3 - безбарвна прозора летюча рідина з характерним запахом. Змішується з діетиловим ефіром, етиловим спиртом і іншими органічними розчинниками, слабо розчиняється у воді. Під впливом світла, повітря, вологи і температури хлороформ поступово розкладається. При цьому можуть утворюватися фосген, мурашина і соляна кислоти. Хлороформ широко використовується в хімічній промисловості та в хімічних лабораторіях як розчинник. Раніше він застосовувався в медицині для наркозу. В даний час хлороформ в суміші з іншими лікарськими препаратами використовується для розтирання. Пари хлороформу легко проникають в організм з повітрям. Хлороформ діє на центральну нервову систему, викликаючи наркоз. Він накопичується в тканинах, багатих жирами. При великих кількостях хлороформу, що надійшов в організм, можуть з'являтися дистрофічні зміни у внутрішніх органах, особливо в печінці. При отруєнні хлороформом смерть настає від зупинки дихання. Метаболізм. Хлороформ, що надійшов в організм, швидко зникає з крові. Через 15-20 хв з повітрям, що видихається в незміненому вигляді виділяється 30-50% хлороформу. Протягом години через легені виділяється до 90% хлороформу, що надійшов в організм. Однак ще й через 8 год в крові можна виявити незначні кількості хлороформу. Частина хлороформу піддається біотрансформації. При цьому в якості метаболітів утворюються оксид вуглецю (IV) і хлороводень. При хіміко-токсикологічних дослідженнях основними об'єктами аналізу на наявність хлороформу в організмі є повітря, що видихається, багаті жирами тканини трупів і печінку.

Хлоралгідрат - безбарвні кристали або дрібнокристалічний порошок з характерним гострим запахом і злегка гіркуватий, розчиняється у воді, етиловому спирті, ефірі і хлороформі. Хлоралгідрат гігроскопічний і повільно випаровується на повітрі. Хлоралгідрат застосовується в медицині як заспокійливий, снодійний і анальгезуючий засіб. У великих дозах може викликати отруєння. За токсичного дією близький до хлороформу. Він застосовується при психічних збудженнях і як протисудомний засіб при правці, еклампсії і при інших захворюваннях. У певних дозах хлоралгідрат застосовується як снодійний засіб.
Метаболізм. Хлоралгідрат швидко всмоктується в кров з травного каналу. В організмі він піддається метаболізму. Метаболітами хлоралгідрату є трихлоретанол і трихлороцтова кислота. Вважають, що токсична дія хлоралгідрату на організм пояснюється утворенням трихлоретанола. Трихлороцтова кислота в організмі може утворюватися двома шляхами: безпосередньо з хлоралгідрату і з трихлоретанола. Трихлоретанол з організму виділяється з сечею у вигляді глюкуроніду. Після смерті в результаті отруєння хлоралгідратом, певну кількість його в незміненому вигляді можна виявити в печінці та шлунку.

Чотирихлористий вуглець ССl 4 - прозора рідина зі своєрідним запахом (т. кип 75-77 ° С).. Він змішується в будь-яких співвідношеннях з ацетоном, бензолом, бензином, сірковуглецем та іншими органічними розчинниками. У воді при 20 ° С розчиняється близько 0,01% чотирихлористого вуглецю. Не вогненебезпечний, його пари в кілька разів важчі за повітря. Широко застосовується в промисловості як розчинник жирів, смол, каучуку. Він використовується як консервант при обробці хутра, а також застосовується для видалення жирних плям з одягу. Чотирихлористий вуглець входить до складу рідин для наповнення вогнегасників. Метаболізм. Чотирихлористий вуглець швидко виділяється з організму. Вже через 48 годин після надходження в організм його не можна виявити у видихуваному повітрі. Його метаболітами є хлороформ і оксид вуглецю (IV).

Хлоралгідрат - безбарвні кристали або дрібнокристалічний порошок з характерним гострим запахом і злегка гіркуватий, розчиняється у воді, етиловому спирті, ефірі і хлороформі діетиловому. Хлоралгідрат гігроскопічний і повільно випаровується на повітрі. Хлоралгідрат застосовується в медицині як заспокійливий, снодійний і анальгезуючий засіб. У великих дозах хлоралгідрат може викликати отруєння. За токсичністю дії хлоралгідрат близький до хлороформу. Він застосовується при психічних збудженнях і як протисудомний засіб при правці, еклампсії і при інших захворюваннях. У певних дозах хлоралгідрат застосовується як снодійний засіб.
Метаболізм. Хлоралгідрат швидко всмоктується в кров з травного каналу. В організмі він піддається метаболізму. Метаболітами хлоралгідрату є трихлоретанол і трихлороцтова кислота. Вважають, що токсична дія хлоралгідрату на організм пояснюється утворенням трихлоретанола. Трихлороцтова кислота в організмі може утворюватися двома шляхами: безпосередньо з хлоралгідрату і з трихлоретанола. Трихлоретанол з організму виділяється з сечею у вигляді глюкуроніду. Після смерті в результаті отруєння хлоралгідратом, певна кількість його в незміненому вигляді можна виявити в печінці та шлунку.

Відомі два ізомери дихлоретану (З2Н₄Сl₂): 1,1-дихлоретан і 1,2-дихлоретан.
1,1-Дихлоретан (хлористий етіліден) СН₃СНСl₂ - безбарвна рідина (щільність 1,189 при 10°С), кипляча при 58°С. 1,2-Дихлоретан (хлористий етилен) Сl-СН ₂-СН ₂-Сl - рідина (щільність 1252 при 20°С), кипляча при 83,7°С. У промисловості 1,2-дихлоретан більш широко використовується, ніж 1,1-дихлоретан. 1,2-Дихлоретан слабо розчиняється у воді, добре розчиняється в більшості органічних розчинників. Він стійкий до дії кислот і лугів. Запалюється насилу. Технічний 1,2-дихлоретан містить домішка трихлоретилену

Сl-СН=ССl2. 1,2-Дихлоретан є більш токсичним, ніж 1,1-дихлоретан. У промисловості 1,2-дихлоретан використовується як розчинник жирів, воску, смол, парафінів і інших речовин. Його застосовують і в хімічних лабораторіях для екстракції багатьох органічних речовин з водних розчинів. 1,2-Дихлоретан використовується для витягання жиру з шерсті тварин, для хімчистки одягу. Пари 1,2-дихлоретану проникають в організм через дихальні шляхи. Цей препарат в рідкому стані може проникати в організм через неушкоджену шкіру. Відомі випадки отруєння 1,2-дихлоретаном, помилково прийнятим всередину замість спиртних напоїв. Картина отруєння 1,2-дихлоретаном подібна картині отруєння чотирьоххлористим вуглецем. 1,2-Дихлоретан викликає ураження центральної нервової системи, печінки, нирок і серцевого м'яза. Після прийому токсичної дози 1,2-дихлоретану всередину спостерігаються блювота, пронос, болі в області печінки, здуття живота, уремія. 15-50мл 1,2-дихлоретану в більшості випадків викликають смерть. У літературі є відомості про те, що 1,2-дихлоретан надає канцерогенна і мутагенна дія на організм/

43. Химические реакции определения алкилгалогенидов, оценка их чувствительности и специфичности.

1. загальна проба – відщеплення іонів хлору (неспецифічна, високочутлива):

2. загальні (чутливі) реакції:

- реакція Фудживара (чотири хлористий вуглець, хлороформ, хлоралгідрат, дихлоретан) – неспецифічна, чутлива:

Утворюється рожеве або червоне забарвлення

- Реакція з резорцином (чотири хлористий вуглець, хлоралгідрат, хлороформ, дихлоретан) – неспецифічна, чутлива:

Утворюється рожеве або малинове (червоне) забарвлення.

- Ізонітрильна проба (чотири хлористий вуглець, хлороформ, хлоралгідрат) – неспецифічна, високочутлива:

Відчувається різкий запах ізонітрилу.

3. найбільш специфічні реакції:

- з реактивом Фелінга (хлороформ, хлоралгідрат) – специфічна, низько чутлива:

- З реактивом Неслера (хлоралгідрат) – специфічна, чутлива:

- з діоксинафталіном (чотири хлористий вуглець, хлороформ) – специфічна, чутлива

Світло-буре забарвлення переходить у зелено-жовте, для хлороформу – темно-червоне

- реакції для ціле направленого аналізу на наявність дихлоретану – специфічні, чутливі:

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии