Сценарії і механізми взаємодії

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 46Следующая ⇒

Для кожної ситуації спілкування існують свої правила участі в них і способи

розуміння дій партнера.

Сценарії — це стандартні послідовності дій в тих або інших звичних ситуаціях.

Більшість соціальних дій мають форму запланованих послідовностей, в яких все

відрегульовано і передбачено — як в сценарії фільму. Незалежно від того, хто саме

79

втягнутий в дану ситуацію, послідовність дій, що всім слід виконувати, і те, в який

момент це слід робити, добре відома. Наприклад, сценарій соціальної ситуації «випадкова

зустріч з приятелем» припускає певну послідовність дій: здивування, розпитування,

обговорення декількох тем, що становлять спільний інтерес, передача привітів, прощання.

Отже, сценарії немов би фіксують моделі досвіду і тому виступають своєрідними

гідами для поведінки людини в різноманітних ситуаціях. Якщо ситуація знайома, знання

сценарію допомагає автоматично виконувати послідовні дії. Якщо ситуація незнайома —

відсутність сценарію ускладнює адекватну поведінку. В міжособистісній взаємодії знання

типових сценаріїв сприяє взаєморозумінню між учасниками, і напроти, відсутність таких

схожих сценаріїв може призвести до конфлікту.

Основні механізми, що забезпечують формування міжособистісного простору

взаємодії, — взаєморозуміння, координація і погодження.

Основна функція взаєморозуміння — формування спільного змістового поля

учасників взаємодії, що дозволить об'єднати інтереси сторін, виробити схоже бачення

задач в даній конкретній ситуації. Для цього учасники взаємодії повинні бути достатньо

поінформовані один про одного — про соціальний статус, рольові позиції, групову

приналежність, звички, світогляд, про ставлення до тих або інших життєвих подій.

Способами досягнення такого знання виступають уточнення, перепитування, повторення,

перефразування, обговорення і суперечки з різноманітних життєвих проблем.

Координація — пошук таких засобів спілкування, які як найкраще відповідають

намірам і можливостям партнерів. Результатом координації є сумісність в діях,

узгодженість в операціях.

Погодження — механізм взаємодії, що стосується в основному мотиваційного

боку спілкування. Його результатом є відносна згода стосовно мети, змісту, намірів

учасників, що задає основний тон міжособистісних відносин, визначає їх емоційне

забарвлення.

В сукупності взаєморозуміння, координація і погодження складають процес, в ході

якого партнери визначають предмет спілкування, на основі якого і будують відносини.

Головне те, що кожен з них докладає зусиль для спільного пошуку, і ця спільна активність

породжує новий зміст.

Для кожного рівня спілкування стратегічно найбільш значущим є певний рівень

взаєморозуміння, координації і погодження, оцінки ситуації і правил поведінки кожного

учасника. Уміння зрозуміти ситуацію, привести вираз своїх емоцій і поведінку у

відповідність з нею, а також у відповідність з поведінкою інших людей — необхідна

умова спільної життєдіяльності. Підпорядкування своєї поведінки розумним канонам

ситуації — перший крок на шляху до взаєморозуміння. Наскільки людина розумна,

малознайомі люди оцінюють в першу чергу за умінням правильно себе вести у

відповідній ситуації.

На соціально-рольовому рівні значення має не щире вираження людиною того, що

вона справді відчуває, і не щире прийняття почуттів, що висловлюються іншими, а

правильна, з точки зору навколишніх, поведінка в конкретній ситуації. Це — зовнішній

поведінковий рівень розуміння. Доцільність такого розуміння зумовлена тим, що

соціально-рольове спілкування ситуативне.

Таким чином, міжособистісна взаємодія являє собою постійний процес

«налагодження» відповідності між інтересами кожного з її учасників і інтересами

80

спільності, що формується. В ході даного процесу створюється простір взаємодії, що має

вертикальні (прибудова, домінування, підпорядкування), горизонтальні (міжособистісна

дистанція), територіальні і часові виміри. Цей простір в свою чергу визначає характер

психологічного контакту між партнерами.

Висновки

1. Поняття «Міжособистісна взаємодія» вказує, по-перше, на дії які виконують

індивіди стосовно один одного, а по-друге, на те, що люди співвідносять свої цілі

і організовують їх досягнення, тобто як досягається взаємність між учасниками

спілкування.

2. Залежно від міри особистісної залученості в перетворення відносин виділяють

три рівні спілкування: соціально-рольовий (або короткочасне соціально-

ситуативне спілкування), діловий і інтимно-особистісний.

3. Структура будь-якої соціальної ситуації включає наступні елементи: 1) ролі

учасників взаємодії; 2) набор і порядок дій (або сценарні послідовності); 3)

правила і норми, що регулюють взаємодію і характер відносин учасників

соціальної ситуації. Характеристики конкретної ситуації, в якій протікає

спілкування, накладають значні обмеження на поведінку, почуття і навіть

бажання учасників. Разом з тим зниження міри їх свободи є умовою встановлення

і підтримки міжособистісного контакту, робить можливим в перспективі

міжособистісне спілкування.

4. Міжособистісна взаємодія може бути розглянута як процес конструювання,

формування міжособистісного простору. Він припускає: вибір позиції у стосовно

іншого, прибудову до позицій один одного, «перевірку їх на міцність»; 2) чітке

визначення просторових і часових меж ситуації взаємодії, за межами яких обрана

позиція стає недоречною; 3) оформлення зайнятої позиції за допомогою

використання вербальних і невербальних засобів комунікації.

5. До основних механізмів, що забезпечують формування міжособистісного

простору, відносяться взаєморозуміння, координація і узгодження намірів та

інтересів сторін. Для кожного рівня спілкування стратегічно найбільш значущим є

свій рівень взаєморозуміння, координації і узгодження, оцінки ситуації і правил

поведінки кожного учасника. Уміння зрозуміти ситуацію, привести прояв своїх

емоцій і поведінки у відповідність з нею, а також у відповідність з поведінкою

інших людей — необхідна умова спільної життєдіяльності.

Питання для самоперевірки

1. Чим відрізняється поняття «Міжособистісна взаємодія» від поняття

«Міжособистісне спілкування»?

2. Назвіть рівні взаємодії, що виділяються залежно від цілей, поставлених її

учасниками, і міри особистої залученості.

3. Дайте характеристику просторовим складовим міжособистісної взаємодії.

4. Наведіть приклади «прибудови зверху» в соціальних ситуаціях.

5. У чому знаходить свій вираз горизонтальна складова міжособистісної

взаємодії?

81

6. Перерахуєте послідовність обов'язкових дій в таких соціальних сценаріях, як

«поїздка за місто», «отримання стипендії», «відвідини хворого приятеля».

7. З якими соціальними сценаріями вам доводиться найчастіше мати справу зараз?

8. Які процедури забезпечують взаєморозуміння, координацію і узгодження в

міжособистісній взаємодії?

10. Які особливості емоційних проявів на соціально-рольовому, діловому і

інтимно-особистісному рівнях взаємодії?

Основні поняття

Міжособистісна взаємодія

Міжособистісний простір

Діловий рівень спілкування

Інтимно-особистісний рівень спілкування

Соціально-рольовий рівень спілкування

Сценарії взаємодії

Взаєморозуміння

Координація

Узгодження

Навчальні завдання

Завдання 1. Прочитайте уривок з оповідання А. П. Чехова «Товстий і тонкий».

Проаналізуйте взаємодію між героями з точки зору:

а) рівнів міжособистісної взаємодії;

б)позицій, обраних героями, і прибудови до позицій один одного;

в) використаних вербальних і невербальних засобів оформлення зайнятої

позиції.

«— Порфирій! — вигукнув товстий, побачивши тонкого. — Чи це ти?

Голубчик мій! Скільки зим, скільки років!

— Батечки! — здивувався тонкий. — Михайло! Друг дитинства! Звідки ти

узявся?

Приятелі триразово поцілувалися і спрямували один на одного очі, повні сліз.

Обидва були приємно приголомшені.

— Любий мій! — почав тонкий після цілування. — От не чекав! От сюрприз! Ну,

та подивися ж на мене гарненько. Такий же красень, як і був! Такий же чепурун!

Ах, ти, господи! Ну, що ж ти? Багатий? Одружений? Я вже одружений, як

бачиш... Це ось моя дружина, Луїза, вроджена Ванценбах... лютеранка... А це мій

син, Нафанаїл, учень III класу. Це, Нафаня, друг мого дитинства! У гімназії

разом вчилися!

Нафанаїл трохи подумав і зняв шапку.

— У гімназії разом вчилися! — продовжував тонкий. — Пам'ятаєш, як тебе

дратували? Тебе дратували Геростратом за те, що ти казенну книжку

цигарочкою пропалив, а мене Ефіальтом за те, що я ябедничати любив. Хо-хо...

Дітьми були! Не бійся, Нафаня! Підійди до нього ближче... А це моя дружина,

вроджена Ванценбах... лютеранка.

82

Нафанаїл трохи подумав і сховався за спину батька.

- Ну, як живеш, друг? — запитав товстий, захоплено дивлячись на друга. —

Служиш де? Дослужився?

- Служу, ____________милий мій! Колежським асесором вже другий рік і Станіслава маю,

Платня погана... ну, та бог з нею! Дружина уроки музики дає, я портсигари

приватно з дерева роблю. Відмінні портсигари! За рубль штуку продаю. Якщо

хто бере десять штук і більше, тому, розумієш, поступка. Пробиваємось абияк.

Служив, знаєш, в департаменті, а зараз сюди перевели столоначальником за тим

же відомством... Тут служитиму. Ну, а ти як? Мабуть, вже статський? А?

- Ні, милий мій, піднімай вище, — сказав товстий. — Я вже до таємного

дослужився... Дві зірки маю.

Тонкий раптом зблід, окам'янів, але швидко обличчя його скривилося на всі боки

найширшою усмішкою; здавалося, що з обличчя і очей його посипалися іскри. Сам

він згорбився, звузився... Його валізи, вузли і картони зіщулилися, поморщилися...

Довге підборіддя дружини стало ще довше; Нафанаїл витягувався у фрунт і

застібнув всі ґудзики свого мундира...

- Я, ваша вельможність... Дуже приємно-с! Друг, можна сказати, дитинства і

раптом вийшли в такі вельможи! Хі-хі-с.

- Ну, повно! — поморщився товстий. — Для чого цей тон? Ми з тобою друзі

дитинства — і до чого тут це чиношанування!

- Помилуйте... Що ви-с... — захіхікав тонкий, ще більш зіщулюючись. —

Милостива увага вашої величності... ніби цілюща волога... Це ваше величність,

син мій Нафанаїл... дружина Луїза, лютеранка, певним чином...

Товстий хотів було заперечити щось, але на обличчі у тонкого було написано

стільки благоговіння, солодкості і шанобливої кислоти, що таємного радника

знудило. Він відвернувся від тонкого і подав йому на прощання руку. Тонкий

потиснув три пальці, вклонився всім тулубом і захіхікав, як китаєць: хі-хі».

Дружина посміхнулася. Нафанаїл човгнув ніжкою і впустив кашкет. Всі троє

були приємно приголомшені».

(Чехов А. П. Собрание сочинений: у 12 томах, т. 1. — М.: Правда, 1950.)

Завдання 2. Якщо метою спілкування є підтвердження людиною її статусу,

виконання очікуваних від неї функцій, то має місце (виберіть правильну

відповідь): а) соціально-рольовий рівень спілкування; б) діловий рівень

спілкування; в) інтимно-особовий рівень спілкування.

Література

Бодалев ____________А. А. Восприятие и понимание человека человеком. — М: Изд-во МГУ,

1982.

Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. —

Киев: Изд-во политической литературы Украины, 1989.

Доценко Е. Л. Межличностное общение: семантика и механизмы. — Тюмень,

1998.

83

Петровская Л. А. Развитие компетентного общения как одно из направлений

оказания психологической помощи // Введение в практическую социальную

психологию. — М.: Наука, 1994.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров