Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості інспектування посівів з аСодержание книги
Поиск на нашем сайте СХЕМАМИ OECD Основна мета – перевірити, що усі рослини насінницького посіву виявляють ознаки заявленого сорту (сортова ідентич- ність) та переконатися, що не існує обставин, за яких сортові якості насіння (сортова чистота) знижуються. Польове інспектування за схемами OECD базується на таких основних принципах: - попередня культура або сорт не повинні засмічувати «падалицею» сортовий посів; - насінницький посів слід розміщувати на такій відстані від інших посівів, щоб знизити ризик перезапилення різних рос- лин; - посів повинен бути ізольованим від інших, щоб попереди- ти механічне засмічення під час збирання, а також від дже- рел хвороб, які передаються насінням; - насінницький посів достатньо чистий від інших культур та бур’янів, особливо важковіддільних під час обробки насіння; - домішка нетипових рослин не повинна перевищувати до- пустиму стандартом на сортову та видову чистоту. Особа, яка проводить польове інспектування повинна во- лодіти всією інформацією про насінницький посів, знати сор- ти, які інспектуються та їх відмінні ознаки, а також історію на- сіння, яке було використано для насінницького посіву. Інспектор u1084 мусить мати незалежну думку про насінницький посів і нести відповідальність за результати його інспекту- вання перед відповідальними державними органами. Першим завданням польового інспектування є обстежен- ня насінницького посіву, щоб переконатися, що він відповідає ознакам сорту, наведеним в офіційному опису. Це досягаєть- ся проходженням через посів та оцінкою достатньої кількості рослин. Фактичне число останніх у кожному випадку зале- жить від складності відмінних ознак та ідентичності сорту. Посіви, які вилягли, сильно заросли бур’янами, ушкодже- ні шкідниками та уражені хворобами, з числа насінницьких вибраковуються. На відміну від методики апробації, прийнятий в Україні, при інспектуванні насінницьких посівів за схемами OECD ви- значається не лише сортова, а й видова чистота посівів окремих культур. Оцінюють рослини не в окремих пунктах посіву, як це прийнято у вітчизняній методиці, а на вибіркових ділянках, кількість яких має бути статистично достатньою, щоб отри- мати гарантований результат. Розташування ділянок випад- кове й таке, яке максимально охоплює весь посів. ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008 Число та розмір вибіркових ділянок залежить від культури та площі посіву. Для злакових культур розмір ділянки скла- дає 20 м2. Окрім польового інспектування насінницьких посівів за схемами OECD, проводиться випробування насіння на конт- рольних ділянках: попередній контроль (передконтроль), ос- таточний (пост-контроль) та позасезонний контроль, щоб пе- реконатися, що відібраний зразок насіння відповідає опису сорту і підтверджує його ідентичність. Попередній контроль проводять, аби переконатися в об’єктивності даних, отриманих за польового інспектування насінницьких посівів. Цей контроль є складовою процесу сертифікації насіння. Його здійснюють водночас з насінниць- ким посівом наступної генерації (репродукції). Переваги тако- го контролю: - рослини, отримані від посіву будь-якої партії насіння, мо- жна детально аналізувати, починаючи від сходів до їх повно- го вистигання; - рослини на контрольній ділянці можна порівнювати з ро- слинами стандартного зразку; - його дані можуть бути підставою для вибракування посіву з числа насіннєвих. Остаточний контроль здійснюють задля того, щоб проко- нтролювати чистосортність вирощеного насіння, його теж проводять на контрольних ділянках і результати порівнюють зі стандартним зразком. За його даними дають (або не да- ють) гарантію, що вирощене насіння відповідає мінімальним вимогам стандарту на сортові якості. Позасезонний контроль проводять на ділянках поперед- нього і остаточного контролю, закладених в інших регіонах базовим насінням, яке не було реалізоване раніше. Отже, його можна здійснювати до початку наступної посівної ком- панії. Враховуючи досвід інспектування насінницьких посівів за схемами сертифікації насіння OECD, вченими та фахівцями з насіннєвого контролю України розроблено національний ста- ндарт "Насінницькі посіви зернових, зернобобових і круп’яних культур. Вимоги до інспектування". Згідно з цим норматив- ним документом техніка інспектування дещо відрізняється від тієї, яка наведена в "Інструкції з апробації сортових посі- вів…", а саме: - оцінка чистосортності посіву проводиться не в окремих рослинах, оглянутих у пунктах, намічених за діагоналлю по- сіву, а на контрольних ділянках, виділених до початку інспек- тування; - число контрольних ділянок для оцінювання рослин скла- дає не менше 20 на граничній площі інспектованого посіву, яка залежно від культури становить 100 або 200 га; - кількість рослин (стеблів), що оцінюються, значно пере- вищує ту, яка регламентована інструкціями з апробації; - оцінювання сортової чистоти (типовості) посіву проводить особисто автор (підтримувач) сорту або його представник, порівнюючи рослини на контрольній ділянці з описом сорту і стандартним (еталонним) зразком, відібраним у поточному році на селекційних або насінницьких розсадниках даного сорту. Наведені особливості інспектування насінницьких посівів, безсумнівно, сприяють об’єктивній оцінці їх сортової чистоти (типовості) та наближають його проведення до вимог міжна- родних норм. ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНІКИ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ ОЗИМА ПШЕНИЦЯ Н А П І В І Н Т Е Н С И В Н І С О Р Т И Попередник. Кукурудза МВС, горох, багаторічні трави тощо. Вирощування сортів напівінтенсивного типу використання можливе по пару, але із застосуванням ретардантів (упові- льнювачів росту), що сприяє підвищенню кущистості, а зага- лом і урожайності приблизно в 1,5 рази вищої ніж за звичай при вирощуванні по непарових попередниках. Обробіток ґрунту. Дискування лущильниками або важ- кими дисковими боронами у двох напрямках на глибину 6-8 см одразу після збирання попередника. Передпосівні культи- вації. Строки сівби. Оптимальні. Сорти Харківська 105, Харків- ська 96 витримують пізні строки посіву. Норми висіву. 5,0-5,5 млн. штук схожого насіння на гек- тар. Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі. Підживлення азотними добривами рано навесні у фазу ку- щення. На товарних посівах для підвищення якості зерна по- закореневе підживлення розчином карбаміду у фазу молоч- ної стиглості. Система захисту. Протруєння насіння. Обробка інсекти- цидами після появи сходів при наявності та пошкоджені рос- лин попелицею, а також протягом вегетації при чисельності шкідників вище економічного порогу шкодочинності. Застосу- вання гербіцидів. І Н Т Е Н С И В Н І С О Р Т И Попередник. Чорний і зайнятий пари. Обробіток ґрунту. Дискування лущильниками або важки- ми дисковими боронами в двох напрямках на 6-8 см одразу після збирання соняшнику. Внесення органічних та мінера- льних добрив під оранку (25-27 см). Навесні та влітку різног- либинні культивації. Передпосівна культивація. Строки сівби. Оптимальні – кінець першої, друга декада вересня. При сівбі в оптимальний термін озима пшениця має три- валий час для кущіння, що сприяє отриманню більшої кілько- сті пагонів ніж при пізньому посіві. Але за оптимальних стро- ків сівби восени може виникнути необхідність використання інсектицидів при досягненні порогу шкодочинності популяці- ями попелиць та цикадок – основних розповсюдників вірусів. Тому необхідно посилити обстеження фітосанітарного стану посівів. Норми висіву. 4,0-4,5 млн. штук схожого насіння на гек- тар. Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі (10-15 кг діючої речовини). Підживлення азотними добрива- ми рано навесні в дозі 30-50 кг діючої речовини в фазу ку- щення. На товарних посівах для підвищення якості зерна ре- комендовано позакореневе підживлення розчином карбаміду в фазу молочної стиглості. Система захисту. Протруєння насіння. Протягом вегета- ції обробка посівів інсектицидами при чисельності шкідників вище економічного порогу шкодочинності. Застосування гер- біцидів, фунгіцидів. ОЗИМЕ ТРИТИКАЛЕ Попередники. Озимі тритикале характеризуються слаб- кою чутливістю до попередників. Фактично, в силу високої пластичності, їх можна вирощувати у будь-якій ланці сівозмі- ни при умовах раннього звільнення ділянки попередньою ку- льтурою. Але, як інтенсивна культура, озимі зернові тритика- ле формують більш високий врожай при вирощуванні після кращих попередників: чорного і зайнятого пару, гороху, ко- нюшини, люцерни, ріпаку, кукурудзи на зелений корм і силос, ранньої картоплі. Відносно гірше озимі тритикале вдаються по стерні ози- мих чи ячменю. На стернові попередники краще реагують напівінтенсивні середньорослі та високорослі сорти АД 15, АД 44, АД 256. У сприятливі чи екстремальні роки ці тритика- ле в дослідах після ячменю суттєво (на 0,4-0,8 т/га) переви- щували районовані сорти озимої пшениці. Негативний вплив на врожайність озимого тритикале ви- являють попередники, що пізно вивільняють поля: цукрові буряки, кукурудза на зерно. Пізня картопля часто забезпечує формування високого врожаю тритикале. Обробіток грунту. Вибір способу обробки грунту під озимі тритикале залежить від грунто-кліматичних умов зони, попередника, ступеню засміченості, рівня зволоження грунту, наявності в господарстві грунтообробляючих знарядь. ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008 Під посів озимих тритикале грунт починають готувати зразу u1087 після збирання попередньої культури. У регіонах недо- статнього та нестійкого зволоження (Степ, Лісостеп) краще застосовувати у максимально стислі строки поверхневий та плоскорізний обробіток грунту. Для поверхневого обробітку грунту використовуються такі плоскорізні знаряддя: КПШ-5, КПШ-9, КТС-10-00, ОПТ-35 та інші. Необхідно враховувати характер засміченості площі бу- р'янами та прояву водної ерозії. На полях, засмічених вівсю- гом, треба проводити лущення агрегатами ЛТД 10А і ЛДГ- 15А. При розміщенні тритикале після кукурудзи на силос, го- роху, для розробки пожнивних решток поле доцільно оброб- ляти бороною БДТ-7 у двох перпендикулярних напрямках на глибину 10-12 см. Пласт багаторічних трав обробляють бо- ронами БДТ-3, БДТ-7 і ВД-10. Після основного обробітку необхідно довести грунт до посівного стану. Агрегати бажано складати з культиваторів, котків, або приладів типу "Європак", "Амазоне" чи "Смарагд", які забезпечують високу якість підготовки грунту до посіву за один прохід. На Поліссі, при достатній кількості вологозапасів, основ- ним способом обробки є отвальна оранка з передплужника- ми на 18-20 см в агрегаті з кільчасто-шпоровим котком і зу- бовими боронами. На лесових і суглинкових грунтах заміна плуга важкими культиваторами веде до запливання поверхневого шару. Передпосівний обробіток грунту обмежується глибиною до 6-10 см. Його проводять культиваторами КПЕ-38А, КПС-4, КШУ-12 в агрегаті з боронами. Слідом за передпосівною ку- льтивацією проводять сівбу та коткування посіву. Строки сівби і глибина загортання насіння. Озимі трити- кале слід висівати в строки, які дозволяють рослині до кінця осінньої вегетації нормально розвинутися до наступу холод- ного періоду, підготуватися до зимівлі. При цьому необхідно враховувати особливості осіннього росту і розвитку конкрет- них сортів. Амфідиплоїди 15, 42, 52, 256 і, особливо Гарне, характеризуються повільними темпами розвитку на перших (І-ІІ) етапах органогенезу, сланким типом куща. Найкращі ре- зультати одержують при посіві у ранні агротехнічні строки '28в Харківській області – 25 серпня – 5 вересня). Рослини цих високозимостійких сортів встигають дуже добре розкущити- ся, утворити 5 і більше неперерослих пагонів. Могутнього ро- звитку досягає і коренева система. Сортам АД 44, Ладне, Ратне і Раритет притаманні дещо менша кущистість, але більш інтенсивні темпи осіннього рос- ту, напіврозлогий тип куща, середня або вище середня зимо- стійкість. Їх бажано сіяти на протязі оптимального періоду аг- ротехнічних строків (у Харківській області – 1-15 вересня). У нормальних умовах зволоження і при добре підготов- леному ґрунті достатня глибина загортання насінин – 4-6 см. Найбільша глибина загортання насіння, при якій практично не змінюється польова схожість – 8-9 см. Якщо волога роз- міщена глибше, то при загортанні насіння на 10-12 см норму висіву слід збільшити на 10-20%. При посіві у сухий грунт, що іноді практикується на части- ні площ у посушливу осінь, глибина загортання насіння не повинна перевищувати 4-5 см. Норми висіву. Високозимостійкі сорти тритикале (АД 42, АД 52, АД 256, Гарне), які здатні до інтенсивного кущення і саморегулювання густоти стеблестою, слід сіяти по кращих попередниках у ранні строки (до 5 вересня) зниженими нор- мами – 3-3,5 млн. схожих насінин на гектар у добре оброб- лений, удобрений і вологий грунт. В більш пізні строки, по поганих попередниках норми ви- сіву збільшуються до 4,5-6 млн. схожих насінин. Це стосуєть- ся усіх сортів, особливо АД 44, Ладне, Ратне та інших з мен- шим коефіцієнтом кущення і здатних до переростання при посіві у ранні строки. Система удобрення. Вкоренилось твердження, що озимі тритикале менш вимогливі до родючості грунтів, ніж м'яка пшениця, і забезпечують великі надвишки врожаю тільки на бідних фонах. Це не так. При вирощуванні по інтенсивних те- хнологіях, в порівнянні з озимою пшеницею та житом, трити- кале реагують більшими зборами зерна на внесені добрива. Ефективність застосування мінеральних добрив під озимі тритикале цілком залежить від наявності у грунті основних елементів живлення рослин. На грунтах бідних, з низьким вмістом азоту і фосфору в орному шарі, внесення оптималь- них доз добрив при достатньому зволоженні підвищують урожайність тритикале на 14-24 ц/га в порівнянні з контролем без добрив. Система захисту. Для обмеження розповсюдженості хвороб і зменшення втрат урожаю, перш за все слід додер- жуватись сівозміни, включати в ротацію фітосанітарні куль- тури (овес, зернобобові, ріпак, кукурудза, картопля, соняш- ник) систематично вносити органічні та мінеральні добрива, проводити передпосівне протруювання насіння (Вітавакс 200 ФФ 2-3 кг/т). Високоефективним заходом боротьби з кореневими гни- лями, фузаріозом колосся, сніговою пліснявою є обробка чи інкрустація насіння Фундазолом (50% с.п., 3 кг/т). У боротьбі з сніговою пліснявою максимальний захист забезпечує осін- нє обприскування посівів Фундазолом (0,6 кг/га) з нормою витрати робочої рідини 200-300 л/га. Ці заходи знижують розповсюдженість хвороб на 72-80%. З початку весняної вегетації для зниження шкодочинності озимої мухи, коли кількість її яєць у грунті при осінньому об- ліку перевищує 200 шт./м2, посіви тритикале слід обробляти 40% препаратом Бі-58 з нормою витрати 1,0-1,2 кг/га. Сорти тритикале селекції Інституту рослинництва фор- мують при рекомендованих строках сівби дуже густий стеб- лостій з високою облиствленістю і тому здатні ефективно пригнічувати бур'яни. Подібні посіви практично не потребу- ють застосування гербіцидів. На зріджених і ослаблених по- сівах застосовують гербіциди (Діален, Хвасток С, Трезор, Сатис), що дає добрий ефект і окуповує затрати. Слід до- тримуватись регламентованих витрат, обробляти посіви в найбільш оптимальні строки з врахуванням погодних умов. Кращими вважаються температури +15...+17 С. При темпе- ратурах +9...+10 С гербіциди групи 2,4-Д на бур'яни згубно не впливають. Особливості насінництва. Сорти озимих зернових і ко- рмових тритикале є факультативні самозапилювачі, з іноді більшою, ніж у пшениці імовірністю перехресного запилення. Тип репродуктивної системи тритикале детермінує викорис- тання загальноприйнятої для самозапилених колосових ку- льтур u1089 схем насінництва. Первинне насінництво тритикале проводиться за схемою, передбаченою для озимої пшениці, але об'єми розсадників випробування потомств першого і другого років повинні бути на третину більше, особливо для сортів, одержаних шляхом ступінчатої трьохродової гібриди- зації (АД 42, АД 52, АД 15). Насіннєві розсадники необхідно розміщувати на родючих, вільних від бур'янів полях. Найкращі попередники – пар, зер- нобобові, кукурудза на силос, багаторічні трави. Заборонено розміщення насінницьких площ після озимих культур. Норми висіву знижують до 2,5-3 млн. схожих насінин на гектар, що запобігає виляганню і забезпечує одержання добре виповне- ного, більш вирівняного насіння з поліпшеними врожайними властивостями. Всі етапи збирання, очистки та сортування необхідно ре- тельно контролювати щоби виключити механічне засмічення насіння. ОЗИМЕ ЖИТО Попередники. Насіннєві посіви необхідно розміщувати на полях, де жито не вирощували протягом останніх двох ро- ків. Озиме жито менш вимогливе до попередників в порів- нянні з іншими озимими культурами. Проте насіннєві посіви сортів жита, стерильних ліній, їх споріднених ліній- закріплювачів стерильності та стерильні гібриди F1 (материн- ська форма), слід розміщувати по чистих і кращих зайнятих парах, а посіви по отриманню гібридного насіння для товар- них посівів – по зайнятих парах, після багаторічних трав та гороху на зерно. Розміщення насіннєвих посівів гібридного ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008 жита після стерньових попередників (особливо озимих зла- ків)не допускається із-за суттєвого погіршення їх в плані фі- тосанітарного стану та засмічення насінням попередньої ку- льтури. Обробіток грунту. Лущення стерні дисковими лущильни- ками на глибину 6-8 см одразу після звільнення поля не за- лежно від попередника; зяблева оранка на 25-27 см під чор- ний пар; полицева оранка на 20-22 см після зайнятого пару і багаторічних трав та поверхневий обробіток грунту на 6-8 см після гороху на зерно. В подальшому 2-3 культивації по до- гляду за u1087 попередниками та передпосівна культивація. Строки сівби. В середині оптимальних строків для зони висівають стерильні лінії, їх споріднені лінії-закріплювачі сте- рильності та стерильні гібриди F1 (материнська форма), а в кінці – сорти жита та посіви по отриманню гібридного насіння для товарних посівів. Способи сівби. С терильні лінії, їх споріднені лінії- закріплювачі стерильності та стерильні гібриди F1 (материн- ська форма) висівають зерновими сівалками широкорядним (30 см), а посіви сортів та посіви по отриманню гібридного насіння для товарних посівів – суцільним способом. Норма висіву для сортів 5-5,5 млн. шт/га, для стерильних ліній, їх споріднених ліній-закріплювачів стерильності та сте- рильних гібридів F1 (материнська форма) становить 650-700 тис. шт/га, а для посівів по отриманню гібридного насіння для товарних посівів – 2,5-3,0 млн. шт/га схожих насінин. Система добрив. Внесення фосфорних добрив при сівбі. Підживлення азотними добривами у фазу весняного кущіння. Система захисту. Протруєння насіння. Обробка посівів інсектицидами після появи сходів при наявності та пошко- дженні рослин злаковими мухами або озимою совкою, а та- кож протягом вегетації при чисельності шкідників вище еко- номічного порогу шкодочинності. Застосування гербіцидів. Насінництво гібридів озимого жита. Створення високо- гетерозисних гібридів – логічне завершення теоретичних і практичних доробок лабораторії селекції та генетики озимо- го жита Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. На сьогод- нішній день до Державного реєстру сортів рослин України занесено два гібриди – Первісток і Юр’євець. Гібрид Слобо- жанець другий рік проходить державне сортовипробування. Створено декілька ліній-відновлювачів фертильності. Пробні гібриди, одержані з цими лініями, мають врожайність 8-10 т/га. До базової технології гетерозисної селекції озимого жита відноситься: створення вихідного матеріалу – стерильні лінії, їх закріплювачі стерильності і материнські форми гібридів та отримання гібридного насіння для товарних посівів. Насінництво гібридів включає розмноження батьківських форм і виробництво гібридного насіння для товарних посівів. Для розмноження стерильної лінії її висівають зі спорід- неною лінією закріплювачем на ізольованій дільниці при співвідношенні ділянок 2:1 (два проходи сівалки – стерильна лінія; один – лінія-закріплювач стерильності). Обов’язковим є контроль за стерильністю пилку до цвітіння та сортові пропо- лювання. Для виключення засмічення стерильного насіння насінням опилювача, перед збиранням останній викошують. Для подальшої роботи насіння опилювача не використову- ється. Для вирощування гібридного жита отримують материнсь- ку форму гібриду, яка являє собою не просто стерильну лі- нію, а є стерильним гібридом F1, одержаним від схрещування чистої ЦЧС-лінії з неспорідненим закріплювачем стерильнос- ті. Насіння гібриду F1 отримують на ізольованих дільницях з співвідношенням в посівах 2:1. Методика роботи в цій ланці така ж як і при розмноженні чистої ЦЧС-лінії. Просторова ізоляція повинна становити не менше 400 м. Гібридне насіння для товарних посівів отримують на ді- льниці гібридизації. Її можна закладати двома способами. Перший спосіб передбачає посів батьківських форм пере- мінними смугами в співвідношенні 4:1 (чотири сівалки – ма- теринська форма; одна сівалка – батьківська форма), другий – посів шляхом механічної суміші материнської та батьківсь- кої форм, де батьківський запилювач складає 7-10% від кіль- кості материнського насіння. В якості батьківського запилю- вача для гібридів Первісток і Юр’євець використовується сорт-популяція озимого жита Харківське 98 (національний стандарт України). Цей сорт відновлює фертильність на 50- 57%, що достатньо для запилення решти стерильних рослин. Норма висіву материнської форми становить 40-45 кг/га. Особливості збирання. При збиранні посіву, який вико- наний за методом перемінних смуг, спочатку слід викосити батьківську форму, яку використовують на товарні цілі. Посі- ви за методом механічної суміші збирають як звичайний на- сінницький посів. ЯРА ПШЕНИЦЯ М’яка пшениця дає вищий урожай зерна в західних та північно-західних областях, колос легше вимолочується, і це вимагає стислих строків збирання. Вона має меншу на 8-10 г масу тисячі зернин, більш уражується бурою іржею, знач- но більш стійка до ураження летючою сажкою і менше за тверду використовує поживних речовин з ґрунту. Ця культура менш страждає від ґрунтової посухи і слабо витримує повіт- ряну. Тверда пшениця більш страждає від ґрунтової посухи і краще витримує повітряну, використовує значно більше по- живних речовин з ґрунту, що забезпечує одержання зерна з більшим вмістом білка – на 1 і більше відсотків. Уповільнене вбирання насінням вологи при проростанні потребує біль ранніх строків сівби. Уповільнене накопичення сухої речови- ни протягом наливу зерна потребує починати збирання уро- жаю зерна тільки після закінчення воскової стиглості. Ця ку- льтура більш стійка до осипання і більш трудомістка до об- молоту, особливо в посушливі роки. Все це разом узяте вимагає підвищеної уваги до чистоти поля від бур’янів, водного режиму та родючості ґрунту. Попередники. Лісостеп – парова озимина, чисті від бур’янів просапні (кукурудза на зелений корм і силос, карто- пля, баштанні, цукровий буряк у вологий рік), широкорядні посіви круп’яних, горох, однорічні злаково-бобові суміші, пласт і оборот пласта багаторічних трав. Степ – парова озимина, кукурудза на зелений корм і си- лос, горох, чистий пар, баштанні. Західне Полісся – кукурудза, картопля, зернобобові, пласт багаторічних трав та його оборот, цукровий і кормовий буряк, овочеві. Система добрив. Яра пшениця вимоглива до режиму живлення, особливо тверда. Слід мати на увазі, що в умовах Лісостепу для отримання оптимальної якості зерна при уро- жаї 2,5 – 3,0 т/га необхідно вносити добрива, і в першу чергу азотні. Рентабельність вирощування насіння забезпечується внесенням добрив під запланований урожай з урахуванням виносу і забезпеченості ґрунту елементами живлення. При цьому ураховується також коефіцієнт використання добрив. Органічні u1110 і мінеральні добрива можна вносити під зябле- ву оранку, мінеральні під передпосівну культивацію і при по- сіві у рядки. Для отримання зерна з високою якістю ефективним захо- дом є прикореневе підживлення NO2 –30 кг/га д.р. при наяв- ності вологи у посівному шарі ґрунту і позакореневе піджив- лення 15-20% розчином сечовини в дозі NO2 – 15 кг/га на VIII-Х етапах органогенезу наземними обприскувачами по технологічних коліях. В Степових районах перевагу слід віддавати основному внесенню добрив під зяб, а в Лісостепу – половину Р2О5 і К2О під зяб, NO2 і залишки РК навесні під передпосівну культи- вацію і в рядки. Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту залежить від попе- редників, стану ґрунту, наявності бур’янів і технічних можли- востей. Якщо попередник – рання стерньова культура або горох і ґрунт сухий, для закриття вологи і боротьби з бур’янами використовуються дискові знаряддя, якщо ґрунт вологий – корпусні лущильники або плоскорізи. При цьому ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008 обробіток ґрунту проводиться з урахуванням видового скла- ду бур’янів. В кінці серпня – початку вересня вносять добрива і про- водять оранку на глибину 22-30 см, що залежить від стану конкретного поля. В разі подальшої появи бур’янів, особливо зимуючих, обробіток ґрунту проводять по типу напівпару. Якщо попередник – культура, що збирається пізно, в бі- льшості випадків відразу проводиться оранка. Навесні, при настанні фізичної стиглості ґрунту, передпо- сівний обробіток проводять за класичною схемою – борону- вання зябу і передпосівна культивація. Але в сучасних умо- вах для економії пального і скорочення строків польових ро- біт, в залежності від можливостей, підготовка ґрунту прово- диться з виключенням боронування або передпосівної куль- тивації. Підготовка насіння та сівба. Для профілактики захво- рювань рослин обов’язковим заходом є передпосівне про- труювання насіння препаратами, які використовуються на озимій пшениці. Норми витрати аналогічні. Сівба ярої пшениці проводиться в перші дні весняних польових робіт. При цьому в південних областях по можли- вості слід використовувати лютневі "вікна". Особливо чутли- ва до затримки із строком сівби тверда пшениця. У зоні Лісостепу норма висіву ярої пшениці становить 5-6 млн. шт. схожого насіння на 1 га і для Степу – 4-5 млн. При цьому її слід корегувати з урахуванням агрофону, ступеню засміченості бур’янами і сортової специфіки. Глибина загор- тання при оптимальному зволоженні посівного шару ґрунту – 4-6 см, а при недостатньому – не більше 6-8 см. Кращий спосіб сівби – рядковий. При цьому на насінниць- ких посівах через кожні 1,5-1,8 м залишають доріжки шири- ною 30 см для проведення сортополок. Система захисту. Для знищення бур’янів у фазу кущіння посіви обробляють гербіцидами групи 2,4-Д, Діаленом або Гранстаром. Протягом вегетації, при необхідності, застосовують інсек- тициди та фунгіциди проти смугастої хлібної блохи, стебло- вих бліх, гессенської та шведської мух, зеленоочки та інших злакових мух (у фазі 2-3 листочки); проти жуків п’явиці, личи- нок хлібної попелиці, клопа черепашки (кущення); проти ко- реневих гнилей, іржі, клопа черепашки (трубкування); проти комплексу хвороб (формування останнього листа і початку колосіння); проти личинок шкідливої черепашки, п’явиці, пшеничного трипсу, злакових попелиць та хлібного жука (цві- тіння і воскової стиглості). ЯРИЙ ЯЧМІНЬ Попередники. Ячмінь розміщують у сівозміні після горо- ху, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, овочевих культур. Обробка грунту. Після збирання попередника поле об- робляють лущильниками один або декілька раз залежно від забур′яненості, потім проводять оранку. Весною поле боро- нують, а потім проводять передпосівну культивацію на гли- бину загортання насіння (6-8 см). Система удобрення. Ячмінь найкраще з усіх колосових реагує на внесення добрив. При середній забезпеченості грунтів поживними речовинами під ячмінь вносять основні добрива з розрахунку (NPK)30-40. При посіві в рядки треба вносити складні мінеральні добрива (NPK)10-15. Строки сівби і норми висіву. Ячмінь слід висівати в пе- рші ж дні настання u1092 фізичної стиглості грунту. Глибина загор- тання насіння при достатньому зволоженні 5−6 см, недостат- ньому – 6-8 см. Норма висіву насіння для південної частини Степу 3,5−4; центральної і північної – 4−4,5; Лісостепу – 4,5−5; Полісся – 4,5−5,5 млн.шт/га. На полях з низьким агро- фоном норму висіву доцільно збільшити. Система захисту. Перед посівом насіння протруюють для боротьби з комплексом хвороб розчином одного з таких протруйників: Вінцит 050 СS к.с. (2л/8л води/1т); Вітавакс 200 ФФ в.с.к. (2,5-3 л/10 л води/1 т); Дивіденд стар 036 FS т.к.с. (1,5 л/1 т); Премікс 25 т.к.с. (1,5-2 л/т); Раксил т.к.с. (0,4-0,5 л/10 л води/ 1 т); Сумі-8 ФЛО 2% к.с. (1,3-1,7/10 л води/1 т); Байтан та ін. Основну загрозу посівам ячменю складають коренепаро- сткові багаторічні та ранні ярі бур′яни. Для боротьби з ними найкраще використовувати гербіциди групи 2,4Д або комбі- новані препарати (діален супер). Їх вносять до початку вихо- ду в трубку, тому що більш пізнє застосування таких препа- ратів викликає череззерницю у ячменю і значне зниження урожаю. Препарати гроділ, гроділ ультра, логран, гранстар можна вносити аж до появи прапорцевого листка. Дози вне- сення гербіцидів такі: базагран в.р. (2-4 л/га, 1 раз в фазі ку- щіння); Базагран М в.р. (2-3 л/га, 1 раз в фазі кущіння); Гран- стар 75% в.г. (15 г/га з фази 2-3 листків до фази виходу в трубку); Гроділ ультра в.г. (0,1-0,15 кг/га, 1 раз з фази 2-3 ли- стків до фази прапорцевого листка); Гюрза з.п. (15 г/га, 1 раз з фази 2-3 листків до фази прапорцевого листка); 2,4 Д амін- на сіль в.р. (0,7-1,0 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Діален су- пер 464 SL в.р.к. (0,5-0,7 л/га, 1 раз до виходу в трубку); Лог- ран (7-10 г/га, 1 раз до прапорцевого листка). Сходам ярого ячменю в роки масового розмноження (особливо посушливі) значної шкоди можуть завдати смугас- та та стеблова блішки, злакові мухи, п′явиця. Проти шведсь- кої мухи і смугастої хлібної блішки посіви ячменю обробля- ють препаратами Актара 25 W9 в.р.ч. (0,10-0,14 г/га - 2 рази); Бі-58 новий 40% к.е. (1,0-1,2 л/га за 30 днів до збирання, до 2 разів); Децис 2,5% к.е. (0,2-0,25 л/га за 20 днів до збирання, до 2 разів); Карате 050 ЕС к.е. (0,15-0,20 л/га за 20 днів до збирання, до 2 разів); Фастак 10% к.е. (0,1-0,15 л/га, до 2 ра- зів); Штефесін '325% к.е. (0,2-0,25 л/га, за 20 днів до збирання, до 2 разів). Від комплексу хвороб посіви обробляють на початку ко- лосіння препаратами Альто супер, Імпакт, Тілт, Фалькон, Фо- лікур та ін. Нові сорти ячменю мають високу або підвищену стійкість проти основних хвороб (летючої і кам’яної сажки, гельмінтос- поріозу, борошнистої роси, карликової іржі), що дає можли- вість виключити застосування хімічних засобів на таких посі- вах. ЯРЕ ТРИТИКАЛЕ Яре тритикале – зернова культура харчового, технічного і фуражного призначення, що поєднує високу врожайність (до 60-70 ц/га) і стійкість до хвороб, шкідників та інших несприят- ливих факторів зовнішнього середовища. Зерно сортів ярого тритикале селекції Інституту рослин- ництва ім. В.Я. Юр'єва має хороші хлебопекарскі властивос- ті, підвищений вміст білка, збалансований підвищеним вміс- том незамінних амінокислот. Попередники. Ярі тритикале розміщуються після проса- пних культур: зернової та силосної кукурудзи, цукрових буря- ків, сої. Для одержання товарної продукції допускається посів ярих тритикале після озимої пшениці та соняшнику. Обробіток ґрунту. Оптимальним способом обробітку ґрунту під посів ярого тритикале на чорноземах східного Лі- состепу та північного Степу є безполицеве розпушування на глибину 20-22 см із попереднім лущенням дисковими лущи- льниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на глибину 6-8 см. Після відрос- тання бур'янів і основного внесення фосфорних і калійних добрив проводиться безполицевий обробіток, краще всього чизельними знаряддями. Безполицевий обробіток ґрунту чизелями ефективний на площах, що мало засмічені багаторічними бур'янами. Після кукурудзи на зерно доцільно провести оранку на 25-27 см. Восени при достатній вологості ґрунту проводиться вирі- внювання поля важкими боронами. Ця операція проводиться поперек оранки і дає змогу знищити однорічні та частково "вичесати" кореневища багаторічних бур'янів. Навесні по мірі дозрівання ґрунту проводиться борону- вання або шлейфування зябу. На вирівняних з осени полях, мало засмічених бур'янами, після цього обробітку можна приступати до сівби. На решті полів рекомендується беспо- середньо перед посівом провести культивацію на глибину за- гортання насіння (5-6 см). ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008 Удобрення. Склад та дози внесення мінеральних добрив під яре тритикале визначаються в залежності від забезпече- ності ґрунту поживними елементами, що пов'язано з родючі- стю ґрунту, попередником та ін. Перед основним обробітком ґрунту вносять фосфорні та калійні добрива, в середньому по 50-60 кг Р2О5 та 30
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 746; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.017 с.) |