Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклад розрахунку поперечної рами каркасу одноповерхової промислової будівліСодержание книги
Поиск на нашем сайте Дані для проектування. Споруда двопролітна (рис. 10,а), опалювана, місце будівництва – район м. Полтави (місцевість відкрита). Споруда розбита на температурні блоки довжиною 72 м. Прольоти споруди L =24 м, крок колон В =12 м. Висота ліхтарів 3,35 м. Кожен проліт споруди обладнаний двома мостовими кранами легкого режиму роботи вантажопідйомністю Q=20/5 т. Відмітка верху кранової рейки Н1 =8,15 м. 3.1. Конструктивна і розрахункова схеми рами Покриття споруди утеплене. Плити покриття залізобетонні розміром 3´12 м. Кроквяні конструкції – залізобетонні сегментні ферми прольотом 24 м. Ліхтарні ферми залізобетонні. Підкранові балки залізобетонні розрізні hп.б =1,4 м. Висота кранової рейки 159 мм (тип КР-100). Крайні колони проектуються ступінчатими суцільними, прямокутного перерізу (так як Н1 <10 м); середні колони (оскільки від дна приямка до верху головки кранової рейки 11,45 м >10 м) проектуються двовітковими.
Розміри колон по висоті. Висота підкранової частини колони крайніх рядів (від верху підкранової консолі до верху фундаменту) при а1 =0,15 м (див. рис.10,а) дорівнює: Нн1=Н1-(hпб+0,15)+а1=8,15-(1,4+0,15)+0,15=6,75 м. Те саме для колони середнього ряду: Нн2=6,75+3,3=10,05 м Висоту верхньої надкранової частини всіх колон призначаємо залежно від габаритного розміру крана Нкр =2400 мм (див. табл. 1) і висоти підкранової балки з рейкою: Нв=Нкр+(hпб+0,15)+а2=2,4+(1,4+0,15)+0,15=4,1 м. Приймаємо Нв =4,2 м, що відповідає уніфікованому розмірові висоти будівлі (Н =10,8 м). Висота колон (від верху фундаменту): крайніх – Нк1=Нн1+Нв1=6,75+4,2=10,95 м; середніх – Нк2=Нн2+Нв2=10,05+4,2=14,25 м. Прив’язку крайніх колон до поздовжніх розбивних осей при кроці 12 м приймаємо рівною 250 мм. З’єднання ферм покриття з колонами виконують шляхом зварювання закладних деталей і в розрахунковій схемі вважають шарнірним (рис. 8,а). Зовнішні стіни – панельні, товщиною 300 мм, висота стін (відмітка верху) 12,6 м; засклення стрічкове. Навантаження від ваги нижньої ділянки стіни із заскленням висотою 7,2 м передається безпосередньо на фундамент, а навантаження від ваги стін вище відмітки 7,2 м передається безпосередньо на колону (на рівні відмітки 7,2 м). Розрахункова схема рами показана на рис. 10,б; осі стійок рами прийняті суміщеними з осями надкранових і підкранових частин колон.
3.2. Визначення навантаження на раму Постійне навантаження Навантаження від 1 м2 покриття (без урахування ваги кроквяних конструкцій) наведено в табл.7. Таблиця 7
Розрахункове навантаження ферми на колону: - від ваги покриття - 3,34´В´L/2=3,34´12´24/2=480 кН; - від ваги ферми (див. табл.2) - 0,5´gф´n=0,5´148´1,1=82 кН; - від ваги ліхтаря (2,5 т) - 0,5´25´1,1=14 кН; - від ваги засклення (табл.3) і бортів ліхтаря (20 кН) - (0,4´3,35´12+20)´1,1= 40 кН. Усього 616 кН. Розрахункове навантаження від ваги покриття: - на крайню колону - Nn1 = 616 кН; - на середню колону - Nn2=2´616=1232 кН. Розрахункове навантаження на крайню колону від ваги стінових панелей (å hст =4,2 м - див. рис.10,а) і засклення (hзас =1,2 м), розміщених над відміткою 7,2 м: Nст=(gст´åhст+gзас´hзас)´В´n=(2,5´4,2+0,4´1,2)´12´1,1=145 кН; gст і gзас - див. табл.3. Навантаження від ваги сталевих підкранових балок умовно (зважаючи на незначну вагу) в даному прикладі не враховуємо. Снігове навантаження. Вага снігового покриву для м. Полтава (табл.5) - S 0 =0,7 кН/м2. Розрахункове снігове навантаження на 1 м2 покриття: Рсн=р0´с´n=0,7´1´1,4=0,98 кН/м2, Розрахункове навантаження на колони від снігу: - на крайню колону: повне - Nсн1=рсн´В´L/2=0,98´12´24/2=201,6 кН; - на середню колону: повне - Nсн2=2´Nсн1=2´201,6=403,2 кН; Навантаження від кранів. Вантажопідйомність крана Q=20 т (200 кН) згідно з табл.1: проліт крана 22,5 м, вага крана 36 т (360 кН), вага візка G = 8,5 т (85 кН), нормативне максимальне навантаження від одного колеса Рmax=220 кН. Розрахункове навантаження одного колеса (при γ f =1,2): максимальний ¾ Рmax=220´1,2=264 кН; мінімальний ¾ Pmin=((200+360)/2-220)´1,2=72 кН. Розрахункова поперечна гальмівна сила: Тп=0,05´(Q+G)´=0,05´(200+85)´1,2=17 кН. На одне колесо крана передається Т1=0,5´17=8,5 кН. Розрахункове навантаження на колону від двох зближених кранів. Відстань між колесами моста вздовж кранового шляху К =4,4 м, ширина моста Вкр =6,3 м (див. табл.1). Завантажуємо епюру впливу тиску підкранових балок на колону двома кранами як показано на рис. 11,а;
тоді: åу=0,633+1+0,841+0,475=2,95. Завантажуємо ту ж епюру одним краном (рис.11,б), маємо åу1=1+0,633=1,633. Вертикальне навантаження на колону: Від двох зближених кранів з коефіцієнтом поєднання nс= 0,85: max Nкр=Рmax´åу´nс=264´2,95´0,85=662 кН; min Nкр=Pmin´åу´nс=72´2,95´0,85=180 кН; від чотирьох кранів (на середню колону) з коефіцієнтом поєднання nс=0,7: Nкр=2´Рmax´åу´nс=2´264´2,95´0,7=1100 кН; від одного крана (тривале) розрахункове значення з коефіцієнтом 0,6: max Nкрт=Рmax´åу1´0,6=264´1,633´0,6=258кН; min Nкрт=Рmin´åу1´0,6=72´1,633´0,6=70,5 кН. Горизонтальне навантаження на колону від двох кранів з коефіцієнтом nс=0,85: Т=Тп1´åу´nс=8,5´2,95´0,85=212 кН. Вітрове навантаження. Швидкісний напір вітру для м. Полтави (район 2, див. табл. 6) на висоті 10 м над поверхнею землі w0 =0.3 кН/м2, а на висоті 20 м – w0´k =0,3´1,25=0.375 кН/м2, (значення k див. рис.5); для частини споруди, розташованої понад відміткою 10 м, приймаємо середнє значення швидкісного напору вітру, яке дорівнює 0,5(w0+w0´k)=0,5´(0,3+0,375)=0,338 кН/м2. Аеродинамічні коефіцієнти приймаються, як показано на рис.6. Розрахунковий тиск вітру на 1 м2 поверхні огороджувальних конструкцій (див. рис.12) при коефіцієнті надійності за навантаженням γ f =1,2: q1=0,3´0.8´1.2=0,288 кН/м2; q2=0,338´0.8´1.2=0,324 кН/м2; q3=-0,30´0.5´1.2=-0,18 кН/м2; q4=-0,338´0.5´1.2=-0,203 кН/м2; q5=-0,338´0.6´1.2=-0,243 кН/м2.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; просмотров: 450; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.005 с.) |