Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Властивості кислот, основ і солей з точки зору теорії електролітичної дисоціаціїСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте Кислоти – сполуки, при розчиненні яких збільшується концентрація позитивно заряджених іонів розчинника. З точки зору теорії електролітичної дисоціації кислоти – електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу катіонів – гідратованях іонів Гідрогену. Кількість іонів Гідрогену в молекулі кислоти, здатних заміщуватися на метал або металоподібну групу атомів з утворенням солей, визначає її основність. Розрізняють кислоти одноосновні (НNО3, НСl, НСlО), двохосновні (Н2SО4, Н2S, Н2СО3), триосновні (Н3РО4), чотириосновні (Н4Р2О7, Н4SіО4), п'ятиосновні (Н5ІО6), шестиосновні (Н6ТеО6). В деяких кислотах кількість атомів Гідрогену не відповідає їх основності: Н3РО3 – двохосновна, Н3РО2 – одноосновна кислота. Основами називаються сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН. Основи – це складні сполуки, що складаються з катіона, та гідроксид-іона. Загальна формула – M(OH)x. З точки зору теорії електролітичної дисоціації, основи – це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу аніонів – гідроксид-іонів. За здатністю до дисоціації основи називаються лугами. Основи у воді дисоціюють на йони металу (амонію у випадку гідрату амоніаку) і гідроксид-йони. Жодних інших аніонів, крім гідроксид-йонів, основи не утворюють. 3 точки зору теорії електролітичної дисоціації, солі – електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням позитивно заряджених іонів, що відрізняються від іона Гідрогену, та негативно заряджених іонів, що відрізняються від гідроксид-іона.
Безбарвна кристалічна речовина. Існує в різних алотропних модифікаціях, одна з них – напівдорогоцінний камінь кварц. Річковий та морський пісок – силіцій оксид з невеликою домішкою солей феруму(ІІІ) Хімічні властивості: Малоактивний кислотний оксид Взаємодія з Магнієм: SiO2 + 2Mg = 2MgO + Si Розчинення в лугах при нагріванні: SiO2↓ + 2 KOH = K2SiO3 + H2O Силікатна (кремнієва) кислота H2SiO3 - Аморфна безбарвна, слабка, нерозчинна у воді. Особливі хімічні властивості. При висушуванні, а особливо при нагріванні, втрачає воду:H2SiO3 = H2O + SiO2 Силікати - Солі силікатної кислоти. Силікати більшості металів нерозчинні у воді. Хімічні властивості: Взаємодія розчинних силікатів з кислотами Na2SiO3 + H2S = Na2S + H2SiO3↓ Карбон(IV) оксид (вуглекислий газ) — газ без кольору, смаку і запаху, важчий за повітря, добре розчиняється у воді, реагуючи з нею, легко скраплюється при кімнатній температурі й тиску 5 МПа. Твердий вуглекислий газ називають «сухим льодом».
2) Взаємодія карбон(IV) оксиду з основними оксидами: 3) Взаємодія карбон(IV) оксиду з основами: 4) Взаємодія карбон(IІ) оксиду з киснем іде з виділенням великої кількості енергії: Карбон(IV) оксид із киснем не взаємодіє. Карбонатна (вугільна) кислота Н2СО3. Карбонати – це солі карбонатної кислоти. Карбонати поділяються на Гідрокарбонати (Розчинні у воді NaHCO3, Ca(HCO3)2) та Середні солі (Багатьох металів нерозчинні у воді CaCO3, FeCO3) Хімічні властивості
NaHCO3 + HNO3 = NaNO3 + H2O + CO2 ↑
Билет23
Розрізняють оборотний і необоротний гідроліз солей: • 1. Гідроліз солі слабкої кислоти і сильної основи (гідроліз за аніоном). (Розчин має слаболужну середу, реакція протікає оборотно, гідроліз по другому щаблі протікає в незначній мірі) • 2. Гідроліз солі сильної кислоти і слабкої основи (гідроліз за катіоном). (Розчин має слабокислую середу, реакція протікає оборотно, гідроліз по другому щаблі протікає в незначній мірі) • 3. Гідроліз солі слабкої кислоти і слабкої основи. (Рівновага зміщена в бік продуктів, гідроліз протікає практично повністю, так як обидва продукти реакції йдуть із зони реакції у вигляді осаду чи газу). Сіль сильної кислоти і сильної основи не піддається гідролізу, і розчин нейтральний.
Бор (borum, стар. назв. boracium і boron, останнім прийнято ще й тепер у англійців; хім. форм. В; атомна вага 11) - неметалічний елемент, у вільному стані відомий в двох алотропічних видозмінах: аморфному і кристалічному. У аморфному вигляді бор був отриманий в 1808 р. Люссаком і Тенаром і ближче вивчений в 1857 р. Велером і Сен-Клер-Девілля, що дали способи приготування кристалічного бору. У природі це тіло ніколи не зустрічається у вільному стані, але лише в з'єднанні з киснем у вигляді борної кислоти і деяких її солей. За властивостями своїм бор близько стоїть до вуглецю: звичайному вугіллю відповідає аморфний бор, який представляє порошок бурого кольору без смаку і запаху; кристалічний (або алмазний) бор по блиску і твердості дуже схожий з алмазом. Бо́рная кислота́ (ортоборная кислота) — слабка кислота, яка має хімічну формулу H3BO3. Безбарвне кристалічна речовина у вигляді лусочок без запаху, має багатошарову триклинную грати, в якій молекули кислоти з'єднані водневими зв'язками в плоскі шари, шари з'єднані між собою міжмолекулярними зв'язками (d= 0,318 нм). Борна кислота виявляє дуже слабкі кислотні властивості. Вона порівняно мало розчинна у воді. Її кислотні властивості обумовлені не відщепленням протона Н+, а приєднанням гідроксильного аніона. Тетраборат натрію («бура») - Na2B4O7, сіль слабкою борної кислоти і сильного підстави, поширене з'єднання бору, має кілька перенаправлено, широко застосовується в техніці. Антисептика (лат. anti - проти, septicus - гниття) - система заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів в рані, патологічному вогнищі, органах і тканинах, а також в організмі хворого в цілому, що використовує механічні і фізичні методи впливу, активні хімічні речовини та біологічні чинники. Термін був введений в 1750 році англійським хірургом Дж. Принглом, описавшем антисептичну дію хініну.
Б24 Окисно-відновні реакції — це реакції, внаслідок яких змінюються ступені окиснення елементів. Окисник — це частка, що приймає електрони; процес приєднання електронів називають відновленням. Відновник — це частка, що віддає електрони; процес віддавання електронів називають окисненням.
Окисником та відновником прийнято також називати речовини, до складу яких входять відповідні частки.
Метали
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 1687; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.10 (0.007 с.) |
. Надзвичайно отруйний, викликає ядуху.
Хімічні властивості карбон оксидів.
