Об. Кошти у сфері виробництва об. Кошти у сфері обігу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 17Следующая ⇒

(оборотні фонди) (фонди обігу)

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках.

Нормування оборотних коштів (розрахунок нормативу) – визначення за науково обґрунтованою методикою необхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції

(надання послуг).

Норматив оборотних засобів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства

Методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого розрахунку.

При аналітичному (дослідно-статистичному) методі реально аналізуються товарно-матеріальні цінності з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових.

Коефіцієнтний метод – уточнюються чинні на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.

Метод прямого розрахунку – це науково-обгрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів, залишках готової продукції (основний у практиці господарювання).

Джерелами формування оборотних коштів підприємства є власні і залучені кошти.

До власних коштів належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємство державне), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по ЗП, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів).

Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних коштів.

Матеріаломісткість є показником використання матеріальних ресурсів Це визначене витрачення матеріалу або на весь випуск валової продукції. Матеріаломісткість поділяється на абсолютну, питому і загальну.

Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції

Питома матеріаломісткість – це витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріаломісткість (Мм) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції.

Мз Мз

Мм=----- або --------

Q N

Де Мз – загальна сума матеріальних затрат, грн;Q,N – обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

Матеріаловіддача (Мв) є оберненим показником до матеріаломісткості

Q

Мв=-------

Мз

Шляхи економії матеріальних ресурсів:

1. Виробничо- технічні:

1.2.Зменшення виробничих втрат відходів за рахунок удосконалення технологій, організації праці;

2.2.Використання відходів виробництва;

2.3.Заміна природних традиційних матеріалів на матеріали, які одержують з допомогою хімічних процесів.

2. Організаційно-економічні:

2.1.Науково-обгрунтоване нормування.

Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів

1. Зміна асортименту продукції, що випускається в сторону випуску продукції високої якості, необхідної споживачу;

2. Застосування більш досконалих технологій і техніки;

3. Введення прогресивних норм витрати матеріальних ресурсів;

4. Підвищення продуктивності праці;

5. Удосконалення організації праці.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии