Особливості інспектування посівів з а

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 15Следующая ⇒

СХЕМАМИ OECD

Основна мета – перевірити, що усі рослини насінницького

посіву виявляють ознаки заявленого сорту (сортова ідентич-

ність) та переконатися, що не існує обставин, за яких сортові

якості насіння (сортова чистота) знижуються.

Польове інспектування за схемами OECD базується на

таких основних принципах:

- попередня культура або сорт не повинні засмічувати

«падалицею» сортовий посів;

- насінницький посів слід розміщувати на такій відстані від

інших посівів, щоб знизити ризик перезапилення різних рос-

лин;

- посів повинен бути ізольованим від інших, щоб попереди-

ти механічне засмічення під час збирання, а також від дже-

рел хвороб, які передаються насінням;

- насінницький посів достатньо чистий від інших культур та

бур’янів, особливо важковіддільних під час обробки насіння;

- домішка нетипових рослин не повинна перевищувати до-

пустиму стандартом на сортову та видову чистоту.

Особа, яка проводить польове інспектування повинна во-

лодіти всією інформацією про насінницький посів, знати сор-

ти, які інспектуються та їх відмінні ознаки, а також історію на-

сіння, яке було використано для насінницького посіву.

Інспектор u1084 мусить мати незалежну думку про насінницький

посів і нести відповідальність за результати його інспекту-

вання перед відповідальними державними органами.

Першим завданням польового інспектування є обстежен-

ня насінницького посіву, щоб переконатися, що він відповідає

ознакам сорту, наведеним в офіційному опису. Це досягаєть-

ся проходженням через посів та оцінкою достатньої кількості

рослин. Фактичне число останніх у кожному випадку зале-

жить від складності відмінних ознак та ідентичності сорту.

Посіви, які вилягли, сильно заросли бур’янами, ушкодже-

ні шкідниками та уражені хворобами, з числа насінницьких

вибраковуються.

На відміну від методики апробації, прийнятий в Україні,

при інспектуванні насінницьких посівів за схемами OECD ви-

значається не лише сортова, а й видова чистота посівів

окремих культур.

Оцінюють рослини не в окремих пунктах посіву, як це

прийнято у вітчизняній методиці, а на вибіркових ділянках,

кількість яких має бути статистично достатньою, щоб отри-

мати гарантований результат. Розташування ділянок випад-

кове й таке, яке максимально охоплює весь посів.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

Число та розмір вибіркових ділянок залежить від культури

та площі посіву. Для злакових культур розмір ділянки скла-

дає 20 м2.

Окрім польового інспектування насінницьких посівів за

схемами OECD, проводиться випробування насіння на конт-

рольних ділянках: попередній контроль (передконтроль), ос-

таточний (пост-контроль) та позасезонний контроль, щоб пе-

реконатися, що відібраний зразок насіння відповідає опису

сорту і підтверджує його ідентичність.

Попередній контроль проводять, аби переконатися в

об’єктивності даних, отриманих за польового інспектування

насінницьких посівів. Цей контроль є складовою процесу

сертифікації насіння. Його здійснюють водночас з насінниць-

ким посівом наступної генерації (репродукції). Переваги тако-

го контролю:

- рослини, отримані від посіву будь-якої партії насіння, мо-

жна детально аналізувати, починаючи від сходів до їх повно-

го вистигання;

- рослини на контрольній ділянці можна порівнювати з ро-

слинами стандартного зразку;

- його дані можуть бути підставою для вибракування посіву

з числа насіннєвих.

Остаточний контроль здійснюють задля того, щоб проко-

нтролювати чистосортність вирощеного насіння, його теж

проводять на контрольних ділянках і результати порівнюють

зі стандартним зразком. За його даними дають (або не да-

ють) гарантію, що вирощене насіння відповідає мінімальним

вимогам стандарту на сортові якості.

Позасезонний контроль проводять на ділянках поперед-

нього і остаточного контролю, закладених в інших регіонах

базовим насінням, яке не було реалізоване раніше. Отже,

його можна здійснювати до початку наступної посівної ком-

панії.

Враховуючи досвід інспектування насінницьких посівів за

схемами сертифікації насіння OECD, вченими та фахівцями з

насіннєвого контролю України розроблено національний ста-

ндарт "Насінницькі посіви зернових, зернобобових і круп’яних

культур. Вимоги до інспектування". Згідно з цим норматив-

ним документом техніка інспектування дещо відрізняється

від тієї, яка наведена в "Інструкції з апробації сортових посі-

вів…", а саме:

- оцінка чистосортності посіву проводиться не в окремих

рослинах, оглянутих у пунктах, намічених за діагоналлю по-

сіву, а на контрольних ділянках, виділених до початку інспек-

тування;

- число контрольних ділянок для оцінювання рослин скла-

дає не менше 20 на граничній площі інспектованого посіву,

яка залежно від культури становить 100 або 200 га;

- кількість рослин (стеблів), що оцінюються, значно пере-

вищує ту, яка регламентована інструкціями з апробації;

- оцінювання сортової чистоти (типовості) посіву проводить

особисто автор (підтримувач) сорту або його представник,

порівнюючи рослини на контрольній ділянці з описом сорту і

стандартним (еталонним) зразком, відібраним у поточному

році на селекційних або насінницьких розсадниках даного

сорту.

Наведені особливості інспектування насінницьких посівів,

безсумнівно, сприяють об’єктивній оцінці їх сортової чистоти

(типовості) та наближають його проведення до вимог міжна-

родних норм.

ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНІКИ НАСІННИЦЬКИХ

ПОСІВІВ

ОЗИМА ПШЕНИЦЯ

Н А П І В І Н Т Е Н С И В Н І С О Р Т И

Попередник. Кукурудза МВС, горох, багаторічні трави

тощо.

Вирощування сортів напівінтенсивного типу використання

можливе по пару, але із застосуванням ретардантів (упові-

льнювачів росту), що сприяє підвищенню кущистості, а зага-

лом і урожайності приблизно в 1,5 рази вищої ніж за звичай

при вирощуванні по непарових попередниках.

Обробіток ґрунту. Дискування лущильниками або важ-

кими дисковими боронами у двох напрямках на глибину 6-8

см одразу після збирання попередника. Передпосівні культи-

вації.

Строки сівби. Оптимальні. Сорти Харківська 105, Харків-

ська 96 витримують пізні строки посіву.

Норми висіву. 5,0-5,5 млн. штук схожого насіння на гек-

тар.

Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі.

Підживлення азотними добривами рано навесні у фазу ку-

щення. На товарних посівах для підвищення якості зерна по-

закореневе підживлення розчином карбаміду у фазу молоч-

ної стиглості.

Система захисту. Протруєння насіння. Обробка інсекти-

цидами після появи сходів при наявності та пошкоджені рос-

лин попелицею, а також протягом вегетації при чисельності

шкідників вище економічного порогу шкодочинності. Застосу-

вання гербіцидів.

І Н Т Е Н С И В Н І С О Р Т И

Попередник. Чорний і зайнятий пари.

Обробіток ґрунту. Дискування лущильниками або важки-

ми дисковими боронами в двох напрямках на 6-8 см одразу

після збирання соняшнику. Внесення органічних та мінера-

льних добрив під оранку (25-27 см). Навесні та влітку різног-

либинні культивації. Передпосівна культивація.

Строки сівби. Оптимальні – кінець першої, друга декада

вересня.

При сівбі в оптимальний термін озима пшениця має три-

валий час для кущіння, що сприяє отриманню більшої кілько-

сті пагонів ніж при пізньому посіві. Але за оптимальних стро-

ків сівби восени може виникнути необхідність використання

інсектицидів при досягненні порогу шкодочинності популяці-

ями попелиць та цикадок – основних розповсюдників вірусів.

Тому необхідно посилити обстеження фітосанітарного стану

посівів.

Норми висіву. 4,0-4,5 млн. штук схожого насіння на гек-

тар.

Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі

(10-15 кг діючої речовини). Підживлення азотними добрива-

ми рано навесні в дозі 30-50 кг діючої речовини в фазу ку-

щення. На товарних посівах для підвищення якості зерна ре-

комендовано позакореневе підживлення розчином карбаміду

в фазу молочної стиглості.

Система захисту. Протруєння насіння. Протягом вегета-

ції обробка посівів інсектицидами при чисельності шкідників

вище економічного порогу шкодочинності. Застосування гер-

біцидів, фунгіцидів.

ОЗИМЕ ТРИТИКАЛЕ

Попередники. Озимі тритикале характеризуються слаб-

кою чутливістю до попередників. Фактично, в силу високої

пластичності, їх можна вирощувати у будь-якій ланці сівозмі-

ни при умовах раннього звільнення ділянки попередньою ку-

льтурою. Але, як інтенсивна культура, озимі зернові тритика-

ле формують більш високий врожай при вирощуванні після

кращих попередників: чорного і зайнятого пару, гороху, ко-

нюшини, люцерни, ріпаку, кукурудзи на зелений корм і силос,

ранньої картоплі.

Відносно гірше озимі тритикале вдаються по стерні ози-

мих чи ячменю. На стернові попередники краще реагують

напівінтенсивні середньорослі та високорослі сорти АД 15,

АД 44, АД 256. У сприятливі чи екстремальні роки ці тритика-

ле в дослідах після ячменю суттєво (на 0,4-0,8 т/га) переви-

щували районовані сорти озимої пшениці.

Негативний вплив на врожайність озимого тритикале ви-

являють попередники, що пізно вивільняють поля: цукрові

буряки, кукурудза на зерно. Пізня картопля часто забезпечує

формування високого врожаю тритикале.

Обробіток грунту. Вибір способу обробки грунту під

озимі тритикале залежить від грунто-кліматичних умов зони,

попередника, ступеню засміченості, рівня зволоження грунту,

наявності в господарстві грунтообробляючих знарядь.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

Під посів озимих тритикале грунт починають готувати

зразу u1087 після збирання попередньої культури. У регіонах недо-

статнього та нестійкого зволоження (Степ, Лісостеп) краще

застосовувати у максимально стислі строки поверхневий та

плоскорізний обробіток грунту.

Для поверхневого обробітку грунту використовуються такі

плоскорізні знаряддя: КПШ-5, КПШ-9, КТС-10-00, ОПТ-35 та

інші. Необхідно враховувати характер засміченості площі бу-

р'янами та прояву водної ерозії. На полях, засмічених вівсю-

гом, треба проводити лущення агрегатами ЛТД 10А і ЛДГ-

15А. При розміщенні тритикале після кукурудзи на силос, го-

роху, для розробки пожнивних решток поле доцільно оброб-

ляти бороною БДТ-7 у двох перпендикулярних напрямках на

глибину 10-12 см. Пласт багаторічних трав обробляють бо-

ронами БДТ-3, БДТ-7 і ВД-10.

Після основного обробітку необхідно довести грунт до

посівного стану. Агрегати бажано складати з культиваторів,

котків, або приладів типу "Європак", "Амазоне" чи "Смарагд",

які забезпечують високу якість підготовки грунту до посіву за

один прохід.

На Поліссі, при достатній кількості вологозапасів, основ-

ним способом обробки є отвальна оранка з передплужника-

ми на 18-20 см в агрегаті з кільчасто-шпоровим котком і зу-

бовими боронами.

На лесових і суглинкових грунтах заміна плуга важкими

культиваторами веде до запливання поверхневого шару.

Передпосівний обробіток грунту обмежується глибиною

до 6-10 см. Його проводять культиваторами КПЕ-38А, КПС-4,

КШУ-12 в агрегаті з боронами. Слідом за передпосівною ку-

льтивацією проводять сівбу та коткування посіву.

Строки сівби і глибина загортання насіння. Озимі трити-

кале слід висівати в строки, які дозволяють рослині до кінця

осінньої вегетації нормально розвинутися до наступу холод-

ного періоду, підготуватися до зимівлі. При цьому необхідно

враховувати особливості осіннього росту і розвитку конкрет-

них сортів. Амфідиплоїди 15, 42, 52, 256 і, особливо Гарне,

характеризуються повільними темпами розвитку на перших

(І-ІІ) етапах органогенезу, сланким типом куща. Найкращі ре-

зультати одержують при посіві у ранні агротехнічні строки '28в

Харківській області – 25 серпня – 5 вересня). Рослини цих

високозимостійких сортів встигають дуже добре розкущити-

ся, утворити 5 і більше неперерослих пагонів. Могутнього ро-

звитку досягає і коренева система.

Сортам АД 44, Ладне, Ратне і Раритет притаманні дещо

менша кущистість, але більш інтенсивні темпи осіннього рос-

ту, напіврозлогий тип куща, середня або вище середня зимо-

стійкість. Їх бажано сіяти на протязі оптимального періоду аг-

ротехнічних строків (у Харківській області – 1-15 вересня).

У нормальних умовах зволоження і при добре підготов-

леному ґрунті достатня глибина загортання насінин – 4-6 см.

Найбільша глибина загортання насіння, при якій практично

не змінюється польова схожість – 8-9 см. Якщо волога роз-

міщена глибше, то при загортанні насіння на 10-12 см норму

висіву слід збільшити на 10-20%.

При посіві у сухий грунт, що іноді практикується на части-

ні площ у посушливу осінь, глибина загортання насіння не

повинна перевищувати 4-5 см.

Норми висіву. Високозимостійкі сорти тритикале (АД 42,

АД 52, АД 256, Гарне), які здатні до інтенсивного кущення і

саморегулювання густоти стеблестою, слід сіяти по кращих

попередниках у ранні строки (до 5 вересня) зниженими нор-

мами – 3-3,5 млн. схожих насінин на гектар у добре оброб-

лений, удобрений і вологий грунт.

В більш пізні строки, по поганих попередниках норми ви-

сіву збільшуються до 4,5-6 млн. схожих насінин. Це стосуєть-

ся усіх сортів, особливо АД 44, Ладне, Ратне та інших з мен-

шим коефіцієнтом кущення і здатних до переростання при

посіві у ранні строки.

Система удобрення. Вкоренилось твердження, що озимі

тритикале менш вимогливі до родючості грунтів, ніж м'яка

пшениця, і забезпечують великі надвишки врожаю тільки на

бідних фонах. Це не так. При вирощуванні по інтенсивних те-

хнологіях, в порівнянні з озимою пшеницею та житом, трити-

кале реагують більшими зборами зерна на внесені добрива.

Ефективність застосування мінеральних добрив під озимі

тритикале цілком залежить від наявності у грунті основних

елементів живлення рослин. На грунтах бідних, з низьким

вмістом азоту і фосфору в орному шарі, внесення оптималь-

них доз добрив при достатньому зволоженні підвищують

урожайність тритикале на 14-24 ц/га в порівнянні з контролем

без добрив.

Система захисту. Для обмеження розповсюдженості

хвороб і зменшення втрат урожаю, перш за все слід додер-

жуватись сівозміни, включати в ротацію фітосанітарні куль-

тури (овес, зернобобові, ріпак, кукурудза, картопля, соняш-

ник) систематично вносити органічні та мінеральні добрива,

проводити передпосівне протруювання насіння (Вітавакс 200

ФФ 2-3 кг/т).

Високоефективним заходом боротьби з кореневими гни-

лями, фузаріозом колосся, сніговою пліснявою є обробка чи

інкрустація насіння Фундазолом (50% с.п., 3 кг/т). У боротьбі

з сніговою пліснявою максимальний захист забезпечує осін-

нє обприскування посівів Фундазолом (0,6 кг/га) з нормою

витрати робочої рідини 200-300 л/га. Ці заходи знижують

розповсюдженість хвороб на 72-80%.

З початку весняної вегетації для зниження шкодочинності

озимої мухи, коли кількість її яєць у грунті при осінньому об-

ліку перевищує 200 шт./м2, посіви тритикале слід обробляти

40% препаратом Бі-58 з нормою витрати 1,0-1,2 кг/га.

Сорти тритикале селекції Інституту рослинництва фор-

мують при рекомендованих строках сівби дуже густий стеб-

лостій з високою облиствленістю і тому здатні ефективно

пригнічувати бур'яни. Подібні посіви практично не потребу-

ють застосування гербіцидів. На зріджених і ослаблених по-

сівах застосовують гербіциди (Діален, Хвасток С, Трезор,

Сатис), що дає добрий ефект і окуповує затрати. Слід до-

тримуватись регламентованих витрат, обробляти посіви в

найбільш оптимальні строки з врахуванням погодних умов.

Кращими вважаються температури +15...+17 С. При темпе-

ратурах +9...+10 С гербіциди групи 2,4-Д на бур'яни згубно

не впливають.

Особливості насінництва. Сорти озимих зернових і ко-

рмових тритикале є факультативні самозапилювачі, з іноді

більшою, ніж у пшениці імовірністю перехресного запилення.

Тип репродуктивної системи тритикале детермінує викорис-

тання загальноприйнятої для самозапилених колосових ку-

льтур u1089 схем насінництва. Первинне насінництво тритикале

проводиться за схемою, передбаченою для озимої пшениці,

але об'єми розсадників випробування потомств першого і

другого років повинні бути на третину більше, особливо для

сортів, одержаних шляхом ступінчатої трьохродової гібриди-

зації (АД 42, АД 52, АД 15).

Насіннєві розсадники необхідно розміщувати на родючих,

вільних від бур'янів полях. Найкращі попередники – пар, зер-

нобобові, кукурудза на силос, багаторічні трави. Заборонено

розміщення насінницьких площ після озимих культур. Норми

висіву знижують до 2,5-3 млн. схожих насінин на гектар, що

запобігає виляганню і забезпечує одержання добре виповне-

ного, більш вирівняного насіння з поліпшеними врожайними

властивостями.

Всі етапи збирання, очистки та сортування необхідно ре-

тельно контролювати щоби виключити механічне засмічення

насіння.

ОЗИМЕ ЖИТО

Попередники. Насіннєві посіви необхідно розміщувати

на полях, де жито не вирощували протягом останніх двох ро-

ків. Озиме жито менш вимогливе до попередників в порів-

нянні з іншими озимими культурами. Проте насіннєві посіви

сортів жита, стерильних ліній, їх споріднених ліній-

закріплювачів стерильності та стерильні гібриди F1 (материн-

ська форма), слід розміщувати по чистих і кращих зайнятих

парах, а посіви по отриманню гібридного насіння для товар-

них посівів – по зайнятих парах, після багаторічних трав та

гороху на зерно. Розміщення насіннєвих посівів гібридного

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

жита після стерньових попередників (особливо озимих зла-

ків)не допускається із-за суттєвого погіршення їх в плані фі-

тосанітарного стану та засмічення насінням попередньої ку-

льтури.

Обробіток грунту. Лущення стерні дисковими лущильни-

ками на глибину 6-8 см одразу після звільнення поля не за-

лежно від попередника; зяблева оранка на 25-27 см під чор-

ний пар; полицева оранка на 20-22 см після зайнятого пару і

багаторічних трав та поверхневий обробіток грунту на 6-8 см

після гороху на зерно. В подальшому 2-3 культивації по до-

гляду за u1087 попередниками та передпосівна культивація.

Строки сівби. В середині оптимальних строків для зони

висівають стерильні лінії, їх споріднені лінії-закріплювачі сте-

рильності та стерильні гібриди F1 (материнська форма), а в

кінці – сорти жита та посіви по отриманню гібридного насіння

для товарних посівів.

Способи сівби. С терильні лінії, їх споріднені лінії-

закріплювачі стерильності та стерильні гібриди F1 (материн-

ська форма) висівають зерновими сівалками широкорядним

(30 см), а посіви сортів та посіви по отриманню гібридного

насіння для товарних посівів – суцільним способом.

Норма висіву для сортів 5-5,5 млн. шт/га, для стерильних

ліній, їх споріднених ліній-закріплювачів стерильності та сте-

рильних гібридів F1 (материнська форма) становить 650-700

тис. шт/га, а для посівів по отриманню гібридного насіння

для товарних посівів – 2,5-3,0 млн. шт/га схожих насінин.

Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі.

Підживлення азотними добривами у фазу весняного кущіння.

Система захисту. Протруєння насіння. Обробка посівів

інсектицидами після появи сходів при наявності та пошко-

дженні рослин злаковими мухами або озимою совкою, а та-

кож протягом вегетації при чисельності шкідників вище еко-

номічного порогу шкодочинності. Застосування гербіцидів.

Насінництво гібридів озимого жита. Створення високо-

гетерозисних гібридів – логічне завершення теоретичних і

практичних доробок лабораторії селекції та генетики озимо-

го жита Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. На сьогод-

нішній день до Державного реєстру сортів рослин України

занесено два гібриди – Первісток і Юр’євець. Гібрид Слобо-

жанець другий рік проходить державне сортовипробування.

Створено декілька ліній-відновлювачів фертильності. Пробні

гібриди, одержані з цими лініями, мають врожайність 8-10

т/га.

До базової технології гетерозисної селекції озимого жита

відноситься: створення вихідного матеріалу – стерильні лінії,

їх закріплювачі стерильності і материнські форми гібридів та

отримання гібридного насіння для товарних посівів.

Насінництво гібридів включає розмноження батьківських

форм і виробництво гібридного насіння для товарних посівів.

Для розмноження стерильної лінії її висівають зі спорід-

неною лінією закріплювачем на ізольованій дільниці при

співвідношенні ділянок 2:1 (два проходи сівалки – стерильна

лінія; один – лінія-закріплювач стерильності). Обов’язковим є

контроль за стерильністю пилку до цвітіння та сортові пропо-

лювання. Для виключення засмічення стерильного насіння

насінням опилювача, перед збиранням останній викошують.

Для подальшої роботи насіння опилювача не використову-

ється.

Для вирощування гібридного жита отримують материнсь-

ку форму гібриду, яка являє собою не просто стерильну лі-

нію, а є стерильним гібридом F1, одержаним від схрещування

чистої ЦЧС-лінії з неспорідненим закріплювачем стерильнос-

ті.

Насіння гібриду F1 отримують на ізольованих дільницях з

співвідношенням в посівах 2:1. Методика роботи в цій ланці

така ж як і при розмноженні чистої ЦЧС-лінії. Просторова

ізоляція повинна становити не менше 400 м.

Гібридне насіння для товарних посівів отримують на ді-

льниці гібридизації. Її можна закладати двома способами.

Перший спосіб передбачає посів батьківських форм пере-

мінними смугами в співвідношенні 4:1 (чотири сівалки – ма-

теринська форма; одна сівалка – батьківська форма), другий

– посів шляхом механічної суміші материнської та батьківсь-

кої форм, де батьківський запилювач складає 7-10% від кіль-

кості материнського насіння. В якості батьківського запилю-

вача для гібридів Первісток і Юр’євець використовується

сорт-популяція озимого жита Харківське 98 (національний

стандарт України). Цей сорт відновлює фертильність на 50-

57%, що достатньо для запилення решти стерильних рослин.

Норма висіву материнської форми становить 40-45 кг/га.

Особливості збирання. При збиранні посіву, який вико-

наний за методом перемінних смуг, спочатку слід викосити

батьківську форму, яку використовують на товарні цілі. Посі-

ви за методом механічної суміші збирають як звичайний на-

сінницький посів.

ЯРА ПШЕНИЦЯ

М’яка пшениця дає вищий урожай зерна в західних та

північно-західних областях, колос легше вимолочується, і це

вимагає стислих строків збирання. Вона має меншу на 8-10

г масу тисячі зернин, більш уражується бурою іржею, знач-

но більш стійка до ураження летючою сажкою і менше за

тверду використовує поживних речовин з ґрунту. Ця культура

менш страждає від ґрунтової посухи і слабо витримує повіт-

ряну.

Тверда пшениця більш страждає від ґрунтової посухи і

краще витримує повітряну, використовує значно більше по-

живних речовин з ґрунту, що забезпечує одержання зерна з

більшим вмістом білка – на 1 і більше відсотків. Уповільнене

вбирання насінням вологи при проростанні потребує біль

ранніх строків сівби. Уповільнене накопичення сухої речови-

ни протягом наливу зерна потребує починати збирання уро-

жаю зерна тільки після закінчення воскової стиглості. Ця ку-

льтура більш стійка до осипання і більш трудомістка до об-

молоту, особливо в посушливі роки.

Все це разом узяте вимагає підвищеної уваги до чистоти

поля від бур’янів, водного режиму та родючості ґрунту.

Попередники. Лісостеп – парова озимина, чисті від

бур’янів просапні (кукурудза на зелений корм і силос, карто-

пля, баштанні, цукровий буряк у вологий рік), широкорядні

посіви круп’яних, горох, однорічні злаково-бобові суміші,

пласт і оборот пласта багаторічних трав.

Степ – парова озимина, кукурудза на зелений корм і си-

лос, горох, чистий пар, баштанні.

Західне Полісся – кукурудза, картопля, зернобобові,

пласт багаторічних трав та його оборот, цукровий і кормовий

буряк, овочеві.

Система добрив. Яра пшениця вимоглива до режиму

живлення, особливо тверда. Слід мати на увазі, що в умовах

Лісостепу для отримання оптимальної якості зерна при уро-

жаї 2,5 – 3,0 т/га необхідно вносити добрива, і в першу чергу

азотні.

Рентабельність вирощування насіння забезпечується

внесенням добрив під запланований урожай з урахуванням

виносу і забезпеченості ґрунту елементами живлення. При

цьому ураховується також коефіцієнт використання добрив.

Органічні u1110 і мінеральні добрива можна вносити під зябле-

ву оранку, мінеральні під передпосівну культивацію і при по-

сіві у рядки.

Для отримання зерна з високою якістю ефективним захо-

дом є прикореневе підживлення NO2 –30 кг/га д.р. при наяв-

ності вологи у посівному шарі ґрунту і позакореневе піджив-

лення 15-20% розчином сечовини в дозі NO2 – 15 кг/га на

VIII-Х етапах органогенезу наземними обприскувачами по

технологічних коліях.

В Степових районах перевагу слід віддавати основному

внесенню добрив під зяб, а в Лісостепу – половину Р2О5 і К2О

під зяб, NO2 і залишки РК навесні під передпосівну культи-

вацію і в рядки.

Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту залежить від попе-

редників, стану ґрунту, наявності бур’янів і технічних можли-

востей. Якщо попередник – рання стерньова культура або

горох і ґрунт сухий, для закриття вологи і боротьби з

бур’янами використовуються дискові знаряддя, якщо ґрунт

вологий – корпусні лущильники або плоскорізи. При цьому

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

обробіток ґрунту проводиться з урахуванням видового скла-

ду бур’янів.

В кінці серпня – початку вересня вносять добрива і про-

водять оранку на глибину 22-30 см, що залежить від стану

конкретного поля. В разі подальшої появи бур’янів, особливо

зимуючих, обробіток ґрунту проводять по типу напівпару.

Якщо попередник – культура, що збирається пізно, в бі-

льшості випадків відразу проводиться оранка.

Навесні, при настанні фізичної стиглості ґрунту, передпо-

сівний обробіток проводять за класичною схемою – борону-

вання зябу і передпосівна культивація. Але в сучасних умо-

вах для економії пального і скорочення строків польових ро-

біт, в залежності від можливостей, підготовка ґрунту прово-

диться з виключенням боронування або передпосівної куль-

тивації.

Підготовка насіння та сівба. Для профілактики захво-

рювань рослин обов’язковим заходом є передпосівне про-

труювання насіння препаратами, які використовуються на

озимій пшениці. Норми витрати аналогічні.

Сівба ярої пшениці проводиться в перші дні весняних

польових робіт. При цьому в південних областях по можли-

вості слід використовувати лютневі "вікна". Особливо чутли-

ва до затримки із строком сівби тверда пшениця.

У зоні Лісостепу норма висіву ярої пшениці становить 5-6

млн. шт. схожого насіння на 1 га і для Степу – 4-5 млн. При

цьому її слід корегувати з урахуванням агрофону, ступеню

засміченості бур’янами і сортової специфіки. Глибина загор-

тання при оптимальному зволоженні посівного шару ґрунту –

4-6 см, а при недостатньому – не більше 6-8 см.

Кращий спосіб сівби – рядковий. При цьому на насінниць-

ких посівах через кожні 1,5-1,8 м залишають доріжки шири-

ною 30 см для проведення сортополок.

Система захисту. Для знищення бур’янів у фазу кущіння

посіви обробляють гербіцидами групи 2,4-Д, Діаленом або

Гранстаром.

Протягом вегетації, при необхідності, застосовують інсек-

тициди та фунгіциди проти смугастої хлібної блохи, стебло-

вих бліх, гессенської та шведської мух, зеленоочки та інших

злакових мух (у фазі 2-3 листочки); проти жуків п’явиці, личи-

нок хлібної попелиці, клопа черепашки (кущення); проти ко-

реневих гнилей, іржі, клопа черепашки (трубкування); проти

комплексу хвороб (формування останнього листа і початку

колосіння); проти личинок шкідливої черепашки, п’явиці,

пшеничного трипсу, злакових попелиць та хлібного жука (цві-

тіння і воскової стиглості).

ЯРИЙ ЯЧМІНЬ

Попередники. Ячмінь розміщують у сівозміні після горо-

ху, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, овочевих

культур.

Обробка грунту. Після збирання попередника поле об-

робляють лущильниками один або декілька раз залежно від

забур′яненості, потім проводять оранку. Весною поле боро-

нують, а потім проводять передпосівну культивацію на гли-

бину загортання насіння (6-8 см).

Система удобрення. Ячмінь найкраще з усіх колосових

реагує на внесення добрив. При середній забезпеченості

грунтів поживними речовинами під ячмінь вносять основні

добрива з розрахунку (NPK)30-40. При посіві в рядки треба

вносити складні мінеральні добрива (NPK)10-15.

Строки сівби і норми висіву. Ячмінь слід висівати в пе-

рші ж дні настання u1092 фізичної стиглості грунту. Глибина загор-

тання насіння при достатньому зволоженні 5−6 см, недостат-

ньому – 6-8 см. Норма висіву насіння для південної частини

Степу 3,5−4; центральної і північної – 4−4,5; Лісостепу –

4,5−5; Полісся – 4,5−5,5 млн.шт/га. На полях з низьким агро-

фоном норму висіву доцільно збільшити.

Система захисту. Перед посівом насіння протруюють

для боротьби з комплексом хвороб розчином одного з таких

протруйників: Вінцит 050 СS к.с. (2л/8л води/1т); Вітавакс 200

ФФ в.с.к. (2,5-3 л/10 л води/1 т); Дивіденд стар 036 FS т.к.с.

(1,5 л/1 т); Премікс 25 т.к.с. (1,5-2 л/т); Раксил т.к.с. (0,4-0,5

л/10 л води/ 1 т); Сумі-8 ФЛО 2% к.с. (1,3-1,7/10 л води/1 т);

Байтан та ін.

Основну загрозу посівам ячменю складають коренепаро-

сткові багаторічні та ранні ярі бур′яни. Для боротьби з ними

найкраще використовувати гербіциди групи 2,4Д або комбі-

новані препарати (діален супер). Їх вносять до початку вихо-

ду в трубку, тому що більш пізнє застосування таких препа-

ратів викликає череззерницю у ячменю і значне зниження

урожаю. Препарати гроділ, гроділ ультра, логран, гранстар

можна вносити аж до появи прапорцевого листка. Дози вне-

сення гербіцидів такі: базагран в.р. (2-4 л/га, 1 раз в фазі ку-

щіння); Базагран М в.р. (2-3 л/га, 1 раз в фазі кущіння); Гран-

стар 75% в.г. (15 г/га з фази 2-3 листків до фази виходу в

трубку); Гроділ ультра в.г. (0,1-0,15 кг/га, 1 раз з фази 2-3 ли-

стків до фази прапорцевого листка); Гюрза з.п. (15 г/га, 1 раз

з фази 2-3 листків до фази прапорцевого листка); 2,4 Д амін-

на сіль в.р. (0,7-1,0 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Діален су-

пер 464 SL в.р.к. (0,5-0,7 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Лог-

ран (7-10 г/га, 1 раз до прапорцевого листка).

Сходам ярого ячменю в роки масового розмноження

(особливо посушливі) значної шкоди можуть завдати смугас-

та та стеблова блішки, злакові мухи, п′явиця. Проти шведсь-

кої мухи і смугастої хлібної блішки посіви ячменю обробля-

ють препаратами Актара 25 W9 в.р.ч. (0,10-0,14 г/га - 2 рази);

Бі-58 новий 40% к.е. (1,0-1,2 л/га за 30 днів до збирання, до 2

разів); Децис 2,5% к.е. (0,2-0,25 л/га за 20 днів до збирання,

до 2 разів); Карате 050 ЕС к.е. (0,15-0,20 л/га за 20 днів до

збирання, до 2 разів); Фастак 10% к.е. (0,1-0,15 л/га, до 2 ра-

зів); Штефесін '325% к.е. (0,2-0,25 л/га, за 20 днів до збирання,

до 2 разів).

Від комплексу хвороб посіви обробляють на початку ко-

лосіння препаратами Альто супер, Імпакт, Тілт, Фалькон, Фо-

лікур та ін.

Нові сорти ячменю мають високу або підвищену стійкість

проти основних хвороб (летючої і кам’яної сажки, гельмінтос-

поріозу, борошнистої роси, карликової іржі), що дає можли-

вість виключити застосування хімічних засобів на таких посі-

вах.

ЯРЕ ТРИТИКАЛЕ

Яре тритикале – зернова культура харчового, технічного і

фуражного призначення, що поєднує високу врожайність (до

60-70 ц/га) і стійкість до хвороб, шкідників та інших несприят-

ливих факторів зовнішнього середовища.

Зерно сортів ярого тритикале селекції Інституту рослин-

ництва ім. В.Я. Юр'єва має хороші хлебопекарскі властивос-

ті, підвищений вміст білка, збалансований підвищеним вміс-

том незамінних амінокислот.

Попередники. Ярі тритикале розміщуються після проса-

пних культур: зернової та силосної кукурудзи, цукрових буря-

ків, сої. Для одержання товарної продукції допускається посів

ярих тритикале після озимої пшениці та соняшнику.

Обробіток ґрунту. Оптимальним способом обробітку

ґрунту під посів ярого тритикале на чорноземах східного Лі-

состепу та північного Степу є безполицеве розпушування на

глибину 20-22 см із попереднім лущенням дисковими лущи-

льниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на глибину 6-8 см. Після відрос-

тання бур'янів і основного внесення фосфорних і калійних

добрив проводиться безполицевий обробіток, краще всього

чизельними знаряддями.

Безполицевий обробіток ґрунту чизелями ефективний на

площах, що мало засмічені багаторічними бур'янами. Після

кукурудзи на зерно доцільно провести оранку на 25-27 см.

Восени при достатній вологості ґрунту проводиться вирі-

внювання поля важкими боронами. Ця операція проводиться

поперек оранки і дає змогу знищити однорічні та частково

"вичесати" кореневища багаторічних бур'янів.

Навесні по мірі дозрівання ґрунту проводиться борону-

вання або шлейфування зябу. На вирівняних з осени полях,

мало засмічених бур'янами, після цього обробітку можна

приступати до сівби. На решті полів рекомендується беспо-

середньо перед посівом провести культивацію на глибину за-

гортання насіння (5-6 см).

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

Удобрення. Склад та дози внесення мінеральних добрив

під яре тритикале визначаються в залежності від забезпече-

ності ґрунту поживними елементами, що пов'язано з родючі-

стю ґрунту, попередником та ін.

Перед основним обробітком ґрунту вносять фосфорні та

калійні добрива, в середньому по 50-60 кг Р2О5 та 30

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте